Справа № 752/7522/25
Провадження № 2/752/5320/25
30.06.2025 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Овдій-Барандич В.В., розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просить стягнути на свою користь з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором №7244766359 від 18.06.2020р.у розмірі 91 850,35 грн., з яких 46 729,74 грн. заборгованість за тілом кредиту, 6,87 грн. заборгованість по річним процентам, 45 113,74 грн. заборгованість по щомісячним процентам, а також судові витрати.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що з метою отримання кредиту відповідач звернувся до ТОВ «ФК «ЦФР» та між сторонами був укладений Кредитний договір №7244766359 від 18.06.2020р. Згідно вказаного Договору відповідач отримав грошові кошти у кредит, однак не здійснив їх повернення. 17.12.2021р. між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таскомбанк» укладено Договір факторингу №1712121, за яким АТ «Таскомбанк» отримав право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №7244766359 від 18.06.2020р. Оскільки відповідачем не сплачено заборгованість, то заявлені відповідні вимоги для стягнення боргу в судовому порядку.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09.04.2025р. відкрито провадження у справі за позовом АТ «Таскомбанк», постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Під час судового розгляду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018
року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
На підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.
18.06.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ЦФР», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений Кредитний договір №7244766359, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених Договором.
Умовами вказаного Кредитного договору сторони, в тому числі, погодили наступне: тип кредиту - кредит; сума кредиту - 65 450,00 грн.; строк, на який надається кредиту - 36 місяців.
Згідно з п. 1.3. Кредитного договору позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в Паспорті кредиту №4766359, який є невід'ємною частиною цього Договору.
У свою чергу, в Паспорті кредиту №4766359, зокрема, визначений порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів), у тому числі, річні проценти за користування кредитом, щомісячні відсотки за користування кредитом.
У відповідності до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідності до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статті 638 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також
усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)
Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.
У відповідності до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інші фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором,
Відповідно до ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно зі ст. 10561 процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Також судом встановлено, що 17.12.2021р. між Акціонерним товариством «Таскомбанк», як фактором, та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», як клієнтом, укладено Договір факторингу №171221, за умовами якого фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з п. 2.3. Договору факторингу відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами, договорами поруки та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру прав вимог згідно Додатку №2 до цього Договору, але не раніше оплати фактором суми, зазначеної в п. 3.1. Договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває всі права вимоги, визначені цим Договором та всі права вимоги за договорами поруки. Сторони підписують Акт прийому-передачі реєстру прав вимог у день здійснення оплати суми фінансування згідно п. 3.1. цього Договору.
Пунктом 3.1. Договору факторингу визначено, що фактор зобов'язаний у день
укладення сторонами цього Договору сплатити клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових кошів у сумі 467 336 417,92 грн. а рахунок клієнта.
Так, згідно меморіального ордеру № 833437008 від 17.12.2021р. АТ «Таскомбанк» перерахувало ТОВ «ФК «ЦФР» 467 336 417,92 грн. згідно Договору факторингу №171221 від 17.12.2021р.
Також між сторонами 17.12.2021р. підписаний Акт прийому-передачі реєстру прав вимоги за Договором факторингу №171221 від 17.12.2021р., за яким відбулась передача вимоги, в тому числі, до ОСОБА_1 за Кредитним договором №7244766359.
У відповідності до ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч. 1 ст. 1079 Цивільного кодексу України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за Кредитним договором ні позивачу, ні первісному кредитору.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем за Кредитним договором №7244766359 від 18.06.2020р., яка утворилась станом на 22.01.2025р., у загальному розмірі 91 850,35 грн.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних
свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У п. 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини справи, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за Кредитним договором №7244766359 від
18.06.2020р. в загальній сумі 91 850,35 (дев'яносто одна тисяча вісімсот п'ятдесят грн. 35 коп.) грн., з яких 46 729,74 (сорок шість тисяч сімсот двадцять дев'ять грн. 74 коп.) грн. заборгованість за тілом кредиту; 6,87 (шість грн. 87 коп.) грн. заборгованість по річним процентам, 45 113,74 (сорок п'ять тисяч сто тринадцять грн. 74 коп.) грн. заборгованість по щомісячним процентам.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) грн. судового збору.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення суду складено та підписано 30.06.2025р.
Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА