справа№ 380/5949/25
з питань відводу
30 червня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Грень Н.М. розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивачки про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 380/5949/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 31.03.2025 вирішено розглядати справу в режимі відеоконференції.
Представником позивача Касандяком В.В. 25.06.2025 (вх.№52708) подано заяву про відвід головуючого судді Хоми О.П. на підставі пунктів 2, 4 частини 1 статті 36 КАС України, суть обґрунтувань якої зводиться до надання оцінки процесуальним діям головуючого судді, які, на думку позивача, можуть викликати обґрунтовані сумніви у безсторонності суду.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Хоми О.П. від 26.06.2025 заяву представника Паславського Я.Я. від 25.06.2025 року про відвід судді Хоми О.П. в адміністративній справі № 380/5949/25, - передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду, в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2025 вирішення питання про відвід судді Хоми О.П. здійснюється суддею Грень Н.М., яка не входить до складу суду, що розглядає справу № 380/5949/25.
Згідно із приписами частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Частиною одинадцятою статті 40 КАС України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Ураховуючи наведені норми КАС України, суд вирішив здійснити розгляд заяви представника позивачки про відвід судді в цій адміністративній справі в порядку письмового провадження.
При вирішенні заяви про відвід судді Хоми О.П. суд керується таким.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
У частині 1 статті 2 КАС України зазначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Як на нормативну підставу для відводу судді заявник посилається на приписи пунктів 2, 4 частини першої статті 36 КАС, які передбачають такі підставу для відводу судді, як: пряма чи опосередкована заінтересованість судді в результаті розгляду справи; наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Слід звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно, не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що представник позивача не погоджується з процесуальними діями головуючого судді Хоми О.П., під час розгляду справи, зокрема представник позивача зазначає, що в судовому засіданні, у справі № 380/5949/25, що відбулося 24 червня 2025 року, суд, що діє під одноосібним головуванням судді ЛОАС Хоми О.П., вирішив утриматися від здійснення судового розгляду позову ОСОБА_1 по суті позовних вимог, а відтак, допустила порушення припису передбаченого у ст. 258 КАС. Із змісту ухвали суду, про відкладення на 7 серпня 2025 року судового засідання у справі № 380/5949/25, обумовлена прагненням головуючого судді Хоми О.П. захистити конвенційне право відповідача - суб'єкта владних повноважень ( в/ч НОМЕР_2 НГУ ) на доступ до правосуддя, що передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції, зокрема, права сторони судового провадження приймати участь у судових засіданнях через свого представника. У матеріалах справи № 380/5949/25 міститься копія довіреності на здійснення представництва в/ч НОМЕР_2 НГУ, що видана майору юстиції Супруну О.О. У клопотанні від 13.06.2025, поданого суду капітаном юстиції Рудим О.І., немає жодного обґрунтування причин, які б виявились неподоланною перешкодою для з'явлення у судове засідання від 24.06.2025 майора юстиції Супруна О.О. У тексті клопотання від 13.06.2025 немає належного обґрунтування причин неспроможності відповідача - суб'єкта владних повноважень забезпечити своє представництво у судовому засіданні, що призначене на 24.06.2025, іншою службовою особою в/ч НОМЕР_2 НГУ по відношенню до Супруна О.О., зокрема, службовою особою, що виконує обов'язки командира в/ч НОМЕР_2 НГУ. Також вказує, що має сумніви у неупередженості та об'єктивності судді.
Разом з тим, за приписами ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З урахуванням норми ч. 4 ст. 36 КАС України заява представника позивача не підлягає задоволенню, оскільки процесуальні рішення судді не можуть бути підставою для відводу.
Наведене свідчить про те, що обставини, які б викликали сумніви у неупередженості або об'єктивності судді, не встановлені, а тому підстави для задоволення заявленого відводу відсутні.
За таких умов суд приходить до висновку, що представником позивача не доведено наявність об'єктивних підстав для відводу судді, які передбачені статтями 36-37 КАС України, відтак заява представника позивача про відвід судді Хоми О.П., не відповідає вимогам ст. 39 КАС України щодо її обґрунтованості та вмотивованості, а також порядку заявлення, тому у її задоволенні належить відмовити.
Керуючись статтями ст.ст. 36-40, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд
1. У задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Хоми О.П. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Грень Н.М.