Провадження № 11-кп/803/2088/25 Справа № 215/629/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 червня 2025 року Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду в складі
судді доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2025 року, якою продовжено застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13 липня 2025 року з можливістю внесення застави у розмірі 99240 грн., та в порядку визначеному ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.12.2023 року, -
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2025 року продовжено застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13 липня 2025 року з можливістю внесення застави у розмірі 99240 грн., та в порядку визначеному ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.12.2023 року.
Доводи апеляційної скарги:
У своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить ухвалу Тернівського районного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2025 року, якою продовжений обраний запобіжний захід відносно нього скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або зменшення розміру застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що стороною обвинувачення не доведено його вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, чим порушено його права громадянина України.
Позиції сторін в суді :
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 просили апеляційну скаргу обвинуваченого задовольнити з підстав, наведених у ній.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги обвинуваченого, ухвалу суду 1-ї інстанції просив залишити без змін як законну та обґрунтовану.
Висновки суду:
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Нормами частини 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання судом вимог ст.ст. 177, 178, 194 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.
Із наданих матеріалів колегією суддів встановлено, що у провадженні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2025 року продовжено застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13 липня 2025 року з можливістю внесення застави у розмірі 99240 грн., та в порядку визначеному ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.12.2023 року.
Суд 1-ї інстанції встановив, що обраний відносно ОСОБА_8 запобіжний захід тримання під вартою з визначенням розміру застави, який спливає, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінується, суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_8 кримінально протиправного діяння. Врахував, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрювався, а наразі обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого Кримінальним кодексом України передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від шести до десяти років із конфіскацією майна, що само по собі містить ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою ухилення від відбуття такого значного покарання у випадку, якщо воно буде призначено.
При продовженні обраного ОСОБА_8 запобіжного заходу суд належним чином оцінив тяжкість злочину, який йому інкримінується та міру покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини; характер вчинення і підвищена суспільна небезпечність інкримінованих обвинуваченому злочинів та суспільний резонанс, і саме наведені вище обставини у їх сукупності та інформація і характеристики обвинуваченого, дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, в змозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України.
Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_8 не працює і постійного джерела доходу не має, перебуває на обліку в лікаря нарколога, обвинувачується у скоєнні корисливого злочину в сфері обігу наркотичних засобів, раніше притягався до відповідальності за корисливі злочини, що в сукупності з іншим свідчить про ризик вчинити інше кримінальне правопорушення з метою відшукання коштів для прожиття.
Таким чином, судом 1-ї інстанції достеменно встановлено існування обґрунтованих підстав вважати, що обвинувачений під важкістю відповідальності, може переховуватися від органів суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на інших обвинувачених, а відтак прокурором доведена наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Колегія суддів вважає, що на даному етапі кримінального провадження обвинувачення є достатньо обґрунтованим рішення суду про продовження застосованого запобіжного заходу, а достовірність наданих доказів обвинувачення має бути предметом перевірки у межах судового розгляду.
Фактично подана апеляційна скарга обвинуваченого викликана самим лише недосягненням бажаного результату у виді звільнення з під варти, що в жодному випадку не може бути підставою для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу.
При цьому, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів.
Тяжкість, характер та обставини кримінального правопорушення свідчать про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.
Судом 1-ї інстанції відповідно до вимог чинного кримінального процесуального закону було розглянуто і альтернативні триманню під вартою заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , які передбачені ст.176 КПК України, та надано обґрунтований висновок, з огляду на характер обвинувачення, тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів стосовно обвинуваченого не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Щодо клопотання обвинуваченого про зменшення розміру застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів виходить із наступного.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В силу ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_8 , а саме те, що він обвинувачується у вчиненні незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, вчиненого повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, що відноситься до тяжкого злочину та з врахуванням його особи, майнового та сімейного стану, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає визначений розмір застави у максимальному розмірі таким, що є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, в разі внесення встановленого розміру застави.
Отже, на даний час продовжують існувати обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні, наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися.
Тому рішення місцевого суду про продовження строку запобіжного заходу тримання під вартою постановлено із належним додержанням приписів ст. ст.177, 178, 331 КПК України, істотних порушень судом апеляційної інстанції встановлено не було.
Таким чином апеляційна скарга, як така що не підтверджується обставинами провадження, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 376, 422-1 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2025 року, якою продовжено застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13 липня 2025 року з можливістю внесення застави у розмірі 99240 грн., та в порядку визначеному ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.12.2023 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4