Справа № 752/7061/25
Провадження №: 1-кс/752/3005/25
13 червня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого 2-го відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ОСОБА_3 , яке погоджене заступником начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025010000000049 від 13 березня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України,
Слідчий 2-го відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на:
- квартира площею 42.4 кв. м, розашована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- квартира площею 66.6 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
- господарська будівля гаражу площею 20 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025010000000049 від 13.03.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокуратурою Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в кінці лютого 2025 року, більш точні дата та час в ході здійснення досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в № 5141 (на правах відділу, м. Одеса) регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС), далі - ТСЦ № 5141, розташованого за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Інглезі, буд. 15-А, не зміг взяти талон в системі керування чергою для здійснення перереєстрації автомобіля марки «MAZDA 6», ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , який мав намір придбати.
Разом з цим, на виході з № 5141 ОСОБА_5 зустрів раніше невідомого чоловіка, який представився ОСОБА_6 та повідомив, що для безперешкодного здійснення перереєстрації транспортного засобу, обходу та прискорення встановленої чинним законодавством процедури, необхідно надати неправомірну вигоду у розмірі 4000-6000 гривень за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в особі адміністратора ТСЦ № 5141. При цьому, ОСОБА_6 повідомив, що у противному випадку автомобіль неможливо буде переоформити внаслідок штучно створеного дефіциту талонів в системі керування чергою.
ОСОБА_5 , будучи переконаним, у тому числі у зв'язку із неможливістю отримання електронного талону на обслуговування у ТСЦ № 5141, що за інших умов він не здійснить державну перереєстрацію транспортного засобу, з вимогою чоловіка на ім'я ОСОБА_6 , який у ході досудового розслідування встановлений, як ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , погодився.
26.03.2025 ОСОБА_7 , діючи з метою незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_5 про необхідність прибути до ТСЦ № 5141 за адресою: за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Інглезі, буд. 15-А, для передачі неправомірної вигоди у розмірі 6000 гривень за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в особі адміністратора ТСЦ № 5141 за здійснення державної перереєстрації автомобіля марки «MAZDA 6», ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , який мав намір придбати.
28.03.2025, ОСОБА_5 прибув за вищевказаною адресою та передав ОСОБА_7 копію довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків та копію паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто копії документів, визначених п. 4 розділу ІІ «Порядку реєстрації фізичних та юридичних осіб у системі керування чергою для отримання послуг, які надаються територіальними сервісними центрами МВС та Експертною службою МВС», затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 777, які необхідні для реєстрації в системі керування чергою в ТСЦ МВС, а також неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 6000 гривень за здійснення впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави, в особі адміністратора ТСЦ № 5141, за успішну перереєстрацію автомобіля марки «MAZDA 6», ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 .
28.03.2025 в невстановлений час, адміністратор ТСЦ № 5141, всупереч вимогам п. 8 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 та п. 1, 4,6 розділу ІІ «Порядку реєстрації фізичних та юридичних осіб у системі керування чергою для отримання послуг, які надаються територіальними сервісними центрами МВС та Експертною службою МВС», затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 777 здійснив перереєстрацію транспортного засобу, а саме автомобіля марки ««MAZDA 6», ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , на підставі копій документів суб'єкту звернення, які не була подані адміністратору особисто або уповноваженим представником з порушенням порядку реєстрації в системі керування чергою.
Після чого, ОСОБА_7 передав ОСОБА_5 свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу.
28 березня 2025 року повідомлено про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
Обгрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 в інкримінованих йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
У діях ОСОБА_7 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 3 ст. 369-2 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
У ході розслідування установлено, що за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Рестру прав власності на нерухоме майно, Державного рестру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта, на праві власності зареєстровано нерухоме майно:
- квартира площею 42.4 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- квартира площею 66.6 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
- господарська будівля гаражу площею 20 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
В судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву, в якій просив клопотання задовольнити та розглянути за його відсутності.
Слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність власника майна відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши доводи щодо підстав накладення арешту на майно, копії матеріалів кримінального провадження, надані в обґрунтування доводів клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
До клопотання додані копії документів та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення даних з приводу кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Так, ОСОБА_7 підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи викладене, а також ту обставину, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч 3 ст. 369-2 КК України, та у випадку доведеності його вини, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, оскільки санкція вказаної статті передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Матеріали клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінальногопровадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуженню майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та з метою забезпечення можливої конфіскації вказаного майна підозрюваного як виду покарання вважає необхідним накласти арешт на вищевказане майно.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.
Керуючись ст. 131, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом заборони розпорядження та відчуження, а саме на:
- квартиру площею 42.4 кв. м, розашована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- квартиру площею 66.6 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
- господарську будівлю гаражу площею 20 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1