пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
27 червня 2025 року Справа № 903/895/24
Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши клопотання ОСОБА_1
по справі № 903/895/24
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
встановив:
Ухвалою суду від 18.03.2025 затверджено план реструктуризації боргів боржника у справі № 903/895/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 28.09.2020, орган, що видав 8026, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у редакції, поданій керуючим реструктуризацією Белінською Н. О..
26.06.2025 на адресу суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 в якому просить звернути увагу і посприяти у вирішенні питання з незрозумілою поведінкою кредитора Акціонерного товариства “Банк Інвестицій та Заощаджень» у даній справі, оскільки платіж на суму 12 тис. гривень в Сіті 24 не зарахований, а сплачувати через відділення банку боржник не може через велику зайнятість.
Судом встановлено, що клопотання ОСОБА_1 підлягає поверненню, з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п.1 ч. 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України гарантує неприпустимість зловживання процесуальними правами, а її частина 3 містить норму, згідно з якою якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
При цьому, суд зазначає, що у вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Аналізуючи зазначені норми, можна дійти висновку, що обставинами, які доводять наявність зловживання процесуальними правами учасником справи є: наявність відповідного процесуального права в учасника справи; використання такого права завідомо без наявності як фактичних, так і юридичних підстав; реалізація процесуального права переслідує мету штучного маніпулювання процесуальним порядком розгляду справи.
Враховуючи те, що до повноважень суду не входить вирішення питання які виникають через зайнятість боржника та не можливість прибуття у відділення банку кредитора чи до іншої фінансової установи для сплати згідно плану реструктуризації боргів, подання таких клопотань не передбаченні нормами ГПК України, суд вважає що заявник зловживає своїми процесуальними правами.
Судо звертує увагу боржника, що у відповідності до п. 5 ч.3 ст. 129 Кодексу України з процедур банкрутства у разі невиконання або неповного виконання умов плану реструктуризації боргів боржника кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в невиконаному обсязі, передбаченому договорами.
Проте, згідно п. 4 ч.3 ст. 129 Кодексу України з процедур банкрутства у разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням плану реструктуризації боргів настають наслідки, передбачені цим Кодексом, щодо звільнення боржника від боргів.
Об'єктивна складова діяльності боржника полягає в аналізі наявних у боржника активів, економічної доцільності та ефективності їх використання для погашення наявного боргу перед кредитором.
Суб'єктивна складова діяльності боржника зводиться до аналізу поведінки боржника, яка повинна бути максимально відкритою щодо кредитора та суду і спрямована на пошук реальних шляхів погашення боргу.
Божнику необхідно самостійно обрати варіант своєї поведінки(виконувати чи не виконувати план реструктиризації, який ним схвалено), а кредитору вирішувати чи пред'явити(чи не пред'явити) свої вимоги до боржника в невиконаному обсязі, передбаченому договорами.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне повернути клопотання ОСОБА_1 від 26.06.2025 на підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України через використання свого права на подачу клопотань завідомо без наявності як фактичних, так і юридичних підстав.
Керуючись статтею 43, 234, 235 ГПК України, Господарський суд Волинської області,-
клопотання від 26.06.2025 повернути ОСОБА_1 .
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 27.06.2025.
Суддя А. С. Вороняк