Справа № 640/28461/21 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
27 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Епель О.В., Кузьмишиної О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Республіканської Християнської партії до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рух справи.
06.10.2021 Республіканська Християнська партії звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, який у подальшому через ліквідацію останнього був перенаправлений на розгляд до Київського окружного адміністративного суду, до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправним та скасуванням рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17.06.2021 №2126554600272 про відмову Республіканської Християнської партії у включенні до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві включити Республіканську Християнську партію до Реєстру неприбуткових установ та організацій відповідно до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 440.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне рішення є протиправним, оскільки є неприбутковою організацією.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 р. позовні вимоги задоволено повіністю.
Приймаючи таке рішення суд перші інстанції виходи з того, що відповідачем не доведено правомірність спірного рішення належними та допустимими доказами.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу обгрунтовано тим, що відповідач діяв в межах повноважень і спірне рішення є правомірним, оскільки позивача не внесено до реєстру неприбуткових організацій та установ.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції.
Справу розглянуто у порядку письмового провадження. Слухання справи з поважних причин продовжувалось.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 30.03.2021 Республіканська Християнська партія подала до Головного управління ДПС у м. Києві реєстраційну заяву форми 1-РН та копії установчих документів для включення Республіканської Християнської партії до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій відповідно до пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та згідно Закону «Про політичні партії в Україні» .
02.09.2021 позивачем було отримано дублікат рішення відповідача про відмову у включенні РХП до Реєстру неприбуткових установ та організацій від 17.06.2021 року №2126554600272.
Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами.
Нормативно-правове обґрунтування.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За приписами пункту 133.4. статті 133 ПК України не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Підпункт 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПК України визначає, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:
-утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
-установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.
Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту.
Відповідно до абзацу 1 підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Згідно підпункту 133.4.4. пункту 133.4 статті 133 ПК України, встановлення контролюючим органом відповідно до норм цього Кодексу факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені підпунктом 133.4.2 цього пункту, є підставою зокрема для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України (підпункт 133.4.5 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 440 затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі - Порядок).
Вимоги, на відповідність яким контролюючий орган перевіряє організації при включенні їх до Реєстру визначені пунктом 7 Порядку та вони узгоджуються із вимогами, визначеними підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПК України.
Абзацом 3 пункту 34 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, включаються контролюючим органом до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. За бажанням неприбуткової організації вона може подати до контролюючого органу копії установчих документів.
Згідно пункту 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов'язані до 1 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами цього Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу. Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, після 1 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Законом «Про політичні партії» передбачено, що політичні партії є неприбутковими організаціями. Політичні партії для здійснення своїх статутних завдань мають право володіти, користуватися та розпоряджатися рухомим і нерухомим майном, коштами, обладнанням, транспортом, набуття яких не забороняється законами України. Політичні партії можуть орендувати (мати на іншому праві користування) необхідне рухоме та нерухоме майно.
Надання матеріальної та фінансової підтримки політичним партіям здійснюється у формі:
1)внесків на підтримку партій;
2)державного фінансування статутної діяльності політичних партій у порядку, встановленому цим та іншими законами України (частини 1-3 статті 14 Закону України «Про політичні партії в Україні»).
Внеском на підтримку політичної партії є грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги, позики (кредити), нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального або негрошового характеру, у тому числі членські внески членів політичної партії, спонсорство третіми особами заходів чи іншої діяльності на підтримку партії, товари, роботи, послуги, надані або отримані безоплатно чи на пільгових умовах (за ціною, нижчою за ринкову вартість ідентичних або подібних робіт, товарів та послуг на відповідному ринку), отримані політичною партією, її місцевою організацією, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи.
Висновки суду.
Справу розглянуто у межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Отже, зі системного аналізу вищенаведених норм закону слід зробити висновок, що підприємство, установа та організація може бути визнана неприбутковою за наявності дотримання одночасно всіх вимог, встановлених положеннями пункту 133.4 статті 133 ПК України, статутні документи мають бути приведені у відповідність із вищезазначеними нормами у визначений цим кодексом строк та подані до контролюючого органу, проте, нормами спеціального закону, а саме Законом України «Про політичні партії в Україні», не передбачено отримання будь якою партією в державі внесків чи інших надходжень, для подальшого перерозподілу між її членами.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно пункту 8.1 Статуту позивача передбачено, що Республіканська Християнська партія є неприбутковою організацією.
Крім того, згідно статуту визначено, що не має засновників політичної партії, і відповідно до пункту 11.9 Статуту передбачено, що у разі самоліквідації партії кошти та майно партії не можуть розподілятися між її членами й спрямовуються відповідно статутних завдань або на благодійні цілі.
Отже, все вищевикладене свідчить про те, що позивач належним чином зареєстрований як політична партія в державі, і відповідно до положень Статуту позивача він є неприбутковою організацією.
Протилежне апелянтом не доведено.
Відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте, в адміністративних справах про протиправність рішення обов'язок доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача.
Таким чином, колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог.
Щодо всіх інших доводів апелянта слід наголосити, що судова колегія приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому зазначено, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, колегія суддів вважає, що всі доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Відповіднем не надано належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції.
Таким чином, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 р. - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Республіканської Християнської партії до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
О.М. Кузьмишина