Справа № 320/1442/25 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.
26 червня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень,
Позивач звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) № 649/6 від 21.06.2024, про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріальне округу ОСОБА_1 з 24 червня 2024 року, але не більше як на шість місяців, до вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 4308, виданого Міністерством юстиції України 19.04.2002 на ім'я ОСОБА_1
- визнати протиправним та скасувати рішення № 2 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 19.07.2024 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 19 квітня 2002 року за № 4308 на ім'я ОСОБА_1 , на підставі пп.«і» п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про нотаріат» та виданий відповідно до цього рішення наказ Міністерства юстиції України № 2252/5 від 30.07.2024 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю;
- визнати протиправним та скасувати наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 774/6 від 02.08.2024 про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням, ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог до ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що під час вчинення нотаріальних дій нотаріус має перевіряти факти застосування санкцій у виді блокування активів до юридичних чи фізичних осіб, що можуть опосередковано впливати на фізичну чи юридичну особу, яка звернулась за вчиненням нотаріальних дій, і дотримання відповідних норм позивачем не призвело б до порушення імперативних заборон, встановлених ст.4 Закону України "Про санкції", що в свою чергу стало підставою для застосування щодо приватного нотаріуса заходів реагування у вигляді анулювання свідоцтва у зв'ґзку з неодноразовим порушенням правил професійної етики.
Міністерство юстиції України також подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної перевірки були виявлені порушення, які свідчать про несумлінне відношення нотаріуса до покладених на неї обов'язків, що є недотриманням вимог Закону, порушенням санкційного законодавства, складеної присяги нотаріуса та порядку вчинення нотаріальних дій, що стало підставою для внесення до Комісії відповідного подання.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавала. В суді першої інстанції її позиція обґрунтовувалась тим, що законодавчих підстав для застосування до неї заходів реагування, передбачених чинним законодавством, а саме тимчасового зупинення нотаріальної діяльності та внесення подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю не було.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є приватним нотаріусом, що здійснювала свою діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 19 квітня 2002 року за № 4308 (а.с.32 т.1).
На підставі наказу Міністерства юстиції України від 28.02.2024 року № 647/7 «Про проведення камеральної перевірки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 » проведено камеральну перевірку позивача щодо реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 59129905, 59108102, 59130168, 59106951, 59102081, 59207836, 59130279, 59104618, 59242644 (а.с.34-35 т.1).
За результатами проведеної перевірки складено акт від 19.03.2024, в якому за результатами встановлених порушень запропоновано анулювати позивачу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.38-48 т.1).
Наказом Міністерства юстиції України від 19.03.2024 №740/5 анульовано державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.49 т.1).
За наслідком оскарження вказаного наказу в судовому порядку, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі №160/9241/24 (зміненим в мотивувальній частині постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 19.03.2024 №740/5 (а.с.63-82 т.1).
06.05.2024 ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) видано наказ №530/7, яким вирішено провести 08.05.2024 позапланову цільову перевірку організації нотаріальної діяльності позивача, дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій, в тому числі в частині виконання вимог п.7 гл.3 р.І Порядку, та виконання правил нотаріального діловодства в межах нотаріальних дій, визначених дорученням Міністерства юстиції України від 26.03.2024 №46415/1536-19.4.4-24/37.1 (а.с.83-84 т.1).
За результатами вказаної перевірки, комісією ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) складено довідку від 14.05.2024, якою рекомендовано приватному нотаріусу ОСОБА_1: провести роботу по усуненню виявлених помилок і недоліків у строк, встановлений наказом ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ), та повідомити про заходи, які були вжиті для їх усунення; неухильно дотримуватися вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595, Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 №3253/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2010 за №1318/18613, та інших вимог чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій; слідкувати за нововведеннями в законодавстві, постійно працювати над підвищенням свого професійного рівня, уважно вивчати документи, які подаються для вчинення нотаріальних дій (а.с.85-94 т.1).
