Справа № 724/1844/25
Провадження № 3/724/1081/25
27 червня 2025 року суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Ковальчук Т.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 10 травня 2025 року о 10:00 год. в м. Хотин, по вул. Незалежності, 27, Дністровського району, Чернівецької області, керував транспортним засобом MERSEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник Раєвський І.А., будучи належним чином повідомлені, в судове засідання 27.06.2025 року о 09:40 год. не з'явилися, захисником подано до суду клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.16-19).
Клопотання обґрунтовує тим, що при перегляді відеофайлів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що працівник поліції зупиняє транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та вказує причину зупинки, а саме керування транспортним засобом з непристебнутим паском безпеки. Однак, як пояснює водій та це підтверджується відеозаписом, працівники поліції їхали позаду автомобіля та зупинили його проблисковими світловими сигналами і виявили вказане порушення тільки після зупинки транспортного засобу. Таким чином, зупиняючи транспортний засіб ОСОБА_1 , поліцейськими порушено вимоги ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», а тому всі подальші їх дії є незаконними, а зібрані на їх основі докази недопустимими (плоди отруйного дерева). Крім цього зазначає, що після зупинки транспортного засобу поліцейським запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці або у медичному закладі. Після цього, працівник поліції роз'яснив водію не передбачені законодавством права. Так, поліцейський повідомив, що згідно п. 2.5 ПДР, він має право відмовитися від проведення вказаного огляду. У той же час, зі змісту зазаначеного пункту 2.5 ПДР законодавством встановлено обов'язок водія пройти такий огляд на вимогу поліцейського. Вважає, що наявні докази є незаконними, оскільки ОСОБА_1 почувши від поліцейського право «відмовитись від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння" і те, що він матиме право в суді довести свою невинуватість, будучи юридично необізнаним вирішив скористатися таким правом (запропонованим працівником поліції).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, клопотання захисника, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП - суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху (п.1.3 ПДР України - учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, п. 1.9 ПДР України - особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством).
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно диспозиції статті 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, об'єктивна сторона правопорушення полягає не тільки в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само і в ухиленні осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
За правилами ч.ч.2,3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до вимог п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 3 Розділу І Інструкції визначає, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 325777 від 10.05.2025 року встановлено, що водій ОСОБА_1 10 травня 2025 року о 10:00 год. в м. Хотин, по вул. Незалежності, 27, Дністровського району, Чернівецької області, керував транспортним засобом MERSEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі ТЗ тверезому водієві (а.с.1).
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від надання пояснень та від підпису в протоколі відмовився (а.с.1).
З направлень на огляд водія на стан сп'яніння та акту огляду на стан сп'яніння від 10.05.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 направлявся поліцейським для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичний заклад у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, зокрема, різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей. Проте, водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі (а.с.3-5).
10 травня 2025 року під час фіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 поліцейським було застосовано технічні засоби відеозапису, матеріали якого долучено до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.10).
З переглянутих матеріалів відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинивши транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 повідомляють останньому, що ним порушено вимоги Правил дорожнього руху, а саме: не пристебнутий паском безпеки, на що ОСОБА_1 повідомив поліцейському : «Що забув пристебнутися паском безпеки». Полійейським після перевірки документів водія, було повідомлено, що відносно останнього за порушення вимог ПДР буде винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Крім того, під час спілкування з ОСОБА_1 , поліцейськими було повідомлено водію про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння: тремтіння пальців рук, почервоніння очей. ОСОБА_1 повідомив, що «вчора вживав алкогольні напої, пиво». Працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, також запропонував проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння та повідомив, що він має право відмовитися від даної процедури, проте в разі відмови на нього автоматично буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, від надання письмових пояснень також відмовився. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння щодо її бажання проходити огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п.6 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395).
Водій ОСОБА_1 від огляду ухилився, а тому відповідні його дії та ознаки сп'яніння, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення та даними відеофіксації даного адміністративного правопорушення. Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин суд не вбачає.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом не скористався, не вказав заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних, а дії працівників поліції не були предметом розгляду в суді та ним не оскаржувалися. Зокрема, жодних доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 та його захисник суду не надав.
Тому, суд приходить до висновку, що поліцейський при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою та відповідає вимогам ст.256 КУпАП, зокрема в ньому зазначено: відомості про особу, яка притягається до відповідальності, місце, час і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Посилання захисника у клопотанні, що наявні докази є незаконними, оскільки поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 права, які не передбачені законодавством, зокрема «право відмовитись від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння», суд вважає безпідставним, оскільки матеріалами відеозапису підтверджується, що поліцейський виявивши у водія ознаки алкогольного сп'яніння та повідомивши останньому про них, відповідно до вимог ч.2, 3 ст.266 КУпАП, запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичній установі. Повідомлення поліцейським водію, що той має право відмовитися від даної процедури, жодним чином не звільняло водія від обов'язку пройти огляд на стан сп'яніння в установленному законом порядку. Крім того, поліцейським було роз'яснено водію наслідки такої відмови.
Також, суд не погоджується з доводами захисника, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 здійснена поліцейським незаконно, оскільки в судовому засіданні доведено, що підставою для зупинки ОСОБА_1 стало порушення ним п. 2.3. «в» Правил дорожнього руху. Отже, така зупинка поліцейським відповідає положенням п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Поліцейським на відеозаписі події при зупинці автомобіля водію було повідомлено про причину зупинки, водій проти цього не заперечував. З постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП погодився, не оскаржував її.
На підставі вищенаведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та сукупність доказів у їх взаємозв'язку, суд прийшов до висновку, що зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, та в сукупності свідчать про те, що водій ОСОБА_1 10.05.2025 року, керуючи транспортним засобом відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на вимогу поліцейського, а тому підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Підстави для закриття провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, як на це наполягає його захисник у своєму клопотанні, відсутні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 05.03.2010, що підтверджується довідкою ВП №2 (м.Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області від 15.05.2025 (а.с.7).
Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
У відповідності до ст.ст.23,33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі -Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі "Ізмайлов проти Росії" п. 38 рішення від 16.10.2008 року, Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
З урахуванням характеру вчиненого, особи правопорушника, ступеня його вини, суд дійшов до висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та застосування до нього стягнення у виді штрафу на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно із ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 01.01.2025 року цей розмір становить 605,60 грн. (3028х0,2=605,60).
Оскільки на ОСОБА_1 постановою суду накладено адміністративне стягнення, то з нього підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60грн. в дохід держави.
Керуючись, ст.ст.40-1, ч.1 ст.130, 221 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше, ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, оригінал платіжного документа необхідно подати до Хотинського районного суду Чернівецької області.
З урахуванням ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути у примусовому виконанні подвійний розмір штрафу, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Копію постанови направити ОСОБА_1 до відома.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т. М. Ковальчук