Справа №201/7049/25
Провадження № 1-кс/201/2633/2025
25 червня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.05.2017 р. по справі № 201/6324/17 у кримінальному провадженні № 12016040650004427 від 20.10.2016 року
До Соборного районного суду міста Дніпра надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.05.2017 р. по справі № 201/6324/17 у кримінальному провадженні № 12016040650004427 від 20.10.2016 року, яким заявник просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.05.2017 р. в рамках справи № 201/6324/17 (провадження №1кс/201/4178/2017) на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що в межах кримінального провадження №12016040650004427 від 20.10.2016 року, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 травня 2017 року (справа № 201/6324/17, провадження 1кс/201/4178/2017) було накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому, власником зазначеної вище квартири є ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 20 січня 2000 року за № 162, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 30 грудня 1998 р. №2604/1. Зі змісту свідоцтва про право власності слідує, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_3 , про що зроблено запис в реєстрову книгу № 497п за реєстровим № 1302-553 від 11 квітня 2001 року. Існування запису про арешт на нерухоме майно, фактично порушують право власника цього майна, яка не набула процесуального статусу в даному кримінальному провадженні. Натомість, заявник зазначає, що досудове розслідування за кримінальним провадженням №12016040650004427 здійснюється з 20.10.2016р., а існування арешту на нерухоме майно існує вже досить тривалий час - більше 8 років. Оскільки власник майна (заявниця) не є жодним з перелічених у ч. 5 ст. 170 КПК України суб'єктом кримінального провадження, а тому, на її думку, її права, як власника майна, порушуються незаконно.
Заявниця у судове засідання не з'явилася, її представник, адвокат ОСОБА_4 надала до суду заяву, якою просила розглянути подане клопотання без її участі та задовольнити його.
Представник СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника та додані до нього документи, приходить до такого висновку.
З матеріалів скарги вбачається, що Соборним ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016040650004427 від 20.10.2016 року за ч.1 ст.190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 04 травня 2017 року по справі №201/6324/17, провадження 1кс/201/4178/2017 клопотання у кримінальному провадженні № 12016040650004427, слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_6 , про арешт майна, задоволено та накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою старшого слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 03.06.2019 року кримінальне провадження № 12016040650004427 від 20.10.2016 року за ч.1 ст.190 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Згідно ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
Згідно вимог ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Разом з тим, відповідно до ч.1, 2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, саме на власника або володільця майна покладається обов'язок довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт на майно накладено необґрунтовано.
Відтак, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ч.6 ст.284 КПК України копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
Однак, відповідно до наявних в матеріалах кримінального провадження № 12016040650004427 від 20.10.2016 року за ч.1 ст.190 КК України документів, відсутні відомості про надсилання постанови старшого слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 03.06.2019 року про закриття кримінального провадження № 12016040650004427 від 20.10.2016 року заявнику, потерпілому, прокурору.
Так само в матеріалах кримінального провадження № 12016040650004427 від 20.10.2016 року за ч.1 ст.190 КК України відсутні відомості про отримання зазначеної постанови вказаними вище особами, у зв'язку з чим постанова про закриття кримінального провадження не є остаточною, адже прокурор на даний час має повноваження скасувати постанову про закриття кримінального провадження за скаргою потерпілого, а відтак на даний час на переконання слідчого судді не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Таким чином, на переконання слідчого судді виходячи з наведеного, та враховуючи те, що не встановлено, чи в подальшому відпала потреба в застосуванні такого заходу, як арешт майна, а суспільний інтерес у кримінальному провадженні на даний час превалює над наведеними доводами, тому таке клопотання є передчасним та задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 170 - 174, 376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.05.2017 р. по справі № 201/6324/17 у кримінальному провадженні № 12016040650004427 від 20.10.2016 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1