Копія
23 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/33722/20
провадження № 2-іс/340/295/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної авіаційної служби України (відповідач 1), Міністерства юстиції України (відповідач 2) визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної авіаційної служби України, Міністерства юстиції України, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача 1 щодо застосування до позивача приписів Закону України "Про очищення влади" та подання інформації стосовно позивача до Міністерства юстиції України з метою внесення інформації до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади",
- зобов'язати відповідача 2 вилучити відомості про позивача та про застосування до позивача заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади" з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований, утворений Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. На виконання вимог Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та визначає порядок передачі не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджений Порядок передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (ОАСК).
Згідно з пунктами 4-7 Порядку №399 на розгляд та вирішення судам належать передачі судові справи, що не розглянуті ОАСК та передані до Київського окружного адміністративного суду, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ належать передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, що належать передачі судам, мають бути зареєстровані у базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акта приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 05.03.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 №01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано 689 судових справ.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від дана адміністративна справа передана судді А.В. Сагуну, у зв'язку з чим суддя приняв справу до свого провадження.
Ухвалою суду від 13 травня 2025 року вирішено у задоволенні клопотання представника Міністерства юстиції України про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити ( а.с.221-222).
В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що застосування до позивача приписів Закону України "Про очищення влади" вчинене з порушенням норм Конституції України, міжнародно-правових актів та суперечить практиці Європейського суду з прав людини. При проведенні люстраційних заходів відносно нього був порушений принцип індивідуальної вини та презумпції невинуватості, оскільки люстрація здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом ОСОБА_2 , підриву основ національної безпеки і оборони України або протиправного порушення прав і свобод людини. Жодної з перелічених дій позивач не вчиняв і до нього не може бути застосована заборона, передбачена Законом України "Про очищення влади". Дії відповідача 1 щодо застосування до позивача приписів Закону України "Про очищення влади" та подання інформації стосовно позивача відповідачу 2 з метою внесення інформації до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" є передчасним і не відповідають викладеним стандартам забезпечення прав людини при здійсненні люстраційних процесів. Представник позивач посилається на висновки ЄСПЛ у справі "Полях та інші проти України" (заява № 58812/15 та 4 інші заяви) від 17.10.2019 р., згідно з якими українські органи влади не надали переконливих підстав для виправдання люстрації осіб, які просто обіймали певні посади Комуністичної партії до 1991 року, за відсутності звинувачень у конкретній антидемократичній діяльності з їхнього боку, і втручання у права заявників не було необхідним у демократичному суспільстві. Позивач не заперечує факт перебування його на посаді першого заступника голови Державної авіаційної служби України, проте вважає, що за відсутності його участі у переслідуванні активістів Революції Гідності, прийняття рішень або вчинення дій, які могли б свідчити про порушення ним прав та свобод людини, підстави для застосування передбачених Законом № 1682-VII обмежень є протиправними.
Представник Державної авіаційної служби України (відповідач 1) надав суду відзив на позовну заяву ( а.с.43-49), в якому проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що посада позивача, на момент звільнення (виникнення спірних правовідносин), відповідала критеріям, передбаченим підпунктом 2 пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про очищення влади", а саме заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовувалась до нього, як до особи, яка обіймала сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року першого заступника керівника центрального органу виконавчої влади. З огляду на зазначене вище, доводи позивача щодо порушення відповідачем 1 прав та інтересів позивача є безпідставними та є такими, що не можуть прийматися до уваги. Також, позивачем не оскаржено розпорядження від 16.10.2014 № 974-р Кабінету Міністрів України «Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної авіаційної служби України».
Представник Міністерства юстиції України (відповідач 2) надав суду відзив на позовну заяву ( а.с.66-75), в якому проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивач відповідає критерію здійснення очищення влади (люстрації), передбаченому пунктом 2 частини першої статті З Закону та застосуванням до позивача критерію здійснення очищення влади (люстрації). На підставі отриманого розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 974-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної авіаційної служби України» та наказу Державіслужби від 22.10.2014 № 274 о/с «Про звільнення ОСОБА_1 », звільнено з займаної посади першого заступника Голови Державіслужби з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади», пункту 72 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. На виконання вимог Закону Міністерством юстиції України внесено відомості в Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» стосовно ОСОБА_1 . Тому дії Міністерства юстиції України щодо внесення до Реєстру відомостей відносно ОСОБА_1 спрямовані на виконання вимог частини третьої статті 7 Закону, є законними та правомірними. На відміну від застосування заборони, передбаченої частиною четвертою статті 1 Закону, на підставі рішення суду, застосування заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону, не погребує необхідності встановлення певних фактів, у тому числі здійснення заходів (та/або сприяння їх здійсненню), спрямованих на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3 , а здійснюється виключно на підставі відповідності критеріям, визначеним в частинах першій, другій, четвертій, восьмій статті 3 Закону.
