25 червня 2025 року Справа 160/18068/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника Чеснокова Костянтина Олеговича до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
20.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 29.06.2025 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Чеснокова Костянтина Олеговича до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним рішення Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області щодо не проведення належної перевірки за заявою ОСОБА_1 від 05.06.2025 року щодо встановлення винуватця ДТП, що сталася 08.10.2024 року;
- зобов'язати Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області провести перевірку за фактом ДТП та надати відповідь по суті з правовою оцінкою дій водія автомобіля Mazda 6, НОМЕР_1 .
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 23.06.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що 08.10.2024 року приблизно о 17 годині 56 хвилин на перехресті вул. З. Матли та вул. Берегової у м. Дніпро сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля Chevrolet Lacetti, держ. номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 автомобіля Mazda 6, держ. номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . За фактом ДТП інспектором патрульної поліції Кіряхно Д.В. був безпідставно складений протокол лише щодо ОСОБА_1 (серія ЕПР1 №146030). Однак постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.04.2025 року у справі №199/8484/24 провадження щодо нього було закрито відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. З метою встановлення винуватця ДТП я подав заяву до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області з проханням провести додаткову перевірку та притягнути до відповідальності особу, дії якої призвели до аварії. Однак листом/відповіддю (від 11.06.2025 року №Ч-9423; Ч- 9510/41/19/03-2025) позивачу було відмовлено у проведенні подальшої перевірки та у встановленні винної особи. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою та такою, що порушує мої права, оскільки без встановлення винуватця ДТП він не може реалізувати своє право на цивільно-правове відшкодування шкоди відповідно до ст. 1166, 1187 ЦК України.
Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст. ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
У поданій до суду позовній заяві представник позивача просить суд:
- визнати протиправним рішення Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області щодо не проведення належної перевірки за заявою ОСОБА_1 від 05.06.2025 року щодо встановлення винуватця ДТП, що сталася 08.10.2024 року;
- зобов'язати Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області провести перевірку за фактом ДТП та надати відповідь по суті з правовою оцінкою дій водія автомобіля Mazda 6, НОМЕР_1 .
Натомість, яке саме рішення (або лист) Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області щодо не проведення належної перевірки за заявою ОСОБА_1 від 05.06.2025 року щодо встановлення винуватця ДТП слід визнати протиправним позивач не зазначає.
Судом встановлено, що зміст позовної заяви не містить чітких вимог та їх належного обґрунтування, доказів та/або послідовний розбірливий виклад обставин на підтвердження позовних вимог та суті спору.
У зв'язку з чим, суду не можливо встановити наявність порушених прав позивача та обставини, які йому передували, які відносини виникли у зв'язку із такими порушеннями, які права були порушені та обрані позивачем способи захисту.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України).
З огляду на викладене, позивачу необхідно уточнити зміст позовної заяви відповідно до вимог чинного законодавства.
Також суд звертає увагу позивача на наступне.
Виходячи з приписів частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу.
Згідно з частиною першою ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до пункту 1 частини першої ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати протиправним рішення Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області щодо не проведення належної перевірки за заявою ОСОБА_1 від 05.06.2025 року щодо встановлення винуватця ДТП, що сталася 08.10.2024 року та зобов'язати Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області провести перевірку за фактом ДТП та надати відповідь по суті з правовою оцінкою дій водія автомобіля Mazda 6, НОМЕР_1 .
З матеріалів справи убачається, шо 05.06.2025 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та до Національної поліції України із заявою, в якій просив: 1. З'ясувати, хто є винуватцем ДТП яке трапилось 08 жовтня 2024 року приблизно о 17 годині 56 хвилин на перехресті вул. З Матли та вул. Берегової між автомобілем Chevrolet Lacetti, номерний знак НОМЕР_2 та автомобілем Mazda 6, номерний знак НОМЕР_3 . 2. Скласти, відносно водія автомобіля Mazda 6, номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , протокол про адміністративне правопорушення та притягнути його до адміністративної відповідальності. 3. Про результат розгляду заяви, повідомити у встановлений Законом строк.
В даній заяві позивач зазначив, що 08 жовтня 2024 року приблизно о 17 годині 56 хвилин на перехресті вул. З Матли та вул. Берегової між автомобілем Chevrolet Lacetti, номерний знак НОМЕР_2 та автомобілем Mazda 6, номерний знак НОМЕР_3 трапилось ДТП. Відносно водія автомобіля Chevrolet Lacetti, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 інспектором 1 взвода 1 роти 2 бат. управління патрульної поліції в Дніпропетровській обл. лейтенантом поліції Кіряхно Д.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №146030. Згідно постанови Дніпровського апеляційного суду від 3 квітня 2025 р. по справі №199/8484/24 провадження у справі закрито на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях водія автомобіля Chevrolet Lacetti ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Відносно водія автомобіля Mazda 6, номерний знак НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , інспектором 1 взвода 1 роти 2 бат, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській обл. лейтенантом поліції Кіряхно Д.В. не було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Листом від 11.06.2025 року Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області повідомило адвокатові Костянтину Чеснокову про те, що його заяви №Ч-9423, Ч-9510/41/19/03-2025, які 06.06.2025 за вх. № 4-9423 та 09.06.2025 за вх. № 4-9510, що надійшли на адресу управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції з Департаменту патрульної поліції, щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП у відношенні водія ОСОБА_2 , за матеріалами дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08.10.2024 в місті Дніпро на перехресті вул. 3. Матли та вул. Берегової за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розглянуті. На теперішній час оригінал відповідної постанови разом з копіями матеріалів дорожньо-транспортної пригоди з Апеляційного суду Дніпропетровської області з відповідною вказівкою та роз'ясненням який пункт ПДР України порушив водій ОСОБА_2 і за якою статтею КУпАП його необхідно притягнути до адміністративної відповідальності, на адресу управління патрульної поліції в Дніпропетровські області Департаменту патрульної поліції не надходили. Відсутність зазначених матеріалів унеможливлює розгляд та складання у відношенні водія ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. Статтею 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно статті 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Так, згідно із вимогами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частинами першою, другою та третьою статті 7 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування. Згідно частини першої статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини. Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 8, 9, 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.Частинами першою і другою статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами. У разі незгоди з рішенням за результатом розгляду заяв ОСОБА_3 відповідно до статті 19 Закону України «Про звернення громадян», ОСОБА_3 має право на його оскарження, порядок якого передбачено статтею 16 зазначеного Закону.
Суд звертає увагу, що дії/бездіяльність посадових осіб відповідача повинні мати значення юридичного факту, що спричиняє певні правові наслідки та породжувати права і обов'язки у суб'єктів спірних правовідносин.
Разом з тим, процедура проведення перевірки та дії посадових осіб із складання протоколу про адміністративне правопорушення та включення до такого протоколу певних висновків не породжують правових наслідків для особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків.
Проведення перевірки та складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності; сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання дій зі складання протоколу незаконними, чи визнання бездіяльності щодо не складення протоколу, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суд зазначає, що статтею 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію між місцевими загальними як адміністративними судами та окружними адміністративними судами.
Пунктом 1 частини 1 вказаної статті передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Слід звернути увагу, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, за які передбачена адміністративна відповідальність, розгляд справ про скасування постанови про адміністративне правопорушення тощо здійснюється у порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
В контексті вищезазначеного, беручи до уваги, що предметом розгляду та вирішення у даній справі є дії суб'єкта владних повноважень про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а також бездіяльність щодо непритягнення винуватих осіб до інших видів відповідальності, вказаний спір предметно непідсудний окружному адміністративному суду.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Чеснокова Костянтина Олеговича до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- позовної заяви із її копіями відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами відповідно до вимог чинного законодавства виходячи із приписів ст. 5 КАС України.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник