23 червня 2025 року
м. Київ
справа № 464/2052/24
провадження № 61-7021ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 09 липня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лікарня Св. Єлизавети у м. Ессен ГмбХ до ОСОБА_1 про стягнення вартості наданих медичних послуг,
У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю Лікарня
Св. Єлизавети у м. Ессен ГмбХ (далі - ТОВ Лікарня
Св. Єлизавети у м. Ессен ГмбХ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1
про стягнення вартості наданих медичних послуг у розмірі 9 809,80 євро.
Заочним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 09 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 06 травня
2025 року, позов ТОВ Лікарня Св. Єлизавети у м. Ессен ГмбХ задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Лікарня Св. Єлизавети у м. Ессен ГмбХ 9 809,80 євро.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
29 травня 2025 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, звернувся
до Верховного Суду із касаційною скаргою на заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 09 липня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 травня 2025 року у цій справі, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 09 липня 2024 року
та постанову Львівського апеляційного суду від 06 травня 2025 року і закрити провадження у справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК України також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах
про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що ціна позову в цій справі становить 9 809,80 євро, що за офіційним курсом за даними Національного банку України на день звернення (29 травня 2025 року) з касаційною скаргою становить 459 883,42 грн (9 809,80 євро х 46,88 грн) і не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 250 = 757 000 грн).
Тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України справа
не підлягає касаційному оскарженню.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України,
які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки ОСОБА_1 оскаржив судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 09 липня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 травня 2025 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лікарня
Св. Єлизавети у м. Ессен ГмбХ до ОСОБА_1 про стягнення вартості наданих медичних послуг, відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська