Справа № 157/1136/25
Провадження №1-кс/157/270/25
25 червня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Слідчий суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , начальника СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання начальника СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , що погоджене прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 грудня 2022 року за № 62022170020001349, щодо підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Видерта, Камінь-Каширського району Волинської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта повна загальна середня, не одружений, старший механік-водій 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , старший солдат, не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
Начальник СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області з клопотанням, в якому просить застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів без визначення застави. В обґрунтування клопотання зазначає, що СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області за процесуального керівництва Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022170020001349 від 29.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2022 № 100 (по стройовій частині) ОСОБА_5 зарахованого до списків особового складу на всі види забезпечення та з 25.04.2022 призначено на посаду старшого механіка-водія 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Таким чином, старший солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний додержуватися Конституції та законів України, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, знати та виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Однак, старший солдат ОСОБА_5 в порушення зазначених норм, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, не отримавши дозволу відповідного командира (начальника), о 09 год 00 хв 21.10.2022, маючи намір ухилитися від проходження військової служби, без поважних причин не прибув на шикування особового складу, самовільно залишивши військову частину, з метою ухилитися від військової служби (дезертирство), а саме місце тимчасової дислокації механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , поблизу АДРЕСА_3 . Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у самовільному залишенні військової частини з метою ухилитися від військової служби (дезертирство), вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, а саме у тому, що він під час проходження військової служби по мобілізації у Збройних Силах України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою ухилитись від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного командира (начальника), в порушення вимог ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, за відсутності причин поважного характеру, 21.10.2022 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , а саме місце тимчасової дислокації НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , поблизу АДРЕСА_3 та обов'язки військової служби із вказаного часу не виконував. 24.06.2025 о 06 год 35 хв ОСОБА_5 затримано у порядку ст.ст. 208, 615 КПК України. 24.06.2025 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними доказами та матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколами допиту свідків, військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; витягом з наказу про призначення на посаду; матеріалами службового розслідування, відповідно до якого у діях солдата ОСОБА_5 вбачалися ознаки кримінального правопорушення; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності. Вказані матеріали є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вручене ОСОБА_5 повідомлення про підозру повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, п. 32, Series А, N 182). Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990). Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України запроваджено воєнний стан строком на 30 діб. Станом на теперішній час воєнний стан триває. З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та визначеним законодавством ризикам виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється. Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам: 1) переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від слідства; 2) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування; 3) вчиняти інші кримінальні правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, підтверджується тим, що підозрюваний самовільно без дозволу командира залишив місце несення служби, а відтак, у випадку не обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній продовжить свою протиправну поведінку та може вчинити самовільне залишення військової частини або дезертирство. Крім цього, враховуючи протиправну поведінку ОСОБА_5 та його нехтування наказами командира військової частини, а також вимогами Законів України та Статуту Збройних Сил України, останній може схиляти до аналогічної протиправної поведінки також інших військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 . Неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів пов'язана з вступом в силу Закону України № 2531-IX від 16.08.2022 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану», відповідно до якого під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доцільно звернути увагу суду на наступні обставини, які в силу ст. 178 КПК України, мають враховуватись судом при обранні запобіжного заходу: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, з огляду на наявні докази, що перелічені вище у мотивувальній частині вказаного клопотання. 2) тяжкість покарання, санкція злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років (за відсутності альтернативного виду основного покарання), тобто є умисним особливо тяжким злочином; 3) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, що доводиться з огляду на встановлений факт вчинення підозрюваним злочину проти встановленого порядку несення військової служби, та продовження ним протиправної поведінки, спрямованої на порушення встановленого порядку несення військової служби, тобто самовільне залишення місця служби; 4) вчинення злочину в умовах воєнного стану, 24.02.2022 військовослужбовці збройних сил рф шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків. Дії, що інкримінуються підозрюваному, мають виняткову суспільну небезпечність в період триваючої збройної агресії рф, особливо, в бойовій обстановці, оскільки спрямовані на підрив основоположної засади функціонування Збройних Сил України - єдиноначальності. У разі задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням - у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваний буде позбавлений можливості переховуватись від органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Окрім цього, буде забезпечено виконання процесуальних обов'язків підозрюваним. За таких обставин орган досудового розслідування, прокурор отримає можливість закінчити досудове розслідування відносно підозрюваного у найкоротший строк, прийнявши відповідне процесуальне рішення, забезпечити виконання завдання кримінального провадження - захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Начальник СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 та прокурор Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні проти застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив та пояснив, що спочатку він перебував вдома у відпустці, був 10 днів, після чого повернувся на службу, місяць знаходився по місцю служби, після чого дружина потрапила до лікарні, а тому він попросив командування відлучитися, останнє запевнило його, що на мобільний телефон буде надіслано відпускний квиток. У подальшому, він надав працівникам поліції неправомірну вигоду за не притягнення його до відповідальності, за що був засуджений вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області, та у кримінальному провадженні щодо нього було застосовано домашній арешт, слідчий забрав у нього військовий квиток і сказав залишатися на території Камінь-Каширського району. Восени 2022 року він розлучився і через сімейні обставини більше до місця служби не повертався, та на теперішній час наміру повертатися на військову службу він немає. Він згідний співпрацювати з органом досудового розслідування. Затримали його тоді, як він вранці перебував вдома. У двері будинку постукали люди у цивільному одязі, близько 5-6 осіб, він злякався і спробував втекти, а потім з'ясувалося, що це працівники поліції. Він також подав рапорт на звільнення, але його відхилили.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, мотивуючи відсутністю ризиків, на які посилається сторона обвинувачення.
Заслухавши доводи слідчого, прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши додані до клопотання матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
На підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, дія якого продовжена на теперішній час.
Отже, з огляду на положення ч. 8 ст. 176 КПК України, під час введення воєнного стану в Україні до військовослужбовців, які підозрюються у вчинені злочину, передбаченого ст. 408 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Встановлено, що СВ Камінь-Каширського РВП здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Згідно з витягом від 24.06.2025 з ЄРДР 28 грудня 2024 року до реєстру були внесені відомості за №62022170020001349 з коротким викладом обставин про те, що 21 жовтня 2022 року близько 09 годині 00 хвилин під час перевірки наявності особового складу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , яка проводилася на території тимчасового місця розташування вищевказаного підрозділу, поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 , було виявлено відсутність військовослужбовця, призваного по мобілізації старшого механіка - водія 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . По теперішній час військовослужбовець до військової частини не повернувся, місцезнаходження невідоме. Таким чином, ОСОБА_5 вчинив дезертирство, а саме самовільно залишив місце несення служби з метою ухилення від військової служби в умовах воєнного стану.
24 червня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного злочину.
Згідно з протоколом затримання від 24 червня 2025 року ОСОБА_5 було затримано о 08 год 50 хв 24 червня 2025 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, тобто у самовільному залишенні військової частини з метою ухилитися від військової служби (дезертирство), вчиненому в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри підтверджується наявністю вагомих доказів, зокрема, копією витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 № 109 від 04 травня 2022 року, копією заяви повідомлення про кримінальне правопорушення командира військової частина НОМЕР_1 ОСОБА_10 від 28 листопада 2022 року № 2913/7; копією доповіді № 2111 про факт самовільного залишення місця служби (без зброї) військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 (район виконання бойових завдань) старшим солдатом ОСОБА_5 від 21 жовтня 2022 року; копією наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 «Про призначення службового розслідування по факту самовільного залишення місця служби старшим солдатом ОСОБА_5 » № 2544А від 21 жовтня 2022 року; копією акта службового розслідування від 20 листопада 2022 року за підписом заступника командира з морально-психологічного забезпечення 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 ; копією витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 273 від 22 жовтня 2022 року ОСОБА_9 ; копією протоколів допиту свідків військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 12 січня 2023 року; витягом з наказу про призначення на посаду; матеріалами службового розслідування, відповідно до якого у діях солдата ОСОБА_5 вбачалися ознаки кримінального правопорушення; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Встановлено, що ОСОБА_5 не судимий, на цей час обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, доходи його, як він пояснив, складають лише від реалізації власного виготовленої, вирощеної продукції, під час затримання він намагався втекти, підозрюється у самовільному залишенні військової частини з метою ухилитися від військової служби (дезертирство) на тривалий час, а тому стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та з огляду на імперативні вимоги ч. 8 ст. 176 КПК України, і продовження на території України строку дії правового режиму воєнного стану, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, який обчислювати, відповідно до ст. 197 КПК України з моменту затримання останнього, тобто з 24 червня 2025 року
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
За вищенаведених обставин, відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не визначає ОСОБА_5 розмір застави, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193-194, 196-197, 369, 372 КПК України, -
постановив:
Клопотання начальника СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 задовольнити повністю.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 22 серпня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 08 години 50 хвилин 24 червня 2025 року.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Дата проголошення повного тексту ухвали - 16 год 40 хв 26 червня 2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1