про прийняття адміністративної справи до провадження та залишення позовної заяви без руху
30 червня 2025 року № 320/46888/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову заступника Генерального прокурора в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газовидобувна група", Товариство з обмеженою відповідальністю "О-Газ" про визнання протиправними дій, скасування наказу та визнання недійсним спеціального дозволу,-
Заступником Генерального прокурора подано позов з вимогами (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 29.07.2024):
- визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо державної реєстрації робіт - початкової геолого-економічної оцінки запасів вуглеводнів Тисівської ділянки Івано-Франківської області - за формою №3-гр за №У-18-323/1;
- визнати протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин і Державної служби геології та надр України щодо розгляду матеріалів початкової геолого-екологічної оцінки перспективних ресурсів вуглеводнів Тисівської площі та скасувати рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом від 29.11.2018 №4607;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 27.12.2018 №521 у частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Газовидобувна група" спеціального дозволу на користування надрами;
- визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 29.12.2018 №4963, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Газовидобувна група", вид користування - геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовища вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислові розробка родовища).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 липня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 4 вересня 2024 року о 09:30 год.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2024 року прийнято до розгляду заяву прокурора про зміну предмета позову від 29.07.2024, якою визначено нову вимогу - визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо державної реєстрації робіт - початкової геолого-економічної оцінки запасів вуглеводнів Тисівської ділянки Івано-Франківської області - за формою №3-гр за №У-18-323/1.
У підготовчому засіданні 4 вересня 2024 року відкладено розгляд справи до 9 жовтня 2024 року о 10:00 годині.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2024 року залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "О-Газ" до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.
У підготовчому засіданні 9 жовтня 2024 року відкладено розгляд справи до 13 листопада 2024 року о 10:00 годині.
У підготовчому засіданні 13 листопада 2024 року судом оголошено перерву до 28 листопада 2024 року об 11:00 годині.
У підготовчому засіданні 28 листопада 2024 року відкладено розгляд справи до 11 грудня 2024 року о 14:00 годині.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року задоволено заяву адвоката Кротюка О.В. про відвід судді Донця В.А., відведено суддю Донця В.А. від розгляду адміністративної справи №320/46888/23, передано адміністративну справу №320/46888/23 для визначення іншого складу суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Кочановій П.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 суддею Кочановою П.В. прийнято до провадження справу №320/46888/23, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено, що до позовної заяви позивачем додано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обгрунтування якого зазначено, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після отримання Офісом Генерального прокурора інформації та матеріалів від Івано-Франківської обласної ради, наданих листом від 23.06.2023 № 12-163/546/174 (вх. № 11687-23 від 28.06.2023). Вказаним листом Івано-Франківська обласна рада повідомила органи прокуратури про погодження надання ТОВ «Газовидобувна група» у користування ділянки надр, про що нею за результатами розгляду матеріалів, направлених Держгеонадрами, прийнято рішення від 21.12.2018 № 1041-26/2018. Разом із цим, листом обласна рада направила копії документів, у тому числі заяву ТОВ «Газовидобувна група» про видачу без аукціону спеціального дозволу на користування надрами з метою проведення геологічного вивчення нафтогазоносних надр, дослідно-промислової розробки родовищ із подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка) на підставі проведення ним апробації за власні кошти. При цьому, зазначає що до отримання 28.06.2023 листа Івано-Франківської обласної ради Офіс Генерального прокурора не володів інформацією про порушення інтересів держави у зв'язку з наданням спірного спеціального дозволу, та лише після опрацювання інформації, Офісом Генерального прокурора прийнято рішення про звернення до суду з цим позовом.
Отже, факт порушення інтересів держави встановлено Офісом Генерального прокурора 28.06.2023, а тому процесуальний строк для звернення до суду пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Матеріали справи містять клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин від 28.03.2024 року про залишення позовної заяви без розгляду оскільки вважає, що позовна заява прокурора подана до суду поза межами строку звернення до суду.
В обгрунтування вказаного клопотання зазначає, що протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" та перебували у вільному доступі до введення воєнного стану в Україні Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022. Оскаржуваний протокол ДКЗ № 4607 не був виключенням. Більш того, на офіційному сайті Держгеонадр міститься інформація від 30 квітня 2020 р., 2 червня 2020 р., 25 червня 2020 р. та від 25 вересня 2020 р., що у рамках політики відкритості та прозорості геологічної інформації (open door policy), що реалізується спільно із Міністерством енергетики та захисту довкілля, триває оприлюднення протоколів Державної комісії по запасах корисних копалин. За цими ж посиланнями міститься інформація щодо оприлюднення Державним науково-виробничим підприємством "Державний інформаційний геологічний фонд України"; входить до сфери управління Держгеонадр та розміщує у відкритому он-лайн доступі на своєму офіційному веб-сайті геологічну інформацію), протоколів ДКЗ та перебування їх у відкритому і безкоштовному доступі.
Також, на офіційному сайті Івано-Франківської обласної ради оприлюднено рішення двадцять шостої сесії сьомого демократичного скликання Івано-Франківської обласної ради від 21.12.2018 № 1041-26/2018 щодо погодження надання товариству з обмеженою відповідальністю "Газовидобувна група" у користування ділянки надр. При цьому, Наказ Держгеонадра від 27.12.2018 № 521 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" оприлюднений на офіційному сайті суб'єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2018 рік, доступ до якого є і на теперішній час. Також, відомості щодо наявності та чинності спеціальних дозволів на користування надрами розміщувались у відкритому доступі на веб-сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Також, наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 05.09.2022 № 342 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.10.2022 за № 1302/38638 та набрав чинності 04.11.2022 р.), затверджено Порядок функціонування електронного кабінету надрокористувача та можливість ознайомитись з інформацією щодо наявності та чинності спеціальних дозволів на користування надрами через Електронний кабінет, функціонування якого забезпечується відповідним нормативним актом, у органів прокуратури була, починаючи з листопада 2022 року.
Вважає посилання позивача на отримання 28.06.2023 р. інформації та матеріалів від Івано-Франківської обласної ради, не може вважатися поважною підставою щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки вказане не припиняє (не перериває) строків, встановлених щодо звернення із позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов'язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій.
Окрім того, запитом Офісу Генерального прокурора № 12/2-35ВИХ-21 до Держгеонадра, витребувано у строк до 17.06.2021 р. надати, зокрема, перелік суб'єктів господарювання, у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки. Держгеонадра у відповідь на запит надано відповідний перелік суб'єктів господарювання, серед яких значилось і ТОВ "Газовидобувна група". Таким чином, Офіс Генерального прокурора принаймні з 17.06.2021 року був обізнаний про те, що ТОВ "Газовидобувна група" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами "за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки".
Також, зазначено, що ТОВ "Газовидобувна група" фігурувало у кримінальному провадженні № 62019100000001655, що відкрите 07.11.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального Кодексу України. З ухвал (які є у вільному доступі) Голосіївського районного суду м. Києва від 26.05.2021 р. та 26.11.2021 р. у справі № 752/166/20 (провадження № 1- кс/752/4307/21, № 1-кс/752/9542/21), якими продовжувались строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001655 (розглянувши клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, погоджене прокурором Київської міської прокуратури), вбачається, що органами досудового розслідування проведено аналіз обставин надання спеціальних дозволів, у т. ч. ТОВ "Газовидобувна група".
Враховуючи викладене, Державна комісія України по запасах корисних копалин вважає, що позивачем не надано обґрунтування поважності пропуску строку на оскарження рішень та спеціального дозволу на користування надрами, крім того, не надано доказів, які підтверджують існування об'єктивних обставин, що перешкоджали органам прокуратури отримати відомості на підставі яких подано позовну заяву в межах цієї справи.
3 квітня 2024 року, Державною службою геології та надр України подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване пропуском позивачем строку звернення до суду.
