Справа № 580/5879/24 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
27 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кузьмишиної О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Рух справи.
13.06.2024 Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось до суду з позовною заявою до відповідачки про стягнення податкового боргу в сумі 27083,33грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду наявний податковий борг, який підлягає стягненню з відповідача.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 позовні вимоги задоволено повністю.
Приймаючи таке рішення суд перші інстанції виходи з того, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог належними та достатніми доказами.
Відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції не правильно встановлено обставини у справі, оскільки борг, що визначений відповідачці через наявність у неї нібито транспортного засобу марки PORSCHE CAYENNE, 2022 року, проте, наполягає апелянт, що вказаний транспорт не є власністю відповідачки.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу.
Справу розглянуто у порядку письмового провадження та слухання справи з поважних причин продовжувася.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області, має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 27083,33 грн. по транспортному податку з фізичних осіб, що виник на підставі податкового повідомлення - рішення № 0065972-2412-2306 від 01.05.2023 у сумі 25000,00 грн. та податкового повідомлення-рішення №0629974-2412-2306 від 20.02.2023 у сумі 2083,33 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення у судовому порядку не скасовані і податковий борг відповідачкою не сплачений.
Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами.
Нормативно-правове обґрунтування.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із визначенням, наведеним в п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Так, згідно п.31.1 ст.31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.
Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
З дотриманням порядку та строків, визначених у ст.59 ПК України, на юридичну адресу позивача направлена податкова вимога №52862-10 від 16.06.2020.
При цьому, у відповідності до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 87.1 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно пунктів 95.1 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Висновки суду.
Матеріалами справи підтверджено, що податковий борг відповідачці визначено у сумі 27083,33 грн. по транспортному податку з фізичних осіб на підставі податкового повідомлення - рішення № 0065972-2412-2306 від 01.05.2023 у сумі 25000,00 грн. та податкового повідомлення-рішення №0629974-2412-2306 від 20.02.2023 у сумі 2083,33 грн., які у судовому порядку не скасовані, і відповідачкою не оскаржувались.
Вказане апелянтом не спростовано.
Довід апелянта, що ОСОБА_1 не є власницею транспортного засобу, оскільки її РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 , а відповідно до договору купівлі-транспортного засобу власником є особа з таким же прізвищем, ім'ям та по-батькові ОСОБА_1 , проте РНОКПП (ІПН) інший - НОМЕР_2 , колегією суддів не приймаються.
Слід зазначити, копія договору, яку подано апелянткою не є належним та достатнім доказом у розумінні норм ст.77 КАС України, оскільки це копія документа і вона не посвідчена нотаріально.
Крім того, скасування податкових повідомлень - рішень № 0065972-2412-2306 від 01.05.2023 та №0629974-2412-2306 від 20.02.2023, у судовому порядку чи Державною податковою службою України, є підставою для відмови у задоволені позовних вимог.
Проте, апелянта не надав суду апеляційної інстанції доказів скасування податкових повідомлень-рішень чи оскарження їх у судовому порядку, через що позовні вимоги підлягають задоволенню, що правильно було зроблено судом першої інстанції.
Також, встановлено, що станом на час звернення позивача до суду з цим позовом і на час прийняття судом першої інстанції рішення, податковий борг відповідачкою не сплачений.
З огляду на вказане сума боргу підлягає стягненню з відповідача.
Отже слід наголосити, що відповідно до п.102.1 ПКУ, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ.
Такий чином, строк звернення до суду з таким позовом не пропущений.
Відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте, в адміністративних справах про протиправність рішення обов'язок доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача.
Щодо інших доводів апелянта слід наголосити, що судова колегія приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому зазначено, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, колегія суддів вважає, що всі доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Таким чином, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 р. у справі - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
О.М. Кузьмишина