Справа № 466/10334/24
Провадження № 1-кп/466/413/25
16 червня 2025 року м.Львів
Шевченківський районний суд м.Львова
у складі : головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові об'єднане кримінальне провадження №12024142380000405 від 29.07.2024 та №12024141380001228 від 21.08.2024 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Красне Буського району Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, із середньою спеціальною освітою, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст.89 КК України вважається несудимим,
за ч.2 ст.309 , ч.4 ст.185 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 27.07.2024 в період до 20.50 год. незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання зіп-пакет із особливо небезпечною психотропною речовиною РУР, обіг якої заборонений згідно ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори від 15.02.1995 р.«, вагою 1,519 гр., що є великим розміром. У цей же день о 20.56 год. ОСОБА_5 був затриманий працівниками ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області на вул. Шевченка, буд.6-8, під час поверхневого огляду у ОСОБА_5 була виявлена придбана психотропна речовина.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини в великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.
Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_5 21.08.2024 р приблизно о 17.00 год, перебуваючи неподалік будинку №13, що по вулиці Клепарівській у місті Львові, маючи злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який введено в Україні згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, будучи переконаним, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, зі спортивного турника, розташованого на подвір'ї будинку №13 на вул. Клепарівській у м.Львові викрав: сумку-бананку сріблястого кольору, в якій знаходились: кабель USB; powerbank «Sigma» та мобільний телефон чорного кольору марки «IPhone», моделі «13» ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із sim-картою ПрАТ «Лайфселл» НОМЕР_3 , вартістю 34849,00 грн., після чого із викраденим залишив територію будинку, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 стт.185 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно 27.07.2024 у вечірній період придбав та зберігав при собі для власного вживання зіп-пакет із психотропною речовиною РУР. Біля 21 год., коли він йшов по вул. Шевченка, до нього підійшли працівники поліції і при поверхневому огляді зіп-пакет із психотропною речовиною у нього був виявлений та вилучений. У вчиненому розкаюється.
Вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України не визнав та суду пояснив, що 21.08.2024 р приблизно о 17.00 год знаходився на дитячому майданчику біля будинку №13 по вулиці Клепарівській у м. Львові. Бачив, що там гралися якісь діти, потім вони кудись побігли. Біля турника на землі виявив телефон, якийсь хтось раніше загубив. Він його підняв і мав намір віднести в поліцію, однак по дорозі його зупинили працівники поліції і затримали, а телефон вилучили. Наміру красти цей телефон у нього не було. По даному епізоду просить його виправдати.
Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 винуватість його у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень повністю доведена наступними дослідженими та перевіреними судом доказами:
по епізоду вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України :
-повідомленням у службу «102» від 29.07.2024 р. про виявлення на вул. Шевченка у м.Львові у особи ( ОСОБА_5 ) зіп-пакета з порошкоподібною речовиною, яка може бути наркотичним засобом;
-рапортом інспектора УПП у Львівській області від 29.07.2024 р. про виявлення у ОСОБА_5 зіп-пакета з порошкоподібною речовиною, яка може бути наркотичним засобом;
-протоколом огляду місця події від 29.07.2024 р. з місця виявлення у обвинуваченого ОСОБА_5 зіп-пакета з порошкоподібною речовиною;
-висновком експерта від 14.08.2024 №СУ-19/123-24/9809 про те, що надана на експертне дослідження речовина, виявлена у ОСОБА_5 , містить у своєму складі особливо небезпечну речовину, обіг якої заборонено - РУР масою 1,519 гр., що є великим розміром;
-протоколом огляду речових доказів - відеозаписів із боді-камер працівників УПП, якими був затриманий ОСОБА_5 .
Застережень чи заперечень щодо змісту вказаних відеофалів, які відображені у протоколі, в учасників процесу не було, а тому такі за їх клопотанням у судовому засіданні не досліджувались.
Зазначені докази суд вважає допустимими, належними та такими, що повністю підтверджують винуватість обвинуваченого по даному епізоду.
Окрім цього, на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 по даному епізоду стороною обвинувачення надано документи:
-витяг з ЄРДР від 29.07.24 р. про внесення даних про кримінальне правопорушення;
-постанову про призначення експертизи від 09.08.2024 р;
-довідку про вартість експертизи;
-постанови про визнання речовими доказами.
Такі документи, на думку суду, не є належними доказами у даному кримінальному провадженні в розумінні змісту ст.ст. 84,85 КПК України, однак судом приймаються до уваги, оскільки є оформленням оперативної інформації чи оформленням різних процесуальних дій у ході досудового розслідування.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 повністю доведена в ході судового розгляду та його дії за ч.2 ст.309 КК України суд вважає вірно кваліфікованими органом досудового розслідування, оскільки він вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини у великих розмірах.
-по епізоду вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України :
-показаннями у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_7 про те, що неповнолітня ОСОБА_8 є її донькою. 21.08.2024 р. вона була на роботі, а її донька гуляла з молодшим братом та іншими дітьми біля будинку, де вони проживають, на вул.Клепарівській, 13. Орієнтовно біля 17 год потерпіла почала дзвонити доньці, але та не брала трубку. У доньки був телефон «Айфон», який належав потерпілій, але вона дала його доньці в користування, вартість телефону 34849 грн. Через деякий час вона знову почала дзвонити дочці, відповів якийсь мужчина, який розмовляв неадекватно і вона не могла зрозуміти, хто це і чому у нього її телефон. Пізніше, зі слів доньки вона з'ясувала, що донька з братом гуляли на площадці, син потерпілої поранив ногу і донька відвела його у квартиру, але залишила на турнику біля площадки свою сумочку-бананку, у якій був телефон, повербанк з кабелем. Коли повернулась, то дізналась від своєї подруги, що сумку забрав якийсь мужчина;
-показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_8 , допитаної у присутності законного представника ОСОБА_9 про те, що 21.08.2024 р. біля 17 год вона гуляла біля будинку 13 на вул. Клепарівській із молодшим братом та коліжанкою ОСОБА_10 . Брат впав і поранив ногу. Вона з ним пішла в будинок, щоб промити рану і попросила ОСОБА_11 приглянути за її сумкою, яка залишалась на турнику на дитячій площадці біля будинку. Коли повернулась, ОСОБА_12 сказала, що сумку забрав невідомий мужчина на вигляд безхатько, якого вона налякалась і побоялась його наздоганяти. На лавочці вони ще залишили водичку і чіпси, цей безхатько забрав і їх;
-показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_10 , допитаної у присутності законного представника ОСОБА_13 , про те, що 21 серпня 2024 року біля 17 год. вона з ОСОБА_14 та її братом гуляли на площадці біля будинку АДРЕСА_2 . Брат ОСОБА_14 поранив ногу і вона пішла з ним в будинок, щоб промити рану. Свою сумочку-бананку залишила на турнику, в сумочці був телефон і ще якісь речі ОСОБА_15 , а якими вона попросила приглянути ОСОБА_11 . Але, свідок відійшла трішки дальше від турника, звідки побачила, як до нього підійшов незнайомий мужчина по виду безхатько, забрав сумку і пішов. Вона його налякалась і побоялась за ним бігти забирати в нього сумку. Коли ОСОБА_14 повернулась, вона їй про це розповіла. На лавочці вони ще залишили водичку і чипси, цей безхатько забрав і їх;
-показаннями свідка ОСОБА_16 у судовому засіданні про те, що він 21.08.2024 р. біля 17 год. ніс службу у складі патруля УПП. В районі ц. Анни до них звернулась жінка, яка сказала, що бачила мужчину на вигляд безхатька, який тримав в руці телефон марки «Айфон» у дитячому чохлі . Це викликало у неї підозри, бо особа з таким виглядом не може мати в користуванні дорогий телефон. Вони почали шукати цього мужчину, затримали ОСОБА_5 , який був у нетверезому стані, в руках тримав дитячу сумку-бананку, телефон «Айфон-13» у дитячому чохлі, чипси, пляшку води. Після затримання ОСОБА_5 на телефон передзвонила жінка і представилась як власниця телефону. ОСОБА_5 стверджував, що всі ці речі належать йому , про те, що він їх знайшов і має намір повернути власникам- не вказував.
-показаннями свідка ОСОБА_17 у судовому засіданні про те, що вона у групі з інспектором ОСОБА_16 21.08.2024 р. біля 17 год. несла службу у складі патруля УПП. В районі ц. Анни на вул. Городоцькій до них звернулась жінка, яка сказала, що бачила мужчину на вигляд безхатька, який тримав в руці телефон марки «Айфон» у дитячому чохлі . Це викликало у неї підозри, бо особа з таким виглядом не може мати в користуванні дорогий телефон. Вони почали шукати цього мужчину, затримали ОСОБА_5 , який був у нетверезому стані, в руках тримав дитячу сумку-бананку сріблястого кольору і телефон «Айфон-13» з дитячим чохлом. Після затримання ОСОБА_5 на телефон передзвонила жінка і представилась як власниця телефону. ОСОБА_5 пояснював, що всі ці речі належать йому, про те, що він їх знайшов і має намір повернути власникам чи здати в поліцію - не говорив;
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.08.2024 р. , згідно якого прийнята заява ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення- викрадення майна у її неповнолітньої доньки ОСОБА_14 ;
- повідомлення на службу «102» від 21.08.202 4 р, яке поступило від працівників УПП, про виявлення особи із дитячою сумкою та телефоном марки «Айфон-13» у дитячому чохлі;
- рапортом інспектора УПП у Ло від 21.08.2024 р. ОСОБА_17 про те, що на вул. Гордоцькій біля ц. Анни ними затриманий мужчина, особа якого встановлена - ОСОБА_5 , який перебував у стані сп'яніння, мав у руках дитячу сумку та телефон марки «Айфон», який при вхідному дзвінку висвічував слово «мама»;
- протоколом затримання ОСОБА_5 від 21.08.2024 р., з якого вбачається, що у затриманого вилучена дитяча сумка-бананка сріблястого кольору, телефон марки «Айфон» у дитячому чохлі, чіпси;
-заявою ОСОБА_6 , зміст та подання якої у судовому засіданні підтвердила потерпіла;
-протоколом огляду предметів від 22.08.2024 р. , а саме файлу МР4 розміром 32,0мб із боді-камер працівників патрульної служби, якими був затриманий ОСОБА_5 21.08.2024 р. біля 17 год. з дитячою сумкою та телефоном марки «Айфон» в руках. У розмові із працівниками УПП ОСОБА_5 повідомив, що телефон знайшов, обставини цієї події не повідомляв і свої наміри здати знайдені речі в поліцію не озвучував;
-протоколом огляду від 22.08.2024 р. чека на придбання телефона марки «IPhone», моделі «13» ІМЕІ : НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із sim-картою ПрАТ «Лайфселл» НОМЕР_3 на суму 34849,00 грн., наданого потерпілою ОСОБА_6 та оригінал чеку до нього, чим стверджується вартість телефона та розмір заподіяної шкоди;
-протоколом огляду речей від 31.08.2024 р., згідно якого оглянуті вилучені у ОСОБА_5 21.08.2024 р. речі : сумку-бананку на пояс, сріблястого кольору, кабель USB; повербанк «Sigma» , мобільний телефон чорного кольору марки «IPhone», моделі «13» ІМЕІ : НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із sim-картою ПрАТ «Лайфселл» НОМЕР_3 ;
-протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 10.09.2024 р., згідно з яким за участю власника технічних приладів знято інформацію із технічного приладу за адресою вул. Хорватська ,13 у м.Львові. Із змісту протоколу огляду предмету (віодеозапису) вбачається, що особа, схожа на обвинуваченого, одягнена у штани темного кольору, без футболки, рухається в сторону вул. Городоцької і має в руках дитячу сумку срібного кольору .
Зазначені докази суд вважає допустимими, належними та такими, що повністю підтверджують винуватість обвинуваченого по даному епізоду.
Окрім цього, на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 по даному епізоду обвинувачення стороною обвинувачення надано:
-витяг з ЄРДР від 21.08.2024 р. про внесення даних про кримінальне правопорушення;
-постанови про визнання речовими доказами;
-ухвала слідчих суддів про визнання речовими доказами, про накладення арешту;
-запити та відповіді на запити.
Такі документи, на думку суду, не є належними доказами у даному кримінальному провадженні в розумінні змісту ст.ст. 84, 85 КПК України, однак судом приймаються до уваги, оскільки є оформленням оперативної інформації чи оформленням різних процесуальних дій у ході досудового розслідування.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 повністю доведена в ході судового розгляду та його дії за ч.4 ст.185 КК України суд вважає кваліфікованими вірно, оскільки ОСОБА_5 вчинив викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Покликання обвинуваченого ОСОБА_5 на те, що він не вчиняв крадіжку, а знайшов телефон потерпілої на дитячому майданчику на вул. Клепарівській, 13 і мав намір віднести його в поліцію, спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_6 , поясненнями неповнолітніх свідків та свідків-працівників УПП, показання яких перевірені у судовому засіданні, а також письмовими доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Обставини, які відповідно до вимог ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутні .
Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У той же час згідно зі ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
У справі №205/7091/16-к від 17.10.2019 ВС розтлумачив судову дискрецію у кримінальному судочинстві та звернув увагу на міжнародно-правове регулювання зазначеного інституту. Так, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду, принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який вину визнав частково, відповідно до ст.89 КК України вважається несудимим, відсутність до нього претензій з боку потерпілої, та вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити тримання під вартою та строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України, про що зазначити в резолютивній частині цього вироку.
Заходи забезпечення кримінального провадження слід вирішити відповідно до статті 174 КПК України.
Судові витрати, пов'язані із проведенням експертизи у кримінальному провадженні, стягнути з обвинуваченого в користь держави.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309 ,4 ст.185 КК України.
Обрати ОСОБА_5 покарання :
-за ч.2 ст.309 КК України у виді 1\одного року позбавлення волі;
-за ч.4 ст.185 КК України у виді 5\п'яти років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання ОСОБА_5 у виді 5\п'яти років позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити утримання під вартою та строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання - з 21.08.2024 р.
Речові докази :
-упаковку із написом «Чипси», зіп пакет із речовиною РУР - знищити;
-наплічну сумку-борсетку коричневого кольору - повернути ОСОБА_5 ;
-сумку-бананку сріблястого кольору, кабель USB; powerbank «Sigma», мобільний телефон чорного кольору марки «IPhone», моделі «13»,коробку білого кольору від мобільного телефону -тповернути потерпілій ОСОБА_6 ;
-DVD диски відеонагляду, DVD диски відеофіксації нагрудних камер УПП, чек на придбання телефону, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Арешт накладений ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 26.08.2024 після набрання вироком законної сили - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави витрати на проведення експертизи від 14.08.2024 №СУ-19/123-24/9809 Хмельницьким НДЕКЦ в розмірі 1514\ одну тисячу п'ятсот чотирнадцять грн. 56 коп.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Суддя ОСОБА_1