202/6310/25
1-кп/202/1355/2025
27 червня 2025 року м.Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні без технічної фіксації в спрощеному провадженні без виклику учасників кримінальне провадження № 12025053420000035 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 травня 2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Дзержинське, Кременчуцький район, Полтавської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, водію мінометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , солдата , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11 травня 2025 року № 133 солдата ОСОБА_3 призначено на посадуводія мінометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що з 11 травня 2025 року справи та посаду прийняв, приступив до виконання службових обов'язків за вказаною посадою.
Згідно зі ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі Статут внутрішньої служби ЗС України) солдат ОСОБА_3 ,як військовослужбовець, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.
Відповідно до ст. ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Проте, в порушення зазначених вимог законодавства, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, солдат вчинив кримінальне правопорушення у виді використання завідомо підробленого документа, за наступних обставин:
Солдат ОСОБА_3 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, проходячи її на посаді водія мінометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, маючи намір на використання завідомо підробленого документу, який надасть право управляти транспортними засобами категорії «В» та «С», але при цьому не проходити навчальні курси в автошколі та не здавати екзамени на знання правил ПДД, в порушення ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, у невстановленої особи (осіб), у невстановлений період часу, але не пізніше початку березня 2025 року придбав підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 , датоване 15.03.2025, видане ТСЦ 8045 на ім'я « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що посвідчення водія видається державним органом у чітко встановленому законом порядку, переслідуючи мету на використання підробленого офіційного документу, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, а саме посвідчення про право керування транспортним засобом, отримав у своє розпорядження зазначене вище підроблене посвідчення водія.
В подальшому, солдат ОСОБА_3 , якому було достовірно відомо, що отримане ним посвідчення водія є завідомо підробленим, та те, що цей документ не виданий державним органом у чітко встановленому законом порядку та не посвідчений установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, постійно зберігав його при собі з метою використання для підтвердження, нібито законного, права керування транспортними засобами категорій «В» та «С».
28 травня 2025 року приблизно о 10 год. 08 хв. солдат ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_3 , рухався по вул. Свободи, с. Яцьківка, Лиманської ТГ, Краматорського району, Донецької області, де був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області на проїзній частині автодороги, неподалік від розташування будинку №58-А по вул. Свободи, с. Яцьківка, Лиманської ТГ, Краматорського району, Донецької області.
Надалі, солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність у нього завідомо підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_2 , вирішив використати його під час перевірки документів та пред'явити в якості офіційного документа інспектору БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області, який здійснював свої функціональні обов'язки по охороні громадського порядку та виявленню порушень правил дорожнього руху на зазначеній території.
Реалізуючи свій протиправний умисел, солдат ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, спрямованим на використання завідомо підробленого документа та усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи в зазначений час у зазначеному місці, пред'явив та надав для перевірки працівнику поліції наявне у нього підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 , датоване 15.03.2025, видане ТСЦ 8045 на ім'я: « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , бланк якого не відповідає за способом друку та відсутністю елементів захисту, зразкам аналогічних бланків посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України, чим фактично використав завідомо підроблений документ.
Таким чином, солдат ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, а обвинувачений, представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. А тому суд, за клопотанням прокурора, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєному кримінальному проступку, передбаченому ч.4 ст.358 КК України використання завідомо підробленого документа, доведена у повному обсязі.
Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого нею кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого буде покарання у виді штрафу у межах санкції ч.4 ст.358 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
Відповідно до ст.124 КПК України, суд вважає за доцільне стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати за результатами проведення судової технічної експертизи документів №СЕ-19/105-25/5713-ДД від 17 червня 2025 року Донецьким НДЕКЦ МВС витрачено у розмірі 3 119 гривень 90 копійок.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100,110,124,349,368,373-374,376,392- 395, КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватим вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у дохід держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути зі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави процесуальні витрати у розмір 3 119 гривень 90 копійок.
Речові докази: Сейф-пакет PSP1135660 в упаковці експерта з бланком посвідчення водія серії НОМЕР_2 - знищіти;
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1