23 червня 2025 року
м. Київ
справа № 568/525/15-ц
провадження № 61-7104ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного суду від 20 травня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 17 березня 2025 року клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішеннями Радивилівського районного суду Рівненської області у справах № 568/2044/24 та №568/1926/24 про визнання кредитного договору недійсним.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 20 травня 2025 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задоволено. Ухвалу Радивилівського районного суду Рівненської області від 17 березня 2025 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
02 червня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 20 травня 2025 року, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
19 червня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 20 травня 2025 року, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України).
Оскарження ухвали щодо зупинення провадження у справі передбачено пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України.
За змістом статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, вбачається, що ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, переглянуті апеляційним судом, не можуть бути оскаржені у касаційному порядку (пункт 14 частини першої статті 353 ЦПК України) (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2023 року в справі № 753/11502/22 (провадження № 61-15914ск23), ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 січня 2024 року в справі № 396/1471/23 (провадження № 61-18050ск23)).
Право на апеляційне оскарження окремо від рішення суду ухвали про зупинення провадження у справі передбачене пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України, водночас, відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України право на касаційне оскарження такої ухвали після її перегляду в апеляційному порядку не передбачене. Оскільки пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України не передбачено право касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, то у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, а саме на постанову суду, прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, яке не підлягає касаційному оскарженню (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року в справі № 545/779/22 (провадження № 61-18119ск23)).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки постанова апеляційного суду за наслідками перегляду ухвали про зупинення провадження у справі не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного суду від 20 травня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат