30 червня 2025 року м. Ужгород№ 260/2155/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області (вул. Андрія Літуна, 15, м. Мукачево, Мукачівський р-н, Закарпатська обл., 89603) до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області (пл. Духновича, 2, м. Мукачево, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, 89600, код ЄДРПОУ 04053743), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 44361754), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Мукачівська окружна прокуратура Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області, в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області щодо неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, об'єкту культурної спадщини, а саме: курганну групу 5 курганів датування якого невідоме, що знаходиться з правої сторони дороги Завидово - Залужжя Мукачівського району Закарпатської області, що знаходиться на території Мукачівської ОТГ Закарпатської області;
2) зобов'язати виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, об'єкту культурної спадщини, а саме: курганну групу 5 курганів датування якого невідоме, що знаходиться з правої сторони дороги Завидово - Залужжя Мукачівського району Закарпатської області, що знаходиться на території Мукачівської ОТГ Закарпатської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на території Мукачівської територіальної громади знаходиться археологічна пам'ятка «Курганна група 5 курганів», датування якого невідоме. Рішенням Закарпатської обласної ради народних депутатів № 43 від 22.03.1989 «Про затвердження списку нововиявлених пам'ятників історії і культури в Закарпатській області та виконання заходів, які сприятимуть охороні та збереженню пам'яток» даний об'єкт включено до пам'ятників археології Закарпатської області. На запит прокуратури, виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області в листі від 18.02.2025 № 295/01-32/1871/42-25 повідомив, що заходи щодо виготовлення облікової документації та подання пропозиції про занесення даного об'єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України не вживались. Таким чином, позивач вважає, що Виконавчим комітетом Мукачівської міської ради Закарпатської області не виконуються положення Закону України «Про охорону культурної спадщини», у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
На підставі цієї норми, суд розцінює неподання відповідачем відзиву, як визнання ним позову.
Третя особа правом на подання пояснень на позовну заяву не скористалася.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, з врахуванням положень ст. 263 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що рішенням Закарпатської обласної ради народних депутатів № 43 від 22.03.1989 «Про затвердження списку нововиявлених пам'ятників історії і культури в Закарпатській області та виконання заходів, які сприятимуть охороні та збереженню пам'яток» об'єкт «Курганна група 5 курганів», який знаходиться на території Мукачівської територіальної громади з правої сторони дороги Завидово-Залужжя Мукачівського району Закарпатської області включено до пам'ятників археології Закарпатської області.
Відповідно до листа Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 20.01.2025 № 01-12/83, Департамент культури неодноразово звертався до виконавчих органів місцевих рад територіальних громад про необхідність виконання Закону України «Про охорону культурної спадщини». До теперішнього часу від виконавчого комітету Мукачівської міської ради не надходило пропозицій про занесення археологічної пам'ятки «Курганна група 5 курганів» до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
На запит прокуратури виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області в листі від 18.02.2025 № 295/01-32/1871/42-25 повідомив, що заходи щодо виготовлення облікової документації та подання пропозиції про занесення даного об'єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України не вживались.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даними позовними вимогами.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави, у випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 визначив, що прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до цього рішення Конституційного Суду України під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, на який покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах на захист інтересів держави.
Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У даному випадку, суд враховує, що охорона культурної спадщини гарантується Основним Законом України. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами (ч.ч. 4, 5 ст. 54 Конституції України).
Виходячи з того, що культурна спадщина - найбільш потужна складова формування української ідентичності, її ефективне збереження, відновлення і відповідне використання є одним із провідних завдань держави.
Судом встановлено, що Мукачівською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини.
Так, культурна спадщина є сукупністю успадкованих сучасниками від попередніх поколінь культурних цінностей.
З метою забезпечення належного обліку пам'яток культурної спадщини, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1992 № 466 було затверджене Положення про Державний реєстр національного культурного надбання.
У 1993 році розпочалося складення нових переліків нерухомих пам'яток України для внесення їх до зазначеного реєстру, за основу яких було взято списки пам'яток архітектури УРСР 1963 та 1979 років.