Представником позивача подано відповідь на відзив ( а.с.106-109, 116-119), в якій просить задовольнити позовні вимоги.
Представником Державної авіаційної служби України (відповідач 1) подано до суду заперечення ( а.с. 160-165), в якому зазначено, що службою не приймалось розпорядження про звільнення позивача, а відтак вона не може бути відповідачем у даній справі.
Представником Міністерства юстиції України (відповідач 2) подано до суду заперечення ( а.с. 124-130).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до записів копії трудової книжки позивача ( а.с.16-19), ОСОБА_1 працював на наступних на посадах:
- з 14.05.2010 по 30.06.2011 першим заступником голови Державної авіаційної адміністрації;
- з 01.07.2011 по 22.10.2014 першим заступником голови Державної авіаційної служби України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 1025-р затверджено план проведення перевірок відповідно до Закону України “Про очищення влади».
На виконання Закону Кабінет Міністрів України видав розпорядження №974-р від 16.10.2014 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної авіаційної служби України», з підстав, передбачених Законом України “Про очищення влади» (пункт 72 частини першої статі 36 Кодексу законів про працю України) ( а.с. 133).
Наказом Державної авіаційної служби України від 22.10.2014 № 274 а/с «Про звільнення ОСОБА_1 », позивачу оголошено Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №974-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної авіаційної служби України» та звільнено з посади першого заступника Голови Державної авіаційної служби України з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» (пункту 72 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України), на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №974-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної авіаційної служби України» ( а.с.134).
17.11.2020 позивачем був надісланий запит до Міністерства юстиції України про включення відомостей стосовно позивача до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади». 24.12.2020р.
Позивач одержав витяг № 2539675 сформований 25.11.2020р. з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», в якому міститься інформація стосовно позивача про застосування відносно нього положень Закону України «Про очищення влади» та зазначений час, протягом якого на особу поширюється заборона, передбачена Законом України «Про очищення влади» - 10 років.
Позивач вважає, що до нього не може бути застосована заборона, передбачена Законом України "Про очищення влади".
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Закон України «Про очищення влади» № 1682-VII це закон, ухвалений Верховною Радою України 16 вересня 2014 року, що визначає засади проведення перевірки державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування і встановлює заборону обіймати державні посади протягом 5 та 10 років певним категоріям фізичних осіб.
Згідно частин першої та другої статті першої Закону, очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3 , підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності;
презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.
Частиною першою статті 2 Закону визначено що, заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо: Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр- міністра України, віце-прем'єр-міністра України, а також міністра, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, їх перших заступників, заступників.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону, встановлено що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону (протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону), застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року: міністра, керівника центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, їх першого заступника, голови або члена національної комісії, що здійснює відповідно державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв'язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг.
Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону № 1682-VII організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.
Відповідно ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1682-VII встановлено, що впродовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом керівник органу (орган), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині третій статті 1 цього Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, на підставі відомостей, наявних в особових справах цих осіб: 1) звільняє цих осіб з посад або надсилає керівнику органу (орган), до повноважень якого належить звільнення з посади таких осіб, відповідні документи для їх звільнення не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання таких документів; 2) інформує Міністерство юстиції України про їх звільнення з посад та надає відповідні відомості про застосування до таких осіб заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону, для їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", у порядку та строки, визначені цим Законом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 7 Закону №1682-VII відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", що формується та ведеться Міністерством юстиції України.
Положення про Реєстр, порядок його формування та ведення затверджуються Міністерством юстиції України.
Відомості про осіб, щодо яких застосовано заборону, передбачену частиною четвертою статті 1 цього Закону, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та вносяться до Реєстру протягом трьох робочих днів з дня надходження із Державної судової адміністрації України до Міністерства юстиції України наданої з Єдиного державного реєстру судових рішень електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили. Державна судова адміністрація України надсилає до Міністерства юстиції України таку електронну копію рішення суду не пізніш як на десятий день з дня набрання ним законної сили.
Міністерство юстиції України не пізніше ніж на третій день після отримання відомостей, які підлягають внесенню до Реєстру, забезпечує їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті та вносить їх до Реєстру. Відкритими для безоплатного цілодобового доступу є такі відомості про особу, щодо якої застосовано положення цього Закону: 1) прізвище, ім'я, по батькові; 2) місце роботи, посада на час застосування положення цього Закону; 3) відомості про стан проходження перевірки особою, а також інформація про надходження висновків про результати перевірки, які свідчать про наявність підстав для застосування до особи, яка проходила перевірку, заборон, визначених статтею 1 цього Закону; 4) час, протягом якого на особу поширюється заборона, передбачена частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону.
Зазначені відомості не належать до конфіденційної інформації про особу та не можуть бути обмежені в доступі.
Згідно з ч. 5 р. ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.10.2014 р. № 1704/5, підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", є звернення про вилучення від органу, який проводив перевірку, або від особи, відомості щодо якої внесені до Реєстру, з наданням одного з таких документів:
копії обґрунтованого рішення про скасування результатів перевірки, що свідчить про відсутність підстав для застосування до особи, яка проходила перевірку, заборон, визначених статтею 1 Закону України "Про очищення влади", від органу, який проводив перевірку, в паперовій формі за підписом уповноваженої особи органу, завіреним печаткою;
копії відповідного судового рішення в паперовій формі, засвідченої в установленому порядку, з належним чином оформленим підтвердженням про набрання законної сили;
копії документів про смерть особи, відомості щодо якої внесені до Реєстру, в паперовій формі та засвідчені належним чином.
Згідно з матеріалами справи відомості про позивача до Реєстру внесено внаслідок його звільнення на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України№974-р від 16.10.2014 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної авіаційної служби України» ( а.с. 133) та наказу Державної авіаційної служби України від 22.10.2014 № 274 а/с «Про звільнення ОСОБА_1 » ( а.с.134).
Доказів скасування зазначеного розпорядження та наказу до суду не надано.
Законодавством не передбачено підстав для проведення повторної перевірки, проведеної в порядку ст. 5 Закону № 1682-VII, тоді як висновок за результатами перевірки може бути оскаржений особою в судовому порядку згідно з ч. 11 ст. 5 Закону № 1682-VII, як і розпорядження, наказ про звільнення, прийнятий на його підставі.
Формулювання підстав закріплених у ч. 5 р. ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", свідчить про те, що попередній висновок може бути скасовано у випадку виявлення безпідставного застосування до особи обмежень, тобто, невідповідність особи передбаченому переліку критеріїв здійснення очищення влади (люстрації).
В даному випадку позивач не заперечує факт зайняття посади першого заступника голови Державної авіаційної адміністрації з 14.05.2010 по 30.06.2011; з 01.07.2011 по 22.10.2014, а тому повністю відповідає критеріям здійснення очищення влади (люстрації), передбачених пунктом 2 частини першої статті 3 Закону, що є підставою для застосуванням до нього заборон визначених частиною третьою статті 1 Закону.
Тобто, факти, що стали підставою для застосування до позивача положень Закону № 1682-VII, не спростовані і не заперечуються.
За таких обставин відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача 1 щодо застосування до позивача приписів Закону України "Про очищення влади" та подання інформації стосовно позивача до Міністерства юстиції України з метою внесення інформації до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".
В обґрунтування вимог представник позивача також посилається на практику Європейського суду з прав людини.
Зазначає, що застосування до позивача заборон, передбачених частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади", не може вважатись ані пропорційним, ані необхідним у демократичному суспільстві, та створює передумови для порушення з боку України міжнародних зобов'язань за статтею 8 Конвенції.
Зокрема, на думку представника позивача, протиправність внесення відомостей відносно позивача до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", з урахуванням відсутності вини, або вчинення правопорушення, підтверджується наданням оцінки положенням Закону № 1682-VII під час розгляду ЄСПЛ справи "Полях та інші проти України" (заява № 58812/15 та 4 інші заяви) (рішення від 17.10.2019 р.).
З вказаного приводу суд зазначає наступне.
Висновки ЄСПЛ у вказаній справі стосуються заявників, і рішення щодо поновлення їх прав має виконуватися щодо них в порядку Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. №3477-IV; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права (ст. 17 Закону №3477-IV).
При цьому, сам Закон № 1682-VII внаслідок надання йому оцінки під час розгляду справи у ЄСПЛ чинності не втрачає і залишається частиною національного законодавства.
Згідно з ч. 5 ст. 19 Закону №3477-IV міністерства, інші центральні органи виконавчої влади забезпечують систематичний контроль за додержанням у рамках відомчого підпорядкування адміністративної практики, що відповідає Конвенції та практиці Суду.
Як зазначено вище, положення Закону № 1682-VII були чинні на час звернення позивача до суду, жодних змін до законодавства на підставі висновків ЄСПЛ у справі "Полях та інші проти України" (заява № 58812/15 та 4 інші заяви) від 17.10.2019 р. не вносилося, і у відповідача 1 відсутні підстави для перегляду попередніх висновків щодо осіб, які не були позивачами у вказаній справі ЄСПЛ, а також не оскаржували висновки та накази про звільнення в судовому порядку в інших провадженнях.
З врахуванням викладеного оцінка відповідності законодавству підстав внесення позивача до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", можлива під час розгляду справи про оскарження висновку та наказу про звільнення або у випадку визнання неконституційними відповідних положень Закону № 1682-VII.
Обраний позивачем спосіб захисту свого права фактично передбачає надання оцінки підставам його звільнення за відсутності відповідного спору, що не може бути визнане судом належним способом захисту порушеного права і не передбачено законодавством.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують. При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є безпідставним і у його задоволенні слід відмовити повністю.
Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної авіаційної служби України (відповідач 1) (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 37536026), Міністерства юстиції України (відповідач 2) (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 00015622) визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Згідно з оригіналом
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН