27 червня 2025 року ЛуцькСправа № 640/22501/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Чемпіон» до Київської міської митниці ДФС, Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Чемпіон» (далі - ТзОВ «Сервіс Чемпіон», позивач) з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Київської регіональної митниці; Мп Західний №UA100000/2019/000410/2 від 28.10.2019; визнання заявленої декларантом митної вартості товару щодо товарів, які імпортуються в сумі 172309,38 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.10.2019 Київською міською митницею ДФС, Відділом контролю митної вартості УАМП та МТР було прийнято рішення про коригування заявленої ТзОВ «Сервіс-Чемпіон» митної вартості товару №UA100000/2019/000410/2, що був імпортований товариством відповідно до контракту поставки №57-5 від 28.05.2019.
Позивачем імпортувався товар :
- запасні частини до автомобільних «Богдан», частини та пристрої моторних транспортних засобів, колеса ходові, їх частини: колісний диск 17.5х6.00 (10мм) арт 3176056; кількість 1 000шт. Код товару - 8708709990.
За імпортований товар було сплачено 24 500 дол. США, що підтверджується дорученням №17 від 16.09.2019 згідно умов договору купівлі-продажу товару.
Позивач вважає, що рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості №UA100000/2019/000410/2 від 28.10.2019 є протиправним, оскільки було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання.
Просив задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
09.12.2019 на адресу суду надійшла заява від представника позивача про заміну предмету позову та позовні вимоги викладено у наступній редакції: «визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000410/2 від 28.10.2019; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київською митницею ДФС №UA100010/2019/01120 від 28.10.2019».
У відзиві на позовну заяву від 21.12.2019 представник відповідача заперечує проти позовних вимог, в обґрунтування своєї позиції вказує, що під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією (далі - МД) від 28.10.2019 №UA100010/2019/357972 встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (МК України), не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: відсутня документально підтверджена інформація щодо витрат на страхування.
Під час здійснення контролю митної вартості при митному оформленні МД від 28.10.2019 №UA100010/2019/357972 встановлено, що надані декларантом документи не містять документально підтверджених відомостей щодо складових митної вартості, зокрема щодо числових значень витрат на транспортування до митного кордону України.
Згідно з положеннями п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 28.05.2019 №57-5 (далі - Контракт), графи 20 митної декларації від 28.10.2019 №UA100010/2019/357972 умовами поставки даної партії товарів є FOB- Xiamen (Китай).
Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на покупця покладається обов'язок укласти та сплатити договір морського перевезення.
До митного оформлення митної декларації від 28.10.2019 №UA100010/2019/357972 для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортні витрати від 23.10.2019 №2310-1. договір про транспортне - експедиційне обслуговування від 27.05.2019 №27059-50. заявка до договору від 12.09.2019 №5 від ТзОВ «Хілдом Логістик».
Разом із тим, відповідно до коносаменту від 23.09.2019 №MRFB 19092407. безпосереднім перевізником, відповідальним за морське перевезення (фрахт) є компанія «ICS LTD».
Представник відповідача зауважив, що заявка №5 від 12.09.2019 містить такі статті витрат як навантажувально-розвантажувальні роботи та транспортно-експедиційні послуги, без зазначення території, на якій понесені зазначені витрати. Рахунка від експедитора, передбаченого умовами договору транспортування, не надано.
Таким чином, документів, передбачених Наказом №599 та Законом України від 01.07.2004 №1955-1V «Про транспортно-експедиторську діяльність» для підтвердження витрат на транспортування не надано.
Відповідач відповідно до вимог законодавство просив позивача надати додаткові документи.
Декларантом додатково надано рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 23.10.2019 №3882, повторно надана заявка від 12.09.2019 №5 до договору про транспортне-експедиційне обслуговування від 27.05.2019 №27059-50, договір транспортного експедирування експортних, імпортних та транзитних вантажів від 05.09.2018 №050918/1 між ТзОВ «Сервіс Чемпіон» та ТзОВ «Ай ти ес», лист роз'яснення щодо оплати за договором про транспортне - експедиційне обслуговування від 27.05.2019 №27059-50, лист ТзОВ «Сервіс Чемпіон» від 28.10.2019 №351.
