Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/2857/2025
м. Київ Справа № 356/204/25
18 червня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постановуБерезанського міського суду Київської області від 09 квітня 2025 року в справі про адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 130, ч.2 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
09 квітня 2025 року Березанським міським судом Київської області ухвалена постанова, якою матеріали про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП ( справа № 356/204/25, провадження 3/356/126/25) та за ч.2 ст. 126 КУпАП ( справа № 356/205/25, провадження 3/356/127/25) об?єднані в одне провадження. Об?єднаному провадженню присвоєно номер 3/356/126/25, справа № 356/204/25.
Постановою Березанського міського суду Київської області від 09 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 2 ст. 126 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 до державного бюджету України (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Не погоджуючись із такою постановою суду першої інстанції, 18 квітня 2025 року законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати постанову Березанського міського суду Київської області від 09 квітня 2025 року та закрити провадження у справі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова єнезаконною, необгрунтованою, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Вказана постанова ухвалена судом з грубим порушення норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Зазначає, що суд перешої інстанції не долучив до справи та не взяв до уваги заперечення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не повідомив неповнолітнього ОСОБА_1 та його законного представника про розгляд справи, не з?ясував всіх фактичних обставин справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним у справі доказам та обставинам справи, не долучив та не надав оцінки обставинам, викладеним у запереченні на протокол,доводам та поясненням, не довів вину ОСОБА_1 за ст.ст. 130, 126 КУпАП, спрощено підійшов до розгляду справи, не сприяв повному, об?єктивному та неупередженому її розгляду, що призвело до винесення незаконної постанови суду.
Вказує на те, що Березанський міський суд Київської області об?єднав в одне провадження та розглянув справи про адміністративні правопорушення № 356/204/25 та №356/205/25 без повідомлення особи, шо притягується до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_1 та його законного представника, чим повністю унеможливив та позбавив їх права скористатись своїми правами, наданими КУпАПщодо подання доказів, заперечень, пояснень.
Березанський міський суд Київської області, розглядаючи справу № 356/204/25, в порушення вимог КУпАП і в т.ч. ст. 268 - не долучив до справи подані 04.04.2025 року ОСОБА_1 через канцелярію суду письмові заперечення у справі № 356/204/25 та письмовізаперечення у справі № 356/205/25 від 04.04.2023 року, не надав оцінки викладеним у запереченнях на протоколах доказам, доводам та поясненням.
Зазначає, що суд першої інстанції своєю постановою наклав на ОСОБА_1 штраф з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, тоді як неповнолітній ОСОБА_1 не мав такого права керування і ніколи його не набував. Відповідно до п. 28 постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», «суди не мають права застосовувати позбавлення керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала».
У постанові Верховного суду від 29.03.2023 року у справі №145/932/20 зазначено: «Згідно зі сталою правозастосовною практикою, позбавлення права керування транспортними засобами суд не має права призначити як додаткове покарання особі, яка його не має». Позбавленню права керувати транспортними засобами підлягають виключно водії, які були таким правом наділені. Інші особи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за вказаною статтею лише шляхом накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Вважає, що суд першої інстанції спрощено підійшов до розгляду справи, не сприяв повному, об?єктивному та неупередженому її розгляду, належним чином не дослідив наявні в матеріалах справи докази.
Зазначає, що ОСОБА_1 не вчиняв вказаних правопорушень, він не керував автомобілем в стані алкогольного сп?яніння, не керував без права керування, він не визнає своєї вини і відмовляється від наданих раніше пояснень, наданих як неповнолітній, без присутності законного представника,без розуміння обставин, в стані афекту та під впливом.
Як видно з відео з нагрудної камери поліцейського, дійсно, 10.03.2025 року ОСОБА_1 разом з друзями знаходився в припаркованому автомобілі, що зломався, по вул. Героїв Небесної Сотні в м. Березань коли до них під?їхала патрульна поліція та, відповідно,попросили ОСОБА_1 вийти з автомобіля та пройти на місці тест на стан алкогольного сп?яніння. ??
Зазначає, що відсутня відеофіксація, свідчення свідків чи будь-які інші докази у справі на підтвердження того, що автомобіль Фольксваген транспортер д.н.з. НОМЕР_1 рухався, чи що ОСОБА_1 керував даним автомобілем, відсутні докази зупинки даного автомобіля поліцією. ??
Посилається на те, що інспектор поліції не вказував, що у ОСОБА_1 є будь-які ознаки алкогольного сп?яніння, він відразу вказав йому за необхідність пройти тест на стан сп?яніння.
Вказує на те, що ??поліцейський не з?ясував у ОСОБА_1 , чи погоджується він з результатами його огляду на стан сп'янінння поліцейським за допомогою приладу Драгер та не роз?яснив йому, що в разі незгоди він має право пройти огляд в закладі охорони здоров?яу лікаря нарколога, а відразу склав протокол про адміністративне правопорушення, чим, на думку апелянта, порушив Порядок проходження медичного огляду на стан алкогольного сп?яніння. ??
Зазначає, що, ??як виявилося, без будь-яких попереджень та повідомлень ОСОБА_1 поліцейський без його участі склав відносно нього також протокол серії ВАД N? 267293 проадміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП - керування ТЗ особою, яка не має такого права, чим грубо порушив вимоги КУпАП та порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказує на те, що поліцейський, який складав протоколи про адміністративніправопорушення, не ознайомив неповнолітнього ОСОБА_1 зйого правами, визначеним у ст.270 КУпАП. ОСОБА_1 неодноразово заявляв поліцейському, що він є неповнолітнім, але останній на це не звернув належної уваги, постійно проводив його опитування, складав протоколи, проводив огляд настан сп'яніння, відбирав пояснення, оформлював адміністративний матеріал без залучення законного представника, як того вимагає чинне законодавство (ст. 270 КУпАП, ст.33 ЗУ «Про національну поліцію»).
Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп'яніння, при цьому при перегляді відеозапису з нагрудної камери вбачається, що момент зупинки транспортного засобу, рух транспортного засобу та факт керування ОСОБА_1 цим транспортним засобом не зафіксовано.
Вказує на те, що судом першої інстанції повністю проігноровано та не взято до уваги той факт, що працівниками поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення та збиранні доказів у справі про адміністративні правопорушення було істотно порушено право неповнолітнього на захист.
Установивши, що поліцейські спілкуються з неповнолітнім, вони були зобов?язані забезпечити прибуття на місце події законного представника, однак, у порушення вимог ст.270 КУпАП, ч.2 ст.33 Закону України "Про національну поліцію" такий представник не залучався.
Відповідно до статті 270 КУпАП, складання протоколів про адміністративне правопорушення щодо неповнолітнього, відібрання у нього пояснень, повинно відбуватися виключно в присутності законних представників (батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників), бо через свій вік дитина не може повною мірою самостійно здійснювати свої права (а складання протоколів, опитування та відібрання пояснень по вказаних вище правопорушеннях відбулось за відсутності законного представника, про що говорить як відеофіксація так і відсутність участі законного представника в складеному протоколі).
У долученому відеозаписі не зафіксовано роз?яснення поліцейськими ОСОБА_1 прав та обов?язків, передбачених ст. 268, 270 КУпАП, що є порушенням п. 2 р. ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС від 07.11.2015 N? 1395.
Вказує на те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
В судовому засіданні апеляційного суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його законний представник -батько ОСОБА_4 повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили скаргу задовольнити.
Представник Київської міської прокуратури в судове засідання не з?явився, про день та час розгляду справи апеляційним судом прокуратура повідомлена у встановленому законом порядку, а тому суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника прокуратури.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скаргапідлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно вимог пункту 2.1 а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Тобто, встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, за наявністю ознак, передбачає певний алгоритм дій, який визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією, при цьому медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, а огляд на місці - поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі, і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
На підтвердження наявності у діях неповнолітнього ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушення, передбачених ч.1 ст. 130, ч.2 ст. 126 КУпАП поліцейськими надано наступні докази.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№267277, складений інспектором сектору поліцейської діяльності відділу поліції №1 (с. Баришівка) Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Левченко Олександром Юрійовичем, з якого вбачається, що 10.03.2025 року, о 00 год. 30 хв., в м. Березань по вулиці Героїв Небесної сотні, 12 водій керував авто «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , 12 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням приладу Драгер, результат огляду 0, 94 %.Чим порушив п.2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№267293, складений інспектором сектору поліцейської діяльності відділу поліції №1 (с. Баришівка) Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Левченко Олександром Юрійовичем, з якого вбачається, що 10.03.2025 року, о 00 год. 30 хв., в м. Березань по вулиці Героїв Небесної сотні, 12 водій керував транспортним засобом «Volkswagen transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 без посвідчення водія, тобто, не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Чек тестування на алкоголь, результат тестування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на приладі «Drager Alcotest 6810» - 0,94 %.
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 було проведено у зв'язку із виявленими ознаками алкогольного сп?яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 прилад ARBL 0531.Результат огляду на стан сп'яніння- 0,94 %. З результатами ОСОБА_1 згоден.
Письмові пояснення ОСОБА_1 з яких вбачається, що 09.03.2025 року, близько 18 год., в м. Березань він купив пиво 0, 5, алкоголь продала жінка, чорне волосся, 36 років, у магазині «Наш край» на Привокзальній площі, документи у нього не запитали. Він пішов додому, випив пиво, взяв ключі від автомобіля «Фольцваген» та поїхав в центр до друзів. Вони зібралися на озері, він, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 . Бардашевський купив пиво Львівське 1л і вони розпивали, пили всі. Потім він поїхав з друзями додому, він був за кермом.
Рапорт інспектора з РППСПД№1 ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Олександра Левченка відповідно до якого, під час несення служби у складі автопатруля спільно із сержантом поліції Вадимом Соловятим 10 березня 2025 року, приблизно 00:25 год, був помічений автомобіль «Фольксваген Транспортер», номерний знак НОМЕР_1 , який рухався по вул. Героїв Небесної Сотні в комендантську годину. Після зупинки даного автомобіля виявилося, що ним керує неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, водію було запропоновано пройти тест на місці зупинки, на що останній погодився, результат позитивний- 0,94 %. Автомобіль був залишений за місцем зупинки, так як суттєво не перешкоджав руху.
Відеозапис події з боді камери поліцейського, з якого вбачається, що працівники поліції, підійшовши до автомобіля за кермом якого перебував ОСОБА_1 , представилися, зазначили що водій порушує комендантську годину та попросили показати посвідчення водія, на що водій відповів, що він вибачається, їхав додому із Заріччя , є неповнолітнім, та не надав посвідчення водія ( зафіксований час на відео 00:29:14-00:29:29).
На запитання працівника поліції, чи вживав водій алкоголь, останній відповів, що ні (зафіксований час на відео 00:29:49).
На запитання працівника поліції, як ви доїхали сюди, водій відповів, що їхав із Заріччя (зафіксований час на відео 00:30:53).
На повторне запитання поліцейського, чи вживав водій алкоголь, останній відповів, що ні (зафіксований час на відео 00:31:14).
На запитання працівника поліції, чи готовий водій пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, водій відповів, що готовий ( зафіксований час на відео 00:31:40).
Водій перевірив герметичність запакованої трубки до приладу Драгер, а потім пройшов огляд на приладі Драгер, результат позитивний 0,94 % (зафіксований час на відео 00:36:19).
Працівник поліції повідомив водія, що він знаходиться у стані алкогольного сп'яніння (зафіксований час на відео 00:36:42).
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.2 ст.126 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік, суд першої інстанції посилався на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 267293 від 10.03.2025 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 267277 від 10.03.2025 року, письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 10.03.2025 року; актом огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом інспектора з РПП СПД № 1 ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції О. Левченка, відеозаписом події з боді камери поліцейського , що долучений до справи .
Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо якого складалися зазначені протоколи, є неповнолітньою особою.
Ця обставина надавала справі особливого значення з приводу дотримання прав неповнолітнього, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Згідно з приписами ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст.24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.44, 51, 89, 121-127, 130, ст.139, ч.3 ст.154, ч.2 ст.156, ст.ст.173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені ст.185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст.24-1 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:
1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
2) попередження;
3) догана або сувора догана;
4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Згідно положень ч. ч. 1, 3, ст. 270 КУпАП, інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Законні представники та представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.
Частина 2 статті 33 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Аналізуючи обставини даної справи та вказані вимоги матеріального права, апеляційний суд приходить до висновку, що працівниками поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення було істотно порушено право неповнолітнього ОСОБА_1 на захист. Установивши, що поліцейські спілкуються з неповнолітнім, вони були зобов'язані забезпечити прибуття на місце події законного представника неповнолітнього, однак, у порушення вимог ст.270 КУпАП, ч.2 ст.33 Закону України "Про національну поліцію", цього не зробили, всі процесуальні дії щодо неповнолітнього ОСОБА_1 проводили у відсутності його законного представника.
Суд першої інстанції в порушення вимог ст.278 КУпАП не звернув належної уваги на зазначені недоліки протоколів про адміністративні правопорушення, жодної оцінки вказаним порушенням при розгляді справи не надав, призначаючи покарання неповнолітній особі у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, не застосував вимоги ст. 24-1 КУпАП.
Указані порушення судом апеляційної інстанції визнаються такими, що впливають на суть вчинених правопорушень та прийнятого рішення по суті.
Згідно вимог ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Апеляційний суд оцінює сукупність доказів з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, та приходить до висновку, що вони не давали підстави для прийняття відповідного судового рішення судом першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Згідно з вимогами п.7 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.
Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, насамперед увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відтак, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов'язкового залучення законного представника.
При цьому правовий статус неповнолітнього, як особи, що не володіє повним обсягом дієздатності, для належної реалізації права на захист потребує залучення законного представника незалежно від наявності про це клопотання неповнолітнього.
Уповноважені особи, працівники поліції не переконались у тому, що ОСОБА_1 правильно розуміє суть правопорушень, вчинення яких йому ставиться у провину, хоча в цьому випадку зобов'язані були такі дії вчинити шляхом повідомлення і залучення до справи захисника та його батьків законних представників, як того вимагають загальні положення як національного, так і міжнародного права, зокрема, Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.
Наведені обставини вказують на порушення прав ОСОБА_1 на захист та роблять недопустимими докази у справі.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наведені обставини вказують на істотне порушення права на захист неповнолітнього, що дає підстави дійти висновку про те, що протоколи про адміністративні правопорушення, які є основним процесуальним документом, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, є недопустимими доказами, що тягне за собою очевидну недопустимість всіх інших зібраних доказів, які не підлягають аналізу з огляду на їх очевидну протиправність.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст.7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Отже, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ч.1 ст. 130 КУпАП, за відсутності допустимих доказів обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, не доведена, тому доводи апеляційної скарги є обгрунтованими, постанова Березанського міського суду Київської області від 09 квітня 2025 року підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до вимог ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ст.247 КУпАП).
Отже, наявні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування постанови судді місцевого суду із закриттям провадження у справі.
Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Березанського міського суду Київської області від 09 квітня 2025 року скасувати, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 та ч.2 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п.1. ч.1. ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: