Справа № 629/2501/25
Провадження № 2/635/4413/2025
27 червня 2025 року сел. Покотилівка
Суддя Харківського районного суду Харківської області Лук'яненко С.А., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування, -
До Лозівського міськрайонного суду Харківської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 травня 2025 року дану справу передано до Харківського районного суду Харківської області за підсудністю за місцем перебування відповідача в КУ "Ржавецький психоневрологічний інтернат".
Суддя, вивчивши матеріали позовної заяви дійшов висновку, що зазначена не підсудна Харківському районному суду Харківської області і була направлена до суду помилково на підставі наступного.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
З тлумачення ст. ст. 27, 28, частини першої статті 30 ЦПК України вбачається, що правила загальної та альтернативної підсудності не поширюються на позови, які підлягають пред'явленню за правилами виключної підсудності.
Виключна територіальна підсудність встановлюється у випадках, передбачених законом, і означає, що заява може бути подана тільки до певного суду.
Так, за правилами ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Як роз'яснено п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 1 березня 2013 року № «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК).
У постанові Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі №373/118/20 зазначено наступне: «виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо пред'явлено позов про право власності на кілька приміщень, розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох об'єктів нерухомості у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення».
Спір у цій справі виник із приводу встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрацію шлюбу, зміни черговості спадкування за законом та набуття в подальшому права власності на частку нерухомого майна у порядку спадкування, яке територіально розташоване в м.Лозова Харківської області, а саме на частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Вочевидь, що спір повинен розглядатися за правилами виключної підсудності (за місцезнаходженням нерухомого майна), оскільки до складу спадщини входить нерухоме майно.
Отже, дана справа не підсудна Харківському районному суду Харківської області і підлягає направленню за підсудністю для розгляду до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним передати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування та усунення від права на спадкування за підсудністю до Лозівського міськрайонного суду Харківської області, до територіальної юрисдикції якого вона належить.
Керуючись ст. 27, 28, 31, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування передати на розгляд до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Суддя С.А.Лук'яненко