Справа № 202/393/24
Провадження № 2-др/202/53/25
27 червня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., розглянувши в судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У січні 2024 року позивач звернулася з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь недоплачене страхове відшкодування в розмірі 109 815,35 грн., яке складається з недоплаченої суми за полісом № 212624489 від 23.12.2022 у розмірі 31 043,26 грн. та за договором добровільного страхування «Комплекс» № 12-06/ЕР-212624489 від 23.12.2022 у розмірі 78 772,09 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. та автотоварознавче дослідження в розмірі 4500 грн.
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 18 лютого 2025 року позов ОСОБА_1 задоволений та стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» на її користь суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 109815 (сто дев'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 35 коп., витрати по оплаті вартості експертного дослідження в розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн., витрати на проведення транспортно-товарознавчої експертизи в суді в розмірі 18932 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн. 83 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Водночас судом не було вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
09 червня 2025 року від позивача надійшла заява, в якій вона просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на її користь витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
До своєї заяви про ухвалення додаткового рішення позивач додала акт приймання-передання наданих послуг адвокатом.
Копія цієї заяви була направлена позивачем відповідачу 09.06.2025, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта».
В судове засідання, призначене на 18 червня 2025 року, сторони не з'явилися.
Представник позивача - адвокат Омелян О.О. надав заяву про проведення судового розгляду без участі.
Відповідно до частини 4 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК України).
Ознайомившись із заявою позивача та доданими до неї доказами, суд приходить до наступного висновку:
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 3 та 4 статті 270 ЦПК України).
За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та інші витрати.
Відповідно до статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Статтею 141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 520/8309/18 зазначено, що законодавцем визначено процесуальний наслідок незаявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п'ятиденного строку з моменту ухвалення рішення у справі. В такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.
Аналогічні правові позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та ухвалах Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 750/14822/21, від 24 травня 2023 року у справі № 446/2455/21.
Зокрема, в пункті 53 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просила стягнути на її користь витрати на правничу допомогу, зазначивши у попередньому (орієнтовному) розрахунку суму судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, зокрема, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 10 000 грн.
Справа була розглянула за участю представника позивача - адвоката Омеляна О.О. з винесенням рішення по суті 18 лютого 2025 року
До закінчення судового розгляду або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду докази понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем не були надані.
Натомість цього заяву про ухвалення додаткового рішення разом із актом приймання-передання наданих адвокатом послуг (без дати) позивач подала до суду лише 09 червня 2025 року.
При цьому жодних причин пропуску строку для подання заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у заяві про ухвалення додаткового рішення позивачем не зазначено, як і не заявлено клопотання про поновлення такого строку.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, враховуючи, що стороною позивача докази понесення витрат на професійну правничу допомогу не були подані до закінчення судового розгляду або протягом п'яти днів після ухвалення рішення, заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. на підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України необхідно залишити без розгляду.
Керуючись ст. 126, 133, 137, 141, 260 ЦПК України, суд
Заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складений 27 червня 2025 року.
Суддя Наталія Марченко