29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"17" червня 2025 р. Справа № 924/302/25
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кучеревич М.А., розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький
про стягнення 11 442 920,80грн, з яких: 3 997 758,84грн - 3% річних, 7 445 161,96грн - інфляційних витрат
Представники сторін:
від позивача: Драчова М.С. - згідно довіреності №20/11-27 від 20.11.2024 (в режимі відеоконференції (поза межами суду));
від відповідача: Несторук О.С. - згідно довіреності від 09.04.2025.
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
24.03.2025 року на адресу Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м.Хмельницький про стягнення 11 442 920,80грн, з яких: 3 997 758,84грн - 3% річних, 7 445 161,96грн - інфляційних витрат, нараховані за період з жовтня 2023 по червень 2024 року у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання згідно рішення суду області у справі №924/1170/23.
Ухвалою суду від 31.03.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/302/25 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 13.05.2025 судом постановлено ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, відповідно до ст.185 ГПК України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ наполягає на задоволенні позовних вимог, в обґрунтування яких посилається на порушення відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0281-02024 в редакціях додаткових угод, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з червня 2023 року по вересень 2023 року в розмірі 236 526 275,89 грн. Зазначає, що вказану заборгованість було стягнуто рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.12.2023 у справі №924/1170/23.
Акцентує, що сума основної заборгованості в розмірі 236 526 275,89грн, стягнута на підставі рішення суду області від 21.12.2023 була сплачена відповідачем 29.06.2024, у зв'язку з чим позивачем, з урахуванням проведених оплат, на зазначену суму було нараховано інфляційні втрати в розмірі 7 445 161,96грн та 3% річних у розмірі 3 997 758,84грн за період з 18.10.2023 по 29.06.2024.
Зазначає, що акти коригування при розрахунку 3% річних та інфляційних втрат не враховано, оскільки вони не стосуються спірного періоду, тобто заборгованості за період з червня 2023 року по вересень 2023 року на суму 236 526 275,89грн. Так, обов'язок з урахування та оплати коригованих даних комерційного обліку, на підставі актів коригування, відповідно до умов договору, настав у періоді листопад 2023 - лютий 2024, який не входив до періоду, який був предметом розгляду у справі №924/1170/23 та підлягав урахуванню в розрахунках наступних періодів.
Вказує, що постановою Північно - західного апеляційного господарського суду в від 06.08.2024 у справі №924/814/23 з відповідача на користь НЕК «Укренерго» було стягнуто 351 693 656,00грн заборгованості, 7 647 942,19грн 3% річних, 6 002 731,59грн інфляційних втрат та 271 172,66грн витрат зі сплати судового збору, тому частина оплат проведених відповідачем у період до 25 березня 2024 року на загальну суму 6 909 336,68грн зараховані позивачем на погашення заборгованості, стягнутої на підставі рішення суду у справі №924/814/23. Решта оплат, проведених відповідачем від 25.03.2024 на суму 3 090 663,32грн та всі наступні оплати, були зараховані підчас здійснення розрахунку заборгованості згідно договору №0281-02024 від 01.01.2019, в т.ч. суми 236 526 275,89грн.
Зауважує, що відповідач не довів належними доказами обставин для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання щодо сплати заборгованості.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м.Хмельницький проти позовних вимог заперечує. Вказує, що позивачем неправильно визначено періоди прострочення та суми заборгованості під час розрахунку 3% річних та інфляційних втрат. Подає власний розрахунок щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Зазначає, що позивач не врахував акти коригування до актів приймання-передачі послуги та здійснені відповідачем проплати, та нарахував інфляційні втрати за місяці, в яких період прострочення становить менше календарного місяця.
Просить зменшити розмір інфляційних втрат та 3 % річних на 99% по кожному з видів стягнень.
Звертає увагу, що у зв'язку з військовою агресією рф проти України, з урахуванням ситуації, в якій опинилась держава, зважаючи на важливість діяльності ТОВ «Хмельницькенергозбут» для економіки України, беручи до уваги соціальну спрямованість його діяльності, особливо в період дії режиму воєнного стану, вбачається настання непереборної сили, що унеможливлює стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань в судовому порядку.
Зважаючи на вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» зареєстроване в реєстрі 02.04.2018, за адресою: 29019, м. Хмельницький, вул. Бандери Степана, буд. 1/1; код ЄДРПОУ 42035266.
01.01.2019 між Приватним акціонерним товариством “Національна енергетична компанія "Укренерго" як оператором системи передачі та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" як користувачем укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0281-02024.
Згідно з п. 1.1 договору оператор системи передачі зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії, відповідно до умов цього договору, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 6.1 договору розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць.
Пунктом 6.2 договору встановлено порядок здійснення оплати.
В подальшому Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія "Укренерго" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" уклали: додаткову угоду №5 від 21.09.2021, додаткову угоду від 23.12.2022 та додаткову угоду від 26.04.2023.
Відповідно до п. 5.5. додаткової угоди №5 користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою “Системи управління ринком», або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку. Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються адміністратором комерційного обліку протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в “Системі управління ринком», що здійснюється згідно з правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно).
Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді оператор системи передачі направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх оператору системи передачі.
Відповідно до п. 5.6. додаткової угоди №5 у разі виникнення розбіжностей за отриманим від оператора системи передачі за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення оператору системи передачі повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає оператору системи передачі повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
Відповідно до п. 9.4 додаткової угоди № 5 рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною. Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу "Доставлено" у сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
В липні 2023 року, враховуючи неповну оплату за договором №0281-02024 від 01.01.2019, ПАТ НЕК "Укренерго" звернулося до Господарського суду Хмельницької області у справі №924/814/23 з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" 552 284 729,65грн вартості електроенергії, переданої з серпня 2022 року по травень 2023 року. Також з підстав неналежного виконанням відповідачем умов договору позивачем у справі №924/814/23 було заявлено про стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст.625 ЦК України 13 104 460,86грн 3% річних та 54 211 135,42грн інфляційних втрат, нарахованих за період прострочення з 01.05.2022 р. по 22.06.2023.
Рішенням суду від 08.02.2024 провадження у справі №924/814/23 в частині стягнення суми 200 591 073,52грн основного боргу закрито у зв'язку із відсутністю предмета спору; стягнуто з акціонерного товариства “Хмельницькенергозбут» на користь ПрАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго», 351 693 656,00грн заборгованості, 13 104 460,89грн 3% річних, 54 211 135,42грн інфляційних втрат, 638 513,39грн витрат зі сплати судового збору.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.02.2024 змінено, другий та третій абзаци резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції:
"Повернути ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код 00100227) з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір в розмірі 586 499,53 грн згідно платіжної інструкції № В-4091 від 17.07.2023.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Хмельницькенергозбут», (м.Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, код 42035266) на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго», (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код 00100227) 351 693 656,00грн заборгованості, 7 647 942,19грн 3% річних, 6 002 731,59грн інфляційних втрат та 271 172,66грн витрат зі сплати судового збору.
Відмовити у стягненні 5 456 518,67грн 3% річних та 48 208 403,83грн інфляційних втрат».
В листопаді 2023 року по справі №924/1170/23 надійшла позовна заява ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ до ТОВ "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький про стягнення 236 526 275,89грн за період з червня 2023 року по вересень 2023 року, а також відповідно до ст.625 ЦК України та у відповідності п.6.7 Договору про стягнення 1 482 230,02грн - 3% річних за період з 05.06.2023р. по 17.10.2023р. та 478 072,27грн - інфляційних втрат, згідно доданого до позовної заяви розрахунку за період з 11.07.2023р. по 16.10.2023р.
В обґрунтування заборгованості в розмірі 236 526 275,89грн за період з червня 2023 року по вересень 2023 року позивачем було враховано коригування щодо актів коригування до актів приймання-передачі послуги за квітень 2023 року (- 2 668 130,49грн) та за травень 2023 року (1 720 4017,63грн).
Рішенням суду від 21.12.2023 у справі №924/1170/23 позов було задоволено, стягнуто з ТОВ "Хмельницькенергозбут" на користь ПрАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» 236 526 275,89грн заборгованості, 1 482 230,02грн 3% річних, 478 072,27грн інфляційних втрат та 939 400,00грн витрат по оплаті судового збору.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.12.2023 змінено в частині стягнення із відповідача на користь позивача 939 400 грн витрат по оплаті судового збору; викладено резолютивну частину рішення в наступні редакції:
"Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (61037, м.Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, код 42035266) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25 код 00100227) 236 526 275,89грн заборгованості, 1 482 230,02грн 3 % річних, 478072,27грн інфляційних втрат та 473 298,51грн витрат по оплаті судового збору".
В березні 2025 року надійшла позовна заява ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ до ТОВ "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький про стягнення 11 442 920,80грн, з яких: 3 997 758,84грн - 3% річних, 7 445 161,96грн - інфляційних витрат, нараховані за період з жовтня 2023 по червень 2024 року (період з 18.10.2023 по 29.06.2024) у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання згідно рішення суду області у справі №924/1170/23.
В матеріалах справи наявні: Акти коригування до Акту приймання - передачі послуги від 30.06.2023 (донараховано вартість послуги 326 597,44грн, надіслано відповідачу 20.10.2023); від 31.07.2023 (зменшено вартість послуги на 624 893,02грн, надіслано відповідачу 17.11.2023); від 31.08.2023 (зменшено вартість послуги на 498 380,87грн, надіслано відповідачу 27.12.2023); від 30.09.2023 (зменшено вартість послуги на 404 158,93грн, надіслано відповідачу 30.01.2024); платіжні інструкції ТОВ «Хмельницькенергозбут».
Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0281-02024 в редакції згідно укладених додаткових угод, а саме: додаткової угоди №5 від 21.09.2021 року; додаткової угоди від 23.12.2022 року; додаткової угоди від 26.04.2023 року.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі №924/814/23 від 08.02.2024, зокрема, стягнуто з акціонерного товариства “Хмельницькенергозбут» на користь ПрАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго», 351 693 656,00грн основної заборгованості за період з серпня 2022 року по травень 2023 року (в частині стягнення основної заборгованості залишено постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 без змін).
Рішенням суду області від 21.12.2023 у справі №924/1170/23 стягнуто з ТОВ "Хмельницькенергозбут" на користь ПрАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» 236 526 275,89грн заборгованості за період з червня 2023 року по вересень 2023 року. При цьому, основна заборгованість за договором №0281-02024 від 01.01.2019 в сумі 236 526 275,89грн обрахована із врахуванням коригування попередніх періодів, а саме квітня 2023 року (- 2 668 130,49грн) та травня 2023 року (1 720 4017,63грн) і була визнана самим відповідачем.
Також даним рішенням було стягнуто в порядку ст.625 ЦК України та у відповідності п.6.7 договору 1 482 230,02грн 3% річних за період з 05.06.2023 по 17.10.2023, та 478 072,27грн інфляційних втрат, згідно доданого до позовної заяви розрахунку за період з липня по вересень 2023 року. (Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 рішення суду від 21.12.2023 в частині стягнення основної заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат залишено без змін).
За умовами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, вищенаведені факти вважаються встановленими і не потребують повторного доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, сума основної заборгованості в розмірі 236 526 275,89грн, яка була стягнута на підставі судового рішення по справі №924/1170/23, що набрало законної сили 08.02.2024, була сплачена відповідачем 29.06.2024 року.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2020 у справі №912/855/19 вказано, що враховуючи положення ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Судом враховано, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 7 445 161,96грн та 3% річних у розмірі 3 997 758,84грн за період з 18.10.2023 по 29.06.2024 заявлено у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання згідно рішення суду області у справі №924/1170/23 та відповідно до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0281-02024 від 01.01.2019.
Суд враховує, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст.625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Суд, проаналізувавши наданий позивачем розрахунок 3% річних встановив, що позивачем їх заявлено виходячи із розміру боргу за послугу з передачі електричної енергії за період з червня 2023 року по вересень 2023 року та у зв'язку із невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, у справі №924/11700/23 в розмірі 236 526 275,89грн основного боргу.
Здійснивши їх обрахування (за допомогою системи "Законодавство") судом встановлено, що позивачем при здійсненні нарахування було враховано суми проведених ТОВ «Хмельницькенергозбут» проплат, а заявлені до стягнення 3% річних в розмірі 3 997 758,84грн за період з 18.10.2023 по 29.06.2024 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно нарахувань втрат від інфляції, судом враховано таке.
Індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Така ж, правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2019р. по справі №924/312/18.
Судом враховано, правову позицію Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 щодо застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини 2 статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць.
Зважаючи на викладене, суд, здійснивши власний перерахунок (за допомогою програми «Законодавство") вважає, що заявлені інфляційні втрати правомірно нараховані в розмірі 7 445 161,96 за період жовтень-червень 2023 року.
За змістом ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Щодо тверджень відповідача про не врахування позивачем при здійсненні нарахувань 3% річних та інфляційних втрат актів коригування до актів приймання-передачі послуг та оплати наданих послуг, судом звернуто увагу на таке.
Згідно наявних в матеріалах справи Актів коригування до Актів приймання-передачі послуг, судом враховуються таке.
Пунктом 5.5. договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0281-02024 встановлено, що коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО (Адміністратор комерційного обліку) протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР (Система управління ринком), що здійснюється згідно з Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно).
Акт Коригування до Акту приймання - передачі послуги від 30.06.2023, яким донараховано вартість послуги 326 597,44грн було надіслано відповідачу 20.10.2023, тобто обов'язок його сплати настав відповідно до умов договору до 15.11.2023.
Акт коригування до акту приймання - передачі послуги від 31.07.2023, яким зменшено вартість послуги на 624 893,02грн надіслано відповідачу 17.11.2023, тобто обов'язок його сплати настав відповідно до умов договору до 15.12.2023.
Акт коригування до акту приймання - передачі послуги від 31.08.2023, яким зменшено вартість послуги на 498 380,87грн надіслано відповідачу 27.12.2023, тобто обов'язок сплати настав відповідно до умов договору до 15.01.2024.
Акт коригування до акту приймання - передачі послуги від 30.09.2023, яким зменшено вартість послуги на 404 158,93грн надіслано відповідачу 30.01.2024, тобто обов'язок його сплати настав відповідно до умов договору до 15.02.2024.
Отже, обов'язок з урахування та оплати коригованих даних комерційного обліку, на підставі наявних в матеріалах справи актів коригування, відповідно до умов Договору, настав у періоді листопад 2023 року - лютий 2024 року, а отже він не входив до періоду, який був предметом розгляду у справі №924/1170/23 та підлягає урахуванню в розрахунках наступних періодів.
Аналогічно було застосовано акти коригування при обрахунку основної заборгованості по справі №924/1170/23 в розмірі 236 526 275,89грн.
Судом також враховано, що основна заборгованість виникла саме на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0281-02024 в цілому, тобто за весь період його дії (доказів припинення договору станом на час розгляду справи сторонами не надано, а матеріали справи не містять).
Судом також враховано, що оплати, проведені відповідачем у період до 25.03.2024 на загальну суму 6 909 336,68грн зараховані позивачем на погашення заборгованості, стягнутої на підставі рішення суду у справі №924/814/23. Решта оплат, проведених відповідачем від 25.03.2024 на суму 3 090 663,32грн та всі наступні оплати були скеровані на погашення заборгованості в сумі 236 526 275,89грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.
Доводи ТОВ «Хмельницькенергозбут» про настання непереборної сили, що унеможливлює стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань, судом оцінюються критично та не приймаються до уваги.
Судом враховується, що відповідно до ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
Одне лише передбачене законом віднесення обставин до форс-мажорних не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо, унеможливлює виконання конкретного договору, а введення воєнного стану на території України не означає, що учасник правовідносин не може здійснювати господарську діяльність. Більше того, держава на сьогодні заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). У випадку якщо учасник справи не надав доказів того, що суб'єкт господарювання зупинив роботу у зв'язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійних обов'язків у зв'язку з воєнними діями, все або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб'єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану, то твердження про порушення зобов'язання через вплив форс-мажорної обставини є необґрунтованим.
ТОВ «Хмельницькенергозбут» не надано будь-яких достовірних доказів настання неможливості виконання ним своїх зобов'язань за договором та на виконання рішення суду.
Відповідно до ст.ст. 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від вчинення) таких дій.
Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19, від 21 липня 2021 року у справі №912/3323/20.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що ТОВ «Хмельницькенергозбут» юридично значимих дій для підтвердження форс-мажору вчинено не було, а отже ним було порушено зобов'язання згідно договору від 01.01.2019 №0281-02024 та допущено невиконання рішення суду у справі №924/1170/23 на період часткових проплат до повної сплати в частині основного боргу.
Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, судом враховано таке.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів в наслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №64б/14523/15-и. Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав.
Враховуючи положення ч.2 ст.625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначенні способів захисту майнового права та інтересу.
З огляду на викладене, зважаючи що втрати від інфляції та три відсотки річних не підпадають під визначення поняття штрафних санкцій, у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат слід відмовити.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу положень ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд звертає увагу, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (29019, м. Хмельницький, вул. Степана Бандери, буд.1/1; код ЄДРПОУ 42035266) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.25; код ЄДРПОУ 00100227) 3 997 758,84грн (три мільйони дев'ятсот дев'яносто сім тисяч сімсот п'ятдесят вісім гривень 84 коп.) 3% річних, 7 445 161,96грн (сім мільйонів чотириста сорок п'ять тисяч сто шістдесят одну гривню 96 коп.) інфляційних витрат, 137 315,05грн (сто тридцять сім тисяч триста п'ятнадцять гривень 05 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Повний текст рішення складено 27.06.2025.
Суддя С.І. Крамар