ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11403/25
провадження № 3/753/4696/25
"27" червня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Скуба А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
07 травня 2025 року о 16 год. 17 хв. водій ОСОБА_1 повторно протягом року керувала автомобілем "Тойота" д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння (вул. А. Ахматової у м. Києві). Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора "Драгер" та підтверджується тестом № 5255 від 07.05.2025 - 2,98%, чим порушила вимоги п. 2.9.А та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про причини свого неприбуття суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відомі її права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також те, що справа про адміністративне правопорушення відносно нього буде розглядатися в Дарницькому районному суді м. Києва.
Окрім цього, судом вжито всіх можливих заходів для забезпечення права ОСОБА_1 взяти безпосередню участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно неї в суді. Однак враховуючи те, що у відповідності до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не визнана обов'язковою, суд приходить до висновку, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід розглянути за наявними у справі доказами, що за вказаних вище обставин не буде порушенням права останньої на захист.
Також вказане рішення суду узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Дослідивши дані які відображено у протоколі про адміністративне правопорушення, тесті приладу "Драгер" № 5255, акті огляду, картках обліку, направленні, постанові серії ЕНА № 4676295, довідці, постанові Голосіївського районного суду м. Києва від 09.12.2024 року та відеозаписі з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 2.9.А Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9.А ПДР України «поза розумним» сумнівом доведена в судовому засіданні, оскільки з долученого відеозапису встановлено, що остання пройшла огляд на стан сп'яніння, результат - 2,98%, та погодилась із вказаним результатом, підписавши чек "Драгер".
Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що суд при накладенні стягнення за адміністративні правопорушення, враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, майновий стан правопорушника, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 130 України з позбавленням права керувати транспорними засобоми, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави.
Керуючись ст. ст. 283, 284, 300, 301, 304, 307, 308, КУпАП України, суд
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 н.м.д.г., що складає 34 000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя: