Іменем України
27 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1053/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 19 травня 2025 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з такими вимогами:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.04.2024 військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі № 380/18480/22 виплачено позивачу заборгованість з індексації грошового забезпечення та здійснено перерахунок грошового забезпечення у розмірі 246434,11 грн.
23.05.2024 військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі № 380/18480/22 виплачено позивачу заборгованість з індексації грошового забезпечення у розмірі 20856,21 грн.
Під час проходження військової служби, позивачу було проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення у 2016 - 2017 роках. З урахуванням того, що під час проходження військової служби позивачу не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, які нараховується з місячного грошового забезпечення, була проведена без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Окрім того, згідно особистих карток грошового забезпечення за 2016-2018 роки у період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно позивачу була нарахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889).
До місячного грошового забезпечення, з якого визначалася винагорода, включалися посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премія (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які позивач мав право за займаною ним штатною посадою.
З огляду на те, що у вказаний період місячне грошове забезпечення позивачу не було проіндексовано, відповідно нарахування та виплата щомісячної додаткової грошової винагороди, проведена відповідачем виходячи із непроіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення.
Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, у зв'язку звернувся до суду.
Ухвалою суду від 26 травня 2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідач позов не визнав, надав до суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву в якому заперечував проти позовних вимог з огляду на таке.
Позивач проходив дійсну військову службу в лавах Державної прикордонної служби, проте не виявив бажання продовжувати військову службу та на підставі рапорту був звільнений за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовець не виявив бажання продовжувати військову службу: один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років) пункту 3 частини 5 статті 26 Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - начальника загону) від 14.05.2022 №761-ОС «Про особовий склад» був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, з 15.05.2022.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 по справі № 380/18480/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2024, частково задоволено позов ОСОБА_1 , зокрема: зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 14.05.2022 в порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ і Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та з урахуванням висновків суду; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити з 01.02.2020 суми грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі 380/18480/22 позивачу 11.04.2024 виплачена індексація грошового забезпечення та зроблений перерахунок грошового забезпечення у розмірі 246434,11 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10.04.2024 №2048, розрахунком грошового забезпечення на суму 166561,68 та довідкою щодо належної індексації на суму 82370,85 грн.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі № 380/18480/22 позивачу 23.05.2024 виплачена індексація грошового забезпечення у розмірі 20856,21 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 22.05.2024 №3413 та довідкою щодо належної індексації.
Відповідач, діючи на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України в період 2015 - 2018 років не здійснював нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу в повному обсязі у зв'язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань, затверджених кошторисом та штатним розписом.
Частиною 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Отже, законом розмір грошової допомоги на оздоровлення визначено у розмірі місячного грошового забезпечення. При цьому розмір місячного грошового забезпечення цим законом не визначений.
На час нарахування та виплати допомоги для оздоровлення за 2017-2016 роки, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за 2017 - 2018 роки, діяла Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 №425.
Відповідно до пункту 3.7. Інструкції 425 - військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги (п. 3.7.4).
Питання нарахування та виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за 2016 - 2018 роки врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова 889).
Як зазначено, представником позивача в позовній заяві розмір щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 розраховувався у відсотковому співвідношенні до розміру місячного грошового забезпечення, зокрема для військовослужбовців (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення (пункт 1 постанови 889).
З урахуванням викладеного, при розрахунку допомоги для оздоровлення, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 застосовується місячне грошове забезпечення. Термін місячне грошове забезпечення визначено в пункті 1.2 Інструкції 425 (на час виникнення спірних правовідносин): «місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія)».
Оскільки розмір місячного грошового забезпечення Законом № 2011-ХІІ не встановлений, його визначення Інструкцією 425 не суперечить акту вищої юридичної сили, тому приписи Інструкції 425, на думку відповідача підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
В Інструкції 425 (пункт 1.2) відсутнє посилання на індексацію грошового забезпечення як на складову місячного грошового забезпечення.
Індексація грошового забезпечення не є ні підвищенням посадового окладу, ні надбавкою, ні доплатою, ні винагородою, яка має постійний характер, ні премією.
Відповідачем не заперечується, що індексація грошового забезпечення входить до складу грошового забезпечення, проте допомога для оздоровлення, щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, розраховується виходячи із складу місячного грошового забезпечення, відповідно остання правомірно не була врахована при нарахування та виплаті допомоги для оздоровлення за 2016-2017, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за 2016-2018 роки.
На підставі вищенаведеного, відповідач просить суд у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , має статус учасника бойових дій.
З довідки відповідача від 31 травня 2025 р. № 08/3003 вбачається, що позивач у період з 01.02.2018 по 25.03.2020 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін з місцем дислокації АДРЕСА_2 ), з 03.07.2015 по 31.01.2018; з 26.03.2020 по 15.05.2022 проходив військову службу у військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) Державної прикордонної служби України, що підтверджено відповідними наказами.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року справі № 380/18480/22, яке набрало законної сили 04.01.2024, частково задоволено позов ОСОБА_1 , зокрема:
визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 14.05.2022 у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ і Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця січень 2008 року та в порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ і Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 14.05.2022 в порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ і Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та з урахуванням висновків суду.
На виконання зазначеного рішення суду, позивачу нараховано та виплачено 11.04.2024 заборгованість з індексації грошового забезпечення та здійснено перерахунок грошового забезпечення у розмірі 246434,11 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10.04.2024 №2048, розрахунком грошового забезпечення на суму 166561,68 та довідкою щодо належної індексації на суму 82370,85 грн, що також не заперечується сторонами по справі.
23.05.2024 військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі № 380/18480/22, виплачено позивачу заборгованість з індексації грошового забезпечення у розмірі 20856,21 грн, що не заперечують сторони по справі.
Як вбачається з особистих карток грошового забезпечення позивача, останньому у період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно було нараховано та виплачено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».
Отже, з урахуванням того, що під час проходження військової служби позивачу не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та виплата щомісячної додаткової грошової винагороди здійснені відповідачем виходячи із непроіндексованого місячного грошового забезпечення позивача, тобто без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII.
Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою цієї статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі Закон №1282-XII).
За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078).
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260).
Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07.11.2007 (далі Постанова №1294, була чинною до 28.02.2018, тобто регулює спірні правовідносини) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Суд встановив, що позивачу було проведено нарахування та виплату грошової допомоги у 2016 році у розмірі 4239,00 грн та у 2017 році у розмірі 6164,50 грн.
Розмір щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 розраховувався у відсотковому співвідношенні до розміру місячного грошового забезпечення, зокрема для військовослужбовців (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначалася винагорода, включались посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премія (крім винагород та морського грошового забезпечення, на які позивач мав право за займаною ним штатною посадою).
Оскільки, як встановлено судом та й не заперечується сторонами, у спірний період місячне грошове забезпечення позивача не було проіндексовано, як наслідок, нарахування та виплата грошової допомоги у 2016 році та у 2017 році, а також щомісячної додаткової грошової винагороди проведені відповідачем, виходячи із не проіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення.
Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, який суд враховує в силу положень частини 5 статті 242 КАС України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для включення індексації грошового забезпечення до розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та з врахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян