Іменем України
27 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/597/25
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Борзаниці С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Малишевського Олексія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Малишевського Олексія Ігоровича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час військового стану», виходячи з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, тавмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, за вересень 2022 року та за період з листопада 2022 року по 15 березня 2024 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час військового стану», виходячи з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, за вересень 2022 року та за період з листопада 2022 року по 15 березня 2024 року.
В обґрунтування вимог зазначено, що позивача 11.03.2022 на підставі Указу Президента України №691/2022 «Про загальну мобілізацію» було мобілізовано до лав Збройних Сил України та зараховано до особового складу військової частини НОМЕР_1 .
10.05.2022 позивач отримав мінно-вибухову травму, травматичне відчленування правої верхньої кінцівки, вогнепальне осколкове поранення тазової ділянки з вогнепальним переломом крижової та правої здухвинної кісток, правого стегна з вогнепальним переломом стегнової кістки, обох гомілок.
До вересня 2022 року позивачу здійснювалось нарахування під час перебування на лікуванні після поранення 97500 грн та у жовтні 2022 року здійснено нарахування виплати у розмірі 100500 грн.
В подальшому припинено виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн всупереч приписам пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
На свої неодноразові звернення до військової частини щодо причин не нарахування додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, позивач не отримував відповідей і в березні 2024 після звернення на гарячу лінію Міністерства оборони України було повідомлено листом від 08.03.2024 за вих. № 1914/2/56/71/1736, що розпочато службове розслідування і про результати якої позивача буде повідомлено, але до теперішнього часу нарахування не здійснені і відповіді не надані.
29.10.2024 позивача на підставі пп. «б» п.2 ч.4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу «за станом здоров'я» звільнено (демобілізовано) у відставку, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2024 №331.
Відповідно до довідок про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 09.11.2024 № 11076 та №11077, виданих позивачу, зазначено про нарахування йому виплат за період з жовтня 2022 по вересень 2024, які не містять суми, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.0.2022 № 168.
Позивач вважає, що відповідачем протиправно не здійснено нарахування та виплату йому додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн, оскільки він перебував на лікуванні після тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини з врахуванням періодів перебування у відпустці у зв'язку з пораненням у період з вересня 2022 року до дати звільнення за станом здоров'я - 29.10.2024.
Ухвалою суду від 27.03.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 08.04.2025 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Відповідач подав відзив на позов, в якому заперечував проти заявлених вимог з огляду на таке.
Позивача з 11.03.2022 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення та з 29.10.2024 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з продовольчого забезпечення виключено з 30.10.2024.
Відповідно до п. 11 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 (зі змінами від 31.01.2023) підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Відповідно до довідки ФЕС від 28.04.2025 №2446/ФЕС позивачу було нараховане грошове забезпечення та додаткова винагорода, передбачена ПКМУ №168 від 28.02.2022 за період з 01.09.2022 по 29.10.2024.
Зазначено, що позивач відповідно до п.14 ЗУ «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» не звертався стосовно питання перерахунку коштів до свого безпосереднього начальника. Відповідних рапортів не писав.
Також представник відповідача вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Представнник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначено, що матеірали справи свідчать про безпідставне припинення, перерву у нарахуванні позивачу додаткової винагороди у періоди перебування на лікуванні та реабілтації, що підтверджується медичними документами, наданими до позову та свідчать про протиправність бездільності відповідача та необхідінсть у зобов'язанні щодо не нарахування і не виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час військового стану», виходячи з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого: за вересень 2022 року, за листопад - грудень 2022 року, січень - березень 2023 року, за 18 днів вересня 2023 року: за період з 13 вересня 2023 року по 30 вересня 2023 року за 2 дні жовтня 2023 року: за період з 07.10.2023 по 08.10.2023 включно, за період з 06.11.2023 по 30.11.2023 (25 днів) та за період з грудня 2023 року по лютий 2024 року включно.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2022 № 72 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 11.03.2022, на продовльче забезпечення зарахований з 12.03.2022.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 27.08.2022 № 4629 позивач 10.05.2022 о 18 год 58 хв отримав поранення поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 під час виконання військового обов'язку по захисту Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації в результаті вогневого ураження крилатою ракетою по командно-спостережному пункту.