Так, в обгрунтування заяви зазначає, що інформація про те, що ТОВ «Газовидобувна група» отримало спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин була відома органам прокуратури, зокрема Офісу Генерального прокурора, ще мінімум у червні 2021 році, а підпорядковані прокуратури були повідомлені про обставини отримання спеціального дозволу ТОВ «Газовидобувна група» Офісом Генерального прокурора. Листом № 9897/01/02-21 від 17.06.2021 від Держгеонадра до Офісу Генерального прокурора надано перелік суб'єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, серед яких є інформація щодо ТОВ «Газовидобувна група». При цьому, позивач не був позбавлений можливості подавати відповідні запити до Держгеонадра та ДКЗ, у тому числі щодо оскаржуваного протоколу ДКЗ та спеціального дозволу, раніше ніж у 2023 році. Інформація про спеціальні дозволи на користування надрами (дійсні, недійсні та тимчасово припинені) та протоколи ДКЗ до 24.02.2022 містилася у відкритому доступі на сайті ДНВП «Геоінформ України» і позивач мав достатньо часу, щоб дізнатися про будь-які спеціальні дозволи, видані ТОВ «Газовидобувна група», а також Протокол ДКЗ, на підставі якого було видано оскаржуваний спеціальний дозвіл. Накази Держгеонадр про видачу спеціальних дозволів на користування надрами та копії спеціальних дозволів досі знаходяться у відкритому доступі на офіційному сайті Держгеонадр.
Також, інформація про спеціальні дозволи на користування надрами (дійсні, недійсні та тимчасово припинені) до 24.02.2022 містилася у відкритому доступі на сайті ДНВП «Геоінформ України», скан-копії всіх спеціальних дозволів разом з угодами про умови користування надрами були опубліковані на сайті Держгеонадра, позивач, починаючи з 29.12.2018 (дата видачі спеціального дозволу на користування надрами № 4363) мав достатньо часу, щоб дізнатися про спеціальний дозвіл, який був виданий ТОВ «Газовидобувна група». Також у 2020 році в рамках політики відкритості та прозорості геологічної інформації (open door policy), що реалізується Державною службою геології та надр України спільно із Міністерством енергетики та захисту довкілля, було ініційовано оприлюднення протоколів Державної комісії по запасах корисних копалин. Отже, протоколи ДКЗ як мінімум з травня 2021 року і до 24.02.2022 (у зв'язку із військовим станом ДНВП «Геоінформ України» тимчасово призупинив доступ до публічних реєстрів та баз даних) знаходилися у відкритому доступі на сайті ДНВП «Геоінформ України».
На переконання Держгеонадр позивач пропустив встановлений законом строк звернення до адміністративного суду.
18 квітня 2024 року, позивачем подано до суду заперечення на клопотання представника Державної комісії України по запасах корисних копалин, в яких зазначає, що обгрунтування поважності причин пропуску Офісом Генерального прокурора строку звернення до суду з вказаним позовом зазначено у заяві про поновлення пропущеного строку від 13.09.2023 № 12/1/1-76401вих-23№12/1/1-45028-23, яку подано разом з позовом. При цьому, зазначає, що факти проведення засідання колегією ДКЗ, видання Держгеонадрами оспорюваних наказу та спеціального дозволу на користування надрами, як і їх оприлюднення, не надають прокурору права звернутися до суду з позовом про визнання їх протиправними (недійсними), таке право виникає лише в разі встановлення порушення або рушення інтересів держави та встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.
Підставою для пред'явлення вказаного позову, зокрема, стало встановлення порушення інтересів держави через державну реєстрацію Держгеонадрами 20.09.2018 робіт за формою № 3-гр за № У-18-323/1, апробування у подальшому на засіданні колегії ДКЗ поточних і початкових прогнозних ресурсів вільного газу та конденсату за відсутності у ТОВ «Газовидобувна група» спеціального дозволу на користування надрами. Для цього було необхідним не тільки опрацювати зміст протоколу колегії ДКЗ від 29.11.2018 № 4607, а й з'ясувати, на якій підставі Держгеонадрами здійснено реєстрацію робіт за формою № 3-гр за № У-18-323/1. Це стало можливим лише за результатами вивчення усіх матеріалів, у тому числі і форми № 3-гр, яка не оприлюднювалася на офіційних сайтах Держгеонадр та ДКЗ.
Вважає безпідставними посилання на те, що строк звернення до суду починається з 07.11.2019, дати внесення до Єдиного реєстру розслідувань відомостей про кримінальне провадження 10000001655, з огляду на те, що початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001655 від 07.11.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, не свідчить про обізнаність слідчого, прокурора, керівника органу прокуратури про відповідні порушення вимог законодавства та порушення інтересів держави. У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001655 від 07.11.2019 у Держгеонадрах та ДКЗ вилучено документи щодо подання, реєстрації, погодження, розгляду, видачі ТОВ «Газовидобувна група» спеціального дозволу на розробку, користування, видобування надр та інші документи з цього питання. Про те, що відповідні документи вилучено у ході розслідування кримінального провадження Офісу Генерального прокурора стало відомо із листа Держгеонадр від 04.09.2023 № 5142/03-4/2-23.
Також, вважає необгрунтованим твердження представника ДКЗ про те, що для органів прокуратури строк звернення до суду починається з червня 2021 року, з дати отримання інформації Держгеонадр на запит Офісу Генерального прокурора від 17.06.2021 №21/2-35вих-21, оскільки з наданого переліку не можливо було встановити наявність підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави.
15 квітня 2024 року, представником Державної комісії України по запасах корисних копалин надана до суду відповідь на заперечення позивача на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Зазначає, що оскаржуваний протокол ДКЗ перебував у відкритому доступі з 06.10.2020 по 24.02.2022 р. , що в свою чергу свідчить про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про, так би мовити, порушення, зважаючи на рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 р. і наданий Держгеонадра перелік суб'єктів господарювання, у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки. При цьому, позивач мав можливість дізнатись про порушення інтересів, якщо не з моменту винесення, протиправних рішень, то хоча б після вилучення зазначених вище документів в межах кримінального провадження №62019100000001655від 07.11.2019 р. Окрім того, з листа Офісу Генерального прокурора щодо запиту вбачається, що витребовувався саме "перелік суб'єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання…". Відповідно Держгеонадра надано відповідні переліки, зокрема, і щодо суб'єктів, "які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами" із зазначенням номерів та дат спеціальних дозволів на користування надрами.
4 червня 2024 року позивачем подана до суду уточнена позовна заява, в якій зокрема викладено обгрунтування підстав поновлення строку для звернення до суду. Зазначає, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після отримання органами прокуратури інформації та матеріалів від Івано-Франківської обласної ради, наданих листом від 23.06.2023 №12-163/546/174(вх. № 11687-23 від 28.06.2023). До отримання вищевказаного листа Офіс Генерального прокурора не володів інформацією про порушення інтересів держави у зв'язку з наданням того спеціального дозволу на підставі протоколу ДКЗ. Таким чином, протиправність дій ДКЗ та Держгеонадр, незаконність протоколу ДКЗ від 29.11.2023 № 4607 та спеціального дозволу від 29.12.2018 963 встановлена прокурором після 28.06.2023, тому процесуальний строк звернення до суду пропущений з поважних причин та підлягає поновленню. Також, зазначає, що у вказаному спорі має місце триваюче правопорушення, тобто проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом.
22 липня 2024 року Державною комісією України по запасах корисних копалин подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду оскільки вважає, що позовна заява прокурора подана до суду поза межами строку звернення до суду.
Так, в обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" та перебували у вільному доступі до введення воєнного стану в Україні Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022. Оскаржуваний протокол ДКЗ № 4607 не був виключенням. Більш того, на офіційному сайті Держгеонадр міститься інформація від 30 квітня 2020 р., 2 червня 2020 р., 25 червня 2020 р. та від 25 вересня 2020 р., що у рамках політики відкритості та прозорості геологічної інформації (open door policy), що реалізується спільно із Міністерством енергетики та захисту довкілля, триває оприлюднення протоколів Державної комісії по запасах корисних копалин. За цими ж посиланнями міститься інформація щодо оприлюднення Державним науково-виробничим підприємством "Державний інформаційний геологічний фонд України"; входить до сфери управління Держгеонадр та розміщує у відкритому он-лайн доступі на своєму офіційному веб-сайті геологічну інформацію), протоколів ДКЗ та перебування їх у відкритому і безкоштовному доступі.
При цьому, ДКЗ листом від 21.03.2024 № 234/06-ВС звернулась до ДНВП "Геоінформ України" щодо надання інформації про дату розміщення у відкритому доступі в Інтернет, у т. ч. протоколу ДКЗ № 4607 (додаток 2). ДНВП "Геоінформ України" листом від 29.03.2024 № 01-1136 повідомило, що протокол ДКЗ № 4607 завантажено на сервер геологічного порталу 06.10.2020 р. Отже, доступ до протоколу ДКЗ № 3837 був відкритий з 06.10.2020 р. до 24.02.2022 р.
Окрім того, на офіційному сайті Івано-Франківської обласної ради оприлюднено рішення двадцять шостої сесії сьомого демократичного скликання Івано-Франківської обласної ради від 21.12.2018 № 1041-26/2018 щодо погодження надання товариству з обмеженою відповідальністю "Газовидобувна група" у користування ділянки надр з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) газу природного, конденсату, нафти Тисівської ділянки, розташованої на території Долинського району Івано-Франківської області.
Також, наказ Держгеонадра від 27.12.2018 № 521 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" оприлюднений на офіційному сайті суб'єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2018 рік, доступ до якого є і на теперішній час.
Отже, відомості щодо наявності та чинності спеціальних дозволів на користування надрами розміщувались у відкритому доступі на веб-сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. У спеціальних дозволах на користування надрами міститься інформація щодо, зокрема, підстави надання (посилання на накази Держгеонадр, що перебувають у відкритому доступі) та протоколу(ів) засідання колегії ДКЗ.
Також, наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 05.09.2022 № 342 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.10.2022 за № 1302/38638 та набрав чинності 04.11.2022 р.), затверджено Порядок функціонування електронного кабінету надрокористувача та можливість ознайомитись з інформацією щодо наявності та чинності спеціальних дозволів на користування надрами через Електронний кабінет, функціонування якого забезпечується відповідним нормативним актом, у органів прокуратури була, починаючи з листопада 2022 року.
Окрім того, запитом Офісу Генерального прокурора № 12/2-35ВИХ-21 до Держгеонадра, витребувано у строк до 17.06.2021 р. надати, зокрема, перелік суб'єктів господарювання, у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки. Держгеонадра у відповідь на запит надано відповідний перелік суб'єктів господарювання, серед яких значилось і ТОВ "Газовидобувна група". Таким чином, Офіс Генерального прокурора принаймні з 17.06.2021 року був обізнаний про те, що ТОВ "Газовидобувна група" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами "за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки".
Також, зазначено, що зазначає, що ТОВ "Газовидобувна група" фігурувало у кримінальному провадженні № 62019100000001655, що відкрите 07.11.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального Кодексу України. З ухвал (які є у вільному доступі) Голосіївського районного суду м. Києва від 26.05.2021 р. та 26.11.2021 р. у справі № 752/166/20 (провадження № 1- кс/752/4307/21, № 1-кс/752/9542/21), якими продовжувались строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001655 (розглянувши клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, погоджене прокурором Київської міської прокуратури), вбачається, що органами досудового розслідування проведено аналіз обставин надання спеціальних дозволів, у т. ч. ТОВ "Газовидобувна група".
Таким чином, ДКЗ вважає, що позивачем не надано обґрунтування поважності пропуску строку на оскарження рішень та спеціального дозволу на користування надрами, крім того, не надано доказів, які підтверджують існування об'єктивних обставин, що перешкоджали органам прокуратури отримати відомості на підставі яких подано позовну заяву в межах цієї справи.
12 серпня 2024 року Державною комісією України по запасах корисних копалин подано до суду відзив на заперечення проти клопотання представника ДКЗ в якому зазначив, що відсутність доказів невідкладної реакції органів прокуратури після введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021 та отримання відомостей стосовно підстав отримання ТОВ "Газовидобувна група" спеціального дозволу на користування надрами свідчить про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду. Також, на запит Офісу Генерального прокурора, Держгеонадра було надано відповідні переліки, зокрема, і щодо суб'єктів, "які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин, без спеціального дозволу на користування надрами" із зазначенням номерів та дат спеціальних дозволів на користування надрами», при цьому ознайомитись зі змістом оскаржуваного протоколу ДКЗ можливо було на офіційному веб-сайті ДНВП "Геоінформ України». Також, зазначає, що з ухвал (які є у вільному доступі) Голосіївського районного суду м. Києва від 26.05.2021 р. та 26.11.2021 р. у справі № 752/166/20 (провадження № 1-кс/752/4307/21, № 1-кс/752/9542/21), якими продовжувались строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001655 органами досудового розслідування проведено аналіз обставин надання спеціальних дозволів, у т. ч. ТОВ "Газовидобувна група". Окрім того, відповідно до змісту ухвал Печерського районного суду міста Києва від 09.12.2019 (справи за №№ 757/64159/19-к, 757/64151/19-к, 757/64161/19-к, 757/64164/19-к) слідчим суддею задоволені клопотання слідчого щодо надання дозволу на проведення обшуку та вилучення, зокрема, документів щодо подання, реєстрації, погодження, розгляду, видачі, внесення змін, в т. ч. ТОВ "Газовидобувна група".
Матеріали справи містять заперечення позивача проти клопотання представника Державної комісії України по запасах корисних копалень про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване тим, що факт порушення інтересів держави встановлено Офісом Генерального прокурора 28.06.2023, а тому позов про визнання протиправними дій ДКЗ та Держгеонадр, скасування рішення, наказу та спеціального дозволу від 29.12.2018 №4963 пред'явлено у тримісячний строк з часу виникнення підстав для його подання-19.09.2023. При цьому доводи представника ДКЗ про те, що органи прокуратури повинні були бути обізнані про наявність підстав для пред'явлення позову з часу оприлюднення у 2018 році протоколу засідання колегії ДКЗ, рішення Івано-Франківської обласної ради, оспарюваного наказу та наданого на його підставі спеціального дозволу на користування надрами, є безпідставними та невраховують вимог законодавства щодо повноваження прокурорів. Також, зазначає, що ні Конституцією України, ні Законом України «Про прокуратуру» на органи прокуратури не покладено обов'язку відслідковувати оприлюднення органами державної влади та місцевого самоврядування кожного документа, як і не встановлено строків для виявлення оприлюднених актів. Такі строки не визначено і в наказах Генерального прокурора від 21.09.2018 №186, від 21.08.2020 №389, які організовують діяльність прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді.
4 вересня 2024 року та 2 жовтня 2024 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовидобувна група» надано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване тим, що інформація про надання підприємству спеціального дозволу на користування надрами була розміщена публічно та жодних перешкод для доступу до її змісту у Офісу Генерального прокурора чи підпорядкованих прокурату не було. Вважає підстави, зазначені позивачем, для поновлення строку звернення до суду неповажними.
Також, 9 жовтня 2024 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовидобувна група» надано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (з урахуванням зміни предмету позову), в якому зокрема представник третьої особи посилається на постанови Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 820/1719/15, від 20.12.2018 у справі № 756/513/17, від 27.02.2019 у справі № 813/1211/17, від 16.09.2019 у справі № 120/3403/20-а, від 19.02.2020 у справі № 815/5271/16, від 17.06.2021 у справі № 570/4516/19, від 17.02.2022 у справі № 380/893/20, від 08.09.2022 у справі № 380/1598/22, від 16.06.2023 у справі № 520/986/22 та від 04.07.2023 у справі № 620/4707/22.
10 жовтня 2024 року, Державною службою геології та надр України подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду в якому зазначає, що позивач пропустив встановлений законом строк звернення до адміністративного суду та не навів поважних причин пропуску строку, тобто причин, які б унеможливлювали звернення з позовом у період починаючи з 2018 року. Вважає доводи позивача щодо триваючого правопорушення необгрунтованими. При цьому, позивач не був позбавлений можливості подавати відповідні запити до Держгеонадра та ДКЗ, у тому числі щодо оскаржуваного протоколу ДКЗ та спеціального дозволу, раніше ніж у 2023 році.
10 жовтня 2024 року, представником позивача надані до суду заперечення на клопотання представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовидобувна група» і Державної служби геології та надр України про залишення позовної заяви без розгляду, в обгрунтування яких зазначає, що у справі має місце триваюче правопорушення, тобто проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. При цьому, порушення законодавства тривають, спеціальний дозвіл на користування надрами від 29.12.2018 № 4963, виданий ТОВ «Газовидобувна група» на підставі протоколу ДКЗ від 29.11.2018 № 4607, є чинним, тобто підстави для звернення за захистом порушених інтересів держави не припинили існувати. Вважає доводи представників відповідача та третьої особи про несвоєчасне реагування Офісом Генерального прокурора на виявлені порушення інтересів держави безпідставними.
6 листопада 2024 року, представником Товариства з обмеженою відповідальністю "О-Газ" подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем тримісячного строку звернення до суду та не зазначення поважних причин такого пропуску.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року заяви Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовидобувна група", Товариства з обмеженою відповідальністю "О-Газ" про залишення позову без розгляду - задоволено. Позовну заяву заступника Генерального прокурора в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газовидобувна група", Товариство з обмеженою відповідальністю "О-Газ" про визнання протиправними дій, скасування наказу та визнання недійсним спеціального дозволу - залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року про залишення позову без розгляду скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу №320/46888/23 передано судді Кочановій П.В.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі частини 3 статті 161, частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, законодавством регламентовано тримісячний строк звернення суб'єкта владних повноважень до суду, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
У постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
ВП ВС в зазначеній постанові наголосила, що установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 300/863/21 зазначено, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом;
4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Правові висновки щодо критеріїв поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду викладено також у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 820/1719/15, від 20.12.2018 у справі № 756/513/17, від 27.02.2019 у справі № 813/1211/17, від 16.09.2019 у справі № 120/3403/20-а, від 19.02.2020 у справі № 815/5271/16, від 17.06.2021 у справі № 570/4516/19, від 17.02.2022 у справі № 380/893/20, від 08.09.2022 у справі № 380/1598/22, від 16.06.2023 у справі № 520/986/22 та від 04.07.2023 у справі № 620/4707/22.
При цьому, суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у певних публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.
Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13.07.2005, у Висновку № 3 (2008) "Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права" наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов'язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов'язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.
Згідно з п. 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19.09.2012, обов'язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов'язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (п. 3 Рекомендації).
Таким чином, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб'єкта владних повноважень. Початок перебігу строку, встановленого для звернення до суду суб'єкта владних повноважень, не пов'язується з моментом створення такого суб'єкта чи наділення його відповідними функціями та компетенцією, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення з позовом за власним волевиявленням.
Ключовим питанням щодо строків звернення позивача до суду є визначення, коли прокурор був обізнаний чи повинен був дізнатись про наявність порушень з боку відповідачів під час вчинення спірних дій та прийняття рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 29.11.2018 №4607 та видачі наказу Державної служби геології і надр України від 27.12.2018 №521 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Газовидобувна група" спеціального дозволу на користування надрами від 29.12.2018 №4963 та, відповідно, про наявність підстав для звернення до суду з позовом.
Судом встановлено, що 29 грудня 2018 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Газовидобувна група" видано спеціальний дозвіл на користування надрами №4963 на підставі наказу від 27 грудня 2018 року №521.
Сам спеціальний дозвіл на користування надрами після його видачі 27.12.2018 та до 24.02.2022 розміщувався на веб-сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України".
Протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин №4607 від 29.11.2018 був оприлюднений на веб-сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" 06.10.2020.
Суд зауважує, що спірний наказ Держгеонадр України від 27.12.2018 №521 про надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю "Газовидобувна група", опублікований на офіційному сайті суб'єкта владних повноважень у роздiлi «Архiв наказів за 2018 рік» та є доступним за посиланням: https://www.geo.gov.ua/diyalnist/nakazy/arhiv-nakaziv/.
У заяві про поновлення пропущеного строку прокурор зазначив про наявність підстав для подачі заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Обґрунтовуючи свою позицію тим, що у вказаному спорі має місце триваюче правопорушення. На дату звернення позивача до суду з даним позовом порушення законодавства тривають, спеціальний дозвіл на користування надрами від 29.12.2018 № 4963 є чинним, тож підстави для звернення за захистом порушених інтересів держави не припинили існувати. Також прокурор зазначає, що підстави для звернення з даним позовом до суду виникли після отримання органами прокуратури інформації та матеріалів від Івано-Франківської обласної ради, наданих листом від 23.06.2023 №12-163/546/174.
Щодо даного обґрунтування про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч.1 ст. 4 КАС України).
У чинному законодавстві України не визначено поняття "триваюче правопорушення". Разом з тим за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов'язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов'язків або виявлення правопорушення.
Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 № 810/1224/17.
Водночас, оскільки спірні рішення є актами індивідуальної дії, на переконання суду у даному випадку відсутнє триваюче правопорушення, а тому означені доводи позивача відхиляються судом як необґрунтовані.
Також суд зауважує, що посилання позивача на отримання листа Івано-Франківської обласної ради від 23.06.2023 року не може вважатися поважною підставою щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки вказане не припиняє (не перериває) строків, встановлених законодавцем щодо звернення із позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов'язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій.
Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 23.08.2023 у справі № 380/7024/22, від 21.09.2023 у справі №380/7550/22, від 13.02.2024 у справі № 340/3868/23, від 18.02.2025 у справі №320/10110/24, від 24.02.2025 у справі № 380/20376/23, від 13 травня 2025 року у справі № 320/43928/24.
Суд зазначає, що регулярні звернення прокурора, з метою витребування ним документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №340/3868/23.
З урахуванням означеного, суд відхиляє доводи позивача про те, що про наявність підстав для представництва в суді інтересів держави прокуратурі стало відомо лише 23.06.2023 року (після отримання листа Івано-Франківської обласної ради від 23.06.2023 року).
Щодо посилання позивача на те, що початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001655 від 07.11.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, не свідчить про обізнаність слідчого, прокурора, керівника органу прокуратури про відповідні порушення вимог законодавства та порушення інтересів держави, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Частиною 2 статті 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, тобто є процесуальним керівником у кримінальному провадженні, який поінформований із наявними матеріалами та їх змістом.
Відповідно до пункту 12 Наказу Офісу Генерального прокурора № 389 (далі наказ ОГП № 389) «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» керівникам самостійних структурних підрозділів прокуратур усіх рівнів забезпечувати належну організацію взаємодії з питань захисту інтересів держави заходами представницького характеру поза межами кримінального провадження в порядку, спосіб та строки, визначені відповідним наказом Генерального прокурора.
Пункт 18 наказу ОГП № 389 визначає що у всіх зазначених випадках, за винятком вжиття заходів щодо встановлення відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявності підстав для представництва, вести електронне наглядове провадження в інформаційно-аналітичній системі "Облік та статистика органів прокуратури", до якого долучати (прикріплювати): копії позову (заяви), інших письмових заяв, усіх документів, що додаються до них, рішень суду, інших матеріалів, які були предметом дослідження чи обговорення в суді (у разі великого обсягу цих матеріалів - найбільш важливих документів), апеляційних, касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими, виключними обставинами прокурорів або інших учасників судового процесу, висновків про відсутність підстав для оскарження рішення суду, документів про стан реального виконання судового рішення, у тому числі скарг на рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів державної виконавчої служби, інформацію про реєстрацію кримінальних проваджень, копії скарг щодо дисциплінарного проступку судді.
З ухвал Голосіївського районного суду м. Києва від 26.05.2021 та 26.11.2021 у справі №752/166/20 (провадження №1-кс/752/4307/21, №1-кс/752/9542/21), якими продовжувались строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001655 за наслідками розгляду клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, погодженого прокурором Київської міської прокуратури, вбачається, що органами досудового розслідування проведено аналіз обставин надання спеціальних дозволів, у т. ч. ТОВ «ГАЗОВИДОБУВНА ГРУПА» (код 42069384); в межах цього кримінального провадження виконані такі слідчі дії як "проведено обшук адміністративного приміщення Державної служби геології та надр України, ДП "ДЕРЖГЕОІНФОРМ"; направлено запити про надання інформації та копій документів до обласних рад та адміністрацій, в адміністративних межах яких знаходяться родовища, відповідно до виданих спецдозволів на користування надрами".
Означена ухвала винесена за наслідками розгляду клопотання ст. слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, погоджене прокурором Київської міської прокуратури.
Таким чином, органи прокуратури були проінформовані про наявність кримінального провадження № 62019100000001655. А, враховуючи положення частини 2 ст. 36 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням уповноважений мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування. Враховуючи це, органи прокуратури були проінформовані про обставини отримання ТОВ «ГАЗОВИДОБУВНА ГРУПА» спеціального дозволу на користування надрам.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду, внаслідок чого у задоволенні заяви про поновлення такого строку слід відмовити.
Згідно з частиною 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з наданням відповідних підтверджуючих доказів.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву заступника Генерального прокурора в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газовидобувна група", Товариство з обмеженою відповідальністю "О-Газ" про визнання протиправними дій, скасування наказу та визнання недійсним спеціального дозволу - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з наданням відповідних підтверджуючих доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кочанова П.В.