"27" червня 2025 р. Справа № 644/5683/25
Провадження № 2/644/3529/25
про направлення справи за підсудністю
27 червня 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Паляничко Д.Г. одноособово, дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,
25 червня 2025 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 /позивачка), в особі представника - адвоката Казмірчук Марії Михайлівни, яка діє на підставі ордеру серії ВК № 1173610 від 21.06.2025, звернулася до Індустріального районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі за текстом - ОСОБА_2 /відповідач), предметом якої є: розірвання шлюбу зареєстрованого 30.07.1988 відділом реєстрації актів про шлюб Євпаторійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис № 719, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 від 27.06.2024.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 25.06.2025 справа № 644/5683/25 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов такого висновку.
Справа підлягає розгляду у місцевому загальному суді у порядку цивільного судочинства на підставі ст. 19 ЦПК (предметна юрисдикція) та ст. 23 ЦПК України (інстанційна юрисдикція).
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судом витребувано інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру, з відповіді № 1523669 від 27.06.2025 вбачається, що місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , що відноситься до територіальної юрисдикції Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим.
Розпорядженням Голови Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (суди Автономної Республіки Крим та м. Севастополя)» № 36/0/9-22 від 05.07.2022, враховуючи неможливість здійснення правосуддя судами Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, розташованими на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність справ (окрім кримінальних проваджень) Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим з визначенням територіальної підсудності справ за Приморським районним судом м. Одеси.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, подружжя від шлюбу має доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 15.10.1997, яка на час звернення позивачки до суду є повнолітньою, тому територіальна підсудність розгляду справи визнається за загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Отже, позовну заяву подано до Індустріального районного суду м. Харкова з порушенням правил підсудності, встановлених ч.1 ст. 27 ЦПК України.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Занд проти Австрії» від 12.10.1978 вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру суддів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, який не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Беручи до уваги вказані обставини, Індустріальний районний суду м. Харкова не може розглядати вказану справу, яка не віднесена до його підсудності в силу вимог ст. 27, 28 ЦПК України, тобто не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої ст. 6 Конвенції.
Суд передає справу на розгляд іншому суду, в тому числі, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України).
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст. 32 ЦПК України).
Отже, з урахуванням отриманої інформації з відповіді Єдиного державного демографічного реєстру № 1523669 від 27.06.2025 вбачається, що місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , суд дійшов висновку, що позовну заяву слід передати за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси на підставі п.1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 31 цього кодексу, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч.3 ст.31 ЦПК України).
Керуючись ст. 2, 27, ч. 9 ст. 28, 31, 32, 258, 260 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), про розірвання шлюбу передати на розгляд за територіальною юрисдикцією до Приморського районного суду м. Одеси.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ця ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.
Суддя Д.Г. Паляничко