28 травня 2025 року
справа № 752/11982/15
провадження № 22-ц/824/2533/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Шереметьєвій М.В.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк»
відповідач - ОСОБА_1
третя особа - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 листопада 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання кредитного договору недійсним, -
17.07.2015 р. позивач ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами 27.12.2007 р. укладено кредитний договір № 700002899, за умовами якого Банк зобов'язався надати відповідачеві кредит в сумі 35353,54 доларів США, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Договором повернути кредит, сплачувати відсотки, неустойки та інші передбачені платежі в суми, строки та на умовах, визначених Договором та Додатком № 1 до нього, яким є Графік погашення заборгованості.
Позивач свої зобов'язання виконав, однак відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, внаслідок чого станом на 25.06.2015 р. він має прострочену заборгованості в сумі 22 473,03 доларів США за тілом кредиту, за відсотками - 1 646,22 доларів США, що за курсом НБУ становить 510 797,96 гривень, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Відповідно до ухвали Великоновосілківського районного суду Донецької області від 09.03.2017 р. справа передана для розгляду за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.
31.05.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Альфа-Банк» про визнання кредитного договору № 700002899 від 27.12.2007 р. та договору про внесення змін і доповнень № 1 до Кредитного договору № 700002899 від 27.12.2007 р., доповнень № 1 до кредитного договору недійсними.
Вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що 23.01.2009 р. договір за ініціативою банку було змінено, а саме змінилась дата повернення кредиту. При внесенні змін і доповнень до договору банком порушено вимоги Закону України «Про захист прав споживачів, постанову НБУ № 168 «Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» щодо надання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації з приводу валютних ризиків, щодо методики визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу, не надана інформація про умови кредитування. Відповідач зазначає, що в момент підписання кредитного договору він був введений банком в оману щодо істотних умов договору. Договір порушує принцип рівності сторін.
16.03.2018 р. ОСОБА_1 подав заяву, відповідно до якої уточнив підстави звернення до суду, зазначивши, що Банк без повідомлення позичальника та поручителя з 01.09.2008 р. змінив в односторонньому порядку проценту ставку, збільшивши її до 17% річних, в Графіку погашення кредиту до Договору про внесення змін до Кредитного договору від 23.01.2009 р. позивач не зазначив розмір відсоткової ставки, не надана інформація про реальну процентну ставку, чим ввели в оману щодо істотних умов укладеного договору, хоча Банку було відомо про зміну відсоткової ставки.
Крім того, 13.07.2015 р. ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 700002899 в розмірі 548369,61 гривня, посилаючись на те, що відповідач є поручителем за виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором на підставі укладеного між сторонами Договору поруки № 700002899-П. Оскільки позичальник належним чином не виконав свої зобов'язання, а поручитель за умовами Договору поруки несе солідарну відповідальність з позичальником за зобов'язаннями щодо повернення кредиту, сплати відсотків, пені, Банк просить в судовому порядку стягнути суму боргу, оскільки вимога про дострокове повернення суми заборгованості не була виконана.
Ухвалою суду від 04.06.2018 р. вимоги за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором об'єднано в одне провадження з вимогами за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» про визнання правочину недійсним.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04 листопада 2021 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним задоволено частково.
Визнано недійсним Договір № 1 від 23.01.2009 р. про внесення змін і допоповнень до Кредитного договору № 700002899 від 27.12.2007 р., укладеного між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .
В іншій частині вимог відмовлено.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» в дохід держави судовий збір в розмірі 640 гривень.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 листопада 2021 року відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 листопада 2021 року в частині вирішення позовних вимог про визнання кредитного договору недійсним залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 21 серпня 2024 року Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» задоволено.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
В поданій апеляційній скарзі представник Акціонерне товариство «Сенс Банк» просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог Акціонерне товариство «Сенс Банк», в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Вимоги обґрунтовані тим, що зважаючи на невиконання позичальником зобов'язання стосовно умов повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованість по кредиту та відсоткам. Відповідач не надав до суду контррозрахунок, доказів повного чи часткового виконання ним своїх зобов'язань. Розрахунок наданий позивачем є повним, зрозумілим, містить дані про всі нарахування, погашення та розмір остаточної заборгованості. З огляду на матеріали справи ОСОБА_1 сплачуючи проценти за кредитом у розмірі 17 % річних був обізнаний та погоджувався з їх зміною. Дії відповідача про визнання розміру боргу також підтверджує твердження банку про направлення позичальнику рекомендованого повідомлення щодо зміни процентної ставки за кредитним договором.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Банком не було дотримано умови п.6.4 Договору поруки, і Банком без згоди поручителя змінено розмір процентної ставки за користування кредитом, чим збільшено обсяг відповідальності останнього, така порука в силу положень ч. 1 ст. 559 ЦК України є припиненою.
З боку АТ «Альфа-Банк» не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження дотримання процедури повідомлення Позичальника про зміну умов договору в частині збільшення процентної ставки в односторонньому порядку.
Після укладення договору в 2007 році позичальник його не оспорював, приступив до його виконання і виконував його умови, тобто погодився з умовами договору. Враховуючи викладене, суд не вбачав підстав для визнання Кредитного договору та Додатку № 1 до нього недійсним.
Судом встановлено факт неповідомлення Позичальнику про істотні умови договору при внесенні змін і доповнень до Кредитного договору, що свідчить про застосування обману з боку Кредитодавця, і є підставою для визнання таких змін недійсними.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 27.12.2007 р. укладено кредитний договір № 700002899, за умовами якого Банк зобов'язався надати відповідачеві кредит в сумі 35 353,54 доларів США.
Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що сума кредиту становить 35 353,54 доларів США, відсоткова ставка складає 14,5 % річних, датою остаточного повернення кредиту є 28.12.2014 року.
Кредит надавався на придбання транспортного засобу Тайота Камрі, 2007 р. випуску д.н. НОМЕР_1 , який в подальшому виступив предметом застави.
23.01.2009 р. між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про внесення змін і доповнень № 1 до Кредитного договору № 700002899 від 27.12.2007 р., відповідно до якого внесено зміни в п.2.3 Розділу № 1 Кредитного договору в частині визначення дати остаточного повернення кредиту - 28.12.2019 р.
Пункт 3 Договору про внесення змін і доповнень № 1 до Кредитного договору передбачав, що всі інші умови кредитного договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.
Також судом встановлено, що 27.12.2007 р. між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладено Договір поруки № 700002899-П.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду переглядається в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 ,то в іншій частині рішення суду апеляційним судом не переглядається.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Як було встановлено судом, 27.12.2017 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 700002899. Факт укладення даного договору не оспорюється, а тому є доведеним.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до кредитного договору № 700002899 від 27.12.2007 року, ЗАТ «Альфа -Банк» надаються ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 35 353,54 доларів США на строк з 27 грудня 2007 року по 28 грудня 2014 року включно, зі сплатою процентної ставки у розмірі 14,5 % річних.
Кредит надається на придбання транспортного засобу згідно з договором купівлі-продажу, укладеним між позичальником та ТОВ «ВІП АВТО» № ВА7/45 від 25.12.2007 року - TOYOTACAMRY2/4. 2007 року випуску, під заставу транспортного засобу, вартість предмету застави сторонами за домовленістю оцінено у сумі 176 750,00 гривень.
Згiдно iз ч. 1 ст. 651 ЦК змiна договору допускається лише за згодою сторiн, якщо iнше не встановлено договором або законом. А вiдповiдно до ст. 654 ЦК змiна договору вчиняється в такiй самiй формi, що й договiр, що змiнюється або розривається, якщо iнше не встановлено договором або законом чи не випливає iз звичаїв дiлового обороту.
Відповідно до п. 6.2. укладеного договору зміна розміру процентів за користування кредитом здійснюється за правилом, відповідно до якого процентна ставка підвищується в разі підвищення вартості кредитних ресурсів. Про зміну процентної ставки по кредиту та внесення у зв'язку із цим змін в Додаток № 1 до цього договору банк повідомляє позичальника за 7 днів до моменту настання таких змін шляхом направлення рекомендованого листа на адресу позичальника позичальника зазначену в розділі 1 цього договору. Сторони погоджують, що оновлений Додаток № 1 набуває чинності з дати зміни розміру процентної ставки. Оновлений розрахунок сукупної вартості кредиту та графік платежів по кредиту, який скасовує попередній і стає невід'ємною частиною цього договору, позичальник отримує в банку самостійно.
Банк не має права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з зміною кредитної політики банку.
У матеріалах справи міститься висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 03/21 від 26.02.2021 року, в якому зазначено наступне.
Лист ЗАТ «Альфа-Банк» не містить номера та дати до ОСОБА_1 про зміну умов кредитного договору, а саме зміни розміру відсоткової ставки з 14,5 % до 17,0 % за кредитним договором № 700002899 від 27.12.2007 року.
У вказаному листі ЗАТ «Альфа_Банк» вказано адреса лише на ім'я ОСОБА_1 і не вказано адреси на ім'я ОСОБА_2 (поручителя).
Крім цього, матеріали справи не містять, що ОСОБА_2 ознайомився з розрахунком загальної вартості кредиту та графіком платежу по кредиту, який відміняє попередній та згідно якого відсоткова ставка стає 17,00%.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про ознайомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зміну ЗАТ «Альфа-Банк» з 01 вересня 2008 року відсоткої ставки за користування кредитом та встановлення її на рівні 17,0 % річних.
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ПАТ «Альфа-Банк» станом на 02.04.2015 року сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 700002899 від 27.12.2007 року становить 23 352,82 дол. США, що по курсу НБУ (23, 481944) еквівалентно 548 369,61 грн, при цьому виходячи із річної процентної ставки за користування кредитом з 28.12.2007 року р розмірі 14,5%, а з 01.09.2008 в розмірі 17,0 % річних.
Оскільки, позивачем не було документально підтверджено ознайомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зміну ЗАТ «Альфа-банк» з 01.09.2018 року відсоткової ставки за користування кредитом та встановлення її на рівні 17,0% річних, то згаданий вище розрахунок не може бути прийнятий судом.
У висновку експерта від 26.02.2021 року міститься розрахунок та зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 700002899 від 27.12.2007 року, за даними розрахунку експерта, виходячи із річної процентної ставки за користування кредитом в розмірі 14,5 %, яка передбачена п. 2.2. кредитного договору, станом на 02.04.2015 року, складає 15 526,59 дол. США, що по курсу НБУ (23,481944) еквівалентно 364 594, 52 грн.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 15 526,59 дол. США, що по курсу НБУ (23,481944) еквівалентно 364 594, 52 грн, виходячи із річної процентної ставки за користування кредитом в розмірі 14,5 %, яка є документально підтвердженою.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 листопада 2021 року скасувати в частині відмови в позові Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В цій частині постановити нове рішення наступного змісту.
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 700002899 від 27.12.2007 року у розмірі 15 526,59 дол. США, що еквівалентно 364 594,52 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» сплачений судовий збір у розмірі 6 712,17 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 25 червня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді