вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.06.2025м. ДніпроСправа № 904/3016/23
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Губи К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровські енергетичні послуги» м. Дніпро
про стягнення суми боргу у розмірі 1456482785грн60коп, 3% у розмірі 14748475грн26коп, інфляційних втрат у розмірі 30879001грн56коп
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровські енергетичні послуги» м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» м. Київ
про надання тлумачення пункту 10.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0145-02024 в редакції додаткових угод
Представники:
від позивача: Горопашний І.В. - діє на підставі довіреності №20/11-54 від 20.11.2024, адвокат;
від відповідача: Лаврищев В.В. - діє на підставі довіреності №ДнЕП20250206014 від 06.02.2025, адвокат.
СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги з позовом про стягнення суми боргу у розмірі 508502974грн77коп, 3%річних у розмірі 8177881грн53коп, інфляційних втрат у розмірі 25350009грн17коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0145-02024 (в редакції додаткових угод).
На адресу суду 07.09.2023 надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 30.08.2023 про збільшення розміру позовних вимог. Позивач за первісним позовом просив стягнути суму боргу у розмірі 1456482785грн60коп, 3% у розмірі 14748475грн26коп, інфляційні втрати у розмірі 30879001грн56коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2023 суд прийняв до розгляду зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про надання тлумачення пункту 10.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0145-02024 в редакції додаткових угод.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2023 суд прийняв до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 30.08.2023 про збільшення розміру позовних вимог.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 у справі №904/3016/23 суд
- відмовив у задоволенні первісних позовних вимог в частині стягнення суми боргу у розмірі 317228416грн40коп, 3% річних у розмірі 14748475грн25коп, інфляційних втрат у розмірі 30879001грн56коп;
- закрив провадження у справі в частині первісних позовних вимог про стягнення суми боргу у розмірі 1139254369грн20коп;
- відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог про надання тлумачення пункту 10.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0145-02024 в редакції додаткових угод.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі №904/3016/23 суд змінив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 та виклав його резолютивну частину щодо первісного позову у такій редакції: «У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про стягнення 257813857грн75коп основного боргу, 14748475грн26коп, 3% річних, 30879001грн 56коп інфляційних втрат відмовити. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1198668927грн85коп провадження у справі - закрити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 749641грн20коп». В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 у справі №904/3016/23 суд залишив без змін.
Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2025 суд скасував рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі №904/3016/23 в частині первісних позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 14748475грн26коп та інфляційних втрат у розмірі 24973227грн81коп. Суд передав справу в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Згідно з протоколом автоматичного розподілу справ між суддями від 04.03.2025 справу №904/3016/23 передано на розгляд судді Новікової Р.Г.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 суд прийняв справу №904/3016/23 до свого провадження в частині первісних позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про стягнення 3% річних у розмірі 14748475грн26коп та інфляційних втрат у розмірі 24973227грн81коп для розгляду за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 26.03.2025 об 11:00год.
На адресу суду 24.03.2025 надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання представника ПрАТ товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - адвоката Горопашного І.В. від 22.03.2025 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 суд відмовив у задоволенні заяви представника ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» - адвоката Горопашного І.В. від 22.03.2025 про участь у судовому засіданні, призначеному на 26.03.2025 об 11:00год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
На адресу суду 26.03.2025 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява представника ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» про відкладення підготовчого засідання на іншу дату та про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У підготовчому засіданні 26.03.2025 представник ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» повідомив, що підтримує у повному обсязі викладені раніше заперечення щодо первісних позовних вимог, що є предметом нового розгляду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025 суд задовольнив клопотання представника ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 26.03.2025 про відкладення підготовчого засідання та відклав підготовче засідання до 09.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 15.05.2025.
На адресу суду 15.05.2025 надійшла сформована у системі «Електронний суд» заява ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» від 15.05.2025.
Відповідач за первісним позовом вказав, що викладені в заяві про збільшення позовних вимог вимоги позивача про стягнення суми боргу за нові періоди - квітень - липень 2023 року та сум 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за нові розрахункові періоди, фактично є новими позовними вимогами.
На адресу суду 15.05.2025 надійшла сформована у системі «Електронний суд» заява ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» від 15.05.2025 про розстрочення виконання рішення суду на 1рік з оплатою рівними частинами кожного місяця.
Відповідач за первісним позовом вказав, що обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення, є наслідки, що настали та продовжують діяти у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Наслідком військової агресії російської федерації проти України, є як законодавчі зміни, які поклали додаткові обов'язки на товариство після 24.02.2022 як на постачальника електричної енергії, так і інші негативні події та об'єктивні обставини, що призвели до значного негативного впливу на господарську діяльність товариства. Заборона на відключення/обмеження споживання електричної енергії споживачам впливає на відповідача безпосереднім чином та призводить до зменшення можливості збору коштів від споживачів електричної енергії. У випадку наявності можливості на відключення/обмеження споживання електричної енергії споживачам відповідач, не здійснював би закупівлю електричної енергії для таких споживачів на ринку електричної енергії, не мав би зобов'язань перед оператором системи передачі та оператором системи розподілу з оплати послуг з передачі та розподілу відповідно, тобто не мав додаткових зобов'язань з оплати обсягів електричної енергії, які споживачі продовжують споживати не сплачуючи за них. Відповідач законодавчо позбавлений можливості на компенсування втрат, викликаних несвоєчасним здійсненням платежів споживачами, в тому числі промисловістю, за спожиту електричну енергію, за яку відповідач, в свою чергу сплатив та сплачує в період споживання такої електричної енергії споживачами.
На адресу суду 03.06.2025 надійшли сформовані у системі «Електронний суд» пояснення ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Позивач за первісним позовом вказав, що збільшив позовні вимоги, залишивши незмінними обставини, якими обґрунтовує свої вимоги. Відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції повністю сплатив заборгованість заявлену у позовних вимогах (включно з заявою про збільшення позовних вимог, тим самим фактично її визнав. Під час перегляду справи в апеляційній та касаційній інстанції відповідач не оскаржив задоволення судом першої інстанції заяви позивача про збільшення позовних вимог. Постановою Верховного Суду від 18.02.2025 справа направлена на новий розгляд в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, встановлено висновки ВС які слід врахувати при новому розгляді. Питання задоволення заяви про збільшення позовних вимог виходить за межі даного перегляду.
На адресу суду 03.06.2025 надійшли сформована в системі «Електронний суд» заперечення ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» щодо заяви ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» про розстрочення виконання рішення.
Позивач за первісним позовом зазначив, що відповідач не надав доказів, які б свідчили про здійснення ним всіх можливих заходів для покращення стану розрахунків із стягувачем чи інших заходів, щодо покращення свого матеріально-фінансового стану. Не містить заява обґрунтованого плану дій, яким би визначалося за рахунок яких заходів та ресурсів відповідач збирається у разі відстрочення виконання рішення покращувати своє матеріально-фінансове становище та здійснювати виконання судового рішення.
Позивач повідомив, що магістральними мережами ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» здійснюється транспортування електричної енергії від генеруючих підприємств. Несвоєчасне відновлення магістральних мереж та інших складових системи передачі впливає на забезпечення операційної безпеки об'єднаної енергетичної системи України та може призвести до невідворотних наслідків не тільки в певному регіоні, але й для всієї країни. Без забезпечення позивачем роботи об'єднаної енергосистеми України не зможе працювати, зокрема і відповідач. Позивач також є об'єктом енергетичної інфраструктури та першочерговою ціллю для ракетних обстрілів російською федерацією. ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» за 2024 рік отримані збитки у розмірі 37745454000грн. Це підтверджується копією звіту про фінансові результати за 2024 рік.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025, занесеною до протоколу судового засідання від 15.05.2025, суд оголосив перерву у судовому засіданні до 04.06.2025.
У судовому засіданні від 15.05.2025 представник позивача пояснив, що різниця між сумою інфляційних втрат, що є предметом нового розгляду суду (24973227грн81коп), та зазначеною у заяві про збільшення позовних вимог сумою інфляційних втрат (30879001грн56коп) обумовлена неврахуванням позивачем дефляції за липень.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2025, занесеною до протоколу судового засідання від 04.06.2025, суд оголосив перерву у судовому засіданні до 17.06.2025.
Дослідивши наявні у справі матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго», правонаступником якого являється Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - оператор системи передач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (далі - користувач) укладений договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0145-02024 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору (в редакції додаткової угоди від 21.09.2021, умови якої поширюються на взаємовідносини сторін, що виникли з 08.02.2020) оператор системи передачі (ОСП) зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга) відповідно до умов цього договору, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов договору.
Пунктом 1.2. договору визначено, що сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.
У пункті 3.1 договору вказано, що ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановленим Регулятором, та оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет.
Згідно з пунктом 5.2 договору користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору , відповідно до такого алгоритму: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
Пунктом 5.5 договору визначено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих у електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), адміністратором комерційного обліку.
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в сервісі згідно з вимогами Правил ринку.
Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу. Користувач здійснює підписанням акта коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійсню протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.
Згідно з пунктом 5.6. договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передач послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У пункті 13.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.
Додатковою угоду від 28.12.2021 до договору сторони виклали договір №0145-02024 від 01.01.2019 в новій редакції, яка передбачає такий порядок розрахунків.
Так, пунктом 5.2. договору (в редакції додаткової угоди від 28.12.2021) сторони визначили, що користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору , відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
Пунктом 5.5. договору (в редакції додаткової угоди від 28.12.2021) визначено, що користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуг, наданих ОСП, або самостійно сформованих у електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу, з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку. Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Згідно з пунктом 5.7 договору (в редакції додаткової угоди від 28.12.2021), у разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача.
Додатковою угодою від 21.12.2022 до договору сторони виклали договір №0145-02024 від 01.01.2019 в новій редакції, яка передбачає такий порядок розрахунків.
Так, пунктом 5.2. договору (в редакції додаткової угоди від 21.12.2022) сторони визначили, що користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
Пунктом 5.5. договору (в редакції додаткової угоди від 21.12.2022) передбачено, що користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуг, наданих ОСП, або самостійно сформованих у електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу, з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку. Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Відповідно до пункту 5.7 договору (в редакції додаткової угоди від 21.12.2022), у разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача.
Пунктом 13.1. договору (в редакції додаткової угоди від 21.12.2022) встановлено, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.
Доказів визнання недійсним, розірвання або припинення вказаного договору сторонами суду не надано.
Згідно з матеріалами справи (акти надання послуг, плановими рахунками та акти коригування, надані позивачем у вигляді електронних доказів та знаходяться на цифровому носії інформації (CD-диску)) протягом січня 2023року - липень 2023року відповідачу були надані послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 1456482785грн60коп.
Відповідно до пунктів 10.1 та 10.2 договору (в редакціях додаткових угод від 28.12.2021 та від 21.12.2022) сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин.
Якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин (техногенного/природного/соціально політичного/військового характеру), унеможливлюється виконання будь-якою стороною зобов'язань за договором, така сторона повинна невідкладно повідомити у письмовій формі про це іншу сторону.
Неповідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов'язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.
Термін виконання зобов'язань за цим договором у разі форс-мажорних обставин відкладається на строк дії таких обставин.
У разі дії форс-мажорних обставин більше 15 календарних днів сторони мають право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за цим договором та в установленому порядку розірвати договір. Розірвання цього договору тягне за собою відповідні правові наслідки щодо діяльності сторін на ринку електричної енергії.
Доказом дії форс-мажорних обставин є документи (оригінал), видані Торгово-промисловою палатою України/іншим компетентним органом, установою.
На виконання п. 10.1 договору, відповідач листом від 03.03.2022 №12908/DNEP повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин, викликаних військовою агресією Російської Федерації проти України, у якому містилось посилання на загальний офіційний лист ТПП від 28.02.2023 №2024/02.0-7.1.
У сертифікаті від 31.01.2023 №3200-23-0435 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданому Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою, засвідчена неможливість своєчасного виконання ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» зобов'язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0145-02024. У сертифікаті встановлений період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 24 лютого 2022; дата закінчення: тривають на 31 січня 2023.
Відповідач за первісним позовом разом з листом від 11.04.2023 №14055/DNEP надсилав на адресу позивача за первісним позовом сертифікат від 31.01.2023 №3200-23-0435.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг.
Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу прийняття вказаних послуг у спірному періоді відповідачем також не заявлено.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов'язань за ним.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов'язок замовника оплатити вартість цієї послуги.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи визначені контрагентами у розділі 5 договору порядок розрахунків за надані послуги, приймаючи до уваги їх прийняття відповідачем без будь-яких зауважень, строк оплати послуг, наданих протягом січня 2023року - липень 2023року, є таким, що настав.
Предметом нового розгляду є позовні вимоги ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» 3% річних у розмірі 14748475грн26коп за загальний період 03.12.2022 - 16.08.2023 та інфляційних втрат у розмірі 24973227грн81коп за загальний період січень - липень 2023року.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язанням (неналежне виконання).
Зі змісту статті 614 Цивільного кодексу України вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до положень абзацу 1 частини першої статті 617 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язанням несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язанням виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
У статті 625 Цивільного кодексу України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, на яку послався скаржник).
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц, №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, на які посилається скаржник).
У постанові Верховного Суду від 24.07.2018 у справі №905/1722/17 вказано: «статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок дії непереборної сили, у той час як норми статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає відповідальність за порушення саме грошового зобов'язання незалежно від наявності чи відсутності вини боржника, є спеціальними, конкретизуючими і не передбачають жодних підстав звільнення від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання (частина перша статті 625 Цивільного кодексу України). Отже, порушення відповідачем умов договору щодо оплати вартості наданих послуг є підставою для нарахування визначених статтею 625 Цивільного кодексу України платежів, а наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами».
Форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №910/8741/22.
Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені статтею 617 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов'язання, передбаченого частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2024 у справі №910/17252/23, прийнятій у подібних правовідносинах, на який посилається скаржник в межах підстави касаційного оскарження і який є застосовним до справи №904/3016/23.
Після введення воєнного стану, до дати направлення позовної заяви та після подання позовної заяви, відповідач за первісним позовом сплатив основну заборгованість. Тому є помилковим твердження відповідача за первісним позовом про те, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних є безпідставним, оскільки строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, на яку посилається скаржник, викладено правову позицію щодо застосування механізму розрахунку інфляційних втрат у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць.
Зокрема, у наведеній постанові об'єднана палата Касаційного господарського суду роз'яснила, що "сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується".
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.
Згідно з поясненнями позивача від 01.12.2023 розрахунок 3% річних та інфляційних втрат складений з урахуванням пункту 5.7. договору (у редакції від 21.12.2022), згідно з якими за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. Тому оплата формувалась наростаючим підсумком. Акти коригування з від'ємним значенням вносилися до таблиці у день їх складання, акти коригування з додатним значенням вносилися до таблиці у дату, коли виникало зобов'язання з оплати за даним актом коригування згідно з пунктом 5.5. договору (в редакції від 21.12.2022).
Суд перевірив складені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат. Розрахунки є арифметично правильними та відповідають вимогам чинного законодавства.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» 3% річних у розмірі 14748475грн26коп за загальний період 03.12.2022 - 16.08.2023 та інфляційних втрат у розмірі 24973227грн81коп за загальний період січень - липень 2023року є правомірними.
Відповідач за первісним позовом заявив про розстрочення виконання рішення суду на 12місяців рівними частинами.
Позивач за первісним позовом заперечував проти задоволення заяви відповідача та розстрочення виконання рішення на 12місяців рівними частинами.
Розглянувши заяву ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» про розстрочення виконання рішення суду на 12місяців рівними частинами, суд її задовольняє з огляду на таке.
Оцінюючи наведені відповідачем доводи в обґрунтування заявленого ним клопотання про відстрочення виконання рішення суду, суд враховує наступні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" є підприємством критичної інфраструктури, без стабільної роботи якого фактично неможливим є робота інших підприємств критичної інфраструктури, як то: водопостачання та водовідведення, централізованого опалення, газопостачання та інших. Від стабільності роботи Товариства залежить робота усіх об'єктів Міністерства оборони України, підприємств оборонного комплексу, захисних споруд, хлібозаводів, а це фактично обороноздатність України. Без стабільного розподілу електроенергії не можливе функціонування лікарень, шпиталів, поліклінік, станцій переливання крові, що є критично важливим для нашої країни та усіх українців. Через постійні ворожі обстріли, частина мереж Товариства безповоротно втрачена, а інша зазнала значних ушкоджень та потребує відновлення, у зв'язку із чим, всі кошти підприємства, в першу чергу, направляються на відновлення роботи мереж з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії для життєдіяльності нашого регіону.
З 24.02.2022 вбачається скорочення оплати за послуги з розподілу електроенергії зі сторони споживачів послуг регіону, а також наявність великомасштабних руйнувань електричних мереж товариства у результаті бойових дій, що призводить до суттєвих економічних (фінансових) втрат товариства на відновлення електричних мереж та призводить до утруднення виконання зобов'язань перед працівниками із виплати заробітної плати, сплати податкових зобов'язань.
Діяльність енергетичної інфраструктури відповідача є надзвичайно важливою для держави.
Основним джерелом доходів відповідача є кошти, які надходять на поточні рахунки на які споживачі електричної енергії, вносять плату за отримані послуги з розподілу електричної енергії.
При цьому, у зв'язку із введеним воєнним станом Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 до внесення в неї змін згідно із постановою № 1405 від 29.12.2023 була законодавчо встановлена заборона на відключення/обмеження споживання електричної енергії споживачам та нарахування і стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за спожиту електричну енергію.
Таким чином, відповідач не мав жодного впливу на споживачів. яким надавав послуги для стягнення коштів на свою користь. Заборгованість відповідача перед позивачем, виникла, у тому числі, і через несплату на його користь заборгованості споживачами.
Враховуючи виконання відповідачем основного зобов'язання (погашення основної суми боргу), беручи до уваги законодавчі обмеження встановлені для відповідача у зв'язку з воєнним станом, зважаючи на фінансовий стан відповідача, пов'язаний із несвоєчасними розрахунками споживачів та збитками від військових дій, намір відповідача виконувати рішення суду, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення на 1 рік з оплатою рівними частинами щомісяця до 17 числа кожного місяця.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог сплачений позивачем за первісним позовом судовий збір у загальному розмірі 1250122грн90коп. (24841грн43коп. за подання позову до суду першої інстанції + 33630грн37коп. за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції + 1191651грн10коп за подання касаційної скарги) покладається на відповідача.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 3, 4, 13, 41, 42, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги в частині первісних позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про стягнення 3% річних у розмірі 14748475грн26коп та інфляційних втрат у розмірі 24973227грн81коп.- задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (Ідентифікаційний код: 42082379; місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, б. 7) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Ідентифікаційний код: 00100227; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25) 3% річних у розмірі 14748475грн26коп., інфляційні втрати у розмірі 24973227грн81коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1250122грн90коп.
Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (Ідентифікаційний код: 42082379; місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, б. 7) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія «Укренерго» (Ідентифікаційний код: 00100227; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25) 3% річних у розмірі 14 748 475грн26коп., інфляційних втрат у розмірі 24 973 227грн81коп. та витрат зі сплати судового збору в розмірі 1250122грн90коп на 12місяців шляхом здійснення наступних платежів:
- до 17.07.2025 3% річних у розмірі 1229039грн60коп, інфляційні втрати у розмірі 2081102грн31коп, витрати зі сплати судового збору у розмірі 625061грн45коп;
- до 17.08.2025 3% річних у розмірі 1229039грн60коп, інфляційні втрати у розмірі 2081102грн31коп, витрати зі сплати судового збору у розмірі 625061грн45коп;
- до 17.09.2025 3% річних у розмірі 1229039грн60коп, інфляційні втрати у розмірі 2081102грн31коп;
- до 17.10.2025 3% річних у розмірі 1229039грн60коп, інфляційні втрати у розмірі 2081102грн31коп;
- до 17.11.2025 3% річних у розмірі 1229039грн60коп, інфляційні втрати у розмірі 2081102грн31коп;
- до 17.12.2025 3% річних у розмірі 1229039грн60коп, інфляційні втрати у розмірі 2081102грн31коп;
- до 17.01.2026 3% річних у розмірі 1229039грн60коп, інфляційні втрати у розмірі 2081102грн31коп;
- до 17.02.2026 3% річних у розмірі 1229039грн60коп, інфляційні втрати у розмірі 2081102грн31коп;
- до 17.03.2026 3% річних у розмірі 1229039грн60коп, інфляційні втрати у розмірі 2081102грн31коп;
- до 17.04.2026 3% річних у розмірі 1229039грн60коп, інфляційні втрати у розмірі 2081102грн31коп;
- до 17.05.2026 3% річних у розмірі 1229039грн60коп, інфляційні втрати у розмірі 2081102грн31коп;
- до 17.06.2026 3% річних у розмірі 1229039грн66коп, інфляційні втрати у розмірі 2081102грн40коп
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
В судовому засіданні 17.06.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено скорочене рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 27.06.2025
Суддя Р.Г. Новікова