Справа № 752/4189/25
Провадження № 2-зз/752/33/25
30.06.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
з участю секретаря Пастух З.Ф.,
розглянувши клопотання представника відповідача, адвоката Шабельнікова Андрія Вікторовича про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ
до Голосіївського районного суду м. Києва від представника відповідача, адвоката Шабельнікова Андрія Вікторовича надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ.
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ухвалою від 14.03.2025 у вказаній справі заяву адвоката Бурлак Маргарити Володимирівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову було задовольнити частково та накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Як вказує представник відповідача, у заяві про забезпечення позову не обґрунтовано реальність настання ризиків про які стверджує представник позивача, зокрема, не було надано жодних доказів, що відповідача має намір або вчиняє дії спрямована на відчуження спірної квартири, тоді як обґрунтованість вищевказаного ризику є ключовим для застосування заходу забезпечення позову.
Маючи інформацію про позов ОСОБА_1 та її позовні вимоги щодо спірної квартири, починаючи з січня 2024 року відповідач не здійснював жодних дій на відчуження спірного об'єкту нерухомості.
Представник відповідача висловлює припущення, що позивач - ОСОБА_1 , використовуючи близькі стосунки з відповідачем, заявляючи про своє право на нерухоме майно, має на меті використати таке процесуальне право, як забезпечення позову лише для створення додаткових перешкод те незручностей ОСОБА_2 у реалізації його права власності на нерухоме майно.
Також у поданому клопотанні вказано, що під час розгляду заяви про забезпечення позову не було вирішено питання зустрічного забезпечення, в той час, як на думку представника існували обставини, які є підставою для обов'язкового застосування положень статті 154 ЦПК України.
Оскільки забезпечення позову призвело до обмеження прав відповідача, останній просить суд постановити ухвалу у цивільній справі №752/4189/25, якою скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , вжитих згідно ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 14.03.2025.
Представник ОСОБА_1 подала до суду письмові пояснення в яких вказує, що на майно, яке належить відповідачу на праві приватної власності не поширюється режим спільної сумісної власності подружжя, а тому воно може зникнути (бути відчуженим), зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення і забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно унеможливить це. Застосований вид забезпечення позову є адекватним, співвідноситься з предметом позову, а тому спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, що є необхідним для забезпечення виконання рішення у справі у разі задоволення позову.
Враховуючи викладене представник позивача у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову просить відмовити у повному обсязі.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025 головуючим суддею з розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову визначений суддя Чекулаєв С.О.
Судове засідання призначено на 26.06.2025.
В судове засідання 26.06.2025 з'явився представник відповідача, адвокат Широкоряд Ярослав Романович, який підтримав подане клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі та просив його задовольнити.
У поданій заяві від 24.06.2025 представник позивача, адвокат Бурлак Маргарита Володимирівна просила судове засідання призначене на 26.06.2025 провести за її відсутності; у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову відмовити.
У судовому засіданні суд оголосив перерву для ухвалення рішення до 30.06.2025.
Розглянувши подане клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Тобто забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України, відповідно до змісту якої суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає зазначеним вище вимогам Європейського суду.
У відповідності до положень пункту 1 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України видами забезпечення позову є, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Суд встановив, що згідно ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 14.03.2025 у справі №752/4189/25 був накладений арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Підставою для застосування вказаного заходу забезпечення позову була відповідна заява представника позивача у справі, яка подана одночасно із позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя (квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та транспортного засобу Acura MDX) та його поділ.
Як вказано в ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 14.03.2025 предметом спору щодо визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ є в тому числі вказаний об'єкт нерухомого майна. Позивач із відповідачем проживали спільно однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, а також вели спільний сімейний бізнес. За період спільного проживання вони за спільні кошти придбали у власність вказану квартиру, право власності на яку зареєстроване за відповідачем. Відповідач може вчинити дії щодо продажу вказаної квартири, оскільки вона знаходиться в його розпорядженні. Захід забезпечення позову є співмірним відносно її позовних вимог. Своєчасне невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити захист чи зробити взагалі неможливим виконання рішення суду, чим порушить права і законні інтереси позивача. Просила застосувати заходи забезпечення позову та задовольнити заяву.
Станом на 26.06.2025 розгляд цивільної справи № 752/4189/25 є незавершеним, рішення у справі не ухвалене.
Частиною першою статті 158 ЦПК України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала (частина четверта статті 158 ЦПК України).
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в пункті 10 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 (зі змінами), заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Отже для скасування раніше вжитих заходів забезпечення позову необхідним є встановлення зміни обставин у порівнянні із тими, що існували при їх застосуванні, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях припинила своє існування.
Із поданого клопотання суд вбачає, що його зміст та мотивування сформульовані як апеляційна скарга на судове рішення (ухвалу) суду першої інстанції із посиланням на незаконність та необґрунтованість ухвали Голосіївського районного суду міста Києва постановленої 14.03.2025.
Зокрема, представник відповідача у поданому клопотанні та в судовому засіданні вказував на відсутність ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, на не застосування судом зустрічного забезпечення, а також посилався на порушення прав відповідача в наслідок накладення арешту на належну йому квартиру.
Водночас скасування заходів забезпечення позову у порядку статті 158 ЦПК України не передбачає переоцінку обставин та доказів, які досліджував суд при розгляді та задоволенні заяви про забезпечення позову.
Єдиною підставою для скасування накладеного арешту на квартиру відповідача у порядку статті 158 ЦПК України є встановлення зміни обставин у порівнянні з тими, які існували на дату постановлення ухвали про забезпечення позову.
Водночас, вказуючи на необґрунтованість ухвали про забезпечення позову відповідач не надав до суду жодних доказів того, що відбулася зміна обставин, з якою процесуальне законодавство пов'язує можливість скасування арешту нерухомого майна накладеного в порядку визначеному главою 10 ЦПК України.
Скасування заходів забезпечення позову з підстав незаконності та необґрунтованості постановленої ухвали належить виключно до компетенції суду апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову на підставі статті 158 ЦПК України.
Керуючись статтями 149, 150, 158, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд
у задоволенні клопотанняпредставника відповідача, адвоката Шабельнікова Андрія Вікторовича про скасування заходів забезпечення позову у справі № 752/4189/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 30.06.2025
Суддя С.О. Чекулаєв