(заочне)
29 травня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Швед Н.В.
справа № 569/24206/24
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
третя особа- Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа- Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів ,-
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав стосовно її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 квітня 2018 року та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі ? частки заробітної плати (доходу) щомісячно на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менше щомісячного прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття доньки.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між нею та відповідачем було укладено шлюб 18.12.2015 року. Від спільного шлюбу у них дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Ківерцівського районного суду від 05 жовтня 2018 року шлюб між ними було розірвано. Ще до розірвання шлюбу рішенням Ківерцівського районного суду від 05 квітня 2018 року (спр.158/443/18 з відповідача стягнуто аліменти на її користь на утримання малолітньої дочки та на її утримання до досягнення дочкою трьох років. Сімейні відносини між сторонами було припинено до народження дочки. Відповідач в малолітньою дочкою не спілкується фактично з 2017 року та не приймає ніякої участі у її вихованні. 18 листопада 2019 року вона уклала шлюб з іншим чоловіком. Від цього шлюбу в неї дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Прізвище цієї дитини « ОСОБА_5 » і по батькові вона « ОСОБА_6 ». Дочці ОСОБА_7 вже 8 років і вона вже все розуміє. В неї виникло питання, чому в неї тато ОСОБА_8 , а по батькові вона не « ОСОБА_6 » і прізвище в не таке як у батьків та сестрички. Вона їй пояснила, що вона народилася від іншого тата, якого звати ОСОБА_9 . Тоді знову питання, а чому тато не приїздить її побачити. Вона на такі питання не знає, що казати і говорить, що тато дуже зайнятий. Відповідач ніколи не виявляв бажання побачитися, чи поспілкуватися з дочкою. ЇЇ батьки живуть в тому ж селі, що і батьки відповідача та і він сам. Вона не раз приїздила і приїжджає до своїх батьків. Відповідач проїжджає повз двір її батьків бачить, що в дворі грається його дочка. Однак жодного разу не прийшов побачити чи поспілкуватися з дочкою. Рідний дядько відповідача приходить до її батьків , коли вона буває з дочкою і спілкується з ОСОБА_7 . ОСОБА_7 знає його, як двоюрідного діда. Вона робила спільні фото ОСОБА_7 з двоюрідним дідом і пересилала на телефон відповідача. Дочка якби зустріла біологічного батька то не впізнала б . ОСОБА_7 називає татом її другого чоловіка. Ніхто її до цього не примушував. У її свідомому житті з трьох років був тато ОСОБА_8 . Вона ніколи не перешкоджала відповідачу бачитися та спілкуватися з дочкою. Відповідач знає номер мобільного телефону дочки. Однак телефонує дочці тільки в стані алкогольного сп'яніння. Відповідач ніколи не вітав дочку з Днем народження. Виховання дочки у відповідача це тільки оплата аліментів у мінімальному розмірі 1600 грн. щомісяця. Проте вона думає, що ці кошти пересилає його сестра, а не відповідач. Їй відомо, що відповідач ніде не працює, живе за рахунок батьків. Довідка № 311 від 10.12.2024 року видана Рівненським ліцеєм № 9 засвідчує, що батько ОСОБА_3 , ОСОБА_2 упродовж 2021-2024 років у ліцеї і на батьківські збори не з'являвся, контакту з класним керівником та адміністрацією закладу не підтримує. Довідка № 312 від 10.12.2024 видана Рівненським ліцеєм № 9 підтверджує, що вітчим ОСОБА_3 - ОСОБА_10 , упродовж 2021-2014 років у ліцеї на батьківські збори з'являвся, контакт з класним керівником та адміністрацією закладу підтримував, активно цікавився життям та навчанням дитини. Все це красномовно свідчить про те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дочки, тобто не піклується про фізичний та духовний розвиток, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: ухилення від спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; відсутність інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені факти, як кожен конкретно, так і в сукупності, вона розцінює, як ухилення відповідача від виховання дочки, і є підставою для позбавлення батьківських прав. Позбавлення батьківських прав відповідача в даному випадку необхідно здійснити для захисту прав та інтересів дочки, як теперішні та і майбутніх. Вона не хоче, щоб батько, який не бажає сьогодні виховувати та матеріально забезпечувати дочку, мав якісь в майбутньому матеріальні претензії до повнолітньої дочки.
Рішенням Ківерцівського районного суду від 05 квітня 2018 року спр. №158/443/18, визначено розмір аліментів на дочку в твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму в місяць, тобто 1598 грн. Як вже відмічалося саме ця сума аліментів надходить на її рахунок. В період, коли відповідач перебував лавах ЗСУ, на рахунок дитини за рік надійшло 10000 грн. Проте зважаючи на те, що дитина росте, потреби для життя та розвитку збільшуються, ростуть ціни на продукти харчування, одяг, а тому для забезпечення відповідного рівня життя дитини, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, цих коштів не вистачає. Донька ОСОБА_7 цікавиться багатьма речами, має багато захоплень, займається в різних гуртках, а тому зросли і витрати на утримання дитини. Щомісячно витрати на утримання дитини складають не менше 6000-7000 грн., однак не завжди цих коштів достатньо, щоб забезпечити дитині необхідний рівень життя та задовольнити її потреби для розвитку на навчання. По суті як її так і ОСОБА_7 матеріально утримує її чоловік ОСОБА_8 . Сума ж аліментів, яка стягнута з відповідача і які він сплачує, на сьогоднішній день є зовсім мізерною. Де на даний момент відповідач працює офіційно чи не офіційно їй не відомо. Відповідач інших дітей на утриманні не має, непрацездатних дружини, батьків також не має, є фізично здоровим молодим чоловіком та має можливість сплачувати аліменти. На даний час вона хоче змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача.
Ухвалою суду від 30 грудня 2024 року по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 04 лютого 2025 року з повідомленням (викликом) сторін. Визначено сторонам строк для подання відзиву на позов, відповіді, заперечень.
Ухвалою суду від 23 квітня 2025 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 19 травня 2025 року з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та його представник ОСОБА_11 в судове засідання не з'явились, представник позивача подала до суду заяву в якій просила справу розглядати в її відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило. Враховуючи, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, відповідач відзиву не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.
Таким чином, суд ухвалив розглядати справу у відсутність відповідача за доказами, щомістяться в матеріалахсправи при заочному розглядісправивідповідно до положень ст. 281 ЦПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Представник третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради в судове засідання не з'явився.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено із копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_2 , що видане 30 серпня 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_12 ..
Як встановлено із витягу з реєстру територіальної громади від 09.12.2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії рішення Ківерцівського районного суду від 05 квітня 2018 року справа №158/443/18 за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : аліменти на користь ОСОБА_12 на утримання малолітньої дитини: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі розміром 1000 (одна тисяча) грн. але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.02.2018 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_12 , на її утримання, у твердій грошовій сумі розміром 900 (дев'ятсот) грн. щомісячно, починаючи з 23.02.2018 року до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку. В іншій частині відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Відповідно до копії рішення Ківерцівського районного суду від 05 жовтня 2018 року справа № 158/1225/18 за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено. Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 18.12.2015 року виконавчим комітетом Берестянської сільської ради Ківерцівського району Волинської області за актовим записом №7 -розірвано.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрували шлюб 18 листопада 2019 року, актовий запис № 42, виданого Виконавчим комітетом Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області 18.11.2019 року. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_5 .
Як встановлено із витягу з реєстру територіальної громади від 09.12.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії довідки №311 від 10.12.2024 року виданої Рівненським ліцеєм №9, Рівненської міської ради ОСОБА_1 про те, що батько її дочки - ОСОБА_3 , учениці 3-В класу Рівненського ліцею № 9 Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , упродовж 2021-2024 років у ліцеї і на батьківські збори не з'являвся, контакту з класним керівником та адміністрацією закладу не підтримував. Довідка видана для пред'явлення за місцем вимоги.
Відповідно до копії довідки №312 від 10.12.2024 року виданої Рівненським ліцеєм №9, Рівненської міської ради ОСОБА_1 про те, що вітчим її дочки - ОСОБА_3 , учениці 3-В класу Рівненського ліцею № 9 Рівненської міської ради, ОСОБА_10 , упродовж 2021-2024 років у ліцеї і на батьківські збори з'являвся, контакт з класним керівником та адміністрацією закладу підтримував, активно цікавився життям дитини (на даний час). Довідка видана для пред'явлення за місцем вимоги.
Відповідно до копії характеристики №313 від 10.12.2024 року виданої Рівненським ліцеєм № 9, Рівненської міської ради, ОСОБА_3 , 2016 року народження, українка. ОСОБА_3 навчається в Рівненському ліцеї № 9 з 2021 рок. Під час навчання зарекомендувала себе як працелюбна, уважна учениця . Володіє навчальним матеріалом на достатньому та середньому рівнях , добре запам'ятовує, має здібності до вивчення предметів природничого циклу, виявляє образне та творче мислення. На уроках зосереджується на поясненні вчителя, інколи відволікається. ОСОБА_7 має хороший загальний розвиток,добре розвинений світогляд. Вміє висловити свою думку. Вона уважна учениця, вміє зосереджуватися на чомусь одному , добре сприймає новий матеріал, миттєво його усвідомлює. Має розвинену пам'ять, уяву. Учениця самостійно вміє вирішувати проблеми, узагальнювати, робити висновки з тієї чи іншої ситуації. Поставлене перед нею завдання завжди виконує. У класі поводиться спокійно, дослухається до думки дорослих. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно, активно. ОСОБА_7 дотримується жиму навчання, організована. З повагою ставиться до праці, вболіває за клас. Любить працювати як фізично, так і розумово, виявляє організованість і зібраність. Цікавиться суспільно-політичним життям країни. Захоплюється вивченням Біблії на гуртку християнської етики та художньою гімнастикою. Весела, товариська, самостійна, врівноважена. Дотримується правил поведінки. Охоче спілкується з однолітками. З повагою вислуховує справедливу критику, наполеглива у виправлені своїх недоліків. Реально оцінює власні можливості вибираючи завдання й справи під силу. Підтримує дружні стосунки з однокласниками. Софія комунікабельна, життєрадісна і добра дівчинка. До вчителів ставиться з повагою , легко знаходить з ними спільну мову. Батьки приділяють належну увагу вихованню доньки.
З висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради від 20.03.2025 року №08-01-511/25 вбачається, що батько дитини, ОСОБА_2 , як зазначено в позовній заяві зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . Відповідно до інформації Служби у справах дітей Цуманської селищної ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 проживає за вище вказаною адресою. Своєму письмовому поясненні ОСОБА_2 заперечує щодо позбавлення його батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_7 . Вказує, що хоче і буде турбуватися утримувати і виховувати свою доньку, а її матір чинить перешкоди у спілкуванні та побаченнях з дитиною. Однак, відповідно до вхідної документації, ОСОБА_2 не звертався до служби у справах дітей із заявами щодо проведення відповідної роботи з матір'ю дитини або ж встановлення днів і годин побачень з донькою ОСОБА_7 . Питання про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Рівненської міської ради 20.03.2025. ОСОБА_2 на засідання комісії не з'явився, про причини неявки не повідомив. Про засідання комісії був попереджений належним чином та заздалегідь. Комісія з питань захисту прав дитини, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення матері дитини, ОСОБА_14 прийняла рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_7 . Враховуючи вищевикладені факти, керуючись ст. 19 та ст.164 СК України, вважаємо за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Звертаючись до суду із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовного його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 позивач посилається, зокрема на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов"язків по вихованню доньки, не приймає участі у її житті, не забезпечує необхідного її утримання.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім"я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об"єднаних Націй 20 листопада 1959 року, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України та ст.ст.2,8 ЦПК України, проголошено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращом узабезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім"ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов"язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов"язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України "Про охорону дитинства").
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов"язків по вихованню дитини.
Тлумачення зазначеної статті дозволяє дійти висновку, що ухилення від виконання своїх обов"язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов"язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов"язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов"язками.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків, або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавленняцих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов"язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Хант протии України" від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У рішенні по справі "Мамчур протии України" від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв"язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).
До аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 15 липня 2019 року у справі №336/9218/14.
Предметом доказування у данному спорі є факт втрати відповідачем інтересу до своєї доньки та як наслідок цього нехтування наданими йому батьківськими правами та обов"язками.
Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв"язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, братии участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обгрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Наданий в якості доказу висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, суд вважає таким, що відповідає інтересам дитини. З аналізу матеріалів справи вбачається, що відповідач проживає окремо від дитини, не спілкується з нею, вихованням дитини не займається. Доказів протилежного відповідачем суду не подано. Відповідач ні до суду, ні на засідання комісії з питань захисту прав дитини при ВК РМР не з'явився.
У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу заявленого позову, а саме те що відповідач протягом тривалого часу свідомо нехтує своїми батьківськими обов"язками, піклування та турботи до доньки не виявляє, станом її здоров"я не цікавиться, фізичний та моральний розвиток не підтримує, не спілкується з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Враховуючи встановлені судом обставини по справі та вищезазначені вимоги закону, приймаючи до уваги те, що позивачем в ході судового розгляду доведено належними та достатніми доказами факти свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов"язками, суд вважає доцільним позбавлення відповідача батьківських прав по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення Ківерцівського районного суду від 05 квітня 2018 року справа №158/443/18 за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : аліменти на користь ОСОБА_12 на утримання малолітньої дитини: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі розміром 1000 (одна тисяча) грн. але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.02.2018 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_12 , на її утримання, у твердій грошовій сумі розміром 900 (дев'ятсот) грн. щомісячно, починаючи з 23.02.2018 року до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку. В іншій частині відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН "Про права дитини" в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Згідно зі ст.51 ч.2 Конституції України, ст.180 Сімейного Кодексу України - батьки зобов"язані утримувати своїх дітей до їх повноліття, а тому є підстави для стягнення із відповідача аліментів на утримання його дитини.
За змістом ст.180 СК України батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст.181 СК України).
Відповідно абз.2 ч.3 ст.181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений за рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Враховуючи зміст ст.ст.181, 182, 183, 184 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Тому, суд має підстави для зміни способу стягнення аліментів, оскільки дана вимога заявлена одержувачем аліментів, у мінімальному розмірі, який може бути стягнуто на одну дитину.
При цьому ч. 2 ст. 182 СК України визначає гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Судом встановлено, що з часу присудження аліментів, які були визначені у твердій грошовій сумі 1000 гривень, через значні інфляційні процеси в Україні значно підвищилася вартість життя. У зв"язку із чим, вищевказаний розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини не може забезпечити належний рівень матеріального її утримання.
Суд вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи та виходячи із закріплених ч.9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідно моральним засадам суспільства, спосіб стягуваних аліментів підлягає зміні з твердої грошової суми 1000 гривень щомісяця на 1/4 частки заробітної плати (доходу) щомісячно з відповідача, але не менше щомісячного прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку.
За наведених вище обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову, а відтак він підлягає до задоволення.
Відповідно до роз"яснень, які містяться у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3 від 15 травня 2006 року у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Аналізуючи досліджені докази, суд на основі всебічного, повного, об"єктивного та безпосереднього з"ясування фактичних обставин, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з"ясувавши їх достатність і взаємний зв"язок у сукупності, захищаючи права та інтереси дитини, враховуючи особу відповідача, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та міну способу стягнення аліментів слід задовольнити.
Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп., оскільки позивач звільнена від їх сплати при зверненні до суду з позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа- Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 квітня 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частки заробітної плати (доходу) щомісячно на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менше щомісячного прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили і до повноліття доньки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суд апротягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1
третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, вул. Шевченка, буд. 45, м. Рівне, ЄДРПОУ 25675397
Суддя -