Справа № 202/6427/25
Провадження № 1-кс/202/4867/2025
30 червня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, яке подане у кримінальному провадженні № 42025042010000077 від 22.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
Слідчий СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся із погодженим із прокурором клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, а саме грошові кошти у кількості 30-ти купюр номіналом по 500 гривень: АП1779575, ЄВ6755112, ГК6990371, АЄ0738568, АП3567537, ХЄ0757341, ВЗ8123541, АД0886875, ГК3171304, ЄЛ4725760, ХД5572336, ВУ5293977, ЄЕ8700847, ВУ5293978, ХВ2172637, ЄЛ6515862, ЕБ9643157, ГК1191873, ХГ7719112, ЄС3539928, ЕН4875030, ЕН6611105, АН3196157, ЕН6611103, ВС6696324, ЄН7617195, АД6191284, ЕН6611102, ЗГ5899191, АД0882320, а також мобільний телефон марки «Iphone 12 pro» Imei НОМЕР_1 з сім-карткою НОМЕР_2 .
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження № 42025042010000077 від 22.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, вчинене за попередньою групою осіб.
Під час досудового розслідування встановлено, що до цього кримінального правопорушення причетний ОСОБА_5 , який працює лікарем-отоларінгологом МКЛ № 1 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Святогеоргіївська, буд. 8-А.
26.06.2025 року був проведений обшук кабінету за вищевказаною адресою.
Під час обшуку ОСОБА_5 видав грошові кошти у кількості 30-ти купюр номіналом по 500 гривень: АП1779575, ЄВ6755112, ГК6990371, АЄ0738568, АП3567537, ХЄ0757341, ВЗ8123541, АД0886875, ГК3171304, ЄЛ4725760, ХД5572336, ВУ5293977, ЄЕ8700847, ВУ5293978, ХВ2172637, ЄЛ6515862, ЕБ9643157, ГК1191873, ХГ7719112, ЄС3539928, ЕН4875030, ЕН6611105, АН3196157, ЕН6611103, ВС6696324, ЄН7617195, АД6191284, ЕН6611102, ЗГ5899191, АД0882320, а також мобільний телефон марки «Iphone 12 pro» Imei НОМЕР_1 з сім-карткою НОМЕР_2 .
Вилучені речі мають значення речових доказів.
Отже, з метою збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт.
Слідчий у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій клопотання підтримав.
Підозрюваний також надав заяву, в якій не заперечував проти накладення арешту та просив проводити розгляд без його участі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Слідчим суддею встановлено, що СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025042010000077 від 22.02.2025.
В цьому кримінальному провадженні 26 червня 2025 року був проведений обшук кабінету завідувача відділення МКЛ № 1 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Святогеоргіївська, буд. 8-А, де у ОСОБА_5 вилучено видані ним грошові кошти у кількості 30-ти купюр номіналом по 500 гривень: АП1779575, ЄВ6755112, ГК6990371, АЄ0738568, АП3567537, ХЄ0757341, ВЗ8123541, АД0886875, ГК3171304, ЄЛ4725760, ХД5572336, ВУ5293977, ЄЕ8700847, ВУ5293978, ХВ2172637, ЄЛ6515862, ЕБ9643157, ГК1191873, ХГ7719112, ЄС3539928, ЕН4875030, ЕН6611105, АН3196157, ЕН6611103, ВС6696324, ЄН7617195, АД6191284, ЕН6611102, ЗГ5899191, АД0882320, а також мобільний телефон марки «Iphone 12 pro» Imei НОМЕР_1 з сім-карткою НОМЕР_2 .
26 червня 2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя виходить із того що за змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з частиною другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК).
Так, за приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому згідно зі статтею 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК України).
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя вважає доведеним, що був вчинений злочин, оскільки це підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , і, що вилучені під час обшуку грошові кошти та мобільний телефон можуть бути доказами такого кримінального правопорушення, відповідають критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки можуть містити відомості, які, в свою чергу, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В даному випадку у вилученому мобільному телефоні можуть міститися відомості щодо причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення.
Крім того, вилучені у ОСОБА_5 можуть бути отримані внаслідок вчинення злочину.
При цьому існує ризик приховування та знищення вказаних речових доказів у випадку не накладення на них арешту.
Отже, матеріали клопотання доводять наявність правових підстав для накладення арешту.
На переконання слідчого судді, в даному випадку накладення арешту на вилучені грошові кошти та мобільний телефон відповідає потребам досудового розслідування та не матиме негативних наслідків, оскільки це пов'язано зі здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів.
Враховуючи вищенаведене, клопотання слідчого необхідно задовольнити та накласти арешт на майно, яке було вилучене 26.06.2025 під час проведення обшуку, а саме грошові кошти у кількості 30 (тридцяти) купюр номіналом 500 гривень з серійними номерами: АП1779575, ЄВ6755112, ГК6990371, АЄ0738568, АП3567537, ХЄ0757341, ВЗ8123541, АД0886875, ГК3171304, ЄЛ4725760, ХД5572336, ВУ5293977, ЄЕ8700847, ВУ5293978, ХВ2172637, ЄЛ6515862, ЕБ9643157, ГК1191873, ХГ7719112, ЄС3539928, ЕН4875030, ЕН6611105, АН3196157, ЕН6611103, ВС6696324, ЄН7617195, АД6191284, ЕН6611102, ЗГ5899191, АД0882320 та мобільний телефон марки «Iphone 12 pro» Imei НОМЕР_1 з сім-карткою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ними.
Керуючись ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 26.06.2025 під час обшуку грошові кошти у кількості 30 (тридцяти) купюр номіналом 500 (п'ятсот) гривень кожна з серійними номерами: АП1779575, ЄВ6755112, ГК6990371, АЄ0738568, АП3567537, ХЄ0757341, ВЗ8123541, АД0886875, ГК3171304, ЄЛ4725760, ХД5572336, ВУ5293977, ЄЕ8700847, ВУ5293978, ХВ2172637, ЄЛ6515862, ЕБ9643157, ГК1191873, ХГ7719112, ЄС3539928, ЕН4875030, ЕН6611105, АН3196157, ЕН6611103, ВС6696324, ЄН7617195, АД6191284, ЕН6611102, ЗГ5899191, АД0882320, а також мобільний телефон марки «Iphone 12 pro» Imei НОМЕР_1 з сім-карткою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ними.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_7