У вказаній довідці зафіксовано, що приватним нотаріусом ОСОБА_1 посвідчено договори, які були укладені між ТОВ «ЮНІГРАН» та ТОВ «МАРТЕН ЛОKC», а саме:
- договір купівлі - продажу торгово - виробничого комплексу від 24.01.2024 року за реєстровим № 5;
- договір купівлі - продажу незавершеного будівництва від 24.01.2024 за реєстровим № 6;
- договір купівлі - продажу нежитлової будівлі, дільниці від 24.01.2024 за реєстровим № 7;
- договір купівлі - продажу нежитлової будівлі, дільниці від 24.01.2024 за реєстровим № 8;
- договір купівлі - продажу нежитлової будівлі, дільниці від 24.01.2024 за реєстровим № 9;
- договір купівлі - продажу нежитлової будівлі, дільниці від 25.01.2024 за реєстровим №10;
- договір купівлі - продажу нежитлової будівлі, дільниці від 25.01.2024 за реєстровим №11;
- договір купівлі - продажу нежитлової будівлі, дільниці від 25.01.2024 за реєстровим №12,
а також договори, укладені між ТОВ «ЮНІГРАН-СРЕВІС» та ТОВ «ЕНКОРС» а саме:
- договір купівлі - продажу нежитлової будівлі, дільниці від 01.02.2024 за реєстровим №32;
- договір купівлі - продажу нежитлової будівлі, дільниці від 01.02.2024 за реєстровим №33.
При цьому, в матеріалах справ наявні відомості щодо відповідної перевірки тільки щодо юридичних осіб - ТОВ «ЮНІГРАН», ТОВ «МАРТЕН ЛОKC», ТОВ «ЮНІГРАН-СРЕВІС» та ТОВ «ЕНКОРС», в той час, як на момент посвідчення вказаних договорів кінцевим бенефіціарним власником, що має непрямий вирішальний вплив на ТОВ «ЮНІГРАН» та ТОВ «ЮНІГРАН-СРЕВІС» була ОСОБА_2 , щодо якої рішенням РНБО України від 12.05.2023, введеним в дію Указом Президента України від 12.05.2023 №279/2023, застосовано вид обмежувального заходу: блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній особі або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо або опосередковано (через інших фізичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними строком на десять років. Отже нотаріусом посвідчено договори відчуження нерухомого майна з порушенням абз.2 п.7 гл.3 р.І Порядку, та всупереч абз.5 п.7 гл.3 р.І Порядку, ст.49 Закону України «Про нотаріат». Звернуто увагу нотаріуса на належне виконання частин другої та четвертої статті 46-1 Закону України «Про нотаріат» щодо формування для долучения до справ приватного нотаріуса належним чином оформлених відомостей про перевірку дієздатності та правоздатності юридичної особи, сформованих програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань у формі витягу, замість долучення до справ приватного нотаріуса відомостей, що призначені для надання у електронному вигляді («безкоштовний запит»). Не дотримано істотну умову договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта, чим порушено статтю 377 Цивільного кодексу України, статтю 120 Земельного кодексу України. Недотримано вимоги підпункту 3.4 пункту 3 глави 2 розділу ІІ Порядку, оскільки при посвідченні правочинів про перехід права власності на будівлю або споруду нотаріусом не роз'яснено сторонам зміст статті 377 Цивільного кодексу України щодо одночасного переходу права користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта. В пунктах 16 або 17 відповідного договору нотаріусом роз'яснено сторонам зміст Постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02.07.2013 за № 1109/23641, яка втратила чинність на підставі Постанови Національного банку №148 29.12.2017. Звернуто увагу нотаріуса на належне виконання пункту 2 глави 9 розділу 1 Порядку щодо місця зазначення серії та номерів використаних на нотаріальну дію спеціальних бланків нотаріальних документів. В реєстрі для реєстрації нотаріальних дій міститься запис про вчинені нотаріальні дії. Разом з тим, у разі якщо за вчиненням нотаріальної дії звертається особа, для якої нотаріусом вже вчинялась нотаріальна дія та дані про особу записувалися в цьому реєстрі, у графі 3 реєстру нотаріусом зазначено прізвище, ім'я, по батькові такої особи, але не зроблено запис «Див. реєстровий № .... від ...» в 3 графі Реєстру, чим недотримано вимоги пункту 7.27 Правил. З поданих документів не вбачається за можливе перевірити виконання нотаріусом пункту 7.43 Правил щодо суми отриманої плати за вчинену нотаріальну дію. Нотаріусом неналежно виконуються вимоги пункту 7.21 Правил, оскільки нотаріусом проставляється дата вчинення нотаріальної дії на початку робочого дня, але не повторюється щоразу на початку кожної сторінки Реєстру протягом усього робочого дня.
14.05.2024 позивач подала до ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) письмові пояснення №8/01-16 перед посвідченням відповідних договорів нею було здійснено всі необхідні перевірки відповідно до вимог чинного законодавства. Так, зокрема, згідно п. 7 глави 3 розділу І «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», Позивачем було перевірено факт застосування санкцій відповідних видів, передбачених ст. 4 Закону України «Про санкції», рішення про застосування яких прийняте Радою національної безпеки і оборони України та введено в дію указом Президента України до фізичних або юридичних осіб, що звернулися за вчиненням нотаріальних дій, паперові роздруківки були долучені до примірників договорів. В результаті здійснення позивачкою перевірок до фізичної особи, що може прямо чи опосередковано впливати на юридичну особу не було виявлено підстав, які б перешкоджали вчиненню вказаних нотаріальних дій. При цьому чинним законодавством не покладено на нотаріуса обов'язок долучати до примірника договору, який зберігається в справах нотаріуса, перевірки санкцій на паперових носіях (а.с.193 т.1).
Наказом ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) від 20.05.2024 №592/7 визначено позивачу: 1) усунути з врахуванням висновків та рекомендацій порушення та помилки, виявлені комісією під час перевірки, у тритижневий строк з дня отримання цього наказу; 2) письмово повідомити Управління нотаріату ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) про заходи, які вжиті для усунення цих порушень та помилок, та надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо, у тижневий строк після закінчення строку, встановленого для усунення порушень та помилок (а.с.104-105 т.1).
На виконання зазначеного вище наказу, в строки та у спосіб визначений у наказі, позивач подала до Управління нотаріату ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) пояснення від 05.06.2024 року № 13/01-06, в яких зазначила, що всі недоліки, які підлягають виправленню усунені та не допускаються, а зауваження враховуються в подальшій роботі (а.с.196-199 т.1).
21.06.2024 ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) сформувало подання №33140/9.1-24 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_1 , в якому просило Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату при Міністерстві юстиції України розглянути питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №4308 на підставі п. «і» п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про нотаріат», а саме, неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України (а.с.70-82 т.2).
Обґрунтування вказаного подання в повному обсязі дублює обставини, наведені в довідці комісії ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) від 14.05.2024, із подальшим висновком, що наведені обставини є свідченням того, що така особа як ОСОБА_1 за своїми морально-етичними принципами не може в подальшому здійснювати нотаріальну діяльність.
Наказом ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) від 21.06.2024 №649/6 зупинено нотаріальну діяльність позивача тимчасово з 24.06.2024, але не більше як на шість місяців, до вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №4308 (а.с.200 т.1).
19.07.2024 позивач направила на електронну пошту Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату письмові пояснення, в яких зазначила, що перебуває на стаціонарному лікуванні і не має змоги бути особисто присутньою на засіданні комісії, зазначивши, що всі зауваження нею враховані та не допускаються в подальшій роботі, недоліки та помилки, які підлягали виправленню усунуті (а.с.119-123 т.1).
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 19.07.2024 №2 анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 19.04.2002 за №4308 на ім'я ОСОБА_1 , на підставі п. «і» п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про нотаріат» (а.с.201-216 т.1).
У вказаному рішенні Комісія зазначила, що характер встановлених порушень свідчить про те, що приватний нотаріус ОСОБА_1, як за своїми професійними якостями, так і за морально-етичними принципами не може в подальшому здійснювати нотаріальну діяльність.
Наказом Міністерства юстиції України від 30.07.2024 №2252/5 анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 19.04.2002 за №4308 (а.с.217 т.1).
Наказом ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) від 02.08.2024 №774/6 припинено нотаріальну діяльність позивача з 02.08.2024 (а.с.219 т.1).
Вважаючи, що рішення відповідачів про зупинення нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю та припинення нотаріальної діяльності є протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що у відповідачів були відсутні законні підстави для застосування до позивача відповідних заходів реагування. Допущені позивачем порушення не можна вважати неодноразовими, а зі змісту довідки комісії ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) від 14.05.2024 та подання від 21.06.2024 не вбачається конкретних фактів неодноразового порушення правил професійної етики, натомість вказано лише на порушення позивачем законодавства при проведенні реєстраційних дій та вчиненні нотаріальних дій.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлює Закон України «Про нотаріат».
В силу ст.5 вказаного Закону нотаріус зобов'язаний:
здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики;
сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;
зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій;
відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;
вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;
дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;
надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, його територіальних органів при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства;
постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації;
виконувати інші обов'язки, передбачені законом.
Згідно з п.2 ч.1 ст.12 Закон України «Про нотаріат» свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, у випадках:
а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання;
б) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності;
в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили;
г) закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав;
д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов'язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою;
е) неодноразового порушення нотаріусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду;
є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає нотаріальній діяльності;
ж) порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною четвертою статті 3, частиною першою статті 8 та статтею 9 цього Закону;
з) набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії;
и) знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів;
і) неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України.
Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин, зокрема, у разі направлення територіальним органом до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців (п.8 ч.1 ст.29-1 Закону України «Про нотаріат»).
З матеріалів справи вбачається, що подання, яке стало підставою для зупинення діяльності приватного нотаріуса та оскаржувані рішення відповідачів прийняті на підставі п. «і» п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про нотаріат», а саме з підстав неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України.
Відповідно до п.3 Порядку внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 №1904/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 28 липня 2011 року за №925/19663, (далі - Порядок №1904/5) подання Мін'юсту, територіального органу Міністерства юстиції повинно містити:прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої внесено Подання, відомості про зміну прізвища, імені, по батькові (за наявності), назву нотаріального округу, номер та дату видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, поштову адресу та адресу електронної пошти, номер телефону;інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону;зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом;пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Зі змісту подання ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) від 21.06.2024 №33140/9.1-24 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю вбачається, що в ньому містяться відповідне посилання на Правила професійної етики нотаріусів України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2021 №2039/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.06.2021 за №759/6381, які визначають основні принципи та вимоги до професійної етики нотаріуса, морально-етичні стандарти поведінки, якими нотаріус повинен керуватися у відносинах з державними органами, фізичними та юридичними особами, іншими нотаріусами, Нотаріальною палатою України при здійсненні ним своїх професійних обов'язків.
У поданні вказано, що Вимоги до нотаріуса при здійсненні нотаріальної діяльності встановлені розділом ІІІ Правил професійної етики. Так, нотаріус повинен виконувати свої обов'язки згідно з принесеною присягою, захищати інтереси людини, суспільства і держави, дотримуватися вимог закону і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса; має сприяти утвердженню в суспільстві верховенства права, довіри до закону і справедливості. У своїй діяльності нотаріус зобов'язаний дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, застосовувати всі свої знання і професійну майстерність для належної охорони і захисту прав та законно інтересів фізичних і юридичних осіб. Нотаріус повинен діяти гідно і утримуватися від використання методів або прийняття поглядів, які можуть негативно вплинути на репутацію професії чи здатність нотаріуса обслуговувати суспільні інтереси. Нотаріус здійснює незалежну професійну діяльність в межах делегованих йому державою повноважень. Публічність нотаріальної діяльності полягає у вчиненні нотаріусом нотаріальних дій та надання правової допомоги в межах делегованих йому державою повноважень (розділ IV Правил професійної етики). Своєю діяльністю та поведінкою нотаріус зобов'язаний сприяти підвищенню позитивної суспільної думки про професію нотаріуса, брати участь у розвитку правових відносин у суспільстві в межах наданих йому повноважень (розділи VI, XII Правил професійної етики).
Отже, вказане подання містить певний перелік правил професійної етики нотаріусів, однак у ньому не зазначено, які саме з цих правил було порушено позивачем, та яким чином відбулось таке порушення і які дії позивача призвели до таких порушень.
Натомість, у поданні наведено загальне твердження, що «зазначені обставини є свідченням того, що така особа як ОСОБА_1 за своїми морально-етичними принципами не може в подальшому здійснювати нотаріальну діяльність».
Таким чином, ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) у своєму поданні не здійснило співставлення обставин, які були встановленні під час перевірки, із порушенням відповідного правила професійної етики нотаріусів.
При цьому, вказане подання містить чітке розмежування щодо вчинених (невчинених) позивачем дій (прийнятих рішень) у розрізі конкретних обставин із прив'язкою до конкретного порушення положень законодавства.
Отже, сформоване ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) та направлене до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання від 21.06.2024 №33140/9.1-24 не містить належних обґрунтувань щодо наявності підстав для застосування до позивача положень п. «і» п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про нотаріат».
Натомість, зміст вказаного подання дає можливість дійти висновку, що його суть зводиться до неодноразового порушення нотаріусом законодавства, яке завдало шкоди інтересам держави, при вчиненні нотаріальних дій, що передбачено іншою нормою, а саме п. «е» п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про нотаріат», за умови, що такі порушення встановлені рішенням суду.
Таким чином, подання ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) від 21.06.2024 №33140/9.1-24 не виповідає вимогам Порядку №1904/5, а тому не могло бути належною підставою для розгляду Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.
Крім того, вказане подання базувалося, в тому числі на наказі Міністерства юстиції України від 19.03.2024 №740/5 про анулювання позивачу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Проте, вказаний наказ було визнано протиправним та скасовано в судовому порядку рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі №160/9241/24 (зміненим в мотивувальній частині постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024), що додатково свідчить про неналежне обґрунтування подання ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) від 21.06.2024 №33140/9.1-24.
Рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 19.07.2024 №2 також містить висновок, за яким аналіз порушень, які вказані у поданні, свідчить про неодноразовість допущених приватним нотаріусом ОСОБА_1 порушень законів та підзаконних нормативно-правових актів під час вчинення нотаріальних дій.
Комісія зазначила, що допущені позивачем порушення Закону України «Про нотаріат» та Закону України «Про санкції» є фактом/свідченням неодноразового порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 Правил професійної етики та полягають у порушенні наступних основних принципів професійної діяльності нотаріусів, а саме: законності: у своїй професійній діяльності нотаріус зобов'язаний дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, застосовувати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; публічності: нотаріус зобов'язаний здійснювати незалежну професійну діяльність в межах делегованих йому державою повноважень; сумлінності: нотаріус зобов'язаний постійно працювати над вдосконаленням своїх знань і підвищенням свого професійного рівня та надавати правову допомогу фізичним та юридичним особам компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування; поваги до професії: усією своєю діяльністю і поведінкою нотаріус повинен стверджувати повагу до нотаріальної професії, її сутності і призначення, сприяти збереженню та підвищенню її престижу. Нотаріус не повинен вчиняти дії, спрямовані на обмеження права особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, а також професійних прав нотаріуса, незалежності нотаріальної професії, підрив її престижу (розділи IV, VI, XI, ХІІ Правил професійної етики). Відповідно до пунктів 1, 2 розділу III Правил професійної етики нотаріус зобов'язаний виконувати свої обов'язки згідно з принесеною присягою і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса. Своєю діяльністю та поведінкою нотаріус зобов'язаний сприяти підвищенню позитивної суспільної думки про професію нотаріуса, брати участь у розвитку правових відносин у суспільстві в межах наданих йому повноважень (пункт 3 розділу ХІІ Правил професійної етики). Комісія зазначила, що характер встановлених порушень свідчить про те, що приватний нотаріус ОСОБА_1 як за своїми професійними якостями, так і за морально-етичними принципами не може в подальшому здійснювати нотаріальну діяльність та вбачається наявність підстав для анулювання її свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Тобто, Вища кваліфікаційна комісія нотаріату також констатує факт, що позивачем було допущено неодноразове порушення саме законодавства, зокрема положень Закону України «Про нотаріат» та Закону України «Про санкції». При цьому, Комісія також не наводить належних обґрунтувань, якими саме діями та які конкретно правила професійної етики нотаріусів було порушено позивачем, у розрізі відповідних обставин.
В той же час, спірне рішення Комісії чітко вказує, що в результаті посвідчення позивачем договорів відчуження нерухомого майна було порушено норми абз.2 п.7 гл.3 р.І Порядку та всупереч абз.5 п.7 гл.3 р.І Порядку, ст.49 Закону України «Про нотаріат». При посвідченні договорів №5-9 від 24.01.2024 та №32, 33 від 01.02.2024 порушено вимог ч.2 та 4 ст.46-1 Закону. При посвідченні договорів №5, 6, 9 від 24.01.2024 та №32, 33 від 01.02.2024 порушено вимоги ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України. При посвідченні договорів №7, 8 від 24.01.2024, №12 від 25.01.2024 порушено вимоги пп.3.4 п.3 гл.2 р.ІІ Порядку. При посвідченні договорів №9 від 24.01.2024, №10, 11 від 25.01.2024, №32 від 01.02.2024 роз'яснено сторонам зміст Постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02.07.2013 за № 1109/23641, яка втратила чинність на підставі Постанови Національного банку №148 29.12.2017. При посвідченні договорів №5, 7, 8 від 24.01.2024 належно виконано пункту 2 глави 9 розділу 1 Порядку щодо місця зазначення серії та номерів використаних на нотаріальну дію спеціальних бланків нотаріальних документів. Виявлено недотримання позивачем вимоги пункту 7.27, 7.43 Правил щодо суми отриманої плати за вчинену нотаріальну дію. Нотаріусом неналежно виконуються вимоги пункту 7.21 Правил.
Отже, зміст рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату також свідчить про те, що Комісією було встановлено саме факти порушення позивачем законодавства, що може бути підставою для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю виключно у разі, якщо відповідні порушення встановлені рішенням суду, що прямо вказано у п. «е» п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про нотаріат», за умови, що такі порушення встановлені рішенням суду.
