Справа № 203/4813/21
Провадження № 2/0203/61/2024
25.11.2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:
головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,
за участю секретаря судового засідання - Клімової Н.А.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
10.11.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 02.05.2022 року, просить суд:
- стягнути зі ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» кредитної заборгованість у загальному розмірі 43 578,73 грн, з яких: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 35 528,74 грн; проценти за користування кредитом - 2 253,93 грн; комісія - 103,30 грн; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 147,28 грн; пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 76,22 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 1 641,27 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 112,40 грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 3 497,41 грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 218,18 грн;
- стягнути зі ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» судові витрати у розмірі - 2270,00 грн.
І. Стислий виклад позицій учасників справи.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що між ПАТ «Державний ощадний банк України», яке було перейменовано в АТ «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_2 24.09.2018 року було підписано заяву №533165305 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), а також заяву про встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту), на виконання умов яких банком було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , на який встановлено кредитний ліміт у розмірі 40000,00 грн зі сплатою відсотків за кредитом у розмірі 38% річних та інших нарахувань, визначених у вказаних заявах.
З огляду на те, що відповідач не виконує погоджені сторонами умови, що призвело до утворення заборгованості, позивач вимушений звернутись до суду з вимогою про стягнення заборгованості, яка станом на 27.10.2021 року становить 43 578,73 грн, з яких: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 35 528,74 грн; проценти за користування кредитом - 2 253,93 грн; комісія - 103,30 грн; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 147,28 грн; пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 76,22 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 1 641,27 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 112,40 грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 3 497,41 грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 218,18 грн.
Відповідачем 20.02.2023 року було надано відзив на позовну заяві, доводи, викладені в якому зводяться до незгоди із заявленими позовними вимогами. Так, відповідачем зазначено, що ним не підписувалася заява про приєднання №533165305, а наданий позивачем розрахунок заборгованості не заслуговує на увагу, оскільки не є детальним. Позивачем не надано умов і правил надання кредитів, які діяли станом на 24.09.2018 року, позивачем не надано первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту надання кредиту.
Позивачем 24.03.2023 року надано відповідь на відзив, в якій наведені додаткові обґрунтування правомірності заявлених позовних вимог.
Так, зокрема, представник позивача вказав, що п'ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви не було порушено позивачем. При цьому заява на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) і є кредитним договором та договором про споживчий кредит. Процентна ставка за кредитом є фіксованою і складає 38,00 процентів річних. Підписанням заяви клієнт підтвердив, що до підписання заяви банк надав йому як споживачу, а він ознайомився із загальною вартістю кредиту, реальною річною ставкою за загальними витратами по кредиту, які викладені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту у додатку до заяви. Також відповідач підтвердив факт отримання у письмовій формі паспорту споживчого кредиту. Заява про приєднання та заява про встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) містить розмір кредиту (предмет договору), процентну ставку, строк дії договору, тобто істотні умови, відповідно до вимог ст. 638 ЦК України.
Своєю чергою, представник позивача вказав, що інфляційні втрати є збитками, завданими процесом знецінення грошових коштів та зниженням їх купівельної спроможності, а тому не є штрафною санкцією, а є додатковим зобов'язанням, направленим на отримання реальної вартості грошей, не отриманих внаслідок невиконання грошового зобов'язання. Також представник позивача звернув увагу на те, що протягом тривалого часу з дня укладення спірного кредитного договору позичальник не заявляв про порушення зобов'язань з боку банку, і тільки після звернення банку до суду з позовом про стягнення заборгованості заперечив укладення між ним та банком кредитного договору, отримання кредитних коштів.
За твердженнями сторони позивача, позивачем надані всі докази в обґрунтування позовної заяви, а заперечення відповідача є безпідставними, не містяться обґрунтувань та підстав для відмови у задоволенні позову, а також доказ неправомірності стягнення з відповідача кредитної заборгованості.
Під час судового розгляду справи представник позивача у ході надання усних пояснень підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, підстави звернення до суду з позовом пояснила суду таким чином, як про це вказано вище.
Також представник позивача зазначила, що відповідачем було прострочено погашення кредиту. Усі штрафні санкції розраховані до настання воєнного стану, до заборони розрахунку штрафних санкцій під час карантину, та на період розрахунку не було будь-яких заборон. Відповідач користувався кредитними коштами, частково погашав борг, погоджувався із сумою боргу, хоча наразі стверджує, що не укладав кредитного договору. Спірним періодом є період з грудня 2019 року по квітень 2020 року. Заява про приєднання відповідача до умов та правил надання банківських послуг, підписана відповідачем, вказує на приєднання відповідача до договору. Крім того, твердження відповідача про те, що він не підписував кредитний договір та заяву про приєднання до послуг банку, нічим не доведені, а відповідач не подавав клопотання про призначення судової експертизи. Відповідач не надав і свій контррозрахунок, який би вказував на неправильність розрахунку позивача.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позовна заява була залишена без руху, а заяву про усунення недоліків позовної заяви з виправленнями позивач надав тільки у травні 2022 року, тобто з пропуском встановленого судом строку. Відповідач пояснив, що він дійсно був клієнтом позивача та отримував заробітну плату у банку, коли працював на посаді слідчого. Натомість кредитних коштів він не брав, а заява про приєднання не містить умов договору, тобто відповідач не підписував договорів, на який вказує позивач. Крім того, за твердженнями відповідача, розрахунки позивача є безпідставними, не підпадають під дію обмежень, визначених під час Covid-2019. Тобто відповідач звільняється від сплати штрафних санкцій. Тому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 16.12.2021 року було залишено без руху позовну заяву АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк», та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, визначені недоліки позовної заяви позивачу постановлено усунути шляхом надання суду виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням: обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, у позовній заяві.
02.05.2022 року позивач усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 16.12.2021 року, у повному обсязі та належним чином.
Ухвалою суду від 03.05.2022 року було відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою суду від 17.04.2023 року було відмовлено у задоволенні заяви відповідача - ОСОБА_2 про залишення без розгляду позовної заяви АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 05.06.2023 року було задоволене клопотання відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОЛЕКТ. ЦЕНТР ГРОШОВИХ ВИМОГ», код ЄДРПОУ 36992270, адреса місцезнаходження: Україна, 79015, Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, та у Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТЕКСПРЕС ЮКРЕЙН ЕЛ.ЕЛ.СІ», код ЄДРПОУ 34981644, адреса місцезнаходження: Україна, 03126, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6, наступну інформацію та документи: інформацію чи було відчужене Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» будь-яке право вимоги за договором №5331653 від 24.09.2018 року, договорами факторингу або іншими договорами відносно ОСОБА_2 , якщо так, то надати належним чином засвідчені копії таких договорів з усіма додатками до них.
05.12.2023 року на виконання ухвали суду від 05.06.2023 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТЕКСПРЕС ЮКРЕЙН ЕЛ.ЕЛ.СІ» повідомив суд про те, що АТ «Державний ощадний банк України» не відчужував йому право вимоги за договором №5331653 від 24.09.2018 року відносно ОСОБА_2 .
23.01.2024 року на виконання ухвали суду від 05.06.2023 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІМОКОЛЕКТ. ЦЕНТР ГРОШОВИХ ВИМОГ» повідомив про те, що 29.07.2022 року ТОВ «ПРІМОКОЛЕКТ. ЦЕНТР ГРОШОВИХ ВИМОГ» та АТ «Державний ощадний банк України» уклали договір про надання послуг зі стягнення заборгованості, за змістом якого ТОВ «ПРІМОКОЛЕКТ. ЦЕНТР ГРОШОВИХ ВИМОГ» зобов'язалось надати АТ «Державний ощадний банк України» послуги та вчинити дії, спрямовані на повернення заборгованості. Умовами договору про надання послуг щодо проведення дій, спрямованих на стягнення заборгованості, встановлені способи стягнення заборгованості, які ТОВ «ПРІМОКОЛЕКТ. ЦЕНТР ГРОШОВИХ ВИМОГ» має право застосувати по відношенню до боржників: здійснення телефонних переговорів, направлення листів, особисті зустрічі з боржниками, направлення смс-повідомлень та інше. На виконання договору АТ «Державний ощадний банк України» передало ТОВ «ПРІМОКОЛЕКТ. ЦЕНТР ГРОШОВИХ ВИМОГ» реєстр боржників, в тому числі щодо ОСОБА_2 за договором №13255274707 від 24.09.2018 року. Також товариство вказало, що погашення заборгованості повинне бути здійснено на реквізити АТ «Державний ощадний банк України», зазначені у кредитному договорі. На підтвердження вказаних тверджень, представник товариства надав суду Інформаційний витяг з реєстру боржників, відповідно до якого вказано: дата початку обслуговування заборгованості/отримання реєстру: 10.08.2022 року, дата завершення обслуговування заборгованості: 31.12.2022 року: боржник - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , договір №13255274707 від 24.09.2018 року, загальна сума заборгованості - 37885,97 грн.
Ухвалою суду від 16.07.2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів та відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про визнання дій відповідача ОСОБА_2 зловживанням процесуальних прав та застосуванням відносно нього заходів, визначених цивільним процесуальним кодексом України, в цивільній справі.
У судове засідання 25.11.2024 року з'явились всі учасники справи.
Під час судового розгляду справи по суті суд заслухав усні пояснення учасників справи по суті спору, дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи, та 25.11.2024 року у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, що містяться в матеріалах справи.
Судом встановлено, що між ПАТ «Державний ощадний банк України», яке було перейменовано в АТ «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_2 24.09.2018 року було підписано заяву №533165305 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), а також заяву про встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту), на виконання умов яких банком було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , на який встановлено кредитний ліміт 26.09.2018 року у розмірі 40 000,00 грн зі сплатою відсотків за кредитом у розмірі 38% річних.
Згідно з копією паспорта споживчого кредиту (кредитної лінії), погодженого сторонами, строк кредитування - 60 місяців. Також встановлено, що комісія за видачу готівки становить - 2,99% від суми; реальна річна процентна ставка - 45,33% річних.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 27.10.2021 року, ОСОБА_2 має кредитну заборгованість у загальному розмірі 43 578,73 грн, з яких: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 35 528,74 грн; проценти за користування кредитом - 2 253,93 грн; комісія - 103,30 грн; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 147,28 грн; пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 76,22 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 1 641,27 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 112,40 грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 3 497,41 грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 218,18 грн.
На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок, згідно з яким інфляція нарахована: за період з грудня 2019 року до квітня 2019 року включно на суму несплаченого тіла кредиту; за період з жовтня 2019 року до березня 2020 року включно на суму заборгованості за відсотками. Також вказаний розрахунок містить відомості щодо порядку нарахування 3% річних.
Відповідач не надав суду свого контррозрахунку, не спростував розрахунок позивача, в тому числі в частині нарахування штрафних санкцій.
Відповідно до п. 3.1 заяви, шляхом підписання цієї заяви про приєднання до Договору клієнт беззастережно приєднується до Договору в редакції, яка на день підписання цієї Заяви на приєднання, розміщена на інтернет-сторінці Банку: www.oshadbank.ua, та укладає з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку.
На підставі пп. 3.4.2. заяви про приєднання, Банк надав відповідачу платіжну картку типу «Моя Картка» та персональний ідентифікаційний код.
Заява про приєднання №533165305, заява на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) від 24.09.2018 року та паспорт споживчого кредиту разом з таблицею визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки станом на 24.09.2018 року, власноруч підписані відповідачем ОСОБА_2 та представником банку.
Згідно з пп. 1.6.1. п. 1.6. Договору Комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО), Банк здійснює надання кредиту шляхом встановлення кредитної лінії на Картковий рахунок Клієнта.
Максимально можливі для встановлення клієнту параметри кредитування, які погоджені сторонами як істотні умови кредитного договору вказуються в Умовах користування кредитною лінією (кредитом) (пп. 1.6.2 п. 1.6 ДКБО).
Відповідно до п. 1.7. ДКБО, датою укладання Кредитного договору є дата підписання Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) уповноваженим представником (працівником) Банку; датою надання Кредиту (частин Кредиту) є дата використання клієнтом кредиту (кредитних коштів). Датою встановлення Кредиту є дата направлення повідомлення про узгоджені умови кредитування.
Згідно з пп. 1.14.1 п. 1.14. ДКБО, клієнт зобов'язується використати Кредит за цільовим призначенням і своєчасно та в повному обсязі повернути суму Кредиту, сплатити всі нараховані проценти та інші платежі, передбачені Кредитним договором.
За користування кредитом клієнт зобов'язаний сплачувати Банку проценти в порядку та розмірах, визначених в заяві на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) та в Додатку №1 до Договору, - в разі зміни умов кредитування згідно з пунктом 11.1.3 Розділу ХХ Договору. У випадку, передбаченому в Заяві на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту), Клієнт зобов'язаний щомісячно (у терміни, передбачені для сплати процентів) здійснювати часткове повернення Кредиту шляхом сплати суми обов'язкового щомісячного платежу, якщо не вимагається умовами надання Кредиту (п. 1.16 ДКБО).
Пунктом 1.17 ДКБО встановлено, що проценти нараховуються методом факт/факт на фактично отриману клієнтом суму кредиту та за строк фактичного користування ним, починаючи з першого для отримання кредиту включно, та до дня фактичного повернення кредиту (його частини), за виключенням випадків, передбачених Кредитним договором.
Відповідно до п. 1.25 ДКБО, у разі недостатності (відсутності) коштів на Картковому рахунку Клієнт зобов'язаний внести кошти на такий рахунок безготівковим шляхом або готівкою до каси Банку.
Згідно з п. 1.27 ДКБО, будь-яке невиконання Клієнтом умов Договору породжує у Банка право достроково відкликати Кредит, а у Клієнта створює обов'язок достроково погасити заборгованість за Кредитом в повному обсязі та сплатити всі інші платежі, передбачені Договором.
Пунктом 1.28 передбачено, що банк має право вимагати від Клієнта дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним, сплати комісійної винагороди за обслуговування Кредиту та інших платежів за Договором, строк сплати яких не настав, та застосувати процедуру звернення стягнення на майно Клієнта згідно із Законодавством (в т.ч. звернути стягнення на грошові кошти, що розміщені на будь-якому рахунку Клієнта), у випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом зобов'язань щодо вчасного повернення Кредиту (в тому числі сплати суми обов'язкового щомісячного платежу), сплати процентів за користування ним, сплати комісійної винагороди за обслуговування Кредиту та інших платежів
Згідно з п. 1.32 ДКБО, строк повернення Кредиту є таким, що настав, і Клієнт зобов'язаний погасити заборгованість за Кредитом у повному обсязі не пізніше наступного робочого дня після настання будь-якого із наступних випадків (обставин): підпункт 7: прострочення виконання зобов'язань Клієнта за цим Договором щодо погашення заборгованості (у тому числі за Кредитом та/або процентами та/або комісіями) за Кредитним договором на строк понад 58 (п'ятдесят вісім) календарних днів.
За невиконання або несвоєчасне, не в повному обсязі виконання Клієнтом зобов'язання перед Банком у розмірі та в строки, передбачені кредитним договором, Банк має право нараховувати на суми прострочених платежів та стягувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення, починаючи з дня, коли відповідна сума мала бути сплачена, до дати фактичної її сплати, але не більше 15% від суми простроченого платежу (п. 1.24. розділу XXII Договору).
З матеріалів справи видно, що банком на підтвердження обґрунтованості позову, крім розрахунку заборгованості, надано і виписку за договором по рахунку, яка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року №578/5.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення зі ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» кредитної заборгованості у загальному розмірі 43 578,73 грн, з яких: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 35 528,74 грн; проценти за користування кредитом - 2 253,93 грн; комісія - 103,30 грн; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 147,28 грн; пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 76,22 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 1 641,27 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 112,40 грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 3 497,41 грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 218,18 грн.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України, ЦК), підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За кредитним договором позивач передав відповідачу грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже вказаний правочин, у розумінні статті 1054 ЦК України, було укладено.
За правилами, встановленими ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи той факт, що відповідач дотепер неналежно виконує свої обов'язки з повернення кредиту, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов'язань у розумінні приведеної норми.
Частиною 1 ст. 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред'являються.
Відповідно до положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»).
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Крім того, частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3% річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає (постанова КЦС ВС від 13.02.2019 року, справа № 369/13976/15-ц; постанова КЦС ВС від 27.03.2019 року, справа № 806/2-1093/2011).
Так, згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з положеннями ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що з наданих суду доказів, а саме: підписаної відповідачем заяви про приєднання, довідок, виписок видно, що сторони уклали кредитний договір №533165305 та відповідачу був встановлений ліміт кредитної лінії: 40000,00 грн, видана банківська картка: № НОМЕР_3 , терміном дії по липень 2023 року, відкритий банківський рахунок № НОМЕР_4 . Також позивач довів вказаними виписками по карткам, які є належними та допустимими доказами фактів отримання та користування кредитними коштами, те, що у період з 25.10.2018 року по 07.04.2020 року відповідач користувався кредитними коштами банку, проводив банківські операції з деталями операцій, зокрема: операції розрахунку в торгово-сервісній мережі, видача готівки, зарахування переказів, переказ коштів.
Суд зазначає, що виписка за договором по картковому рахунку має статус первинного документа. Це підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року №578/5. Зазначена виписка є належним та допустимим доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами. У ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки за картковим рахунком зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, що відповідачем не спростовано, контррозрахунок суду не наданий.
При цьому посилання відповідача з приводу того, що ним не підписувалися заява №533165305 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), а також заява про встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту), є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем не ставилося питання щодо призначення судової почеркознавчої експертизи, спрямованої на встановлення належності підписів на заяві, інших документах банку, які відповідач вважає такими, що йому не належать. Такі твердження відповідача є припущеннями та не можуть бути прийняті судом до уваги.
Посилання відповідача на те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є неналежним доказом також не заслуговують на увагу, оскільки останнім не надано власного контррозрахунку, натомість позивач довів спірну суму заборгованості належними та допустимими доказами з наведенням їх обґрунтованого розрахунку. Суд враховує те, що відповідач у повному обсязі узгодив з позивачем умови кредитного договору, в тому числі в частині нарахування відсотків за користування кредитними коштами, станом на 24.09.2018 року, та наданий позивачем розрахунок заборгованості, виписка у своєму змісті містять відомості, якими підтверджується факт перерахування коштів та користування ними відповідачем. Крім того, питання щодо усунення недоліків позовної заяви та наявності чи відсутності підстав для відкриття провадження у справі були вирішені судом на стадії відкриття провадження у справі, та з огляду на те, що позивач усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі та належним чином, надав суду обґрунтований розрахунок кредитної заборгованості, ухвалою суду від 03.05.2022 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.
Не заслуговують на увагу і твердження відповідача про те, що позивач не довів наявності у нього права вимоги до відповідача, оскільки ТОВ «КРЕДИТЕКСПРЕС ЮКРЕЙН ЕЛ.ЕЛ.СІ» та ТОВ «ПРІМОКОЛЕКТ. ЦЕНТР ГРОШОВИХ ВИМОГ» повідомили суд про те, що позивач не продавав ТОВ «КРЕДИТЕКСПРЕС ЮКРЕЙН ЕЛ.ЕЛ.СІ» права вимоги до боржника ОСОБА_2 , а між ТОВ «ПРІМОКОЛЕКТ. ЦЕНТР ГРОШОВИХ ВИМОГ» та АТ «Державний ощадний банк України» 29.07.2022 року був укладений договір про надання послуг зі стягнення заборгованості, за змістом якого ТОВ «ПРІМОКОЛЕКТ. ЦЕНТР ГРОШОВИХ ВИМОГ» зобов'язалось надати АТ «Державний ощадний банк України» послуги та вчинити дії, спрямовані на повернення заборгованості (здійснення телефонних переговорів, направлення листів, особисті зустрічі з боржниками, направлення смс-повідомлень та інше), а погашення заборгованості повинне бути здійснено на реквізити АТ «Державний ощадний банк України», зазначені у кредитному договорі. Тобто АТ «Державний ощадний банк України» має право вимоги до відповідача щодо стягнення кредитної заборгованості як кредитодавець та кредитор.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач довів належними та допустимими доказами факт отримання відповідачем кредиту, розмір якого визначений позивачем у сумі 35528,74 грн. Це підтверджується наданою позивачем випискою з особового рахунку, розрахунком заборгованості, що не спростовано відповідачем. При цьому відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх заперечень щодо необґрунтованого розрахунку сум, які підлягають стягненню за кредитним договором.
За вказаних обставин, суд вважає, що позовні вимоги банку є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 137, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г; код ЄДРПОУ: 00032129) в особі філії - Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» (адреса місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 115; код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу юридичної особи: 09305480) заборгованість за кредитним договором від 24.09.2018 року №5331653 у загальному розмірі 43578,73 грн (сорок три тисячі п'ятсот сімдесят вісім гривень 73 копійок), що складається із: заборгованості за основним боргом (кредитом) - 35528,74 грн; процентів за користування кредитом - 2253,93 грн; комісії - 103,30 грн; пені за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 147,28 грн; пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 76,22 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 1641,27 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 112,40 грн; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 3497,41 грн; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 218,18 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г; код ЄДРПОУ: 00032129) в особі філії - Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» (адреса місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 115; код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу юридичної особи: 09305480) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 02.12.2024 року.
Суддя Ф.М. Ханієва