Житомирський апеляційний суд
Справа №295/7325/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/411/25
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
24 червня 2025 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі судове провадження №295/7325/25 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 31 травня 2025 року, якою частково задоволено клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_10 та застосовано до підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бердичіва Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , не судимого,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 липня 2025 року, із визначенням розміру застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 гривень,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання із покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, або зменшити розмір визначеної застави. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що слідчім суддею не було враховано, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, має на утриманні дружину, яка перебуває в декретній відпустці, малолітню дитину 2022 року та батьків-пенсіонерів, є підполковником внутрішньої служби, має безліч нагород та позитивно характеризується. Зазначає, що підозра, яка оголошена ОСОБА_7 за ч.3 ст.368 КК України є необгрунтованою, а ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України не доведені. Вважає, що прокурором також не доведено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку. Посилається на те, що слідчим суддею не враховано фінансове становище підозрюваного ОСОБА_7 та безпідставно визначено йому надмірний розмір застави.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що слідчий звернувся до Богунського районного суду м. Житомира із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з визначенням розміру застави 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обгрунтування клопотання слідчий вказав, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42025060000000008 від 07.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
В обгрунтування клопотання слідчій послався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що вироком Дніпровського апеляційного суду від 27.04.2022 ОСОБА_11 засуджено за ч.1 ст.122 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк два роки. В жовтні 2024 останній прибув до ДУ «Бердичівський ВЦ № 108» за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Низгірецька, 2, для відбування покарання. Керівництво вказаної установи на той час здійснювалось ОСОБА_12 ..
На початку січня 2025 року начальник ДУ «Бердичівський ВЦ № 108» ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб з начальником Державної установи «Райківська виправна колонія № 73» ОСОБА_12 , який раніше обіймав посаду начальника ДУ «Бердичівський ВЦ № 108», перебуваючи у приміщенні службового кабінету, висловили вимогу засудженому ОСОБА_11 щодо передачі їм неправомірної вигоди у вигляді 16 000 грн. за сприяння у наданні дозволу на невідкладний короткочасний виїзд за межі виправного центру у зв'язку з пологами дружини, а також щомісячного платежу в сумі 12 000 грн. за сприяння в отриманні ОСОБА_11 необмеженої кількості короткострокових виїздів за межі виправного центру та умовно-достроковому звільненні від покарання.
ОСОБА_7 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, реалізуючи спільний з ОСОБА_12 злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, поєднаний з вимаганням, 21.02.2025 року близько 12 год. умисно в приміщенні службового кабінету ДУ «Бердичівський ВЦ № 108» за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Низгірецька, 2, одержав від засудженого ОСОБА_11 неправомірну вигоди у вигляді 16 000 грн. за сприяння у наданні дозволу на невідкладний короткочасний виїзд за межі виправного центру у зв'язку з пологами дружини.
ОСОБА_12 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, реалізуючи спільний з ОСОБА_7 злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, поєднаний з вимаганням, 22.02.2025 року близько 18 год. прибув на автомобілі марки «Suzuki SX-4», д.н.з. НОМЕР_1 , до приміщення ДУ «Бердичівський ВЦ № 108» за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Низгірецька, 2. У ході зустрічі із засудженим ОСОБА_11 в салоні вказаного автомобіля ОСОБА_12 одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду у вигляді 12 000 грн. за сприяння в отриманні останнім необмеженої кількості короткострокових виїздів за межі виправного центру та подальшому умовно-достроковому звільненні від покарання.
У подальшому, ОСОБА_12 спільно з ОСОБА_7 , будучи службовими особами, які займають відповідальне становище, реалізуючи злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, поєднаний з вимаганням, 31.03.2025 року близько 09 год. умисно в приміщенні службового кабінету ДУ «Бердичівський ВЦ № 108» за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Низгірецька, 2, одержали від засудженого ОСОБА_11 неправомірну вигоду у вигляді 12 000 грн. за сприяння в отриманні останнім необмеженої кількості короткострокових виїздів за межі виправного центру та умовно-достроковому звільненні від покарання.
Також, ОСОБА_12 спільно з ОСОБА_7 , будучи службовими особами, які займають відповідальне становище, діючи відповідно до раніше обумовленого плану, направленого на одержання неправомірної вигоди, поєднаного з вимаганням, 29.04.2025 року близько 18 год. умисно в приміщенні службового кабінету ДУ «Бердичівський ВЦ № 108» за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Низгірецька, 2, одержали від засудженого ОСОБА_11 неправомірну вигоду у вигляді 12 000 грн. за сприяння в отриманні останнім необмеженої кількості короткострокових виїздів за межі виправного центру та умовно-достроковому звільненні від покарання.
ОСОБА_12 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, реалізуючи спільний з ОСОБА_7 злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, поєднаний з вимаганням, 29.05.2025 року близько 23 год. прибув на автомобілі марки «Suzuki SX-4», д.н.з НОМЕР_1 , до приміщення ДУ «Бердичівський ВЦ № 108» за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Низгірецька, 2. У ході зустрічі із засудженим ОСОБА_11 в салоні вказаного автомобіля ОСОБА_12 одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду у вигляді 12 000 грн. за сприяння в отриманні останнім необмеженої кількості короткострокових виїздів за межі виправного центру та подальшому умовно-достроковому звільненні від покарання.
30.05.2025 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, наявністю ризиків, передбачених п. 1,2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосуванням більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Враховуючи обгрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, доведеність прокурором ризиків, передбачених п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість запобігання вказаним ризикам застосуванням більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, слідчій суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання слідчого та застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_7 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 слідчим суддею в повній мірі дотримано вимоги ст.ст 177, 178, 183, 194, 197 КПК України.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею було встановлено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_7 тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, підтверджується зібраними доказами, копії яких містяться в матеріалах клопотання слідчого, а саме: заявою ОСОБА_11 про вчинення кримінального правопорушення (а.п.14); протоколами огляду та вручення грошових коштів (а.п.46-48, 52-54, 133-135); протоколами допиту ОСОБА_11 (а.п.17-19, 144-148); протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо, відеоконтроль особи, під час яких зафіксовано зустрічі ОСОБА_12 та ОСОБА_7 з ОСОБА_11 , у ході яких зафіксовані факти створення умов для одержання неправомірної вигоди (а.п.27-43, 55-132, 136-142); протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій: контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, під час яких зафіксовано факт одержання ОСОБА_12 та ОСОБА_7 неправомірної вигоди (а.п. 44-45, 49-51); протоколами обшуків (а.п.151-170) та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
За таких обставин, доводи захисника про необгрунтованість підозри, колегія суддів вважає безпідставними.
Також, слідчим суддею враховано особу підозрюваного ОСОБА_7 , який раніше не судимий, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків за місцем постійного проживання, репутацію підозрюваного, а також доведеність прокурором високого ступеню ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється чи вчинення нового кримінального правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, ризик можливого переховування обґрунтований тим, що під тяжкістю можливого покарання підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Перебуваючи на волі ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити речі, документи та речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки місцезнаходження всіх суттєво важливих речових доказів у кримінальному провадженні на даний час достеменно не встановлено, зважаючи на початкову стадію досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Ризик незаконного впливу на свідків, обґрунтований тим, що підозрюваний ОСОБА_7 , будучи обізнаним про свідків, котрі давали свідчення у кримінальному провадженні, може впливати на останніх з метою зміни показів, оскільки вказані особи ще не допитані судом.
Можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обгрунтовується тим, що у разі не застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою, він може вчиняти дії, які перешкоджають органу досудового розслідування ефективно здійснювати його, зважаючи на займану ОСОБА_7 посаду, а також певний авторитет та зв'язки підозрюваного у правоохоронних органах.
Ризик продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 чи вчинення нового кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні систематичних дій, направлених на одержання неправомірної вигоди.
За таких обставин, колегія суддів повністю погоджується з висновками слідчого судді про те, що з огляду на тяжкість покарання, передбаченого за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , даних про особу останнього, та доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, жоден з інших більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Отже, доводи апелянта про те, що прокурором не доведено ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
Доводи апеляційної скарги захисника по те, що слідчим суддею не враховано, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, має на утриманні дружину, яка перебуває в декретній відпустці, малолітню дитину 2022 року та батьків-пенсіонерів, є підполковником внутрішньої служби, має безліч нагород та позитивно характеризується, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначені обставини не свідчать про зменшення ризиків, встановлених слідчим суддею, а лише характеризують особу. Більш того, дані про особу ОСОБА_7 враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.
Доводи апелянта про те, що до ОСОБА_7 може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання та апеляційним судом не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу. Не наведено доводів, які б вказували на належну процесуальну поведінку підозрюваного в разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу і в апеляційній скарзі.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Крім того, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що розмір застави, визначений слідчим суддею є непомірним, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказаний розмір застави визначений з урахування даних про сімейний та майновий стан підозрюваного ОСОБА_7 , в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КК України та не в максимальному розмірі, як просив прокурор.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не можуть бути визнані колегією суддів достатніми для скасування оскаржуваного судового рішення, яке є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 31 травня 2025 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 липня 2025 року, із визначенням розміру застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 гривень - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :