Справа № 752/15684/25
Провадження №: 1-кп/752/2095/25
30 червня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні без виклику учасників матеріали кримінального провадження №12025105010000427, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Скадовськ Скадовського р-ну Херсонської області, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, групи інвалідності не маючий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 02.02.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_2 04.06.2025, у невстановлені досудовим розслідуванні час, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 8, знайшов в кущах, тим самим придбав поліетиленовий пакет, всередині якого знаходилась речовина білого кольору. Після цього, ОСОБА_2 усвідомлюючи, що дана речовина є психотропною речовиною, діючи з прямим умислом, помістив вищевказаний поліетиленовий пакет з речовиною білого кольору до лівої кишені кофти, в яку був одягнутий на цей час. Тим самим, незаконно придбав та почав зберігати при собі психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,735 г. для власного вживання, без мети збуту.
В подальшому, 04.06.2025 ОСОБА_2 , продовжуючи свої кримінально-протиправні дії, був зупинений працівниками поліції приблизно о 13 год. 39 хв., за адресою: м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 8, де в ході обшуку затриманої особи, у ОСОБА_2 було виявлено в лівій кишені кофти, в яку він був одягнутий на цей час, поліетиленовий пакет, всередині якого знаходилась психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,735 г., яку ОСОБА_2 за викладених обставин незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту та яку в подальшому було вилучено.
Згідно з висновком експерта, надана на дослідження кристалоподібна речовина світло-бежевого кольору містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,735 г.
PVP, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 255 від 11.03.2022), «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу» (зі змінами від 01.03.2022), маса PVP до 0,15 г. вважається невеликим розміром, від 1,5 г. до 15,0 г. - великим розміром, а від 15,0 г. і більше - особливо великим розміром.
Таким чином, маса особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, в наданій речовині, що згідно висновку судової експертизи становить 0,735 г., є достатньою для притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Таким чином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Судовий розгляд обвинувального акта судом проведено у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження без дослідження доказів у судовому засіданні, оскільки встановлені органом досудового розслідування обставини учасниками судового провадження не оспорювалися, матеріали провадження містять письмову заяву ОСОБА_2 , складену в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, які були детально вивчені судом.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття, яка зазначена в обвинувальному акті.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Також, обираючи обвинуваченому ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд виходить із характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу вчинення кримінального проступку, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального проступку і обставин, що безпосередньо пов'язані із вчиненням кримінального проступку, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального проступку, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, востаннє - вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 02.02.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не працює, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, за місцем проживання характеризується посередньо, а тому, на переконання суду, необхідним для виправлення та запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, буде призначення покарання у межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
Водночас, згідно з приписами ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими у статтях 71, 72 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Положення вказаної норми є імперативними приписами, обов'язковими для застосування.
Як неодноразово вказував Верховний Суд, у випадку вчинення злочину протягом іспитового строку, покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком. Таким чином, законодавець звільнення від покарання з випробуванням не вважає невід'ємною частиною покарання, призначеного попереднім вироком, а лише способом виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у випадку вчинення нового злочину під час іспитового строку. Приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов'язком суду, який призначає покарання за сукупністю вироків. У разі ж вчинення нового злочину у період іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням невідбутою частиною покарання є раніше призначене покарання в його повному обсязі, за винятком строку попереднього ув'язнення (постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 185/10985/19, від 14.09.2021 у справі № 127/25037/17, від 12.10.2022 у справі № 557/970/21).
Вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 02.02.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
Отже, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі з урахуванням вимог ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного за цим вироком покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_2 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Матеріали кримінального провадження не містять доказів, які би свідчили про існування перешкод, визначених ст. 61 КК України, для застосування даного виду покарання.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі, пов'язані з проведенням експертизи, слід покласти на обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 368 - 371, 373, 374, 376, 381 - 382 КПК України, суд
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного за цим вироком покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 02.02.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, яким призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 2 (двох) років 3 (трьох) місяців обмеження волі.
Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення цього вироку до виконання.
Запобіжний захід у цьому провадженні не обирався.
Речові докази:
- PVP масою 0,735 г., що передана до камери зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві у поліетиленовому спец. пакеті № 6112708 (квитанція 223373) - знищити;
- компакт диск, що міститься в матеріалах кримінального провадження № 12025105010000427, залишити зберігати при матеріалах даного кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати в сумі 3565 грн 60 коп. на залучення експерта (висновок експерта № СЕ- 19/111-25/35182-НЗПРАП від 12.06.2025 року).
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні, не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Суддя ОСОБА_1