Проте, активізація роботи з виявлення, дослідження, класифікації та обліку об'єктів культурної спадщини розпочалася саме у 2000 році з моменту прийняття Верховною Радою України Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон), яким визначено регулювання правових, організаційних, соціальних та економічних відносин у сфері охорони культурної спадщини.
На виконання вимог указів Президента України від 11.12.2000 р. № 1328 та від 28.11.2007 р. № 1156/2007 з метою розвитку, збереження, вивчення та популяризації історико-культурної спадщини країни, Кабінетом Міністрів України забезпечено розроблення і випуск (відповідно) багатотомного енциклопедичного видання «Звід пам'яток історії та культури України» (далі - Звід) за участю Національної академії наук України, Міністерства культури і мистецтв України, Міністерства освіти і науки України, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету архівів України.
Загалом Звід є одним із найбільш масштабних проектів з комплексного вивчення і дослідження нерухомих пам'яток історії та культури України, в якому об'єдналися зусилля фахівців державних установ, громадських організацій, великого загалу пам'яткоохоронців України.
Охорона об'єктів культурної спадщини є системним комплексом заходів, що здійснюється на державному рівні з метою захисту і збереження об'єктів історико-культурної спадщини та історичного середовища загалом. Сюди входить облік (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), консервація, реставрація, належне утримання та використання пам'яток.
З метою реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини, забезпечення належного рівня охорони, розвитку й збереження історико-культурного середовища шляхом раціонального використання культурної спадщини, здійснення дієвого контролю за дотриманням вимог чинного законодавства України у сфері охорони нерухомих об'єктів культурної спадщини розроблюються регіональні цільові програми з охорони та збереження об'єктів культурної спадщини.
Забезпечення охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь має важливе значення у контексті забезпечення конституційних культурно-духовних прав людини.
Обов'язок охорони державою культурної спадщини проголошено на найвищому (конституційному) рівні.
Згідно з положеннями ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність.
Таким чином, нерухомі об'єкти культурної спадщини перебувають під конституційним захистом, оскільки конституційні гарантії є найвищим видом правових гарантій, механізмом дотримання, виконання, застосування і використання конституційних та інших норм права для реалізації органами державної влади ефективного захисту об'єктів культурної спадщини.
Так, за результатами опрацювання відповідних матеріалів, позивачем було виявлено факт бездіяльності виконавчого комітету Мукачівської міської ради, що полягає у неподанні до органу охорони культурної спадщини вищого рівня пропозиції про занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України на об'єкт культурної спадщини, а саме: курганна група, 5 курганів, датування якого невідоме, що знаходиться з правої сторони дороги Завидово - Залужжя Мукачівського району Закарпатської області.
Так, рішенням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів № 43 від 22.03.1989 «Про затвердження списку нововиявлених пам'ятників історії і культури в Закарпатській області та виконання заходів, які сприятимуть охороні та збереженню пам'яток» до пам'ятників археології Закарпатської області включено Курганну групу 5 курганів, датування якого невідоме, що знаходиться з правої сторони дороги Завидово-Залужжя Мукачівського району Закарпатської області.
Також встановлено, що пам'ятка археології має паспорт, який складений 20 червня 1987 року старшим науковим співробітником відділу археології інституту суспільних наук АН УРСР Пеняком С.І.
Опрацюванням вищезазначеного паспорту з'ясовано, що могильник відкритий у 1986 році археологічною експедицією інституту суспільних наук АН УРСР. Підйомний матеріал і документація зберігається в Науковому архіві ІА АН УРСР в м. Києві та фондах Ужгородської групи ICН АН УРСР в м. Ужгороді. Археологічні розкопки на могильнику не проводились.
Технічний стан культурного шару визначений як добрий.
Також, паспорт містить опис та історичні відомості пам'ятки, де зазначається, що вказаний курганний могильник розташований на пагорбі, що піднімається з північно- східного боку села, насипи курганів на орному полі (1-3) сильно знівельовані. Висота їх досягає 0,2-0,4 м. діаметр 24-30 м. Добре зберіглися насипи курганів (4-5) в дубовому лісі. Висота їх досягає 0,5-0,7м.
На орному полі зібрано уламки кераміки бронзового віку та гальштатського часу. Датування і культурна належність курганів невідома.
Із схематичного плану (додаток до паспорту) вбачається, що курганний могильник розташований з правого боку траси Іршава - Мукачево, навпроти повороту на с. Завидово Мукачівського району.
Зі змісту преамбули Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон) вбачається, що об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Положеннями статті 1 Закону передбачено, що об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Згідно із ст. 13 Закону об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки.
Моніторингом Державного реєстру нерухомих пам'яток України місцевого значення, який знаходиться у відкритому доступі, Мукачівською окружною прокуратурою встановлено, що в Державному реєстрі нерухомих пам'яток України (пам'ятка археології) відомості щодо Курганної групи (5 курганів), датування якого невідоме, що знаходиться з правої сторони дороги Завидово-Залужжя Мукачівського району Закарпатської області відсутні.
Згідно з ч.1 ст. 3 Закону до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належить, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які створюються радами для здійснення виконавчих функцій, повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Стаття 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Одночасно, пп. 10 п. б ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту.
При цьому, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом (пп. 3 п. а ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Частиною 2 статті 6 Закону передбачено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 5) забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 6) організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини; 11) виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об'єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини; 12) призначення відповідних охоронних заходів щодо пам'яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт; 17) укладення охоронних договорів на пам'ятки.
Водночас, судом встановлено, що на запит прокуратури виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області в листі від 18.02.2025 № 295/01-32/1871/42-25 повідомив, що заходи щодо виготовлення облікової документації та подання пропозиції про занесення даного об'єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України не вживались.
Відсутність в чинному законодавстві конкретних строків для такого подання зумовлено специфікою об'єктів культурної спадщини, які потребують постійної (без визначення будь-яким строком) охорони культурної спадщини в розумінні ст. 1 Закону.
Правовий аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що у даному випадку саме на відповідача - виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області покладається обов'язок щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення Курганної групи 5 курганів датування якого невідоме, що знаходиться з правої сторони дороги Завидово-Залужжя Мукачівського району Закарпатської області, до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Невжиття Виконавчим комітетом Мукачівської міської ради заходів щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єкта культурної спадщини - Курганної групи 5 курганів датування якого невідоме, що знаходиться з правої сторони дороги Завидово-Залужжя Мукачівського району Закарпатської області до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, не сприяє запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпеченню захисту, збереженню, утриманню, відповідному користуванню, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Разом з тим, Закон України «Про охорону культурної спадщини» покладає на Виконавчий комітет Мукачівської міської ради обов'язок забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на території Мукачівської ОТГ (п.1 ч.2 ст.6 Закону).
Таким чином, наведене свідчить про невиконання Виконавчим комітетом Мукачівської міської ради положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» та вищезазначених підзаконних актів, та в підсумку, бездіяльність такого.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області щодо неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єкту культурної спадщини, та зобов'язання відповідача подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, об'єкту культурної спадщини, а саме: курганну групу 5 курганів датування якого невідоме, що знаходиться з правої сторони дороги Завидово - Залужжя Мукачівського району Закарпатської області, що знаходиться на території Мукачівської ОТГ Закарпатської області.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. З огляду на вищенаведене положення ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір у даній справі з відповідача стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області (вул. Андрія Літуна, 15, м. Мукачево, Мукачівський р-н, Закарпатська обл., 89603) до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області (пл. Духновича, 2, м. Мукачево, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, 89600, код ЄДРПОУ 04053743), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 44361754), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області щодо неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єкту культурної спадщини, а саме: курганну групу 5 курганів, датування якого невідоме, що знаходиться з правої сторони дороги Завидово - Залужжя Мукачівського району Закарпатської області, що знаходиться на території Мукачівської ОТГ Закарпатської області.
Зобов'язати Виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єкту культурної спадщини, а саме: курганну групу 5 курганів, датування якого невідоме, що знаходиться з правої сторони дороги Завидово - Залужжя Мукачівського району Закарпатської області, що знаходиться на території Мукачівської ОТГ Закарпатської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМ.М. Луцович