ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2289/24
провадження № 1-кп/753/899/25
"27" червня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
провівши в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12023105020000551, з обвинувальним актом за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2022 р.н., працюючого менеджером з обслуговування ТОВ «Нік», без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він 08.03.2023 приблизно о 16 год. 30 хв., перебуваючи за кермом автомобіля марки «Маzda СХ-5», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював заїзд у двір будинку АДРЕСА_2, позаду якого на автомобілі марки «Ноnda СR-V», д.н.з. НОМЕР_2 , рухався ОСОБА_4 . У цей же час та місці, на зустріч вищевказаним водіям рухався автомобіль марки «VolkswagenJetta», д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті чого водії не могли роз'їхатися. Надалі, ОСОБА_4 подав звуковий сигнал ОСОБА_6 , на що останній через відкрите вікно автомобіля виразився нецензурною лайкою в бік ОСОБА_4 . Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вийшли зі своїх автомобілів, де між ними виник словесний конфлікт. В ході конфлікту, у ОСОБА_6 , на фоні раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_4 , виник протиправний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень останньому.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наблизився до ОСОБА_4 , та кулаком правої руки наніс йому один цілеспрямований удар в область обличчя.
Після чого, ОСОБА_4 втратив рівновагу та впав на асфальт, де ОСОБА_6 , продовжуючи свої протиправні дії, перебуваючи на проїжджій частині дороги,лівою рукою схопив ОСОБА_4 за капюшон куртки, а кулаком правої руки почав наносити чисельні хаотичні удари в область голови та потилиці потерпілого ОСОБА_4 .
Вказаними протиправними діями ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження у вигляді - синців на кінчику носа, в проекції нижньої щелепи зліва.
Таким чином, ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання, підтримане обвинуваченим, в якому просив звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України на підставі положень ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, та у зв'язку з цим кримінальне провадження закрити.
Прокурор проти задоволення заявленого клопотання не заперечував.
Потерпілий зазначив, що оскільки спили строки притягнення до відповідальності, то клопотання підлягає задоволенню, хоча поведінка ОСОБА_6 є неприпустимою.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, виходячи із наступного.
Так, розглядаючи вказане питання, суд виходить із положень глави 24 параграфу 2 КПК України, яка передбачає звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. За змістом ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України зазначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, згідно положень ст. 12 КК України віднесено до категорії кримінального проступку.
На час судового провадження з моменту вчинення інкримінованого кримінального правопорушення - 08.03.2023 року, минуло понад два роки.
Підстав для зупинення чи переривання перебігу строку давності суд не вбачає, обвинувачений нових кримінальних правопорушень протягом перебігу строків давності не вчиняв, а тому він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження з цих підстав підлягає закриттю.
При цьому обвинувачений, якому судом детально роз'яснено підставу звільнення від відповідальності, а також його право на розгляд справи незалежним та безстороннім судом для доведення своєї невинуватості, наполягав на задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження за нереабілітуючою обставиною - на підставі закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності, хоча зазначив, що вину не визнає.
Враховуючи обмеження повноваженнями держави строків щодо кримінального переслідування особи, що вчинила кримінальне правопорушення, за відсутності обставин, що є перешкодою для застосування положень ст. 49 КК України, наявністю обставин, що підтверджують благополучне закінчення строків давності за раніше вчинене кримінальне правопорушення, приймаючи до уваги прохання обвинуваченого звільнити його від кримінальної відповідальності, суд вважає, що клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності підлягає задоволенню.
При цьому відповідно до положень ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Згідно положень до ч. 1 ст. 122 КПК України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а на користь держави - документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Приймаючи до уваги те, що для кримінально-процесуального права як галузі публічного права є характерним спеціально-дозвільний тип правового регулювання, в основі якого лежить формула: «дозволено лише те, що прямо передбачено законом», стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат, понесених органом досудового розслідування та пов'язаних зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, можливе виключно в разі ухвалення обвинувального вироку.
Також, суд враховує те, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
За наведених обставин звільнення особи від кримінальної відповідальності на будь-якій підставі і відповідно закриття кримінального провадження не може свідчити про доведеність винуватості особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини, закріплених у ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України.
Як вбачається з матеріалів провадження ініціатором проведення судової експертизи у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування.
З огляду на те, що суд звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності і обвинувальний вирок судом не ухвалюється, при цьому сторона захисту не залучала жодних експертів, - судові витрати за проведення експертизи з обвинуваченого не стягуються, а відносяться на рахунок держави.
Питання речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. ст. 369-371 КПК України, ст. ст. 12, 44, 49 КК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023105020000551, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - закрити.
Процесуальні витрати за проведення експертиз віднести на рахунок держави.
Речові докази по справі, а саме:
- оптичний CD-R з відеозаписом, наданим свідком ОСОБА_8 , оптичний диск зі знімками КТ; мультизрізову спіральну КТ головного мозку та мультизрізову спіральну КТ лицевого відділу головного мозку - зберігати при матеріалах Дарницької окружної прокуратури м. Києва;
- довідку № 1703 на ім'я ОСОБА_4 , консультативне заключення, рентген знімок від 09.03.2024 р., оптичний диск зі знімками КТ від 09.03.2024 року, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити останньому.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя