Справа № 203/2841/25
Провадження № 2/0203/1589/2025
30 червня 2025 року суддя Центрального районного суду м.Дніпра Казак С.Ю., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До Центрального районного суду міста Дніпра надійшов вищезазначений позов.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно правил альтернативної підсудності, встановлених ч.2 ст.28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Пунктом 1 ч.1 ст.31 ЦПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що відповідач є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376, м.Донецьк віднесено до тимчасово окупованих територій.
Суд враховує, що оскільки офіційне місце реєстрації відповідача знаходиться на тимчасово окупованій території, останнє не може вважатися офіційною адресою фізичної особи, за якою вона може отримувати кореспонденцію.
Частинами 1,2 ст.1 Закону України «Про забезпечення праві і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.4 зазначеного вище Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Згідно ст.41 Закону України «Про забезпечення праві і свобод внутрішньо переміщених осіб» Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку таких осіб.
Відповідно до ч.1 ст.5 «Реєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи» Закону України «Про забезпечення праві і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29.07.2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст.5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст.1 цього Закону.
Відповідно до довідки Міністерства соціальної політки за відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відповідач, як внутрішньо переміщена особа, взятий на облік з 24.02.2022 року та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
В пред'явленому позові позивачка посилалась на його подачу в порядку ч.1 ст.27 ЦПК України.
Таким чином, оскільки на момент пред'явлення позову відповідач, як внутрішньо переміщена особа, був взятий на облік та проживає за зазначеною вище адресою, справа не підсудна Центральному районному суду міста Дніпра та відповідно до ч.1 ст.27, п.1 ч.1, ч.3 ст.31 ЦПК України підлягає передачі на розгляд за підсудністю за місцем обліку та мешкання відповідача, як внутрішньо переміщеної особи, до Сокальського районного суду Львівської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27,31,258-260 ЦПК України, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передати на розгляд за підсудністю до Сокальського районного суду Львівської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарження учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.Ю.Казак