Провадження № 11-сс/803/1164/25 Справа № 201/5745/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 червня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
за участю
прокурора ОСОБА_6
представника особи,
щодо майна якої
вирішується питання про арешт ОСОБА_7
осіб,
щодо майна яких
вирішується питання про арешт ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги адвоката ОСОБА_10 та ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 20 травня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024130000000537 від 15.10.2024 року, за ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 20 травня 2025 року частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_11 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024130000000537 від 15.10.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Накладено арешт у кримінальному провадженні № 22024130000000537 від 15.10.2024 на тимчасово вилучене 08.05.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: предмети, ззовні схожі на грошові кошти іноземної валюти, на загальну суму 137 474 доларів США (номіналом 100 доларів США - 1335 купюр, номіналом 50 доларів США - 62 купюри, номіналом 20 доларів США - 29 купюр, номіналом 10 доларів США - 19 купюр, номіналом 5 доларів США - 20 купюр, номіналом 1 долар США - 4 купюри), 32 585 Євро (номіналом 50 Євро - 329 купюр, номіналом 100 Євро - 128 купюр, номіналом 200 Євро - 6 купюр, номіналом 500 Євро - 4 купюри, номіналом 20 Євро - 4 купюри, номіналом 10 Євро - 5 купюр, номіналом 5 Євро - 1 купюра), 60 фунтів стерлінгів (номіналом 20 фунтів стерлінгів - 3 купюри).
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що для збереження речових доказів по справі, якими є предмети, ззовні схожі на грошові кошти в іноземній валюті, на загальну суму 137 474 доларів США, задля подальшого проведення з ними відповідних слідчих дій та можливих експертних досліджень, для доведення чи спростування події кримінального правопорушення та вини особи, є доцільним накладення арешту у вигляді заборони на розпорядження, відчуження та користування.
Крім того вказав, що існують ризики у вигляді можливого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення майна його володільцем.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_10 , в інтересах ОСОБА_8 , просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, вилученого в ході обшуку за адресою АДРЕСА_1 - відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що на даний час власник майна перебуває у статусі свідка та навіть не допитаний за обставинами провадження.
Вказує, що вилучені під час обшуку речі не є об'єктами, які підлягають арешту за приписами КПК України.
Зазначає, що слідчим суддею в порушення вимог ст. 173 КПК України не наведено правових підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
Вважає, що вилучене майно не містить слідів кримінального правопорушення та будь-яких відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час здійснення кримінального провадження.
Зазначає, що кримінальне провадження, в рамках якого вилучено майно ОСОБА_8 , розпочато за фактом допомоги ОСОБА_12 окупаційній адміністрації шляхом реалізації рішень окупаційної адміністрації держави агресора (ст. 111-2 КК України, яку введено в дію із 14.04.2022). У той же час підприємницька діяльність приватного підприємця ОСОБА_8 на території України не має будь-якого відношення до рішень окупаційної влади.
Вказує, що будь-які зв'язки ОСОБА_8 із ОСОБА_12 відсутні та жодного доказу в матеріалах провадження, що вилучені кошти є коштами ОСОБА_12 , немає.
Крім того вказує, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання слідчого про арешт майна не було розглянуте слідчим суддею протягом двох днів з дня його надходження до суду.
В апеляційній адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині накладання арешту на предмети, ззовні схожі на грошові кошти іноземної валюти, у загальній кількості 137 474 доларів США, 32 585 євро, 60 фунтів стерлінгів та в цій частині ухвалити нове рішення, яким в задоволенні клопотання сторони обвинувачення про арешт грошових коштів у загальній кількості 137 474 доларів США, 32 585 євро, 60 фунтів стерлінгів - відмовити та зобов'язати повернути вказані кошти їх власнику.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ухвала є необгрунтованою, такою, що прийнята з грубим порушенням норм процесуального закону.
Вказує, що жодного доказу того, що ОСОБА_12 ймовірно здійснює реалізацію ювелірних виробів ТОВ «ВЮКП «АГАТ» на території України через ФОП « ОСОБА_8 » через інтернет-магазин ювелірних виробів «Родинні коштовності», не було виявлено в ході проведення обшуку як за фактичним місцем проживання ОСОБА_8 , так і за місцем ведення підприємницької діяльності.
Посилається на те, що не було доведено того, що вилучені грошові кошти зберегли на собі сліди або містять будь-які відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального провадження, та не було доведено причетності вилучених грошових коштів до даного кримінального провадження.
Зазначає, що будь-який зв'язок між грощовими коштами, набутими за роки життя родиною ОСОБА_8 , та розслідуваним кримінальним правопорушенням відсутній, як і ознаки причетності майна до кримінального провадження. Жодної експертизи, жодної процесуальної дії з вилученим майном на момент судового розгляду вказаного клопотання слідчим суддею не було здійснено, що свідчить про відсутність обґрунтування необхідності та підстав його вилучення.
Також вказує, що ухвалою слідчого судді від 06.05.2025, якою надано дозвіл на обшук, не надавався дозвіл на відшукання та вилучення грошових коштів за місцем фактичного проживання. Навпаки, резолютивною частиною ухвали наведене, що відшукуванню та вилученню підлягають: платіжні доручення, чеки щодо отримання готівки з банкоматів, квитанції про отримання готівки в касі банку, тобто саме документи.
У зв'язку з зазначеним, вважає, що вилучені грошові кошти за місцем мешкання ОСОБА_8 не мають відношення до предмету доказування у вказаному кримінальному провадженні та жодним документом з боку сторони обвинувачення це не спростовано.
Звертає увагу на джерело походження грошових коштів, а саме на те, що вони є спільною сумісною власністю родини ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та їх вилучення є порушенням їх прав та інтересів. Вказує, що подружжям було укладено договір про поділ їх спільного сумісного майна до розірвання шлюбу.
Крім того вказує, що судом першої інстанції порушено строки розгляду даного клопотання.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 , просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині накладання арешту на предмети, ззовні схожі на грошові кошти іноземної валюти, у загальній кількості 137 474 доларів США, 32 585 євро, 60 фунтів стерлінгів та в цій частині ухвалити нове рішення, яким в задоволенні клопотання сторони обвинувачення про арешт грошових коштів у загальній кількості 137 474 доларів США, 32 585 євро, 60 фунтів стерлінгів - відмовити та зобов'язати повернути вказані кошти їх власнику.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ухвала є необгрунтованою, такою, що прийнята з грубим порушенням норм процесуального закону.
Вказує, що жодного доказу того, що ОСОБА_12 ймовірно здійснює реалізацію ювелірних виробів ТОВ «ВЮКП «АГАТ» на території України через ФОП « ОСОБА_8 » через інтернет-магазин ювелірних виробів «Родинні коштовності», не було виявлено в ході проведення обшуку як за фактичним місцем проживання ОСОБА_8 , так і за місцем ведення підприємницької діяльності.
Посилається на те, що не було доведено того, що вилучені грошові кошти, зберегли на собі сліди або містить будь-які відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального провадження, і не було доведено причетності вилучених грошових коштів до даного кримінального провадження.
Зазначає, що будь-який зв'язок між грошовими коштами, набутими за роки життя родиною ОСОБА_8 , та розслідуваним кримінальним правопорушенням відсутній, як і ознаки причетності цього майна до кримінального провадження. Жодної експертизи, жодної процесуальної дії з вилученим майном на момент судового розгляду вказаного клопотання слідчим суддею не було здійснено, що свідчить про відсутність обґрунтування необхідності та підстав його вилучення. Також вказує, що ухвалою слідчого судді від 06.05.2025, якою надано дозвіл на обшук, не надавався дозвіл на відшукання та вилучення грошових коштів за місцем фактичного проживання. Навпаки, резолютивною частиною ухвали наведене, що відшукуванню та вилученню підлягають: платіжні доручення, чеки щодо отримання готівки з банкоматів, квитанції про отримання готівки в касі банку, тобто саме документи.
У зв'язку з зазначеним, вважає, що вилучені за місцем мешкання ОСОБА_9 грошові кошти не мають відношення до предмету доказування у вказаному кримінальному провадженні та жодним документом з боку сторони обвинувачення це не спростовано.
Звертає увагу на джерело походження грошових коштів, а саме на те, що вони є спільною сумісною власністю родини ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та їх вилучення є порушенням їх прав та інтересів. Та вказує, що подружжям було укладено договір про поділ їх спільного сумісного майна до розірвання шлюбу.
Також зазначає, що в поданому слідчим клопотанні не йдеться про шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , концепцію спільного майна, законність отриманих коштів ОСОБА_9 , факт набуття нерухомості та рухомого майна, та ці обставини не були взяті до уваги слідчим суддею. Вказує, що грошові кошти були заощаджені для купівлю нерухомого майна (квартири) у м. Києві для подальшого переїзду у зв'язку з навчанням дитини ОСОБА_14 .
Заслухавши суддю-доповідача; осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт та їх представника, які, кожен окремо, апеляційні скарги підтримали, на їх задоволенні наполягали з викладених у них підстав; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що остання не підлягає задоволенню.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З наданих матеріалів вбачається, що слідчими ОВС 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному упровадженні №22024130000000537 від 15.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2КК України.
Згідно із наданими стороною обвинувачення відомостями, досудовим розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи засновником та керівником ТОВ «ВЮКП «АГАТ», вчиняє умисні дії, спрямовані на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора шляхом реалізації рішень окупаційної адміністрації держави-агресора за наступних обставин.
24.01.2023 ОСОБА_12 , діючи на виконання спільного злочинного умислу, перебуваючи на ТОТ м. Ровеньки Луганської області, виконав дії щодо внесення відомостей відносно «ТОВ «ВЮКП «АГАТ» до «єдиного державного реєстру юридичних осіб рф», за результатами чого окупаційною адміністрацією держави-агресора вказаному підприємству присвоєно «державний реєстраційний номер» - 2239400012839, юридична адреса: «лнр», м. Ровеньки, вул. Комуністична, буд. 1, при цьому директором вказаного підприємства зазначено ОСОБА_12 .
Наприкінці листопада 2023 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_12 будучи засновником та керівником ТОВ «ВЮКП «АГАТ», під час ведення господарської діяльності, з метою реалізації рішень окупаційної адміністрації держави агресора уклав договір займу з т.зв. «фондом развития промышленности лнр», скориставшись т.зв. програмою «проекты развития (регион)», внаслідок чого отримав 45 мільйонів російських рублів. На отримані кошти ОСОБА_12 здійснив закупівлю нового обладнання з метою розширення виробництва товарів ТОВ «ВЮКП «АГАТ» як на ТОТ, так і за її межами.
В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_12 ймовірно здійснює реалізацію ювелірних виробів ТОВ «ВЮКП «АГАТ» на території України через ФОП « ОСОБА_8 » (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) через магазин ювелірних виборів «Родинні коштовності», офіс якого розташовується за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, буд. 8, кв. 2.
Після того, частина коштів, отримана від реалізації вказаних ювелірних виробів знімається на території м. Прага Чеської Республіки з банківського рахунку, відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_12 та використовується останнім для продовженням здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором ТОВ «ВЮКП «АГАТ» на тимчасово окупованій території України та як наслідок здійснює реалізацію рішень окупаційної адміністрації держави агресора.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено відомості які підтверджують, що фактичним директором інтернет-магазину ювелірних виборів «Родинні коштовності» є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який:
• володіє інформацією щодо перебування ОСОБА_12 на тимчасово окупованій території (м. Ровеньки Луганської області);
• контактує із ОСОБА_12 , отримує від нього вказівки, в тому числі щодо продажу ювелірної продукції «ТОВ «ВЮКП «АГАТ» на території України.
Таким чином, підтверджено взаємовідносини ОСОБА_8 з ОСОБА_12 , який контактує з представниками окупаційних органів рф та веде фінансово-господарську діяльність «ТОВ «ВЮКП «АГАТ».
08.05.2025 за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра (справа № 201/5228/25 провадження № 1-кс/201/1942/2025) від 06.05.2025, проведено обшук, в ході якого серед іншого, виявлено та вилучено: предмети, ззовні схожі на грошові кошти іноземної валюти, на загальну суму 137 474 доларів США (номіналом 100 доларів США - 1335 купюр, номіналом 50 доларів США - 62 купюри, номіналом 20 доларів США - 29 купюр, номіналом 10 доларів США - 19 купюр, номіналом 5 доларів США - 20 купюр, номіналом 1 долар США - 4 купюри), 32 585 Євро (номіналом 50 Євро - 329 купюр, номіналом 100 Євро - 128 купюр, номіналом 200 Євро - 6 купюр, номіналом 500 Євро - 4 купюри, номіналом 20 Євро - 4 купюри, номіналом 10 Євро - 5 купюр, номіналом 5 Євро - 1 купюра), 60 фунтів стерлінгів (номіналом 20 фунтів стерлінгів - 3 купюри).
09.05.2025 вказані предмети, відповідно до ст. 98 КПК України, визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Того ж дня, в ході огляду вилучених речей, встановлено серію та номери вищевказаних предметів, що зазначено у відповідному протоколі.
Вилучені під час обшуку предмети, ззовні схожі на грошові кошти іноземної валюти, на загальну суму 137 474 доларів США, 32 585 євро та 60 фунтів стерлінгів, вважаються тимчасово вилученим майном, оскільки дозвіл на їх вилучення не передбачений ухвалою слідчого судді про дозвіл на проведення обшук за вказаною адресою, а тому виникла необхідність у застосуванні і такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Також у поданому клопотанні слідчим зазначено, що в матеріалах кримінального провадження наявні відомості, які підтверджують той факт, що вищезазначені предмети, виявлені та вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 137 474 доларів США, 32 585 євро та 60 фунтів стерлінгів є коштами, одержаними злочинним шляхом, так як вони отримані від збуту/реалізації ювелірної продукції «ТОВ «ВЮКП «АГАТ» на території України.
Матеріалами встановлено, що слідчим своєчасно, а саме 09.05.2025 року, було здійснено звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено в ході обшуку 08.05.2023 року, як це передбачено ч. 5 ст. 171 КПК України.
Розгляд вказаного клопотання відбувся 20.05.2025 року, за межами строку, встановленого ч. 1 ст.172 КПК України, що не стосується суті питання, яке розглядається, та не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону у розумінні ст. 412 КПК України, а відтак не є підставою ані для відмови у задоволенні клопотання слідчого, ані для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, у зв'язку із чим відповідні апеляційні доводи є неприйнятними.
Розглядаючи доводи апеляційних скарг щодо необгрунтованості рішення слідчого судді, колегія суддів приходить до висновку, що під час його постановлення слідчий суддя мав достатні відомості, які дозволяють грунтовно припускати, що вилучені під час обшуку грошові кошти могли бути набуті злочинним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а отже вказане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та є речовими доказами у кримінальному провадженні. Таким чином, слідчий суддя надав цим обставинам належну оцінку і прийняв законне та обґрунтоване рішення про арешт вказаних готівкових коштів у такому статусі.
Доводи апеляційних скарг про те, що вилучене майно не є об'єктом, який підлягає арешту, та не містить слідів кримінального правопорушення та відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час здійснення кримінального провадження, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вони стосуються обставин, які підлягають встановленню та дослідженню у межах кримінального провадження, і не спростовують необхідності арешту речових доказів на ранньому етапі досудового розслідування, який і має сприяти його повноті та об'єктивності.
Слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей визначити доцільність застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено предмети, ззовні схожі на грошові кошти іноземної валюти, походження яких дозволяє грунтовно припускати, що вони набуті від реалізації ювелірних виробів, виготовлених ТОВ “ВЮКП “АГАТ» на тимчасово окупованій території України у взаємодії з державою-агресором.
Так, до клопотання стороною обвинувачення додані протоколи огляду мобільного телефону та комп'ютеру МакБук, належних ОСОБА_8 , а також протоколи НСРД, якими зафіксоване спілкування ОСОБА_8 та ОСОБА_15 , зміст якого дозволяє грунтовно припускати керівну роль ОСОБА_8 щодо господарської діяльності ОСОБА_15 .
При цьому під час обшуку за місцем розташування магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_3 , в якому здійснює свою діяльність ОСОБА_15 , було виявлено та вилучено ювелірні вироби, маркування яких дозволяє грунтовно припускати їх виготовлення підприємством, що перебуває на тимчасово окупованій території Луганської області, керівник якого ОСОБА_12 здійснює господарську діяльність у співпраці та взаємодії з державою-агресором.
Згідно із протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , останній як покупець 16.01.2024 року здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 16.144, 00 грн. на рахунок ОСОБА_12 за реквізитами, наданими йому менеджером магазину “Родинні коштовності» ОСОБА_17 . Відомостями щодо руху коштів за рахунком ОСОБА_12 здійснення такої транзакції підтверджується.
Згідно із протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , останній у 2002 році, будучи фізичною особою-підприємцем, надавав послуги з обслуговування комп'ютерів та мережевого обладнання зокрема ювелірному підприємству “АГАТ», офіс якого діє у м. Києві, та 24.10.2022 року отримав грошовий переказ за вказані послуги у розмірі 18.003, 00 грн. від ОСОБА_12 .
З додатково наданих прокурором матеріалів вбачається, що абонент месенджеру Viber «Інна православна продукція», якого сторона обвинувачення ідентифікує як менеджера Інтернет-магазину «Родинні коштовності» ОСОБА_19 , підлеглу ОСОБА_8 , неодноразово надавала різним покупцям ювелірної продукції релігійної спрямованості, зокрема ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , реквізити банківської картки ОСОБА_12 для розрахунку за придбані речі.
Наведені обставини дозволяють грунтовно припускати, що предмети, ззовні схожі на грошові кошти в іноземній валюті, виявлені та вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , можуть бути набутими від реалізації ювелірних виробів, виготовлених підприємством, що перебуває на тимчасово окупованій території Луганської області, керівник якого ОСОБА_12 здійснює господарську діяльність у співпраці та взаємодії з державою-агресором.
Відтак вони можуть мати значення для встановлення обставин розслідуваного кримінального правопорушення, та можуть бути використані як докази відповідних фактів та обставин, а отже їх арешт у статусі речових доказів на даний час є виправданим.
Інші доводи апеляційних скарг, які полягають в обгрунтуванні непричетності ОСОБА_8 до розслідуваного кримінального правопорушення та відсутності зв'язку між вилученими грошовими коштами та кримінальним провадженням, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки, з огляду на вищенаведене, вони не спростовують законності та обгрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді та в цілому є передчасними, оскільки перевірка наведених апелянтами обставин і є предметом досудового розслідування, сприяти якому мають застосовані заходи забезпечення кримінального провадження.
У подальшому, у випадку встановлення у межах досудового розслідування непричетності ОСОБА_8 до розслідуваного кримінального правопорушення або інших обставин, які будуть свідчити про недоцільність збереження накладеного арешту, особа, щодо майна якої вирішене питання про арешт, не позбавлена можливості ініціювати його скасування в порядку ст. 174 КПК України, втім на даний час підстави для такого рішення відсутні.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано, з дотриманням вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв'язку із чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_10 та ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_9 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 20 травня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024130000000537 від 15.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________________ _______________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4