Однак, з матеріалів справи не вбачається, що на момент розгляду Комісією питання про анулювання свідоцтва позивача про право на заняття нотаріальною діяльністю, або на момент судового розгляду даної справи, в судовому порядку було встановлено неодноразове порушення нотаріусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону.
В той же час, висновки Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про встановлення факту неодноразового порушення позивачем законодавства, як підставу для анулювання відповідного свідоцтва, зроблені поза межами наданих повноважень, оскільки встановлення порушень законодавства в діях нотаріуса під час вчинення нотаріальних дій належить до повноважень судів, а отже такі висновки не можуть свідчити про безспірність підтвердження факту порушення нотаріусом закону та, в свою, чергу не можуть свідчити про порушення нотаріусом Правил професійної етики і не можуть бути підставою для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «і» п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про нотаріат».
В той же час, згідно з листами Міністерства юстиції України №23983/8.4.3/32-22 від 28.02.2022 і №44803/8.4.3/32-22 від 09.06.2022, законодавством визначено обов'язки державних реєстраторів при перевірці застосування санкції, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції» у вигляді блокування активів таким чином: «Під час розгляду документів державний реєстратор має перевірити факт застосування санкції, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», до юридичної особи, щодо якої надійшли документи для проведення державної реєстрації, а також щодо фізичних та юридичних осіб, що виступають засновниками (учасниками) такої юридичної особи».З вказаного офіційного роз'яснення вбачається відсутність жодних вимог щодо обов'язку державного реєстратора перевіряти наявність факту застосування санкції у вигляді блокування активів щодо кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.
Судом встановлено, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальній заходів (санкцій)», яким було застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до Елени Калпи, містить п. 2, яким вирішено: застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до: 1) фізичних осіб згідно з додатком 1; 2)юридичних осіб згідно з додатком 2.
Разом з тим, у переліку, наведеному в додатку 2 до вказаного рішення, щодо юридичних осіб, до яких застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відсутні відомості про накладення санкцій на ТОВ «ЮНІГРАН» і ТОВ «ЮНІГРАН-СЕРВІС» або на їх учасників (засновників).
Колегія суддів звертає увагу, що реєстраційні дії позивача з державної реєстрації переходу прав власності на майно вказаних підприємств до покупців, не були пов'язані зі зміною статутного капіталу підприємств і не могли бути кваліфіковані як такі, що будь-яким чином втручаються в права розпорядження активами (корпоративними правами) кінцевого бенефіціарного власника цих підприємств, який не є їх прямим учасником.
Отже, навіть беручи до уваги санкції, що застосовані до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «ЮНІГРАН» та ТОВ «ЮНІГРАН-СЕРВІС» - Елени Калпи, у позивача не було підстав для відмови у проведенні відповідних нотаріальних дій, зважаючи на те, що право такої відмови надається нотаріусу лише у разі, якщо вчинення таких дій призведе до порушення обмежень (заборон), встановлених санкцією. В даному випадку, колегія суддів не вбачає порушення санкції у вигляді блокування активів підсанкційної особи внаслідок вчинення нотаріальної дії, оскільки під поняттям «активи» підсанкційного власника юридичної особи є його корпоративні права у формі частки в статутному капіталі товариства, а не безпосередньо майно товариства, питання використання та розпорядження яким, згідно ст.30, 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», належать до компетенції загальних зборів товариства та його виконавчого органу, а не бенефіціарного власника.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказуючи на неодноразовість порушень позивачем законодавства Комісією не взято до уваги, що ці, на думку відповідачів, неодноразові порушення відбулися у стислий період з 24.01.2024 по 01.02.2024 і фактично є аналогічними, що на переконання суду не можна вважати неодноразовим порушенням законодавства, враховуючи те, що відсутні інші факти вчинення позивачем аналогічних дій раніше або в подальшому, внаслідок чого відсутній критерій системності, за якого встановлюється обставина неодноразовості порушень.
За таких обставин, з врахуванням наведених норм права, беручи до уваги не підтвердження наявності визначених п.2 ч.1 ст.12 Закону України "Про нотаріат" підстав для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №4308, виданого Міністерством юстиції України 19.04.2002 на ім'я ОСОБА_1 , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувані рішення відповідачів не відповідають визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям рішення суб'єкта владних повноважень в частині обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та пропорційності, а тому не можуть бути визнані правомірними та підлягають скасуванню.
Інші доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 26 червня 2025 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма