про залишення позовної заяви без руху
30 червня 2025 року Справа № 915/1027/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали
за позовом: Заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури, Бузький бульвар, 15, м. Миколаїв, 54006
електронна пошта: mykokrug@myk.gp.gov.ua
в інтересах держави в особі: Миколаївської районної державної адміністрації (Миколаївської районної військової адміністрації), вул. Одеське шосе, 18А, м. Миколаїв, 54036
електронна пошта: nikolaev@mk.gov.ua
до відповідача: Коблівської сільської ради, вул. Одеська, буд.4, с. Коблеве, Миколаївський район, Миколаївська область, 57453
електронна пошта: koblevorada@ukr.net
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», вул. Руставелі Шота, 9А, м. Київ, 01601
електронна пошта: info@e-forest.gov.ua
про: витребування земельної ділянки.
Заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації (Миколаївської районної військової адміністрації) звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 50-4329вих-25 від 26.06.2025 (вх. № 9581/25 від 26.06.2025) в якій просить суд:
1. Витребувати на користь держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04056500) з незаконного володіння Коблівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04375748) земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:1514, яка розташована в межах території села Рибаківка Миколаївського району Миколаївської області, державну реєстрацію права комунальної власності на яку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено 12.08.2021, про що вчинено запис № 43496742.
2. Стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, р/р UA748201720343150001000000340) сплачений судовий збір за подачу позову.
3. Про дату, час і місце розгляду справи повідомити Миколаївську обласну прокуратуру, якою забезпечуватиметься участь у розгляді справи.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.10.2016 у справі № 915/839/16 задоволено позов прокурора Миколаївської області, визнано незаконним та скасовано розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 13.07.2011 № 415, від 16.09.2011 № 552, № 553 про припинення права постійного користування ДП «Очаківське ЛМГ» земельними ділянками 0,99 га, 0,99 га та 0,51 га солонців та пісків за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради у зв'язку з добровільною відмовою та переведенням до земель державної власності (запасу).
У подальшому, за рахунок вказаних земель, розпорядженням Березанської районної державної адміністрації від 04.01.2012 №26 затверджено проект землеустрою та Калташкіній Євгенії В'ячеславівні в приватну власність надана земельна ділянка площею 0,1 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:1514 за межами населеного пункту на території Рибаківської сільської ради для індивідуального дачного будівництва. На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 18.01.2012 отримано державний акт серії ЯК № 819759.
Прокурор зазначає, що вказана земельна ділянка належала до земель державного лісового фонду, розташована в межах пляжної зони прибережної захисної смуги Чорного моря, та перебувала у постійному користуванні ДП «Очаківське ЛМГ», а тому не могла бути вилучена та передана у власність зі зміною цільового призначення. З огляду на це, Миколаївською обласною прокуратурою до Березанського районного суду Миколаївської області пред'явлено позов в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Березанської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 04.01.2012 № 26 в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність спірної земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 819759, виданого 18.01.2012 на ім'я ОСОБА_1 та витребування від останньої у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:1514. Заочним рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 17.02.2017 у справі № 469/1159/16-ц вказаний позов задоволено в повному обсязі, визнано незаконним та скасовано розпорядження адміністрації, визнано недійсним державний акт та зобов'язано ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:1514. На підставі вказаного судового рішення, яке набрало законної сили, право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4820983900:09:000:1514 зареєстровано за Миколаївською обласною державною адміністрацією, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 24003935 від 13.12.2017.
За даними прокурора, опрацюванням даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно установлено, що на підставі клопотання секретаря Коблівської сільської ради від 29.07.2021 № 1304, державним реєстратором Березанської селищної ради Ковалишиним Д.Є. 12.08.2021 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:1514, про що вчинено запис № 43496742. При цьому, за інформаціями Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) від 10.03.2025 № 399/06.2-12/25 та Миколаївської районної військової адміністрації від 05.03.2025 № 880/02-19-25 розпорядження про припинення права постійного користування ДП «Очаківське ЛМГ», а в подальшому його правонаступником - ДП «Миколаївське лісове господарство», наразі ДСГП «Ліси України» земельною ділянкою державного лісового фонду з кадастровим номером 4820983900:09:000:1514, її вилучення з постійного користування або зміна її цільового призначення не приймались.
На переконання прокурора, Коблівською сільською радою не дивлячись на пряму законодавчу заборону та встановлені судом у справі № 469/1159/16-ц обставини належності спірної ділянки до земель лісогосподарського призначення, в односторонньому та позасудовому порядку, з перевищенням наданих законом повноважень, незаконно вилучено поза волею належного розпорядника - держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та постійного землекористувача - ДП «Очаківське ЛМГ» (на цей час - ДСГП «Ліси України») ділянку із земель лісогосподарського призначення державної власності та прийнято її у комунальну власність із зміною цільового призначення - як землі рекреаційного призначення.
Покликаючись на вказані обставини та характер спірних правовідносин, прокурор вважає, що ефективним способом захисту інтересів держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації (Миколаївської районної військової адміністрації) є витребування земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:1514 (запис № 43496742 від 12.08.2021) у теперішнього володільця - Коблівської сільської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 16, 317, 319, 321, 324, 328, 387, 388 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 80, 84, 116, 117, 122, 141, 149, 152 Земельного кодексу України, ст. 11 Лісового кодексу України.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява № 50-4329вих-25 від 26.06.2025 (вх. № 9581/25 від 26.06.2025) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
В силу приписів ч. 5 ст.162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб'єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
У відповідності до ч. 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
У відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Системне тлумачення вказаних норми закону дозволяє дійти висновку, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.
Так, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, яка свідчить про те, що вказаний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Водночас, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.
Так, прокурором у позовній заяві не вказано обставин та доказів надіслання до звернення до суду з позовом № 50-4329вих-25 від 26.06.2025 (вх. № 9581/25 від 26.06.2025) на адресу Миколаївської районної державної адміністрації повідомлення № 50-4121вих-25 від 18.06.2025 про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу, суд -
1. Позовну заяву Заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури № 50-4329вих-25 від 26.06.2025 (вх. № 9581/25 від 26.06.2025) - залишити без руху.
2. Заступнику керівника Миколаївської окружної прокуратури усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити Заступнику керівника Миколаївської окружної прокуратури, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О.Семенчук