Справа №201/7378/25
Провадження № 1-кс/201/2763/2025
23 червня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2024 року по справі № 201/14766/24 в межах кримінального провадження № 42024042020000049 від 18 червня 2024 року,
До Соборного районного суду міста Дніпра надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2024 року по справі № 201/14766/24 в межах кримінального провадження №42024042020000049 від 18 червня 2024 року, яким представник просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.11.2024 року по справі 201/14766/24 на таке майно: системний блок персонального комп'ютера чорного кольору за написом «Hedy»; три блокноти та зошит з чорновими записами; червоний планшет без ідентифікаційних ознак в неробочому стані; чорний планшет без ідентифікаційних ознак в неробочому стані; мобільний телефон HUAWEI imei 1 НОМЕР_1 , imei 2 НОМЕР_2 мобільний телефон Xiaomi imei1 НОМЕР_3 imei2 НОМЕР_4 ноутбук Asus x1500e.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 22.11.2024 року в кримінальному провадженні 42024042020000049 прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.11.2024 року по справі 201/14225/24 за місцем мешкання ОСОБА_4 , а саме АДРЕСА_1 був проведений обшук. Під час обшуку вилучено: системний блок персонального комп'ютера чорного кольору за написом «Hedy»; три блокноти та зошит з чорновими записами; червоний планшет без ідентифікаційних ознак в неробочому стані; чорний планшет без ідентифікаційних ознак в неробочому стані; мобільний телефон HUAWEI imei 1 НОМЕР_1 , imei 2 НОМЕР_2 мобільний телефон Xiaomi imei1 НОМЕР_3 imei2 НОМЕР_4 ноутбук Asus x1500e банківська картка АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_5 ; банківська картка НОМЕР_6 ; два автомобільних ключі з маркуванням Volkswagen. На думку представника, відмова в задоволенні поданого ним клопотання в частині долі майна власника майна є незаконною. Крім того, представником зазначено, що майно не повернуто власнику якнайшвидше; кримінальне провадження не є складним, адже мова іде про один епізод крадіжки; власник майна не перешкоджає встановленню істини; слідчий не здійснює свої повноваження щодо слідчих дій з майном вже протягом трьох місяців. Також у поданому клопотанні представник вказує, що власним аналізом ЄДРСР було встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.11.2024 року по справі 201/14766/24 на майно було накладено арешт невідомо з яких підстав без виклику власника майна. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.02.2025 року було скасовано арешт на банківська картка АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_5 ; банківська картка НОМЕР_6 ; два автомобільних ключі з маркуванням Volkswagen.
Заявник, його представник у судове засідання не з'явилися, адвокат ОСОБА_3 надіслав до суду заяву, якою просив розглянути справу без його участі.
Представник СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, матеріали кримінального провадження №42024042020000049 від 18 червня 2024 року не надав, надіслав до суду лист, у якому зазначив, що у відповідь на вимогу слідчого судді щодо надання матеріалів кримінального провадження № 42024042020000049 від 18.06.2024 року для розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 , зазначає, що матеріали досудового розслідування щодо проведеного обшуку у ОСОБА_4 перебувають УСБУ в Дніпропетровській області, разом з частиною вилученого під час обшуку майна. Щодо іншого, вилученого під час обшуку 22.11.2024 у ОСОБА_4 майна, повідомлено, що останнє було визнано речовими доказами в порядку ст. 98 КПК України та направлено на експертне дослідження до ЗЕС ІСТЕ СБУ в УСБУ у Дніпропетровській області.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Слідчий суддя, перевіривши клопотання представника та додані до нього документи, приходить до такого висновку.
З матеріалів скарги вбачається, що СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024042020000049 від 18 червня 2024 року.
Згідно ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
Згідно вимог ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Разом з тим, відповідно до ч.1, 2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, саме на власника або володільця майна покладається обов'язок довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт на майно накладено необґрунтовано.
Відтак, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що представником, на підтвердження викладених вимог, не долучено копію ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на вказане майно, не надано доказів в обґрунтування викладених обставин у клопотанні та жодних документів, окрім ордеру про надання правової (правничої) допомоги та копії свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, а наведені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження доводів, викладених у клопотанні та слідчий суддя позбавлений можливості витребування доказів за власною ініціативою.
Враховуючи те, що на підтвердження даних вимог до матеріалів клопотання не долучено копії ухвали про накладення арешту, будь-яких інших доказів накладення такого арешту, слідчий суддя позбавлений можливості перевірити, чи взагалі накладався арешт на майно, зазначене у клопотанні, як і підставність накладення арешту, оскільки слідчий суддя, не оцінивши ухвалу про накладення арешту, не може зробити висновок, за яких обставин та з яких підстав слідчим суддею прийнято рішення про арешт майна, чим слідчий, прокурор та слідчий суддя обґрунтували таку необхідність та з яких даних виходили.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки особою, що звернулась із клопотанням, на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено факту накладення арешту та не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи в його застосуванні відпала потреба.
Враховуючи вище викладене, слідчий суддя вважає, що заявником не доведено необґрунтованість накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу забезпечення кримінального провадження, існують підстави для подальшого збереження арешту майна, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що заявник не позбавлений процесуальної можливості повторно ініціювати питання скасування арешту майна, попередньо долучивши відповідні матеріали, якими правова позиція заявника буде підтверджуватися.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 170 - 174, 376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2024 року по справі № 201/14766/24 в межах кримінального провадження № 42024042020000049 від 18 червня 2024 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1