Позивача вважати таким, що отримав поранення, яке пов'язано з виконанням своїх службових обов'язків під час несення військової служби, по захисту Батьківщини та територіальної цілісності України і не порушенні державного сувернітету на території Донецької та Луганської області.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.05.2022 № 132 позивач вибув до лікувального закладу, у зв'язку ізз пораненням, контузією, травмуванням отриманих під час ведення бойових дій з 10.05.2022 до міської лікарні м.Курахове.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2022 № 135 позивача виведено в розпорядження з 10.05.2022.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.02.2023 № 45 позивача знято з усіх видів забезпечення в зв'язку з довготривалим лікуванням з 01.02.2023.
Наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 30.03.2023 № 89 продовжено термін лікування позивача з 30.03.2023 та поновлено позивача на грошовому забезпеченні з 01.02.2023 в зв'язку з підтвердженням довготривалого лікування.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2023 № 118 продовжено термін лікування позивача з 28.04.2023.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2023 № 148 продовжено термін лікування позивача з 28.05.2023.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2023 № 177 продовжено термін лікування позивача.
Згідно з наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2023 № 208 та від 27.08.2023 № 239 вважати позивача таким, що вибув до лікувального закладу, у зв'язку із пораненням, контузією, травмуванням отриманих під час ведення бойових дій.
Згідно довідки військово-лікарської комісії Державної реабілітаційної установи «Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Галичина» від 06.10.2023 № 1791 визначено потребу у наданні позивачу відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), терміном на тридцять календарних днів.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2023 № 282 вважати позивача таким, що прибув з лікувального закладу і приступив до виконання службових обов'язків з 09.10.2023. Зарахований на продовольче забезпечення з 10.10.2023.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2024 № 311 надано позивачу термін для здачі справ і посад 03 доби з 29 по 31 жовтня 2024 року.
15.11.2023 та 15.12.2023 проведені медичні огляди позивача ВЛК ДНП «Центру комплексної реабілітації « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та визначено потребу у продовженні лікування (реабілітацію) у ДНП «Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Галичина» терміном на тридцять календарних днів враховуючи стан після протезування правої верхньої кінцівки на рівні середньої третини плеча та складені відповідні довідки військово-лікарської комісії від 15.11.2023 № 2137 та від 15.12.2023 № 2362.11.01.2024 позивача направлено до КНП «Вінницької обласної клінічної лікарні ім.М.І.Пирогова» Вінницької обласної ради», що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого для проведення планового оперативного втручання.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії КНП «Вінницької обласної клінічної лікарні ім.М.І.Пирогова» Вінницької обласної ради» від 16.01.2024 № 17 визначено потребу у тривалому лікуванні і відповідно до етапного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого від 17.01.2024 рекомендовано продовжити лікування та реабілітацію в ДНП «Центр комплексної реабілітації «Галичина».
19.01.2024 та 16.02.2024 проведені медичні огляди позивача ВЛК ДНП «Центру комплексної реабілітації «Галичина» та визначено потребу у продовженні лікування (реабілітацію) у ДНП «Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Галичина» терміном на тридцять календарних днів враховуючи стан після протезування правої верхньої кінцівки на рівні середньої третини плеча та складені відповідні довідки військово-лікарської комісії від 19.01.2024 №2636 та від 16.02.2024 №2848.
15.03.2024 відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого рекомендовано виписати пацієнта у військову частину під спостереження лікаря в/ч та для надання необхідного часу для підготовки, направлення та проходження ВЛК на предмет придатності до військової служби.
15.07.2024 ВЛК клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 провела огляд позивача та визнала непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2024 № 311 вважати позивача таким, що виключено з списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 184-РС від 01.09.2024 відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і ввійськову службу» у відставку (на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби), з 29.10.2024.
Згідно з довідками військово-лікарської комісії, виданих Державним некомерційним підприємством «Центр комплексної реабілітації «Галичина», травма, отримана позивачем, пов'язана із захистом Батківщини.
Надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби. Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Згідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168).
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану " (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах .
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 6 телеграми Міністерства оборони України від 25.03.2022 № 248 1298 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 встановлено, що накази про виплату додаткової винагороди за минули місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підтаві рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 8 зазначеної телеграми також встановлено, що у період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100000 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Таким чином, виплата згідно абаців 4-5 пункту 1 Постанови № 168 може бути проведена за наявності двох обставин:
поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, та перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Судом встановлено, що 10.05.2022 позивач отримав поранення під час виконання військового обов'язку по захисту Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації, у зв'язку із цим вибув на лікування та у подальшому перебував у відпустках для лікування у зв'язку з пораненням.
Факт отримання позивачем тяжкого поранення пов'язаного із захистом Батьківщини, перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та відпустках для лікування у період з 10.05.2022 по березень 2024 року не заперечується відповідачем та підтверджується відповідними виписками з історії хвороби, медичних карток позивача, довідками військово-лікарської комісії та витягами з наказів відповідача.
З довідки військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2025 № 2446/ФЕС встановлено, що у вересні 2022 року, листопаді - грудні 2022 року, січні - березні 2023 року, грудні 2023 року, січні - лютому 2024 року позивачу не виплачувалася додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100000 грн, у вересні, жовтні та листопаді 2023 року зазначені винагода виплачувалася частково.
Таким чином, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди за вищевказані періоди перебування на лікуванні та у відпустках для лікування.
Посилання відповідача на відсутність звернення позивача з рапортом (заявою) щодо виплати чи перерахунку додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини та не надходження підтведжуючих документів, суд не бере до уваги, оскільки неналежна організація суб'єктом владних повноважень своєї внутрішньої діяльності чи недотримання відповідачем порядку фіксації отриманого поранення військовослужбовцем, не може бути підставою для позбавлення останнього права на виплату додаткової винагороди у розмірі передбаченому Постановою КМУ №168.
Водночас обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивача, яка пов'язана з захистом Батьківщини, підтверджуються документами, які є у матеріалах справи та визнаються відповідачем.
Всупереч вимогам пункту 1 Постанови № 168 відповідач не виплатив позивачу додаткову винагороду в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу у зв'язку з отриманням поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини та перебуванням у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Отже, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним):
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час військового стану», виходячи з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, тавмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, за вересень 2022 року, листопад - грудень 2022 року, січень - березень 2023 року, з 13.09.2023 по 30.09.2023 включно, з 07.10.2023 по 08.10.2023 включно, з 06.11.2023 по 30.11.2023 включно, грудень 2023 року та січень - лютий 2024 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час військового стану», виходячи з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, тавмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, за вересень 2022 року, листопад - грудень 2022 року, січень - березень 2023 року, з 13.09.2023 по 30.09.2023 включно, з 07.10.2023 по 08.10.2023 включно, з 06.11.2023 по 30.11.2023 включно, грудень 2023 року та січень - лютий 2024 року, з урахуваням виплачених сум.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо посилань представника позивача на пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає, що ухвалою суду від 21.04.2025 визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновленому йому зазначений строк.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
Позовні вимоги адвоката Малишевського Олексія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час військового стану», виходячи з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, тавмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, за вересень 2022 року, листопад - грудень 2022 року, січень - березень 2023 року, з 13.09.2023 по 30.09.2023 включно, з 07.10.2023 по 08.10.2023 включно, з 06.11.2023 по 30.11.2023 включно, грудень 2023 року та січень - лютий 2024 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час військового стану», виходячи з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, тавмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, за вересень 2022 року, листопад - грудень 2022 року, січень - березень 2023 року, з 13.09.2023 по 30.09.2023 включно, з 07.10.2023 по 08.10.2023 включно, з 06.11.2023 по 30.11.2023 включно, грудень 2023 року та січень - лютий 2024 року, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Борзаниця