23 червня 2025 року Справа 160/17817/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка є законним представником малолітньої дитини ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 (входить до складу НОМЕР_2 окремого батальйону НОМЕР_3 , який входить до складу НОМЕР_4 ОБрТрО ЗСУ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.06.2025 року (направлено засобами поштового зв'язку 17.06.2025 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка є законним представником малолітньої дитини ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 (входить до складу НОМЕР_2 окремого батальйону НОМЕР_3 , який входить до складу НОМЕР_4 ОБрТрО ЗСУ), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (входить до складу НОМЕР_2 окремого батальйону НОМЕР_3 , який входить до складу НОМЕР_4 ОБрТрО ЗСУ) щодо не виплати ОСОБА_1 , яка є законним представником її та ОСОБА_3 дитини ОСОБА_4 , грошового забезпечення зниклого безвісті 26.12.2024 р. військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 ;
- зобов'язати військової частини НОМЕР_1 (входить до складу НОМЕР_2 окремого батальйону НОМЕР_3 , який входить до складу НОМЕР_4 ОБрТрО ЗСУ) виплачувати з 11.02.2024 року ОСОБА_1 , яка є законним представником її та ОСОБА_3 дитини ОСОБА_4 , грошове забезпечення зниклого безвісті 26.12.2024 р. військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 .
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 є цивільною дружиною зниклого безвісті 26.12.2024 року у Суджанському районі Курської області РФ військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 . У цивільному шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилась спільна дитина - ОСОБА_2 2016 р.н., батьком якої є ОСОБА_3 та законним представником якої є її рідна мати - позивач ОСОБА_1 . ОСОБА_3 був призваний на військову службу під час мобілізації та був зарахований до списків військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 . На початку січня 2025 р. ОСОБА_1 отримала сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.01.2025 р. № Гпп/2, з якого вбачається, що цивільний чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_3 26.12.2024 р. зник безвісті під час виконання бойового завдання у Суджанському районі Курської області РФ. У січні 2025 р. ОСОБА_1 , яка є законним представником її та ОСОБА_3 дитини, подала до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, про виплату їй, як законному представнику дитини, члену сім'ї грошового забезпечення зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_5 . З січня 2025 р. ОСОБА_1 , як законному представнику дитини ОСОБА_4 , не виплачується грошове забезпечення зниклого безвісті ОСОБА_3 . На адресу військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено адвокатські запити з проханням повідомити про причини не виплати ОСОБА_1 , яка є законним представником її та ОСОБА_3 дитини, грошового забезпечення зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 07.04.2025 р. повідомлено про те, що документи законного представника малолітньої дитини ОСОБА_6 щодо виплат грошового забезпечення направлено 11.02.2024 р. за №1395/вих/ЗВГ/111/С до військової частини НОМЕР_1 . Військовою частиною НОМЕР_1 відповідь на адвокатський запит стосовно причин не виплати грошового забезпечення не надано. Станом па дату звернення із позовом до суду, відповідач не забезпечив виплату позивачу грошового забезпечення, чим порушив ного права.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 19.06.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст. ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, згідно ч.1 ст.160 КАС України вказано, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч.9 ст.160 КАС України).
Статтею 167 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Судом встановлено, що зміст позовної заяви не містить чітких вимог та їх належного обґрунтування, доказів та/або послідовний розбірливий виклад обставин на підтвердження позовних вимог та суті спору.
У зв'язку з чим, суду не можливо встановити наявність порушених прав позивача та обставини, які йому передували, які відносини виникли у зв'язку із такими порушеннями, які права були порушені та обрані позивачем способи захисту.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Так, згідно із приписами ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, у поданій до суду позовній заяві позивач просить суд:
- зобов'язати військової частини НОМЕР_1 (входить до складу НОМЕР_2 окремого батальйону НОМЕР_3 , який входить до складу НОМЕР_4 ОБрТрО ЗСУ) виплачувати з 11.02.2024 року ОСОБА_1 , яка є законним представником її та ОСОБА_3 дитини ОСОБА_4 , грошове забезпечення зниклого безвісті 26.12.2024 р. військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 .
Проте, відповідні письмові докази щодо припинення нарахування та виплати відповідачем щомісячного грошового забезпечення зниклого безвісті 26.12.2024 р. військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 , починаючи саме з 11.02.2024 року - не надає.
Відповідно до пунктів 3, 4 та 6 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (пункт 6).
Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи дійсно щодо особи має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2,6 КАС України.
Тобто, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси позивача.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №820/3327/16.
Відтак, позивачу слід подати до суду докази (письмові докази щодо припинення нарахування та виплати відповідачем щомісячного грошового забезпечення зниклого безвісті 26.12.2024 р. військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 , починаючи саме з 11.02.2024 року).
Також, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Крім того, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно п. 1 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України», Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.
Згідно п. 2 вказаного Положення, суб'єктами Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - Реєстр) є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що находяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства (далі - суб'єкти).
Таким чином, процесуальним законодавством передбачено, що стороною в адміністративній справі є особа, наділена адміністративною процесуальною дієздатністю, що передбачає необхідність наявності статусу юридичної особи.
Як убачається із поданої до суду позовної заяви, позивачем у якості відповідача зазначено як військову частину НОМЕР_1 (входить до складу НОМЕР_2 окремого батальйону НОМЕР_3 , який входить до складу НОМЕР_4 ОБрТрО ЗСУ).
В той же час, відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) наявна інформація як про військову частину НОМЕР_1 .
Тож, відповідно до ч. 1 ст.42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи.
Частиною 1 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Пунктом 9 частини 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною 3 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Тож, відповідно до ч. 1 ст.42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи.
Частиною 1 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Пунктом 9 частини 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною 3 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
При цьому, слід наголосити, що вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Таким чином, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід чітко визначитися із кількісним складом відповідача (вірним найменуванням відповідача).
Крім того, відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписи абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Так, у поданій до суду позовній заяві позивач просить суд:
- зобов'язати військової частини НОМЕР_1 (входить до складу НОМЕР_2 окремого батальйону НОМЕР_3 , який входить до складу НОМЕР_4 ОБрТрО ЗСУ) виплачувати з 11.02.2024 року ОСОБА_1 , яка є законним представником її та ОСОБА_3 дитини ОСОБА_4 , грошове забезпечення зниклого безвісті 26.12.2024 р. військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 .
Відтак, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 11.02.2024 року по 17.12.2024 року.
При цьому строк звернення до суду в частині позовних вимог з 18.12.2024 року не пропущено.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1-ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відтак, позивачу слід подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог за період з 11.02.2024 року по 17.12.2024 року.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву заяви ОСОБА_1 , яка є законним представником малолітньої дитини ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 (входить до складу НОМЕР_2 окремого батальйону НОМЕР_3 , який входить до складу НОМЕР_4 ОБрТрО ЗСУ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- докази (письмові докази щодо припинення нарахування та виплати відповідачем щомісячного грошового забезпечення зниклого безвісті 26.12.2024 р. військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 , починаючи саме з 11.02.2024 року);
- позовної заяви та її копіями, відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України із вірним найменуванням відповідача;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог за період з 11.02.2024 року по 17.12.2024 року.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник