26 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1667/25
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через адвоката Коробкову Г.О., звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що у лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. ГУ ПФУ у Кіровоградській області прийняло рішення №262240030770 від 20.02.2025 року, яким відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через недосягнення необхідного віку та відсутність необхідного пільгового стажу. Відповідач протиправно не врахував до пільгового стажу періоди роботи у Сєвєродонецькому заводі опорів виробничого об'єднання "РЕОМ" та в Сєвєродонецькому виробничому об'єднанні "Азот", які підтверджені записами у трудовій книжці. Позивачка, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020, стверджує, що за наявності необхідного стажу роботи та досягненням 50 років вона має право на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункт "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". З цих підстав просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №262240030770 від 20.02.2025 року про відмову у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати їй період роботи на Сєвєродонецькому виробничому об'єднанні "Азот" з 09.11.1995 року по 31.12.1997 року, з 01.01.2000 року по 31.12.2000 року, з 30.06.2001 року по 31.12.2001 року, період роботи на Сєвєродонецькому заводі опорів виробничого об'єднання "РЕОМ" з 01.07.1992 року по 14.12.1993 року до пільгового стажу за Списком №2, та призначити пенсію на пільгових умовах за Списком №2 з 12.02.2005 року, на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 року, в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII від 02.03.2015 року, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020 року.
Ухвалою від 18.03.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що з 01.10.2017 року призначення пенсії на пільгових умовах громадянам, які працювали за Списком №2, відбувається виключно на підставі статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" для зазначених цілей не застосовується. Тож рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020, яким визнано неконституційною статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не впливає на осіб, у яких право на призначення пенсії на пільгових умовах не виникло до 11.10.2017 року. Норми статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" неконституційними не визнавалися і є чинними. Спірним рішення позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки вона не відповідає умовам цієї норми щодо віку та пільгового стажу. Позивачка відповідно до цієї норми має право на зменшення віку призначення пенсії на 2 роки і набуде право на призначення пенсії після досягнення віку 58 років.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), суд установив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та працювала у м. Сєвєродонецьку Луганської області.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376, у м. Сєвєродонецьку з 24.02.2022 року по 25.06.2022 року велися бойові дії, а з 25.06.2022 року він тимчасово окупований.
З 30.08.2024 року ОСОБА_1 зареєстрована як внутрішньо переміщена особа та проживає у м. Києві.
У лютому 2025 року вона, досягнувши віку 50 років, звернулася до сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком.
Вказана заява прийнята, зареєстрована 12.02.2025 року за №3846 та за принципом екстериторіальності спрямована для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийняло рішення №262240030770 від 20.02.2025 року про відмову у призначенні пенсії відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За розрахунками відповідача страховий стаж становить 29 років 2 місяці 20 днів. До страхового стажу зараховані всі періоди трудової діяльності. Пільговий стаж за Списком №2 становить 5 років 11 місяців 21 день. До пільгового стажу враховані всі періоди трудової діяльності з 01.01.1998 року на підставі відомостей по спеціальному стажу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Право на призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заявниця матиме після досягнення віку 58 років, з 04.05.2023 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (надалі - Закон №1058-IV), який містить такі норми:
Стаття 8. Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг
1. Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:
1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Стаття 24. Періоди, з яких складається страховий стаж
1. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
2. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
3. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
4. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Стаття 44. Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії
1. Призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
3. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Стаття 45. Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії
1. Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
2. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
5. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Стаття 114. Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників
1. Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
2. На пільгових умовах пенсія за віком призначається:
2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
- чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
- жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок №22-1), який містить такі норми:
I. Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії
1.1. Заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); … подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
1.5. Внутрішньо переміщені особи (крім осіб, зазначених в абзаці двадцять четвертому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509) подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".
1.7. Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
1.8. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).
II. Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
2.1. До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:
- довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;
- документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
IV. Приймання, оформлення і розгляд документів
4.1. Заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
4.2. При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
- ідентифікує заявника (його представника);
- надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
- реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
- уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
- проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17 - 19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;
- з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
- повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
- сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
- надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
- повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;
- видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
- повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
4.3. Створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю подання особою відповідної заяви (досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, - у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи)).
4.6. При підрахунку страхового стажу у період до 01 січня 2004 року до одержаної тривалості зазначеного стажу за кожним випадком звільнення додається один день.
4.7. Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637), який містить такі норми:
1. Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
3. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
17-1. У разі коли в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях або їх правонаступниках, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, стаж роботи, який дає право на пенсію, зараховується у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики.
18. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).
20. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
23. Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
24. Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за № 1231/13105, затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії (надалі - Порядок №18-1), який містить такі норми:
1. Цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи:
- для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;
- до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).
2. Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали:
- на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;
- на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
- у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території).
3. Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).
4. Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.
5. Комісії діють у відповідності до цього Порядку. Склад Комісій затверджується начальником головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Головою Комісії є начальник головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
6. Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
7. Для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право:
- заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально;
- запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій;
- отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку;
- інформувати територіальні органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії.
8. Засідання Комісії проводиться в міру потреби, але не рідше одного разу на місяць. Комісія правомочна приймати рішення за участю у засіданні не менше як 2/3 її членів.
9. Комісії повідомляють заявника про час, дату та місце розгляду заяви про підтвердження стажу роботи та розглядають її не пізніше двох місяців з дня звернення за підтвердженням стажу роботи.
10. Рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи (додаток 1) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття.
11. Із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.
Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:
- документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);
- трудова книжка;
- документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:
- довідка про заробітну плату;
- копії документів про проведення атестації робочих місць;
- копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.
Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи.
12. Територіальні органи Пенсійного фонду України надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.
Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, територіальний орган Пенсійного фонду України запрошує та опитує свідка.
13. Заява про підтвердження стажу роботи разом з документами, визначеними у пункті 11, абзаці дев'ятому пункту 12 цього Порядку, протягом п'яти робочих днів передаються на розгляд Комісії.
14. Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.
15. Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731, затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який містить такі норми:
1. Згідно з пунктом другим Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Список N 1) та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Список N 2), затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Цей Порядок регулює застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
2. Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
3. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
4. Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
4.1. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
4.2. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
4.3. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
10. Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Згідно з пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках, обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Суд зазначає, що право на пенсію за віком у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування мають застраховані особи у разі досягнення ними певного віку та наявності відповідного страхового стажу.
Окремим категоріям громадян пенсії за віком можуть призначатись до досягнення пенсійного віку - на пільгових умовах особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці або в окремих галузях виробництва (стаття 114 Закону №1058-IV, стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення").
Розгляд заяв про призначення пенсій здійснюється за принципом екстериторіальності, який полягає в опрацюванні таких заяв територіальними органами ПФУ в порядку черговості надходження заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії.
Територіальний орган ПФУ, який розглядає заяву про призначення пенсії, встановлює право особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів. У разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів - повідомляє заявника про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії.
Обчислення страхового стажу здійснюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.07.2000 року) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV, зокрема згідно з Порядком №637. Обов'язок з надання таких документів про стаж та трудову діяльність покладається на особу, яка звернулася із заявою про призначення пенсії за віком.
Трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи за період до впровадження персоніфікованого обліку. У разі відсутності трудової книжки або відсутності у ній відповідних записів або у разі, якщо записи про періоди роботи є неправильними чи неточними, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, які містять відомості про періоди роботи.
Підтвердження спеціального трудового стажу шляхом подання уточнюючої довідки має проводитися тоді, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право особи на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років. Зокрема, підтвердження спеціального трудового стажу на важких роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, що дають право на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті Закону №1058-IV, статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", має здійснюватися шляхом подання уточнюючої довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (додаток №5 до Порядку №637), яка видається підприємством або його правонаступником. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до пільгового стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі повної ліквідації підприємства без визначення правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, здійснюється за процедурою, передбаченою Порядком №18-1 - відповідними комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку (після 01.07.2000 року) територіальний орган ПФУ використовує індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, які серед іншого містять інформацію про спеціальний стаж застрахованої особи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Позивачка звернулася за призначенням пенсії за віком та до заяви від 20.02.2025 року в якості документу, що підтверджує право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, долучила трудову книжку. Уточнюючі довідки вона не надавала.
Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 працювала у Сєвєродонецькому заводі опорів виробничого об'єднання "РЕОМ" у період з 01.07.1992 року по 14.12.1993 року на таких посадах:
- з 01.07.1992 року по 15.11.1992 року - випалювач радіокераміки, п'єзокераміки і феритів 3 розряду в цеху №18,
- з 16.11.1992 року по 14.12.1993 року - металізатор 3 розряду в цеху №18.
Відповідач врахував цей період роботи тривалістю 1 рік 5 місяців 14 днів до страхового стажу, а до пільгового стажу за Списком №2 не включив.
Представник позивачки у ході розгляду справи стверджувала, що цей період роботи має бути врахований до пільгового стажу, оскільки її професії передбачені Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Ради Міністрів СССР №10 від 26.01.1991 року (позиція 2170500а-15187 - випалювачі радіокераміки, п'єзокераміки і феритів, підрозділ 3 "Виробництво радіодеталей", розділ XVI "Виробництво виробів електронної техніки та радіоапаратури").
Суд зазначає, що у трудовій книжці позивачки відсутні відомості про її зайнятість протягом повного робочого дня в шкідливих і важких умовах праці та про атестацію робочих місць за умовами праці на посадах, які вона займала в Сєвєродонецькому заводі опорів ВО "РЕОМ". Відомості про це підприємство або про його правонаступника відсутні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже такий стаж має бути підтверджений уточнюючою довідкою (додаток 5 до Порядку №637), а в разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями - за процедурою, установленою Порядком №18-1.
Згідно із записами у трудовій книжці позивачка працювала у Сєвєродонецькому державному виробничому підприємстві "Об'єднання Азот" (код ЄДРПОУ 05761672) у період з 09.11.1995 року по 31.12.2004 року на таких посадах:
- з 09.11.1995 року по 30.10.2000 року - маляр ремонтно-будівельного цеху 2 розряду,
- з 01.11.2000 року по 31.12.2004 року - маляр (на роботах із використанням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки) РСЦ будівельно-ремонтного виробництва 2 розряду.
У трудовій книжці містяться записи про атестацію робочих місць та підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 (накази №909 від 13.12.1995 року, №539 від 03.07.2001 року).
Відповідач врахував цей період роботи загальною тривалістю 9 років 1 місяць 22 дні до страхового стажу, а до пільгового стажу за Списком №2 включив окремі періоди: 01.01.1998 року - 31.12.1999 року, 01.01.2021 року - 29.06.2001 року, 01.01.2002 року - 31.05.2024 року, на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - про наявність спеціального стажу за кодом ЗПЗ013Б1, за яким згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (Додаток 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску органам Пенсійного фонду України) враховується трудовий стаж працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників і за результатами атестації робочих місць.
Представник позивачки у ході розгляду справи стверджувала, що весь цей період роботи має бути врахований до пільгового стажу згідно зі Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року (позиція 2110А000, підрозділ А "Робітники, керівники і спеціалісти підприємств хімічної та нафтохімічної галузі промисловості, зайняті повний робочий день у нижчеперелічених виробництвах і роботах: …", розділ X "Хімічне виробництво").
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Сєвєродонецьке ДВП "Об'єднання Азот" 26.08.2009 року припинене як юридична особа в результаті ліквідації без визначення правонаступника.
Суд вважає, що надана позивачкою трудова книжка із записами про її роботу у Сєвєродонецькому ДВП "Об'єднання Азот" у період з 09.11.1995 року по 31.12.2004 року з відмітками про її право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, в сукупності із відомостями з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, які підтверджують її роботу на цьому підприємстві та сплату страхових внесків, доводять належність цього періоду роботи до пільгового стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2.
Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування) відомостей про спеціальний стаж за 1995 - 1997 роки, за окремі періоди 2000 - 2001 років (неподання роботодавцем-страхувальником у складі звітності відомостей про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям застрахованих осіб з метою призначення їм пільгової пенсії) не є підставою для позбавлення позивачки права на пенсію на пільгових умовах.
Згідно із записами у трудовій книжці позивачка працювала у ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" (код ЄДРПОУ 33270581) у період з 01.01.2005 року по 22.06.2005 року на такій посаді:
- з 01.01.2005 року по 22.06.2005 року - маляр (на роботах із використанням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки) РСЦ будівельно-ремонтного виробництва 3 розряду.
У трудовій книжці міститься запис про атестацію робочого місця та підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 (наказ №365 від 24.03.2005 року).
Відповідач повністю врахував цей період роботи тривалістю 5 місяців 22 дні до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком №2 - за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - на підставі коду обліку спеціального стажу ЗПЗ013Б1.
Спору з приводу врахування цього періоду роботи до страхового та до пільгового стажу між сторонами немає.
Тож загалом за розрахунками відповідача, наявний у позивачки пільговий стаж за Списком №2 складає 5 років 11 місяців 21 день, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.
У рішенні №262240030770 від 20.02.2025 року відповідач не навів мотиви неврахування ним до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи позивачки в Сєвєродонецькому заводі опорів ВО "РЕОМ" у період з 01.07.1992 року по 14.12.1993 року, у Сєвєродонецькому ДВП "Об'єднання Азот" у період з 09.11.1995 року по 31.12.1997 року, з 01.01.2000 року по 31.12.2000 року, з 30.06.2001 року по 31.12.2001 року, які підтверджені записами у трудовій книжці. Він не вказував про відсутність необхідних документів та не повідомляв про дооформлення документів або надання додаткових документів про стаж, для підтвердження права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідач у рішенні №262240030770 від 20.02.2025 року дійшов до висновку, що оскільки спеціальний (пільговий) стаж позивачки за Списком №2 становить 5 років 11 місяців 21 день, тобто більше половини стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, визначеного пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV (10 років), тому це дає їй право на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону (60 років), на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи, тобто на 2 роки, а саме після досягнення нею віку 58 років (60 років - 2 роки). Оскільки позивачці виповнилося 50 років, тому відповідач відмовив їй у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.
Суд зазначає, що норма пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, яка застосовується з 01.10.2017 року, є ідентичною за змістом пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VІІІ від 02.03.2015 року (далі - Закон №213-VІІІ).
У преамбулі Закону України "Про пенсійне забезпечення" зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно із статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній до внесення змін Законом №213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок відносно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.
Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.
Законом №213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Між тим, Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом №213-VІІІ.
Конституційний Суд України, дослідивши правовідносини, пов'язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років, зазначив, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Отже, особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об'єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов'язані саме з положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом №213-VІІІ. Зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Таким чином, стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Відповідно до пунктів 2, 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020 стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, зокрема:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам."
Таким чином, Конституційний Суд України у рішенні від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020 визначив спосіб захисту та відновлення прав осіб, що зазнали їх порушення у зв'язку з ухваленням Закону №213-VIII.
Отже пункт "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020 встановлює право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, для жінок - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Жінкам, які мають не менше половини стажу на зазначених роботах (не менше 5 років), пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону (55 років), на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. При такому зменшенні віку призначення пенсії враховуються лише повні роки спеціального (пільгового) стажу.
На момент звернення позивачки за призначенням пенсії за віком їй виповнилося 50 років, а також вона заявляла про наявність у неї необхідного страхового стажу та спеціального пільгового стажу за Списком №2.
Відповідач неправильно обчислив пільговий спеціальний стаж, оскільки не дослідив належним чином документи про роботу позивачки на заводі по виробництву радіодеталей (Сєвєродонецький завод опорів ВО "РЕОМ") та на хімічному виробництві (Сєвєродонецьке ДВП "Об'єднання Азот"), де як стверджує позивачка, вона була зайнята повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та набула право на пенсію на пільгових умовах.
Відповідач не заперечує право позивачки на зменшення їй віку призначення пенсії згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, втім вважає, що для позивачки загальний пенсійний вік становить 60 років, який передбачений абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону №1058-IV, тож право на пенсію за віком на пільгових умовах вона набуде після досягнення віку 58 років (60 років - 2 роки).
Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-IV - з іншого щодо призначення жінкам пенсій за віком на пільгових умовах за Списком №2, а саме в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах (50 років та 55 років), страхового стажу, необхідного для призначення такої пенсії (20 років та 25 років), а також вікового цензу для застосування правила зменшення віку призначення пенсії жінкам, які мають не менше половини стажу на роботах за Списком №2 (55 років та 60 років).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 року у зразковій справі №360/3611/20 щодо призначення пенсій на пільгових умовах вказала, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, у цих правовідносинах застосуванню підлягають саме норми Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020, а не Закону №1058-IV.
У цій справі підтверджено спеціальний пільговий стаж позивачки за Списком №2 тривалістю 9 років 7 місяців 14 днів, з яких: 9 років 1 місяць 22 дні - робота у Сєвєродонецькому ДВП "Об'єднання Азот" у період з 09.11.1995 року по 31.12.2004 року; 5 місяців 22 дні - робота у ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" у період з 01.01.2005 року по 22.06.2005 року.
Суд вважає, що наявність у позивачки спеціального пільгового стажу за Списком №2 тривалістю 9 років дає їй право на зменшення віку призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020) на 1 рік за кожні 2 повні роки такої роботи, тобто на 4 роки, та на призначення пенсії за віком після досягнення нею віку 51 рік (55 років - 4 роки).
Суд прийшов до висновку, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області при розгляді заяви позивачки від 12.02.2025 року та установленні її права на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема при обчисленні пільгового стажу, порушило вимоги законодавства щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду цього питання, діяло всупереч принципу належного урядування. Також відповідач не застосував більш сприятливий закон, який передбачає право позивачки на обумовлену попередньою роботою пільгову пенсію, проте застосував закон, який позбавляє зазначеного права, отже діяв всупереч вимогам верховенства права.
Рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №262240030770 від 20.02.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з підстав невідповідності її умовах щодо віку та пільгового стажу, передбаченим пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, прийнято необґрунтовано, невмотивовано та нерозсудливо.
Тому це рішення слід визнати протиправним і скасувати.
Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За правилами частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд вважає, що право позивачки, порушене незаконним рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії, має бути відновлено шляхом зобов'язання цього відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2025 року та вирішити питання про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням висновків суду у цій справі.
Відповідачу слід врахувати висновки суду про необхідність застосування у спірних правовідносинах норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020) та про включення до пільгового стажу позивачки періодів роботи зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2, підтверджених у цій справі.
Суд не вбачає підстав для спонукання відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період роботи в Сєвєродонецькому заводі опорів ВО "РЕОМ", про який позивачка просить у позові, оскільки цей період потребує додаткового підтвердження з метою зарахування його до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах.
Позивачка не зверталася до Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, з метою підтвердження цього періоду роботи, як такого, що зараховується до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з ліквідацією підприємства, яке б могло видати їй відповідну уточнюючу довідку, чи його розташуванням на тимчасово окупованій території.
Тому суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині вимог, оскільки вони є передчасними.
З огляду на задоволення позову, здійснені позивачкою судові витрати на сплату судового збору слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №262240030770 від 20.02.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2025 року та вирішити питання про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", врахувавши висновки суду у цій справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