Житомирський апеляційний суд
Справа №285/2637/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/402/25
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
23 червня 2025 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі судове провадження №285/2637/25 за апеляційною скаргою прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 26 травня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_9 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.07.2025 включно. Вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України. Вказує, що підозрюваний ОСОБА_7 був відсутній на військовій службі більше двох років та не бажає повернутися на службу.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що слідчий СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області капітан поліції ОСОБА_10 за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадженні СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №62023100150000261 від 24.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, приблизно о 09 год. 00 хв. 09.03.2023 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків до 15.04.2025 року, коли прибув до старшого слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області в приміщення Красилівського старостинського округу, що за адресою: вул. Лесі Українки, 4а, с. Красилівка Звягельського району Житомирської області, чим закінчив вчинення злочину.
За час відсутності на службі у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_7 в період з 09.03.2023 року по 15.04.2025 року обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини, правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення військової частини та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.
Водночас, ОСОБА_7 з 13.08.2023 року по 18.08.2023 року, перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» Звягельської міської ради, що є поважною причиною відсутності на військовій службі.
19.05.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 слідчий зазначив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені п. 1, п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме : переховування від органу досудового розслідування чи суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Враховуючи обгрунтованість підозри, але недоведеність ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні не доведено підстав для обрання ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому відмовив у задоволенні клопотання.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримання апеляційної скарги, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №62023100150000261 від 24.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
19.05.2025 року ОСОБА_7 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
При розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу слідчим суддею було встановлено, що існує обґрунтована підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких містяться в матеріалах провадження, з чим погоджується і колегія суддів.
Крім того, обґрунтованість підозри стороною захисту не оспорюється, оскільки апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді стороною захисту не подавалася.
Разом з цим, колегія суддів вважає помилковими висновки слідчого судді щодо недоведеності ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, ризик можливого переховування підозрюваного обгрунтований тим, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, ОСОБА_7 не має міцних соціальних зв'язків, майже два роки перебував у самовільному залишенні військової частини, а тому під тяжкістю можливого покарання, яке загрожує останньому у разі доведення його вини, він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_7 постійного місця роботи не має, не судимий в порядку ст.89 КК України, негативно характеризується та веде антисоціальний спосіб життя, зловживаючи алкогольними напоями (а.п.13, 22, 36).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
За таких обставин, на переконання колегії суддів, слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні апеляційного суду доведено наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_7 був відсутній на військовій службі більше двох років, подав ганебний приклад нехтування вимогами військової дисципліни, що в свою чергу підриває не лише боєготовність військових формувань, але й авторитет Збройних Сил України в цілому та не висловлює бажання продовжувати військову службу про що зазначив під час допиту 19.05.2025 (а.п.53-55).
Окрім цього, відповідно до ч. 8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, а саме у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, доведеність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також положення ч. 8 ст.176 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що з метою запобігання вказаним ризикам відносно підозрюваного ОСОБА_7 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
За таких обставин, на думку колегії суддів, висновки слідчого судді про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу, є необґрунтованими, оскільки, в ухвалі не наведено наявності достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов'язань в разі не застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає можливим визначити підозрюваному розмір застави в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, з урахуванням особи підозрюваного та тяжкості кримінального правопорушення, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , який буде достатнім для запобігання вказаним ризикам.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали слідчого судді, яка не відповідає вимогам кримінального процесуального закону з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 26 травня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_10 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 19.07.2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 60 560 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою на відповідний депозитний рахунок (код отримувача ЄДРПОУ 42261525, Банк отримувача ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача МФО 820172, рахунок отримувача UA058201720355279002000085932).
3 моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого та прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у даному кримінальному провадженні за першим викликом та до суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або роботи;
- не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває (Звягельського району Житомирської області);
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України її підрозділу) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України (за наявності).
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.
У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії ухвали до 19.07.2025 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :