Дата документу 30.06.2025
Справа № 334/3537/25
Провадження № 1-кп/334/540/25
30 червня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі кримінальне провадження № 1-кп/334/540/25, внесене 04 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082050000447, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя громадянина України, який має неповну середню освіту, не працює, у шлюбі не перебуває, на утриманні дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КK України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_5 ,
встановив:
18 січня 2025 року приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , прийшовши до потерпілої ОСОБА_6 , знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , яка на праві власності належить ОСОБА_6 , під приводом прохання дати цигарку, остання пішла до іншої кімнати, скориставшись цим ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав з гаманця, який знаходився у жіночій сумці, яка належить ОСОБА_6 , банківську картку, емітовану AT «А-БАНК», № НОМЕР_1 та прочитав з папірця пін-код від даної банківської картки, який знаходився у вище зазначеному гаманці та запам'ятав його. Після цього ОСОБА_3 з викраденою банківською карткою залишив приміщення квартири, у подальшому скориставшись банкоматом AT КБ «ПРИВАТБАНК» № CAZA8672, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, буд. 14, обготівкував грошові кошти у сумі 8 000 гривень, крім того, комісія склала 320 гривень, якими розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 8 320 гривень.
Умисні дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за частиною четвертою статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, поєднана з проникненням у житло.
Разом з обвинувальним актом прокурор надала суду угоду про визнання винуватості, укладену 30.04.2025 між прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 .
Також, відповідно до вимог пункту 3 частини четвертої статті 469 КПК України до угоди про визнання винуватості додана заява потерпілого ОСОБА_8 від 17.07.2023, в якій останній надав письмову згоду прокурору на укладення нею угоди з обвинуваченим ОСОБА_9 .
Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо: формулювання обвинувачення; кваліфікації дій обвинуваченого за частиною четвертою статті 185 КK України, узгодженого покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк п'ять років та звільнення його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, з покладання обов'язків, передбачених частиною першою та пунктом 2 частини третьої статті 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Прокурор зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги норм КПК України та КК України, просила угоду затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене угодою покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КK України. Дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди. Просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.
Захисник адвокат ОСОБА_5 просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання.
Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (частина четверта статті 469 КПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КK України, який згідно зі статтею 12 КК України є тяжким злочином. Потерпілою ОСОБА_6 надана письмова згода прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені частиною четвертою статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені пунктом 1 частини першої статті 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Укладення угоди сторонами є добровільним, відповідає фактичним матеріалам кримінального провадження, умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
Відповідно до частини першої статті 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Враховуючи вищенаведене, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого, захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам частини четвертої статті 469, статті 472 КПК України, з'ясувавши в обвинуваченого, що він розуміє викладені в частині четвертій статті 474 КПК України його права, обставини, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 100, 368, 370, 373 - 376, 468 - 470, 472 - 475 КПК України, суд
ухвалив:
затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 квітня 2025 рокуміж прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12025082050000447, внесеному 04 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі статті 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з іспитовим строком один рік.
Згідно з частинами першою та третьою статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
- оптичний носії інформації - компакт диск CD-R, на якому зазначено напис «Вих. 25287/3/1», долучений до матеріалів кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження,
- планшетний пристрій марки «Samsung», модель «Galaxy Tab А (2016)», в корпусі чорного кольору, в чохлі зеленого кольору, номер моделі «SM-T285», ІМЕІ: НОМЕР_2 , серійний номер « НОМЕР_3 », з сім-картою НОМЕР_4 , який зберігається у камері зберігання речових доказів Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, - повернути ОСОБА_3 за належністю,
- банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану AT «А-БАНК», яка оформлена на ім'я ОСОБА_6 , яка зберігається у матеріалах кримінального провадження, - передати ОСОБА_6 за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1