26 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/15204/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В. (головуючої), Бенедисюка І. М. та Колос І. Б.,
розглянувши клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця)
про повернення судового збору у справі
за касаційною скаргою Залізниці
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"
до Залізниці
про зобов'язання внести зміни до особового рахунку шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 39 163, 56 грн,
Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду ухвалою від 16.06.2025 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Залізниці на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 зі справи № 910/15204/24 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс).
Залізниця 19.06.2025 (через систему "Електронний суд") подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про повернення судового збору у розмірі 4 844, 80 грн, сплаченого згідно з платіжною інструкцією від 26.05.2025 № 1711 за подання касаційної скарги у цій справі. До заяви додано копію зазначеного платіжного документа.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025 для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено колегію суддів у складі: Булгакова І.В. - головуючий суддя, Бенедисюк І.М. та Колос І.Б.
Перевіривши матеріали вказаного клопотання, Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність його повернення без розгляду з огляду на таке.
Загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання врегульовані ГПК України.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову клопотання (клопотання , заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
За приписами частини третьої статті 1312 Конституції України (в редакції Закону № 1401, який набрав чинності 30.09.2016) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону № 1401) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
При цьому підписання та/або подання касаційної скарги є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Поряд з цим 29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 N390-IX.
Відповідно до вказаних змін, зокрема, частини третьої статті 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно ж до приписів частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Клопотання про повернення судового збору подане через систему "Електронний суд" та підписане від імені Залізниці Тригуб Ольгою Олегівною, яка діє на підставі довіреності від 11.07.2024, зміст якої свідчить про те, що поіменована особа є юрисконсультом підрозділу Залізниці.
Однак зі змісту вказаної довіреності не вбачається, що вказана особа представляє інтереси заявника саме як адвокат, який діє на підставі такої довіреності, оскільки до заяви не додано документів, що підтверджують право у поіменованої особи на зайняття адвокатською діяльністю.
Водночас документів, що уповноважують поіменовану особу діяти від імені заявника або за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом), тобто підтверджень, що коло його трудових (посадових) обов'язків охоплює можливість діяти від імені скаржника у суді за правилами самопредставництва, Залізницею до клопотання також не додано.
Поряд з тим додана до заяви довіреність не може бути належним доказом підтвердження повноважень на підписання заяви в порядку самопредставництва, оскільки згідно з наведеними приписами ГПК України самопредставництво юридичної особи - це право уповноваженої особи діяти від імені юридичної особи без окремого доручення (довіреності), представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Отже, Суд дійшов висновку, що матеріали поданого клопотання Залізниці не містять доказів на підтвердження того, що Тригуб Ольга Олегівна має право представляти заявника як представник (адвокат) на підставі довіреності, так і в порядку самопредставництва відповідно до положень частини третьої статті 56 ГПК України, а тому у Суду й відсутні підстави вважати, що вказану клопотання у цій справі підписано особою, яка має право її підписувати.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про повернення заяви без розгляду відповідно до приписів частини четвертої статті 170 ГПК України.
Керуючись статтями 170, 234, 314 ГПК України, Верховний Суд
Клопотання про повернення судового збору у справі № 910/15204/24 повернути Акціонерному товариству "Українська залізниця" без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос