Номер провадження: 22-ц/813/1131/25
Справа № 509/3355/23
Головуючий у першій інстанції Панасенко Є.М.
Доповідач Кострицький В. В.
24.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Кострицький В.В. (суддя - доповідач),
судді Коновалова В.А.,Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Громовенко А.Г.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 березня 2024 року, постановлена у складі судді Панасенка Є.М., у приміщенні того ж суду,
у цивільний справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення в натурі частки майна, що знаходиться у спільній частковій власності,-
встановив:
Короткий зміст рішення суду
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 березня 2024 року призначено по справі комплексну судову будівельно-технічну, оціночно-будівельну та земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погодившись з таким рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду. В поданій апеляційній скарзі просить ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про призначення експертизи.
В обґрунтування зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначається, що суд, не мотивувавши свого рішення, не виключив питання щодо ринкової вартості будинку та не зазначив про те, що при вирішенні питання порядку користування земельною ділянкою експерту слід врахувати наявність самочинної будівлі літ. «М».
Судом також не мотивовано доручення проведення експертизи експертам Науково-дослідного експертного криміналістичного центру МВС України, тоді як подібні експертизи зазвичай призначаються профільному експертному закладу - Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України, який має у своєму складі значну кількість експертів відповідної спеціальності, що знову ж таки може свідчити про те, що експертна установа визначена за ініціативи представника позивачки ОСОБА_6 , а не ініціативи суду.
Явка сторін
Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду в судове засідання не зявились. Заяв про відкладення не надходило, що не заважає апеляційному перегляду.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, яким просить:
1. Виділ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в натурі 53/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що попередньо складається з наступного:
житловий будинок під літ. «А,а» загальною площею 73,2 м2, житловою площею 35,9 м2, з них: веранда площею 7,1 м2, коридор площею 7,7 м2, житлова кімната площею 22,8 м2, житлова кімната площею 13,1 м2, кухня площею 11,7 м2, кладова площею 7, 1 м2.
господарські будівлі та споруди: під літ. «В» - вбиральня; під літ. «Ж,ж» - літня кухня; під літ. «И» - літній душ; під літ. «К» - навіс; №2 - частини воріт; №3 - огорожа; №4 - огорожа; №6 - водопровід; №7 - колодязь.
2. Визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права користування 53/100 земельної ділянки загальною площею 1210 м2, розташованої по АДРЕСА_1 .
3. Припинення права спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, якій знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
4. Визначення порядку користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у відповідності до їх ідеальних часток.
Разом із позовною заявою від представника позивача надійшло клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи, проведення якої позивач просив доручити експерту Скибинській Тетяні Михайлівні.
На вирішення судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи просить поставити наступні питання:
-яка ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 ?
-чи можливо з технічної точки зору у відповідності до вимог нормативно-правових актів поділити (виділити в натуру частки співвласників) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , у відповідності до їх ідеальних часток, а саме: 53/100 частини - ОСОБА_1 , 47/100 частин - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .?
-у разі неможливості розподілу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , у відповідності до ідеальних часток співвласників, а саме: 53/100 частини - ОСОБА_1 , 47/100 частин - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , надати всі можливі варіанти поділу з відхиленням від ідеальних часток співвласників, з проведенням робіт по переплануванню, переобладнанню та добудови, з визначенням розміру грошової компенсації співвласнику (співвласникам), частка якого (яких) після поділу зменшиться?
-визначити порядок користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , у відповідності до їх ідеальних часток, а саме: 53/100 частини - ОСОБА_1 , 47/100 частин - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .?
Відповідно судом першої інстанції зазначене клопотання було задоволено частково та призначена експертизи для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вбачає за необхідне призначити по справі комплексну судову будівельно-технічну, оціночно-будівельну та земельно-технічну експертизу з огляду на наступне.
Згідно частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи таполягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Так, відповідно до частини 1 статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Частиною 2 статті 102 ЦПК України, встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта є однім із засобів доказування даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Призначення експертизи є способом забезпечення доказів.
Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Необхідність у призначенні експертизи має бути обумовлена обставинами, викладеними у позовній заяві, запереченнях інших учасників справи чи поданими доказами з метою отримання докладного опису проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, що можуть бути використані для вирішення спору.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (рішення (Dulskiyv.Ukraine) від 01 червня 2006 року, заява № 61679/00,пункт 71) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при вирішенні питання в частині визначення експертної станови не враховані заперечення відповідача щодо проведення експертизи ОСОБА_7 є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Апеляційний суд зауважує, що судом при відсутності між сторонами єдиної визначеної експертної установи, рішення приймається самостійно, тому з огляду на те, що в структурних підрозділах Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України наявний відділ будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності, тому висновок суду першої інстанції про доцільність доручення проведення дослідження саме цій установі є обґрунтованим.
Колегія судів акцентує увагу, що судом першої інстанції було доручення проведення експертизи судовим експертам Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, а не експерту Скибінській Т.М., як про те просив представник позивача.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги, щодо сумнівів апелянта щодо наявності спеціалізації в експертній установі для проведення відповідної експертизи та щодо неупередженості ОСОБА_7 , не можуть бути прийняті судом, так як саме по собі виявлення недовіри до експертної установи не є умовою для відмови у задоволенні клопотання або задоволення клопотання іншої сторони з вказаних причин.
Крім того, колегія суддів, роз'яснює відповідачу, що у випадку виникнення сумнівів у належності виконання експертизи або у разі наявності сумнівів правильності висновку експерта (необґрунтованості, суперечності з іншими матеріалами справи, тощо) суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
Водночас, апеляційний суд звертає увагу скаржника на п. 2.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, згідно якого, експерт має право відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи; у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення поставлених експертові питань. Експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Повідомлення про відмову повинно бути вмотивованим. Тобто в разі виникнення необхідності для дослідження додаткових документів для проведення призначеної експертизи, необхідності уточнення поставлених питань або ж виходу цих питань за межі спеціальних знань експерт має право на вчинення відповідних дій. За результатами проведення дослідження експерт надає відповіді на поставленні питання виходячи з обставин та наявних матеріалів.
З огляду на зазначене, при дослідженні матеріалів справи, експерт має визначити які з доступних та наявних документів в матеріалах цивільної справи можуть стати підставою для надання відповіді на поставлені в ухвалі суду питання. Відповідно доводи апеляційної скарги, щодо недоцільності експертизи у зв'язку з відсутністю її значення для справи через наявність самочинного будівництва, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, адже експертиза є лише способом доведення позивачем своїх вимог. Апеляційний суд повторного акцентує увагу, що у випадку виникнення сумнівів у належності виконання експертизи або у разі наявності сумнівів правильності висновку експерта суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
Суд також звертає увагу на те, що призначення експертизи не порушує права відповідача, а є лише способом доведення позивачем своїх вимог. Висновок експертизи оцінюється з урахуванням положень процесуального права, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвалу винесено у відповідності до вимог процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 березня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 червня 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді В.А. Коновалова
Ю.П. Лозко