Справа № 212/5024/25
2/212/3089/25
30 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого - Чайкіна І.Б., за участю секретаря судового засідання Крутиголови В.О., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Львова А.Л. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві,
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка на виробництві. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є донькою ОСОБА_4 , з яким ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Петрівського кар'єру ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» стався нещасний випадок внаслідок якого чоловік помер. Зазначає, що за фактом смерті батька на підприємстві відповідача було проведено розслідування нещасного випадку, та складено Акт яким нещасний випадок було визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом. В подальшому після проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, було складено Акт, згідно якого нещасний випадок, що стався з ОСОБА_4 визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом. Зазначила, що у зв'язку із трагічною загибеллю батька у 2013 році позивач пережила глибокі моральні страждання. Раптова смерть батька стала для неї важким емоційним ударом, який призвів до тривалого стану горя, почуття втрати та незахищеності. Через несправедливі висновки комісії з розслідування нещасного випадку у 2013 році у неї виникли відчуття несправедливості та безпорадності. Вказала, що через те, що відповідальність за нещасний випадок була покладена на її загиблого батька вона відчула на собі осуд і осудливе ставлення з боку родичів іншої загиблої людини, що додатково посилювало її емоційний біль та почуття сорому. Також зазначила, що починаючи з 2021 року вона була змушена підтримувати матір та брати участь у тривалих судових процесах, оскаржуючи висновки комісії, що також завдало великих емоційних та фізичних зусиль, і постійного повернення до травматичних спогадів про обставини смерті батька. Моральна шкода завдана позивачці полягає у пережитих душевних стражданнях, пов'язаних зі смертю батька, емоційному виснаженні, тривалому почутті провини, порушенні емоційної рівноваги. Просила стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 750 000 гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Ухвалою судді від 09.05.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 03.06.2025 року у задоволенні клопотання представника ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Савельєвої Т.Д. про розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві в загальному позовному провадженні відмовлено. Здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Сторона відповідача скористалася правом подання відзиву в яких просили відмовити в задоволенні позову.Зверну увагу суду на ту обставину, що нещасний випадок з ОСОБА_4 стався з 100% вини ОСОБА_4 , який порушив вимоги дорожнього знаку 3.21 «Правил дорожнього руху України» «В'їзд заборонено», а також порушив вимоги п. 1.10 розділу 1, підпункт б) п. 2.3 розділу 2, п. 10.1 розділу 10, п. 12.3 розділу 12 «Правил дорожнього руху України». Зі свого боку роботодавець повністю дотримувався вимог законодавства про працю для того, щоб уникнути настання нещасних випадків. У зв'язку з чим, доводи Позивача, наведені у позові відносно того, що Відповідач не виконувало свій обов'язок по створенню безпечних умов праці є безпідставними та необґрунтованими. Зазначили, що виходячи із обставин справи (наявність вини ОСОБА_4 у настанні з ним нещасного випадку) наполягаю на тому, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 2 ст. 1193 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого розмір відшкодування ЗМЕНШУЄТЬСЯ, і у даному випадку вважаю, що таким розміром може бути лише розмір 5% від заявленої суми. Зазначені доводи та аргументи підтверджуються судовою практикою ВСУ по аналогічним справам, де обставинами стали саме груба необережність потерпілого (яка мале місце у нашому випадку). У даному випадку, розумною і достатньою сумою, із врахуванням зазначених обставин (враховуючи 100 % вину ОСОБА_4 у настання с ним нещасного випадку ) є сума 5% від заявленої 750 000 грн. х 5% =37 500 грн. Вказали, що не зважаючи на те, що ПРАТ «ЦГЗК» не визнає позов та вважає позовні вимоги завищеними, а також такими, що не відповідають критеріям розумності та справедливості, Відповідач готовий добровільно сплатити Позивачу у рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків, суму у розмірі 100 000 (сто) тисяч гривень. Звернули увагу, що з 23.05.2020 року моральна шкода в розмірі вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року визначається з урахуванням необхідності утримання податку з доходів фізичних осіб. У зв'язку з чим, наполягала на врахуванні судом норм податкового законодавства та судової практики по їх вірному застосуванню.
Позивачка до судового засідання не з'явилася, відповідь на відзив станом на день розгляду справи до суду не надходила, будь - яких клопотань не направила на адресу суду.
Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Звернув увагу, що родина позивачки більше десяти років доводила зв'язок смерті батька з виробництвом.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав. Зазначив, що підприємство допомогло родині позивачки, звернув увагу на особливості оподаткування та практику стягнення моральної шкоди в тотожних випадках у сумі 150 000 гривень, просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у письмовому відзиві на позов.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною донькою ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дітей (а.с.13).
ОСОБА_6 уклав 27.07.2019 року шлюб з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 змінила прізвище « ОСОБА_9 » на шлюбне « ОСОБА_10 », що підтверджено копією свідоцтва про шлюб (а.с. 14)
ОСОБА_4 , станом на 02 червня 2013 року, працював водієм автотранспортних засобів автоколони № 2 автотранспортного цеху ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», правонаступником якого є відповідач.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 04 червня 2013 року (а.с.15).
Відповідно до Акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 02 червня 2013 року о 12:00 годині, затвердженого 21 січня 2025 року, встановлено, що 17 січня 2025 року комісія провела розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) на перевантажувальному пункті екскаваторів ЕКГ-81 господарчий № НОМЕР_2 та ЕКГ-10 господарчий № 7 горизонту +110 метр в маркшейдерських вісях 200-220, базис 600-800 Петрівського кар'єру ПАТ «ЦГЗК» зі смертельним наслідком, зокрема з потерпілим ОСОБА_4 (а.с. 64-75).
Згідно зазначеного Акту видом події зазначена дорожньо-транспортна пригода на території підприємства, причиною настання нещасного випадку вказано: організаційна - інші: порушення Правил дорожнього руху України, порушено: вимоги дорожнього знаку 3.21 Правил дорожнього руху України; п. 1.10 розділу 1, підпункт б) п.2.3 розділу 2, п.10.1 розділу 10, п.12.3 розділу 12 Правил дорожнього руху України.
Також у п. 8 вказаного Акту зазначено, що особами, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці є ОСОБА_4 - водій автотранспортних засобів автотранспортного цеху ПАТ «ЦГЗК», який порушив вимоги дорожнього знаку 3.21 ПДР України «В'їзд заборонено», а також порушив вимоги п.1.10 розділу 1, підпункт б) п.2.3 розділу 2 п.10.1 розділу 10, п.12.3 розділу 12 ПДР України, частині: не визначив дану дорожню ситуацію, як небезпечну для подальшого руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну; перед початком руху, перестроюванням та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку він об'єктивно був спроможний виявити не вижив негайно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; ОСОБА_11 - водій автотранспортних засобів ( зайнятий на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі у кар'єрі) ПАТ «ЦГЗК», який порушив вимоги п.1.10 розділу 1, підпункт б) п.2.3 розділу 2, п.10.1 розділу 10, п.12.3 розділу 12 ПДР України.
Статтею 3 Конституції України передбачається, що Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За правилами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Приписами ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Частиною 2 ст. 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Приписами частини 3 статті 23 ЦК України закріплено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або у інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (справа «Станков проти Болгарії», № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).
Враховуючи те, що роботодавець не створив безпечні та нешкідливі умови праці на підприємстві, де працював померлий, тим самим порушивши ч.2 ст. 152 КЗпП України, ст.17 Закону України «Про охорону праці», які встановлюють цей обов'язок, що й стало причиною його смерті, а також виходячи з доведеності факту отримання моральної шкоди позивачем внаслідок смерті близької людини - батька , який не спростовано відповідачем, суд приходить до висновку, що відповідач є особою, яка несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачеві - доньці померлого, у зв'язку чим наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в частковому розмірі.
На думку суду відповідач ПрАТ «ЦГЗК» є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди дружині померлого, оскільки у зв'язку зі смертю батька позивачки ОСОБА_4 внаслідок нещасного випадку при виконанні трудових обов'язків, вона переносить моральні страждання, зі смертю батька змінився ритм її життя, вона перенесла психоемоційний стрес і усвідомлення безповоротності втрати та підтримки неодмінно завдало ОСОБА_3 душевного болю.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків для позивачки, глибини моральних страждань у зв'язку з тим, що позивачка втратила близьку людину, більше десяти років доводили зв'язок смерті батька з виробництвом, залишилася без моральної підтримки, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача у недотриманні положень з охорони праці, які призвели до смертельного нещасного випадку, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги характер і тривалість моральних страждань позивачки, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає, що справедливою компенсацією перенесених позивачкою моральних страждань, пов'язаних із втратою батька в молодому віці та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 450 000 гривень.
Щодо посилань на оподаткування суми моральної шкоди суд звертає увагу, що чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров'ю.
Як слідує з матеріалів справи, в цьому випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок смерті батька, а отже заподіяння шкоди життю та здоров'ю найвищого ступеню, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров'ю.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 липня 2018 року у справі № 180/683/13-ц (провадження № 61-14316св18).
Щодо судових витрат.
Позивачку згідно п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 4500 гривень.
Керуючись ст. 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві задовольнити частково.
Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 450 000 (чотириста п'ятдесят тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» на користь держави судовий збір в розмірі 4 500 гривень.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», ЄДРПОУ 00190977, місцезнаходження: 50066, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг.
Повний текст рішення складено 30 червня 2025 року.
Суддя: І. Б. Чайкін