Справа № 752/10649/25
Провадження №: 3/752/4344/25
27 червня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 28.03.2025 року о 09 год. 15 хв. в м. Києві по вул. Лабароторній, 14, керував транспортним засобом «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп?яніння. Огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога в КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» та за результатом огляду ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння (каннабіноїди), чим порушив вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, вказав, що запаркував авто і пішов у своїх справах, вжив наркотичний засіб і потім повернувся до авто, там вже була поліція, у зв"язку з тим, що він запаркувався з порушенням ПДР. Він вже не планував сідати за кермо, тому і вжив наркотичну речовину.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно п. 2.9 (а) ПДР, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина у вчиненні даного правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №299957, рапортом, поясненнями свідків, зокрема, свідок ОСОБА_2 в суді підтвердив свої пояснення, вказавши. що бачив як ОСОБА_1 довго паркувався і вийшов з водійського сидіння, через деякий незначний час (до 10 хв.) час підійшла поліція, водій теж підійшов і вони про щось спілкувались. Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується і висновком від 03.04.2025 року №001368 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», відповідно до якого ОСОБА_1 28.03.2025 року перебував в стані наркотичного сп'яніння. Також факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння підтверджується відеоматеріалами з нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Суд вважає безпідставною версію водія щодо вживання ним наркотичної речовини вже після того як він припаркував авто, оскільки вона спростовується наведеними вище доказами, зокрема, на відео водій нічого не говорить про те, що вжив наркотичну речовину після того як запаркувався. Останній працював водієм і прибув на місце у зв"язку з роботою, тому є дуже сумнівним факт того, що він вжив наркотичну речовину посеред людного місця, зранку, на роботі. Крім того, свідки події підтвердили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом незадового до спілкування останнього з поліцією. На переконання суду така версія особи спрямована виключно на уникнення від відповідальності.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Отже, судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605,60 грн., підлягає стягненню із ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 283-284 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Г.В. Бондаренко