Додаткова постанова
30.06.2025 року м. Дніпро Справа № 904/4193/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Текслайт" про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текслайт", м. Харків
до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості за договором № 526 від 10.03.2021р., у загальному розмірі 142 163 грн. 05 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Текслайт" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, з урахуванням уточнень до неї, в якій просило суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" заборгованість за договором № 526 від 10.03.2021р., у загальному розмірі 142 163 грн. 05 коп. Ціна позову складається з наступних сум: 103 298 грн. 21 коп. - основний борг; 32 108 грн. 03 коп. - інфляційні втрати; 6 756 грн. 81 коп. - 3% річних.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024р. у справі № 904/4193/24 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текслайт" 103 298 грн. 21 коп. - основного боргу, 32 108 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 6 754 грн. 00 коп. 3% річних та 3 027 грн. 94 коп. частину витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПрАТ "Суха Балка" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2025р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024 р. у справі № 904/4193/24 залишено без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Скаржника.
17.06.2025р., через систему "Електронний суд", від Товариства з обмеженою відповідальністю "Текслайт" до суду надійшла заява, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текслайт" витрати на професійну правничу допопомгу адвоката, пов'язані з розглядом справи № 904/4193/24, у розмірі 16 000,00 грн..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2025р. розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Текслайт" про ухвалення додаткового рішення по справі вирішено провести у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Відповідач будь-яких клопотань чи заперечень на заяву позивача, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до суду не надав.
Розглянувши заяву та додані до неї копії документів на підтвердження факту надання професійної правничої допомоги, судова колегія зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст. 244 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За приписами ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ст.30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові від 06.03.2019р. у справі № 922/1163/18 Верховний Суд звернув увагу, що суди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду в додатковій постанові від 19.02.2021р. у справі № 755/9215/15ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, п. 1.1. договору № 892 про надання правничої допомоги від 19.09.2024 р., укладеного між ТОВ «Текслайт» та АО «Інвікта», передбачено, що за цим договором Виконавець (АО «Інвікта») приймає на себе доручення (заявку) іншої сторони - Замовника (ТОВ «Текслайт») (або його представника) про надання Замовнику правничої допомоги обумовленого ним виду в інтересах Замовника на умовах, передбачених Договором, а інша сторона - Замовник (або його представник) - зобов'язується сплатити гонорар за дії Виконавця по наданню правничої допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням Договору.
За пп. 2.1.1. п. 2.1. договору, на виконання вимог цього договору Виконавець зобов'язується надавати Замовнику правничу допомогу (адвокатські та інші юридичні послуги з правових питань) на підставі поданих Замовником та погоджених з Виконавцем доручень (завдань), що мають відношення до предмету цього Договору.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що надання послуг Виконавцем здійснюється на підставі усного або письмового або електронного доручення (заявки) Замовника. При поданні доручення (заявки) Замовник надає Виконавцю опис ситуації, що склалася, перелік документів для вивчення й опрацювання, а також викладає сутність своїх вимог. При цьому Замовник зазначає: мету, яку вважає за необхідне досягти у зв'язку з ситуацією, що склалася; завдання, яке встановлено для виконання Виконавцю; перелік документів, що надано Виконавцю для вивчення та аналізу; строки, в які необхідно виконати це завдання.
Відповідно до п. 3.3. договору, вартість правничої допомоги за Договором складає 4 000,00 грн. за 1 годину роботи адвоката та 10 % у разі позитивного вирішення майнової справи.
Згідно з п.п. 5.1., 5.2. договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом одного року. Якщо цей договір продовжує свою дію після закінчення його строку та жодна із сторін за 1 місяць до закінчення строку дії договору не повідомила про свій намір припинити дію договору, тоді він автоматично продовжує свою дію протягом кожного наступного календарного року.
У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ «Тексалйт» було зазначено про те, що попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, які Позивач очікує понести, у зв 'язку з розглядом апеляційної скарги, у загальному розмірі складає 16 000, 00 грн..
17.06.2025р., через систему "Електронний суд", від Товариства з обмеженою відповідальністю "Текслайт" до суду надійшла заява, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текслайт" витрати на професійну правничу допопомгу адвоката, пов'язані з розглядом справи № 904/4193/24, у розмірі 16 000,00 грн..
З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд зазначає, що заява позивача про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн. була зроблена позивачем з урахуванням строків, визначених ч. 8 ст. 129 ГПК України.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано до матеріалів справи копію Договору № 892 про надання правничої допомоги від 19.09.2024 р., копію рахунку-акту № 01456-5 від 17.06.2025р., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 25.09.2008р. №3469, копію Ордеру серія АА1527164 от 02.04.2025р.
Згідно рахунку-акту № 01456-5 від 17.06.2025р., під час супроводження апеляційного розгляду господарської справи №904/4193/24 з метою надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Текслайт" (Клієнт) згідно договору № 892 про надання правничої допомоги від 19.09.2024 р. та заявки № 01456, адвокатом Терновим Р.Б., 07.04.2025р. надана наступна правнича допомога: підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу, час, витрачений адвокатом 4 год., вартість послуги - 4000,00 грн./год., загальна вартість послуг- 16 000,00 грн..
Сторони також визначили, що оплата за таким рахунком-актом означає згоду Замовника з наведеними виконаними роботами, наданими послугами і понесеними витратами та прирівнюється до підписання рахунку-акту Замовником.
Надання Виконавцем оригіналу такого рахунку-акту Замовнику прирівнюється до Акту виконання робіт (надання послуг), тобто роботи (послуги) вважаються виконаними (наданими).
Якщо протягом 5-ти робочих днів після надсилання (надання) рахунку-акту Замовник не надає Виконавцю своїх письмових заперечень, роботи (послуги) вважаються прийнятими за обсягом та якістю, а рахунок-акт-таким, який прийнятий і підписаний Замовником. Цей рахунок-акт підлягає оплаті протягом 5 днів з моменту отримання.
В матеріалах справи наявний ордер про представництво в Центральному апеляційному господарському суді інтересів позивача адвокатом Терновим Русланом Богдановичем.
Доказів сплати гонорару матеріали справи не містять.
Разом з тим, при вирішенні питання розподілу витрат позивача на правничу допомогу суд враховує правові висновки, викладені у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. по справі № 922/445/19, згідно з якими, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/ третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує на підставі наданої заяви, яка вказує на неспівмірність витрат, наданим послугам.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 р. у справі № 911/471/19.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 15.09.2021р. у справі №924/675/20, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менше, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі №922/1964/21 зазначено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений і в пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі №904/4507/18.
Дослідивши надані заявником докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначено здійснені адвокатом роботи (послуги), а також застосувавши правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права при вирішенні питання розподілу судових витрат, колегія суддів приходить до висновку, що розмір витрат на правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції, в розмірі 16 000,00 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру; такі витрати не співрозмірні з виконаною роботою під час розгляду апеляційної скарги позивача судом апеляційної інстанції.
Так, відносно зазначеного в рахунку-акті № 01456-5 від 17.06.2025р. наданих послуг щодо підготовки та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, в розмірі 16 000,00 грн. (витрачено часу 4 год, ставка за годину 4 000 грн.,) колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 01.12.2021р. у справі №910/20852/20 та додаткових постановах від 29.02.2024р. у справі №917/272/23, від 05.03.2024р. у справі №916/2266/22, від 17.04.2024р. у справі №910/19865/21 зазначив про те, що суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Проаналізувавши відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що останній за своїм змістом майже тотожний позовній заяві та відповіді на відзив на позов, поданих в суді першої інстанції. Отже, на переконання суду, підготовка відзиву на апеляційну скаргу і саме складання відзиву не потребували вивчення матеріалів справи, не потребували додаткового вивчення додаткових джерел права чи законодавства, яке регулює спірні правовідносини та не потребував для фахівця в галузі права такої кількості затраченого часу для складення вказаного за змістом відзиву.
Крім того, варто зазначити, що співмірність часу, витраченого на надання послуги “подання відзиву на апеляційну скаргу» також належним чином не доведена представником позивача, адже, як вбачається з матеріалів справи, відзив на апеляційну скаргу подавався представником позивача через систему “Електронний суд», що у свою чергу, з огляду на швидкість електронного документообміну, не потребує значних витрат часу на таке подання. Крім того, до відзиву не додано будь-яких нових доказів, посилань на законодавство або судову практику Верховного Суду тощо, що могло б зайняти певний час для адвоката. Також у даній справі приймають участь лише позивач та відповідач, інших сторін, третіх осіб немає, отже, направлення відзиву на апеляційну скаргу не зайняло у адвоката багато часу.
За вказаних обставин та з огляду на фактичний об'єм послуг, наданих адвокатом, розгляд даної справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду, надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю та об'ємом справи, відповідності цієї суми критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору у даній справі, вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню до 8 000,00 грн. (на 50%).
Керуючись ст. ст. 126, 129, 244, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Текслайт" про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/4193/24 - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текслайт" судові витрати на професіну правову (правничу) допомогу, в розмірі 8000,00 грн., про що видати наказ.
У задоволенні заяви в іншій частині - відмовити.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної додаткової постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О.Дармін
Суддя О.В. Чус