За результатами розгляду додаткових документів встановлено наступне:
- у заявці від 12.09.2019 №5 зазначено узгоджені витрати, такі як: на фрахт - у сумі 1850 дол. США, витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи (ПРР) у сумі 465 дол. США, транспортно-експедиційні послуги (ТЕО) у сумі 120 дол. США та авто-доставку у сумі 700 дол. США. Загальна вартість складає 3135 дол. США. Разом із тим, рахунок декларантом надано тільки на фрахт у сумі 45962,56 грн. (приблизно 1900 дол. США). Також, не надано роз'яснення стосовно витрат навантажувально-розвантажувальні роботи (ПРР) у сумі 465 дол. США, транспортно-експедиційні послуги (ТЕО) у сумі 120 дол. США стосовно території, на якій вони понесені;
-у рахунку №3882 від 23.10.2019 зазначений інший номер банківського рахунку експедитора, ніж зазначений у договорі від 27.05.2019 №27059-50.
- від осіб, які залучались до виконання договору транспортного обслуговування наданий лише договір від 05.09.2018 №050918/1, який чинний до 31.12.2018. без подовження терміну даного договору).
Інших документів, передбачених Законом України від 01.07.2004 №1955- IV «Про транспортно-експедиторську діяльність», зокрема рахунки, накладні тощо, які б містили числові значення складових митної вартості, зокрема витрат на фрахт та або інших для підтвердження витрат на транспортування, не надано.
- не надано перекладу митної декларації країни відправлення від 20.09.2019 №370820190080509828, що не відповідає вимогам статті 254 МК України, яка передбачає переклад на українську мову документа який складений іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів. членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.
- видаткові накладні надані без подання до них відповідних податкових накладних, разом із тим ТзОВ «Сервіс Чемпіон» є платником податку на додану вартість, отже, відповідно до статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений термін. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для нарахування сум податку. Таким чином, бухгалтерські документи щодо підтвердження митної вартості товарів надані не в повному обсязі.
При здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з?ясовано, що товари із подібними характеристиками, зокрема і колісні диски того самого виробника та торгівельної марки, оформлено за значно вищими рівнями митної вартості, а саме за рівнем митної вартості 2,30 дол. США за кг за митними деклараціями від 23.05.2019 №UA100020/2019/370212, від 11.04.2019 №UA100110/2019/129701, та 6,16 дол. США за кг, митні декларації від 28.05.2019 №UA125220/2019/707299, від 19.06.2019 NєUA125220/2019/708475, заявлений декларантом рівень митної вартості складає - 1,22 дол. США за кг. Таким чином, заявлений рівень митної вартості 1,22 дол. США за кг суперечать поняттю «дійсної вартості» у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994.
Враховуючи неможливість застосування попередніх методів митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях на підставі найнижчого із можливих рівня митної вартості, оформленого за митними деклараціями від 23.05.2019 №UA100020/2019/370212, від 11.04.2019 №UA100110/2019/129701 із розрахунку 2,30 дол. США за кг.
Товари, випущені у вільний обіг за митною декларацією від 29.10.2019 №UA100010/2019/358383 на підставі частини 7 статті 55 МК України шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Кодексу.
З огляду на наведене митний орган вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA100000/2019/000410/2 від 28.10.2019 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2019/01120 від 28.10.2019 є такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.
Просив відмовити у задоволені позовних вимог повністю.
11.01.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання до якого додав доказ направлення відзив на позовної заяву іншій стороні провадження.
13.01.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання розгляд справи з повідомлення (викликом) сторін.
Щодо клопотання про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.
Відповідно до приписів частин п'ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачав підстав для розгляду справи у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.
23.01.2020 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про заміну відповідача, де просив замінити первісного відповідача належним відповідачем - Київська митниця Держмитслужби (03124, м. Київ, бул. Гавела Валова, 8-А., код ЄДРПОУ43337359).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2020 клопотання позивача про заміну відповідача задоволено частково. Залучено в якості співвідповідача у справі №640/22501/19 - Київську митницю Держмитслужби (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А; код ЄДРПОУ 43337359).
02.03.2020 від представника позивача надійшла заява до якої додав докази направлення позовної заяви до доданих до не ї документів на адресу Київської митниці Держмитслужби.
25.07.2025 Київська митниця надіслала на адресу суду відзив на позовну заяву №7.8-10/1748, у якому виклав аналогічні обґрунтування, що і в попередньому відзиві на позову заяву, який був поданий первісним відповідачем.
Суд зауважує, що відповідно до частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону України від 16.07.2024 №3863-IX «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон №3863-ІХ, який набрав чинності 26.09.2024) установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом №3863-ІХ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом №3863-ІХ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами справа №640/22501/19 передана на розгляд та вирішення Волинському окружному адміністративному суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Волинського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року цю справу передано для розгляду судді Шепелюку В.Л.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Чемпіон» до Київської міської митниці ДФС, Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень.
05.03.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання, у якому просив при розгляді справи врахувати позицію митного органу викладену у відзиві від №3413/26-70-10-22 від 18.12.2019, та відмовити у задоволенні позову повністю.
06.03.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання, у якому просив замінити відповідача по справі - Київську митницю ДФС у порядку правонаступництва на Київську митницю Держмитслужби та Київську митницю (код ЄДРПОУ 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А) як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.
Ухвалою суду Волинського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 клопотання про заміну відповідача правонаступником задоволено. Замінено в адміністративній справі за позовом ТзОВ «Сервіс Чемпіон» до Київської міської митниці ДФС, Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень відповідача у справі - Київську митницю Держмитслужби (ідентифікаційний код юридичної особи 43337359) на його правонаступника - Київську митницю (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8А, ідентифікаційний код юридичної відокремленого підрозділу 43997555).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
28.10.2019 до митного оформлення було подано електронну митну декларацію якій було присвоєно №UA100010/2019/357972. Отримувач товару - ТзОВ «Сервіс Чемпіон», на наступні товари: запасні частини до автомобілів «Богдан», частини тапристрої моторних транспортних засобів, колеса ходові, їх частини: Колісний диск 17.5х6.00 (10мм) арт. 3176056; кільк. 1000 шт. Виробник XIAMEN SUNRISE GROUP CO. LTD, Торгова марка SRW, Країна виробництва CN. Товар був імпортований відповідно до контракту поставки №57-5 від 28.05.2019.
Для визначення митної вартості подавалися наступні документи: пакувальний лист, рахунок-фактура (інвойс), коносамент, сертифікат - про походження товару, банківський платіжний документ, що стосується товару, документ, що підтверджує вартість перевезення товару (2310-1), прейскурант (прайс-лист) виробника товару, висновок про вартість характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, доповнення до зовнішньоекономічного договору, зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу, договір про перевезення, копія митної декларації країни відправлення, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів.
Під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товару, відповідачем встановлені певні розбіжності. Керуючись положеннями частинами 2 та 3 статті 53, декларанту направлення електронне повідомлення в якому пропонується надати до органу Державної фіскальної служби наступні документи:
- транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, передбачені положеннями Наказу №599; договори транспортного експедирування, заявки на перевезення, зокрема документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування;
-виписку з бухгалтерської документації;
- митну декларацію країни відправлення з перекладом відповідно до статті 254 Митного кодексу.
Також, декларанта повідомлено, що він за власним бажанням може наддати додаткові наявні у нього документи.
Декларантом додатково надано рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 23.10.2019 №3882, повторно надана заявка від 12.092019 №5 до договору про транспортне - експедиційне обслуговування від 27.05.2019 №27059-50, договір транспортного експедирування експортних, імпортних та транзитних вантажів від 05.09.2018 №050918/1 між ТзОВ «Сервіс Чемпіон» та ТзОВ «Ай ти ес», лист роз'яснення щодо оплати за договором про транспортне - експедиційне обслуговування від 27.05.2019 №27059-50, лист ТзОВ «Сервіс Чемпіон» від 28.10.2019 №351.
За результатами перевірки митної декларації та доданих документів Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000410/2 від 28.10.2019 про коригування митної вартості товарів, у графі 33 зазначено, що під час здійснення контролю митної вартості при митному оформленні митної декларації від 28.10.2019 №UA100010/2019/357972 встановлено, що надані декларантом документи не містять документально підтверджених відомостей щодо складових митної вартості, зокрема щодо числових значень витрат на транспортування до митного кордону України.
Згідно положень п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 28.05.2019 №57-5, графи 20 митної декларації від 28.10.2019 №UA100010/2019/357972 умовами поставки даної партії товарів є FOB- Xiamen (Китай). Згідно положень Інкотермс -2010, термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на покупця покладається обов'язок укласти т сплатити договір морського перевезення.
Відповідно до частини 10 статті 58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо в не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил заповнення» (далі - Наказ №599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
Також, відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається обов'язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, а органами влади.
До митного оформлення митної декларації від 28.10.2019 №UA100010/2019/357972 для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортні витрати від 23.10.2019 №2310-1, договір про транспортне - експедиційне обслуговування від 27.05.2019 №27059-50, заявка до договору від 12.09.2019 №5 від ТОВ «Хілдом Логістик». Разом із тим, відповідно до коносаменту від 23.09.2019 №MRFB19092407, безпосереднім перевізником, відповідальним за морське перевезення (фрахт) є компанія «ICS LTD».
Відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №195: «Про транспортно-експедиторську діяльність» підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Разом із тим, таких документів декларантом не надано.
Також, заявка №5 від 12.09.2019 містить такі статті витрат як навантажувально-розвантажувальні роботи так транспортні експедиційні послуги, без зазначення території, на якій понесені зазначені витрати. Рахунка від експедитора, передбаченого умовами договору транспортування, не надано.
У подальшому Київською митницею Держмитслужби складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні (випуску) товарів №UA100010/2019/01120 від 28.10.2019.
Відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях на підставі найнижчого із можливих рівня митної вартості, оформленого за митними деклараціями від 23.05.2019 №UA100020/2019/370212, від 11.04.2019 №UA100110/2019/129701 із розрахунку 2,30 дол. США за кг.
Товари, випущені у вільний обіг за митною декларацією від 29.10.2019 №UA100010/2019/358383 на підставі частини 7 статті 55 Кодексу шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Кодексу.
Вважаючи дане рішення відповідача разом із карткою відмови протиправними, позивач звернувся з позовом до суду про їх оскарження.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до положень ч. 2, 4, 8, 9 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Відповідно до частини 1-4 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
- розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до частини 1, 2, 3, 5 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
- проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).
Відповідно до частини 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Згідно частини 1, 7, 8, 9 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини 1, 2, 5-8, 10 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару (аналогічні висновки наведені в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 0.03.2016 №К/800/36615/15 і №К/8006619/15).
В постанові Верховного Суду України №21-127а15 від 31.03.2015 зазначено, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені у статті 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
Так, підставою для коригування митної вартості зазначено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, а саме: щодо числових значень витрат на транспортування до митного кордону України.
Як зазначає відповідач, на момент митного оформлення для підтвердження витрат надано довідку про транспортні витрати від 23.10.2019 №2310-1, договір про транспортне - експедиційне обслуговування від 27.05.2019 №27059-50, заявка до договору від 12.09.2019 №5 від ТОВ «Хілдом Логістик». Разом із тим, відповідно до коносаменту від 23.09.2019 №MRFB 19092407, безпосереднім перевізником, відповідальним за морське перевезення (фрахт) є компанія «ICS LTD». Відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-1V «Про транспортно-експедиторську діяльність» підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Разом із тим, таких документів декларантом не надано. Також, заявка №5 від 12.09.2019 містить такі статті витрат як навантажувально-розвантажувальні роботи та транспортно-експедиційні послуги, без зазначення території, на якій понесені зазначені витрати. Рахунка від експедитора, передбаченого умовами договору транспортування, не надано.
З матеріалів справи вбачається, що між Xiamen Sunrise Group Co.LTD (продавець) та ТОВ «Сервіс-Чемпіон» (покупець) був укладений контракт №57-5 від 28.05.2019, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує колісні диски до автобусів, діл іменовані «товаром», згідно Додатків, що є невід'ємною частиною даного Контракту.
Згідно п.3.2. Контракту №57-5 від 28.05.2019 продавець несе всі витрати з упакування, маркування, навантаження, транспортування товару, а також зі сплати митних формальностей, мит. податків, що сплачуються при вивозі.
Відповідно до п.3.1. Контракту постачання товару здійснюється морським та автомобільним транспортом FOB Xiamen, Китай, у відповідності до правил «ІНКОТЕРМС», в редакції 2010 року.
Ціна, асортимент товару, вартість та його кількість визначається згідно Додатку, що є невід'ємною частиною даного контракту. Вартість упакування та маркування, в тому числі паллети та піддонів, входить у вартість товару, що постачається і поверненню не підлягає (п. 4.1 Контракту).
У додатку №3 до контракту вказана партія товару на суму 24 500 дол. США за 1000 шт. дисків, тобто визначена вартість товару.
Згідно заявки №9 від 21.11.2019, згідно договору №27059-50 від 27.05.2019 зазначено територію понесених витрат у графі вартості послуг: окремо виділений морський фрахт (за межами митної території України) - 1510 доларів, а також послуги на території України: навантажувально-розвантажувальні роботи - 420 доларів, транспортно-експедиційні послуги та авто доставка - 870 доларів, загалом - 2800 доларів.
Також, до декларації був наданий рахунок на фрахт №45 від 09.01.2020, в якому вказано вартість на фрахт за межами митної території України: Сямень, Китай - Чорноморськ, Україна сума якого складає 35 990,10 грн, яка являється складовою сумою для визначення митної вартості, згідно умов поставки FOB, що зазначено в Контракті.
З наведеного вбачається, що в наданих декларантом документах зазначено вартість послуг на перевезення товару, в тому числі фрахт, відповідно до умов «ІНКОТЕРМС» (2010), FOB.
Поряд з цим, відповідач зазначає, що від осіб, які залучались до виконання договору транспортного обслуговування наданий лише договір від 05.09.2018 №050918/1, який чинний до 31.12.2018, без подовження терміну даного договору, та щодо посилань митного органу на те, що відповідно до коносаменту від 23.09.2019 №MRFB19092407 безпосереднім перевізником, відповідальним за морське перевезення є компанія «ICS LTD», суд зазначає наступне.
Так, між товариством з обмеженою відповідальністю «Ай Сі Ес» (виконавець) та ТзОВ «Хіллдом Логістікс» (замовник) укладений договір від 05.09.2018 №050918/1.
Згідно п. 7.1. договору № 050918/1 договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31/12/2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків. Договір автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін за один місяць до закінчення дії договору не надішле письмове повідомлення другій стороні про його розірвання.
Також, між ТзОВ «Хіллдом Логістікс» (виконавець) та ТзОВ «Сервіс-Чемпіон» (замовник) укладений договір від 27.05.2019 №27059-50 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, відповідно до пункту 2.1.2. якого, виконавець укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. За рахунок коштів Замовника, проводить розрахунки з ними, оплачує збори та інші обов'язкові платежі.
Щодо посилань відповідача на те, що у рахунку №3882 від 23.10.2019 зазначений інший номер банківського рахунку експедитора, ніж в договорі від 27.05.2019 №27059-50, позивачем надані пояснення, що банківські рахунки не є різними враховуючи, що з 05.08.2019 в Україні запроваджено міжнародний номер банківського рахунку IBAN, який складається з 29 літерно-цифрових символів.
Безпідставними є твердження відповідача, що документи містять розбіжності щодо складових митної вартості в частині страхування вантажу, оскільки, згідно договору 27.05.2019 №27059-50 (п. 7.1) виконавець здійснює страхування своєї відповідальності, а не страхування грузу.
Разом із тим, у довідці про транспортні витрати від 23.10.2019 №2310-1 зазначено, що страхування вантажу не проводилось, з огляду на що розбіжності відсутні.
Таким чином, якщо страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт, а повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів.
Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту. При цьому, понесених позивачем витрат на страхування товару митницею не доведено, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.01.2018 у справі №814/1204/15 .
Стосовно надання копії декларації країни відправника без перекладу, на переконання суду, надання копії експортної декларації країни відправлення без перекладу даного документа, не свідчить про те, що даний документ є неприйнятним та викликає сумніви стосовно заявленої декларантом вартості товару, з тих підстав, що основні документи, які підтверджують митну вартість товарів, декларантом були надані у належній формі.
Що стосується обрання відповідачем другорядного методу при визначені митної вартості товару, необхідно зазначити, що приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, а лише наведено посилання на митні декларації, що є порушенням статті 55 МК України.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, що визначає обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
- невірно проведений розрахунок митної вартості;
- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
В той же час, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Однак, переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а обставин, які б впливали на рівень задекларованої вартості товарів, не встановлено.
За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим, а доцільність застосування резервного методу - недоведеним.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100000/2019/000410/2 від 28.10.2019.
Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2019/01120 від 28.10.2019також підлягає скасуванню, оскільки прийнята на підставі зазначеного рішення про коригування митної вартості відповідно.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3 842,00 грн, сплачений згідно платіжної інструкції від 14.11.2019 №4636.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Чемпіон» (03148, місто Київ, вулиця Юри Гната, будинок 9, кімната 414, ідентифікаційний код юридичної особи 33944030) до Київської міської митниці ДФС (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8А, ідентифікаційний код юридичної особи 39422888), Київської митниці (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8А, ідентифікаційний код юридичної особи відокремленого підрозділу 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000410/2 від 28 жовтня 2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2019/01120 від 28 жовтня 2019 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Чемпіон» судові витрати в розмірі 3 842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Київської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк